03 жовтня 2012 р.Справа № 2а-1870/1390/12
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Калитки О. М.
Суддів: Бенедик А.П. , Калиновського В.А.
за участю секретаря судового засідання Дерев'янко А.О.
представник позивача ОСОБА_1
представник відповідача Сумцова Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової адміністрації в Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 26.06.2012р. по справі № 2а-1870/1390/12
за позовом ОСОБА_3
до Державної податкової адміністрації в Сумській області
про стягнення різниці заробітку,
Позивач, ОСОБА_3, звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби в Сумській області (далі по тексту -ДПС в Сумській області, відповідач), в якому з урахуванням уточнень до позовної заяви просив:
- стягнути з Державної податкової служби у Сумській області різницю в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи за період з 29 жовтня 2010 року по 29 вересня 2011 року в сумі 15886,75 грн.;
- стягнути з Державної податкової служби у Сумській області різницю між виплаченою позивачу грошовою допомогою і тим розміром грошової допомоги, який підлягав би виплаті з урахуванням грошового забезпечення як різниці за час виконання нижчеоплачуваної роботи в сумі 11827,92 грн.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 26 червня 2012 року адміністративний позов ОСОБА_3 задоволено.
Стягнуто з Державної податкової служби у Сумській області різницю в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи за період з 29 жовтня 2010 року по 29 вересня 2011 року в сумі 15886,75 грн.
Стягнуто з Державної податкової служби у Сумській області недоплачену суму одноразової грошової допомоги у розмірі 11827,92 грн.
Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 26.06.2012 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.
Позивач не скористався правом подання письмових заперечень на апеляційну скаргу.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.
Представник позивача, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, пояснення представника позивача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що наказом ДПА в Сумській області від 02.09.1997 року № 111-о, ОСОБА_3 з 28.08.97р. прийнятий на службу до податкової міліції ДПА в Сумській області на посаду оперуповноваженого відділу оперативного пошуку та проведення оперативно-технічних заходів Управління податкової міліції ДПА в Сумській області (а.с. 34-35). До моменту звільнення з займаної посади (начальника відділу оперативної установки міжрегіонального управління із оперативного документування Управління податкової міліції ДПА у Сумській області), працював на посадах, віднесених до номенклатури посад ДПА України.
Наказом ДПА України № 6 дск-о/д від 14.12.2007 року ОСОБА_3 зарахований в розпорядження ДПА в Сумській області та увільнений від посади начальника відділу оперативної установки міжрегіонального управління із оперативного документування Управління податкової міліції ДПА в Сумській області (а.с. 26).
Постанову Зарічного районного суду м. Суми від 14.05.2009 року залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2010 року у справі №2-а-14/09/1805, визнано наказ ДПА України № 6 дск-о/д від 14.12.2007 року незаконним та поновлено позивача на раніше займаній посаді -начальника відділу оперативної установки міжрегіонального управління із оперативного документування Управління податкової міліції ДПА у Сумській області (а.с. 6-9).
29.10.2010 року, ДПА України було прийнято наказ № 6-о/д "Про внесення змін до наказу ДПА України від 14 грудня 2007 року №6ДСК-о/д", яким на підставі постанови Зарічного районного суду м. Суми та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду, було скасовано пункт наказу ДПА України від 14.12.2007р. №6ДСК-о/д в частині зарахування в розпорядження ДПА у Сумській області ОСОБА_3, та зазначено "вважати його таким, що перебуває на посаді начальника відділу оперативної установки міжрегіонального управління із оперативного документування Управління податкової міліції ДПА у Сумській області"(а.с. 25).
Цим же наказом доповнено наказ ДПА України від 14.12.2007р. №6ДСК-о/д, пунктом про те, що на підставі рапорту від 04.04.2008р. відрядити ОСОБА_3 для подальшого проходження служби до ДПА у Сумській області, звільнивши його від посади начальника відділу оперативної установки міжрегіонального управління із оперативного документування Управління податкової міліції ДПА у Сумській області.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16.02.2011 р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2011 р. у справі № 2а-9403/10/1870, наказ № 6-о/д "Про внесення змін до наказу ДПА України від 14 грудня 2007 року №6ДСК-о/д"визнано незаконним та скасовано. (а.с. 10-13)
З пояснень представника позивача, фактично ОСОБА_3 не був поновлений на посаді начальника відділу оперативної установки міжрегіонального управління із оперативного документування Управління податкової міліції ДПА у Сумській області.
