03 жовтня 2012 р.Справа № 2а-4314/12/2070
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Калитки О. М.
Суддів: Бенедик А.П. , Калиновського В.А.
за участю секретаря судового засідання Дерев'янко А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.06.2012р. по справі № 2а-4314/12/2070
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Техпроект"
до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби
про скасування податкового повідомлення-рішення,
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Техпроект", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення - рішення Дергачівської міжрайонної Державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби від 30.03.2012 року №0000062223, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем +499.584,00, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 65.497,50 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що вважає неправомірними висновки, викладені в акті про результати проведення зустрічної звірки ТОВ НВФ "Техпроект" від 16.03.2012 року №1/22-104/31154312 щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ПП "Хармарт", ПП "ОВД - Трейд", ТОВ фірма „Ліон" їх реальності та повноти відображення в обліку за період березень-серпень 2011 року, а спірне податкове повідомлення -рішення № 0000062223 від 30.03.2012 року підлягає скасуванню.
Так, спростовуючи викладені в акті перевірки висновки, позивач стверджує, що проведення господарських операцій підприємства підтверджується належними первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Позивачем виконані всі умови для формування податкового кредиту. На момент складання податкових накладних підприємства: ПП "Хармарт", ПП "ОВД - Трейд", ТОВ фірма „Ліон" були офіційно зареєстровані платниками ПДВ та мали право на складання податкових накладних. При складанні акту перевірки податковий орган вийшов за межі своїх повноважень і самостійно, в порушення вимог закону, поза судовою процедурою, визнав договори, укладені між позивачем та його контрагентами, недійсними. Тоді як укладені ТОВ НВФ "Техпроект"правочини з ТОВ фірма "Ліон", ПП "ОВД-Трейд"та ПП "Хармарт"містять мету, що полягає у продавців (контрагентів Позивача) в отриманні вартості реалізованого товару, а у покупця (Позивач) на отримання цього товару. Отже, викладені в акті перевірки судження суб'єкта владних повноважень про порушення позивачем вимог ст.ст. 202, 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України зроблені з перевищенням компетенції органів державної податкової служби України. Таким чином, позивач вважає висновки викладені в згаданому акті зустрічної звірки неправомірними, необґрунтованими, а прийняте на підставі таких висновків податкове повідомлення -рішення неправомірне та підлягає скасуванню.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14 червня 2012 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Техпроект" задоволено.
Скасовано податкове повідомлення - рішення Дергачівської міжрайонної Державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби від 30.03.2012 року №0000062223.
Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.06.2012 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.
Позивач не скористався правом подання письмових заперечень на апеляційну скаргу.
Відповідачем надана письмова заява, в якій він просить перенести розгляд справи на іншу дату, в зв'язку з неможливістю прибуття представника Дергачівської МДПІ до залу суду.
Колегія суддів залишає без задоволення дану заяву, оскільки відповідачем не надано доказів поважності неможливості прибуття представника Дергачівської МДПІ до залу суду.
Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Техпроект", пройшов державну реєстрацію у порядку, визначеному чинним законодавством, набув статусу суб'єкта господарювання, код ЄДРПОУ 31154312, місцезнаходження: вул. Центральна, буд.1, місто Дергачі, Дергачівський район, Харківська область, 62300 (т.1,а.с.55-57).
З 23.11.2000 року за №1064 позивач узятий на податковий облік у Дергачівській міжрайонній ДПІ, про що свідчить довідка від 06.12.2011 року № 321/29-033 (т.1,а.с.58) та з 24.11.2000 року зареєстрований як платник податку на додану вартість (а.с.54).
Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Техпроект" здійснює свою діяльність на підставі Статуту (нова редакція), затвердженого загальними зборами учасників ТОВ НВФ "Техпроект", протокол №5 від 11.11.2011 року (т.1,а.с.41-53).
