02 жовтня 2012 р.Справа № 1609/2а-9560/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Сіренко О.І.
Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.
за участю секретаря судового засідання Зливко І.М.
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на постанову Київського районного суду м. Полтави від 06.01.2012р. по справі № 1609/2а-9560/11
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про перерахунок пенсії,
19.12.2011 року ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - відповідач), в якому просив зобов'язати відповідача здійснити позивачу перерахунок пенсії згідно розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою за останній повний робочий місяць (грудень 2010 року) перед звільненням та призначити відповідну пенсію.
06 січня 2012 року постановою Київського районного суду м. Полтави позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визнано незаконним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про призначення ОСОБА_1 пенсії в частині визначення суми грошового забезпечення для обчислення пенсії та визначення розміру пенсії.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області обчислити пенсію ОСОБА_1 з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених відповідно до законодавства - відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в редакції Закону України від 04.04.2006 року, з часу звільнення з орагів внутрішніх справ.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області виплатити ОСОБА_1 суму недоплаченої пенсії, нарахованої виходячи з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених відповідно до законодавства - відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в редакції Закону України від 04.04.2006 року, з часу звільнення з орагів внутрішніх справ.
У апеляційній скарзі відповідач просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального права. Обгрунтовуючи заявлені вимоги, відповідач вказує, що при обчсиленні пенсії позивачу керувався нормами Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" від 17 липня 1992 р. N 393.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що наказом від 30.12.2010 року №385 о/с ОСОБА_1 звільнений з посади помічника начальника - оперативного чергового Машівського районного відділу УМВС України в Полтавській області служби у органах внутрішніх справ з 31.12.2010р.
З 01.01.2011 року Головним управлінням Пенсійного фонду Укараїни в Полтавській області ОСОБА_1 призначена пенсія за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
При призначенні пенсії враховано грошове забезпечення, а саме: посадовий оклад -900,00 грн.; надбавка за вислугу років 30% - 307 грн. 50 коп.; оклад за спеціальним званням, майор - 125,00 грн.; середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці - 1313 грн. 27 коп.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що при призначенні пенсії позивачу Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повинно було керуватися ч. 3 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в редакції станом на 04.04.2006 року.
Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", в редакції від 04.04.2006 року, пенсії особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством.
Пунктом 29 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесені зміни до ч. 3 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а саме виключено слова "за останньою штатною посадою перед звільненням"та доповнено словами "та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України".
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пункту 29 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Відповідно до ч. 2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, виходячи з приписів ч.2 ст.152 Конституції України зміни внесені бюджетним законом до ч. 3 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" втратили чинність з дати ухвалення рішення Конституційним Судом України та не підлягають застосуванню.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Таким чином, враховуючи рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р., колегія суддів дійшла висновку щодо обґрунтованості вимог позивача щодо перерахунку пенсії, оскільки з 22.05.2008 року зміни внесені бюджетним законом до ч. 3 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" втратили чинність та не підлягають застосуванню.
Колегія суддів, вважає, що суд правильно не взяв до уваги посилання відповідача на п. 7 постанови Кабінету Міністрів України за № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей", оскільки законодавцем не надано права Кабінету Міністрів України змінювати порядок обчислення пенсії, встановлений Законом. Таким чином, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягає саме ст. 43 вищенаведеного Закону, а не постанова Кабінету Міністрів України за № 393, яка звужує зміст та обсяг прав позивача, встановлених цим Законом.
Отже, за конституційними нормами, виходячи із пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що при визначенні розмірі пенсії позивачеві застосуванню підлягає ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Тобто, саме норми Закону України „Про пенсійне забезпечення, осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" повинні бути застосовані до спірних правовідносин, як такі, що мають вищу силу над підзаконними нормативними актами.
Отже, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про визнання незаконними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо способу розрахунку пенсії позивачу.
Між тим, судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом 19.12.2011 року, в якому просив задовольнити його позовні вимоги з 31.12.2010 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч.2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи дату звернення позивача до суду, шестимісячний строк на звернення до суду з позовом та період, за який позивач просить суд захистити його права, колегія суддів вважає, що права позивача підлягають захисту з 19.06.2011 року.
Проте, позивач звернувся до Головного УПФ України в Полтавській області із заявою про проведення перерахунку пенсії лише 11.07.2011 року, тому позовні вимоги підлягають задоволенню починаючи з цієї дати.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 КАС України, постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду з підстав, встановлених статтею 155 цього Кодексу.
Згідно п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ухвалено з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог за період з 31.12.2010 року по 10.07.2011 року з прийняттям рішення про залишення позову без розгляду за період з 31.12.2010р. по 18.06.2012р., та відмову у задоволенні позову за період з 19.06.2012р. по 10.07.2011р.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 4 ст. 198, 203, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області задовольнити частково.
Постанову Київського районного суду м. Полтави від 06.01.2012р. по справі № 1609/2а-9560/11 скасувати в частині визнання незаконним рішення та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області обчислити та виплатити ОСОБА_1 суму недоплаченої пенсії відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за період з 31.12.2010 року по 10.07.2011 року.
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про перерахунок пенсії за період з 31.12.2010 року по 18.06.2011 року - залишити без розгляду.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про перерахунок пенсії за період з 19.06.2011 року по 10.07.2011 року - відмовити.
В іншій частині постанову Київського районного суду м. Полтави від 06.01.2012р. по справі №1609/2а-9560/11 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Сіренко О.І.
Судді(підпис) (підпис) Любчич Л.В. Спаскін О.А.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: суддя Сіренко О.І.
Повний текст ухвали виготовлений 08.10.2012 р.