На підставі рапорту ОСОБА_3, 29.09.2011 р., наказом ДПА в Сумській області №271-о від 26.09.2011 р., позивач був звільнений з посади та податкової міліції у запас Збройних Сил України з посади старшого оперуповноваженого оперативно - технічного відділу управління податкової міліції ДПА в Сумській області за п. п. "б"п. 64 (через хворобу) (а.с. 27).
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 28.10.2010р. по справі №2а-2956/10/1870 було частково задоволено позов ОСОБА_3, стягнуто з ДПА України на користь ОСОБА_3 23 757,64 грн. втраченого заробітку з 14 грудня 2007 р. по 14 грудня 2008р. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2011р. по справі №2а-2956/10/1870 постанову суду першої інстанції було залишено без змін (а.с. 56-58).
В період часу з 29.10.2010 р. і до моменту свого звільнення 29.09.2011 р. , позивач працював на посадах що передбачають нижчий рівень оплати. (а.с.36-41)
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до п. 24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 року № 114, різниця в заробітку за час виконання позивачем нижчеоплачуваної роботи, підлягає стягненню.
Таким чином, суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_3
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Представник позивача, в судовому засіданні апеляційної інстанції зазначив, що наказом ДПА в Сумській області від 02.09.97р. ОСОБА_3 з 28.08.97р. прийнятий на службу до податкової міліції ДПА в Сумській області.
Наказом ДПА України № 6 дск-о/д від 14.12.07 р. ОСОБА_3 зарахований в розпорядження ДПА в Сумській області та увільнений від посади начальника відділу оперативної установки міжрегіонального управління із оперативного документування Управління податкової міліції ДПА в Сумській області. Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 14.05.2009 р. залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2010 р. у справі №2-а-14/09/1805, визнано наказ ДПА України № 6 дск-о/д від 14.12.07 р. незаконним та поновлено позивача на раніше займаній посаді, але 29.10.2010 р. ДПА України було прийнято наказ № 6-о/д "Про внесення змін до наказу ДПА України від 14 грудня 2007 року №6ДСК-о/д", яким було скасовано пункт наказу ДПА України від 14.12.2007р. №6ДСК-о/д в частині зарахування в розпорядження ДПА у Сумській області ОСОБА_3, та доповнено наказ пунктом про те, що на підставі рапорту від 04.04.2008р. відрядити ОСОБА_3 для подальшого проходження служби до ДПА у Сумській області.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 11.02.2011 р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2011 р. у справі № 2а-9403/10/1870, наказ № 6-о/д "Про внесення змін до наказу ДПА України від 14 грудня 2007 року №6ДСК-о/д"визнано незаконним та скасовано.
Фактично позивач не був поновлений на посаді начальника відділу оперативної установки міжрегіонального управління із оперативного документування Управління податкової міліції ДПА у Сумській області.
На підставі рапорту ОСОБА_3, 29.09.2011 р., наказом ДПА в Сумській області №271-о від 26.09.2011 р., позивач був звільнений з посади та податкової міліції у запас Збройних Сил України з посади старшого оперуповноваженого оперативно - технічного відділу управління податкової міліції ДПА в Сумській області за п. п. "б"п. 64 (через хворобу).
Але в період часу з 29.10.2010 р. і до моменту свого звільнення 29.09.2011 р., позивач працював на посадах що передбачають значно нижчий рівень оплати.
Оскільки з моменту видання визнаного в судовому порядку незаконним наказу № 6-о/д від 29.10.2010 р. "Про внесення змін до наказу ДПА України від 14 грудня 2007 року №6ДСК-о/д"та до моменту свого звільнення 29.09.2011 p., позивач виконував нижче оплачувану роботу, різниця в заробітку за період з 29.10.2010 р. по 29.09.2011 р. підлягає виплаті.
Крім того, при звільненні позивачу відповідно до чинного законодавства України була виплачена одноразова грошова допомога. Але під час розрахунку грошової допомоги, було взяте грошове забезпечення яке було виплачене позивачу, за посадою старшого оперуповноваженого оперативно - технічного відділу управління податкової міліції ДПА в Сумській області. У зв'язку з цим позивач вважає, що різниця в розмірі грошової допомоги виплаченої без урахування грошового забезпечення за посадою начальника відділу оперативної установки міжрегіонального управління із оперативного документування Управління податкової міліції ДПА у Сумській області також підлягає стягненню.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції зазначив, що відповідно до наказу ДПА України від 05.12.08 №762 "Про затвердження номенклатури посад ДПА України, Інструкції про порядок призначення з посад працівників податкової міліції номенклатури ДПА України, кваліфікаційних вимог до посадових осіб податкової міліції" начальницький склад і спеціалісти міжрегіональних управлінь (відділів) із оперативного документування управлінь податкової міліції відносяться до основної номенклатури ДПА України, тобто призначаються та звільняються з посади Головою ДПА України.
