10 жовтня 2012 р.Справа № 2а-3937/12/2070
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Подобайло З.Г.
Суддів: Мельнікової Л.В. , Григорова А.М.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ФОП ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 29.03.2012р. по справі № 2а-3937/12/2070
за позовом ФОП ОСОБА_1
до ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби
про скасування податкових повідомленнь-рішеннь,
ФОП ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 13.09.2011 р. № 0002601702, №0002611702, № 0002631702, № 0002621702.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.08.2012 року дміністративний позов ФОП ОСОБА_1 залишено без руху.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ФОП ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати незаконну, на їх думку, ухвалу суду першої інстанції від 03.08.2012р. та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Суд апеляційної інстанції , відповідно до вимог ч. 1 п. 2 ст. 197 КАС України, розглядає дану справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи у їх сукупності, ухвалу суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Залишаючи без руху позовну заяву ФОП ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того , що вона не відповідає вимогам ст. 106 КАС , оскільки позивачем до позовної заяви не надано оригінал документу про сплату судового збору відповідно до Закону України "Про судовий збір" .
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо залишення позову без розгляду, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 106 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
З 01.11.2011 року набрав чинності Закон України "Про судовий збір", частиною 1 статті 4 якого визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно ст. 87 КАС України судові витрати по адміністративним справам складаються із судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справ.
Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення адміністративного суду встановлено в розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
При цьому розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру становить 1 відсоток розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, тобто не менше 107, 30 грн., та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат, тобто не більше 2146, 00 грн.
Згідно статті 22 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" установлено на 2012 рік мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 1073,0 гривні.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи.
Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.
Зі змісту Рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.
Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.
З огляду на викладене , адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо.
Таким чином, при звернені до суду , вимоги про скасування рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.
Враховуючи наведене, посилання апелянта на те , що даний позов носить немайновий характер, тому розмір судового збору визначається в розмірі 0,03 розміру мінімальної плати є помилковими.
Відповідно, розмір ставки судового збору за подання даної позовної заяви повинен становити 1 відсоток розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат, тобто - 2146,0 грн.
Згідно ч.1 ст. 108 КАСУ суддя, встановивши, що позовна заява подана не у відповідності вимог ст. 106 КАСУ постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій вказує недоліки позовної заяви, засоби їх усунення.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції правомірно залишив позовну заяву ФОП ОСОБА_1 без руху з підстав її не відповідності вимогам ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме позивачем не надано оригінал документу про сплату судового збору у розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір".
Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги є помилковими та на висновки колегії суддів не впливають.
Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції погоджується повністю із висновком суду першої інстанції, так як обставини справи встановлені правильно, докази досліджені вірно, відповідно рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, тому судове рішення не підлягає скасуванню, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 199, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 29.03.2012р. по справі № 2а-3937/12/2070 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.
Судді(підпис) (підпис) Мельнікова Л.В. Григоров А.М.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Подобайло З.Г.