До моменту звільнення з займаної посади - начальника відділу оперативної установки міжрегіонального управління із оперативного документування Управління податкової міліції ДПА у Сумській області, працював на посадах, віднесених до основної номенклатури посад ДПА України.
Начальницький склад і спеціалісти міжрегіональних управлінь (відділів) із оперативного документування управлінь податкової міліції відносяться до основної номенклатури ДПА України, тобто призначаються та звільняються з посади Головою ДПА України.
Після зарахування ОСОБА_3 у розпорядження ДПА в Сумській області подальше його призначення та звільнення здійснювалось головою ДПА в Сумській області. Відповідно до поданого ОСОБА_3 рапорту, наказом ДПА в Сумській області від 26.09.11 №271-0 "По особовому складу"його звільнене з посади та податкової міліції у запас Збройних Сил України за пунктом 6-підпунктом "б"(через хворобу) з посади старшого оперуповноваженого оперативно-технічного відділу УПМ ДПА в Сумській області 29 вересня 2011 року.
Наказ ДПА в Сумській області від 26.09.11 №271-0 "По особовому складу"не скасовувався та є чинним на сьогоднішній день, а тому відсутні підстави для перерахунку грошового забезпечення та грошової допомоги виплачуваних позивачу.
Враховуючи викладене, здійснити перерахунки грошового забезпечення та грошової допомоги виплачуваних позивачу відповідно до наказу від 26.09.11 №271-0, яких вимагає ОСОБА_3. Державною податковою службою у Сумській області не можливо, оскільки оплата роботи на посаді, з якої позивач наполягає щоб здійснювались розрахунки (начальник відділу оперативної установки міжрегіонального управління із оперативного документування УПМ ДПА в Сумській області) відноситься до основної номенклатури ДПА України.
Крім того, у справі №2а-2956/10/1870 ОСОБА_3 звернувся з позовом до ДПА України та просив суд стягнути з відповідача на його користь втрачений заробіток за період з дня звільнення його з посади, з 14.12.2007 р., по день поновлення на посаді рішенням Зарічного районного суду м. Суми 14.05.2009 р., позовні вимоги ОСОБА_3 в частині стягнення різниці сум грошового забезпечення, що він отримував, працюючи на посаді начальника відділу оперативної установки міжрегіонального управління із оперативного документування Управління податкової міліції ДПА у Сумській області та грошовим забезпеченням, яке він отримував, працюючи на нижче оплачуваній роботі після незаконного звільнення протягом одного року, що складає 23757,64 грн. Згідно п. 24 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ УРСР, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.91 N 114, у разі поновлення на роботі (посаді) орган, який розглядає трудовий спір, одночасно вирішує питання про виплату особі рядового і начальницького складу середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Також зазначає, що ОСОБА_3. вже використав своє право на стягнення різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, що можливо не більш як за один рік (п.24 Постанови KM №114).
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" особи начальницького складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.1998р. №1716 "Про проходження служби особами начальницького складу податкової міліції та обчислення їм вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги", зазначено, що особи начальницького складу податкової міліції проходять службу в порядку, встановленому Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української PCP, затвердженого постановою KM УРСР від 29.07.1991 № 114. Це Положення визначає порядок проходження служби, а саме: прийом на службу, права, обов'язки, відповідальність, призначення на посади, переміщення і просування по службі, атестація, звільнення зі служби та інше.
Згідно з п.24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 року №114, у разі незаконного звільнення або переведення на іншу роботу особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній роботі (посаді). У разі поновлення на роботі (посаді) орган, який розглядає трудовий спір, одночасно вирішує питання про виплату особі рядового і начальницького складу середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Як свідчать письмові докази, 29.10.2010 р. наказом № 6-о/д "Про внесення змін до наказу ДПА України від 14 грудня 2007 року №6ДСК-о/д", позивача фактично було вдруге звільнено з посади начальника відділу оперативної установки міжрегіонального управління із оперативного документування Управління податкової міліції ДПА у Сумській області.
Даний наказ Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 16.02.2011 р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2011 р. у справі № 2а-9403/10/1870, було визнано незаконним та скасовано.
Таким чином, колегія суддів вважає, що 29.10.2010 р. і до моменту свого звільнення 29.09.2011 р., відповідно до п.24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою КМУ від 29 липня 1991 року №114, різниця в заробітку за час виконання позивачем нижчеоплачуваної роботи, підлягає стягненню.
Доводи апеляційної скарги та посилання представника відповідача, на те що ОСОБА_3 вже використав своє право на стягнення різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, що можливо не більш як за один рік (п.24 Постанови КМ №114), відповідно до постанови Сумського окружного адміністративного суду від 28.10.2010р. по справі №2а-2956/10/1870, колегія суддів відхиляє, оскільки Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 28.10.2010р. по справі №2а-2956/10/1870, на користь ОСОБА_3 було стягнуто втрачений заробіток в сумі 23757,64 грн., в зв'язку з його незаконним звільненням згідно наказу ДПА України № 6 дск-о/д від 14.12.07 р., після чого наказом № 6-о/д "Про внесення змін до наказу ДПА України від 14 грудня 2007 року №6ДСК-о/д"від 29.10.2010, позивача знову було звільнено з посади начальника відділу оперативної установки міжрегіонального управління із оперативного документування Управління податкової міліції ДПА у Сумській області, і вже іншим рішенням суду (Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 16.02.2011 р.) даний наказ було визнано незаконним та скасовано.
Згідно довідок ДПС в Сумській області та розрахунків позивача різниця в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи складає 15886,75 грн.
Також, при звільненні позивачу відповідно до чинного законодавства України була виплачена одноразова грошова допомога, для розрахунку якої було взяте грошове забезпечення яке було виплачене позивачу на посаді старшого оперуповноваженого оперативно - технічного відділу управління податкової міліції ДПА в Сумській області.
Таким чином, оскільки розмір грошового допомоги за посадою з якої було незаконно звільнено позивача був би більшим на 11827,92 грн. ніж розмір допомоги фактично виплаченої, ця різниця також підлягає стягненню.
Окрім цього, як зазначальсь вище, Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2011 року залишено без змін постанову Сумського окружного адміністративного суду від 28.10.2010р. по справі №2а-2956/10/1870 якою, на користь ОСОБА_3 було стягнуто втрачений заробіток в сумі 23757,64 грн., в зв'язку з його незаконним звільненням згідно наказу ДПА України № 6 дск-о/д від 14.12.07 р., після чого наказом № 6-о/д "Про внесення змін до наказу ДПА України від 14 грудня 2007 року №6ДСК-о/д"від 29.10.2010, позивача знову було звільнено з посади начальника відділу оперативної установки міжрегіонального управління із оперативного документування Управління податкової міліції ДПА у Сумській області, онак Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2011 року залишено без змін Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16.02.2011 року якою даний наказ було визнано незаконним та скасовано.
Оскільки, відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, та зважаючи на те що відповідачем не надано доказів скасування вищезазначених Ухвал Харківського апеляційного адміністративного суду, колегія суддів відхиляє посилання представника відповідача на додані до матеріалів справи копії документів, а саме: рапорт ОСОБА_3 від 04.04.2008 року; наказ ДПА в Сумській області №117-0 від 08.04.2008; рапорт ОСОБА_3 від 26.11.2008 року; наказ ДПА в Сумській області №405-0 від 25.12.2008 року; рапорт ОСОБА_3 від 02.04.2009 року; наказ ДПА в Сумській області №108-0 від 07.04.2009 року; рапорт ОСОБА_3 від 03.02.2010 року; наказ ДПА в Сумській області №35-0 від 03.02.2010 року; рапорт ОСОБА_3 від 18.11.2010 року; наказ ДПА в Сумській області від №461-0 від 03.12.2010 року; рапорт ОСОБА_3 від 03.02.2011 року; наказ ДПА в Сумській області від №40-0 від 10.02.2011 року.
Враховуючи вищевикладено, колегія суддів вважає првомірним висновок суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_3
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при розгляді справи судом першої інстанції, виконав вимоги ч.1 ст. 71 КАС України.
Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 71 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів.
Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 26.06.2012 р. по справі № 2а-1870/1390/12 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової адміністрації в Сумській області залишити без задоволення.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 26.06.2012р. по справі № 2а-1870/1390/12 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Калитка О. М.
Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калиновський В.А.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калитка О. М.
Повний текст ухвали виготовлений 08.10.2012 р.