На підставі повідомлення від 06 березня 2012 року за № 16 та наказу від 06 березня 2012 за № 141, виданого Дергачівською міжрайонною державною податковою інспекцією начальнику відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб, раднику податкової служби II рангу Сірій Людмилі Геннадіївні, головному державному податковому ревізору-інспектору сектору контролю за суб'єктами, що здійснюють розрахунки у готівковій формі, інспектору податкової служби І рангу Зубковій Олені Анатоліївні, згідно п.п.75.1.2, п.75.1. ст. 75, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ НВФ "Техпроект", код ЄДРПОУ 31154312, з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ "Ліон", код ЄДРПОУ 30590155 за березень, квітень 2011 року, ПП ОВД-Трейд", код ЄДРПОУ 37091177, за травень, червень 2011 року, ПП "Хармарт"код ЄДРПОУ 34018183 за липень, серпень 2011 року.
Перевірка проводилася 16.03.2012 року.
Результати перевірки оформлені Актом про результати проведеної зустрічної звірки ТОВ НВФ "Техпроект" від 16.03.2012 року №1/22-109/31154312 (т.1,а.с. 25-40).
Дергачівською МДПІ було проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період лютий - червень 2011 року по ТОВ фірма "Ліон", ПП "ОВД-Трейд"та ПП "Хармарт".
За висновками Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області ДПС, викладеними в згаданому акті, встановлено порушення підприємством позивача:
- ст. 203, ст. 215, ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ фірма "Ліон", ПП "ОВД-Трейд"та ПП "Хармарт"з постачальниками та покупцями встановлює неможливість реального здійснення фінансово -господарських операцій ТОВ НВФ "Техпроект" та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді;
- ст. 185, ст. 188, ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2756 - VI, в результаті чого донараховано податку на додану вартість в сумі 499.584,00 грн.
З посиланням на зазначений акт перевірки, Дергачівською міжрайонною державною податковою інспекцією Харківської області ДПС винесено спірне податкове повідомлення -рішення №0000062223 від 30.03.2012 року, яким ТОВ НВФ "Техпроект"збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 565.081,50 грн., у т.ч. 499.584 -основний платіж, 65.497,5 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи) (т.1,а.с. 24).
Не погодившись з висновками перевірки та прийнятим податковим повідомленням - рішенням, ТОВ НВФ "Техпроект" звернувся з адміністративним позовом до суду першої інстанції.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами, підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності.
Суд мотивував судове рішення тим, що податковий кредит позивачем сформовано на підставі належно оформлених податкових накладних, виписаних контрагентами позивача, та отриманими в ході виконання господарських операцій, підтверджених належними первинними документами, що ґрунтується на вимогах Закону України "Про податок на додану вартість".
Якщо контрагент порушив податкове законодавство, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту, якщо останній має необхідні документальні підтвердження їх розміру.
Таким чином суд дійшов висновку про те, що позивач виконав усі необхідні умови, передбачені Законом України "Про податок на додану вартість", які надають йому правові підстави для нарахування податкового кредиту.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Як свідчать письмові докази, у перевіряємому періоді позивач - ТОВ НВФ "Техпроект" мав господарські взаємовідносини з підприємствами: ТОВ фірма "Ліон", ПП "ОВД-Трейд"та ПП "Хармарт".
На підставі договору №14/02 від 14.02.2011 року, укладеного між ТОВ НВФ "Техпроект" (покупець) та ТОВ фірма "Ліон" (постачальник), останній зобов'язується передати у власність покупця продукцію згідно специфікацій, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його (т.1,а.с.80-81).
На виконання умов договору відповідно до специфікації №1 (найменування товару: секції ланцюгів кресл. А1116-06-00) (т.1,а.с.82), постачальником виписано: видаткову накладну №РН-000110408 від 11.04.2011 року на суму з ПДВ 310.500,00 грн. (т.1, а с. 84), податкову накладну №137 від 11.04.2011 року на суму з ПДВ 310.500,00 грн. (т.1,а.с.85), видаткову накладну №310325 від 01.03.2011 року на суму з ПДВ 310.500,00 грн. (т.1а.с.86), податкову накладну №5 від 01.03.2011 року на суму з ПДВ 310.500,00 грн. (т.1, а.с.87).
Розрахунки між суб'єктами господарювання за придбаний товар проводились у безготівковій формі.
На підтвердження розрахунків оплати, позивачем до матеріалів справи надано банківські виписки: № 0000042 від 22.03.2011 на суму 310.500,0 грн. (т.1, ас.88-89), № 0000074 від 27.04.2011 на суму 211.000,0 грн. (т.1, а.с.90), № 0000069 від 17.05.2011 на суму 41.000,0 грн.(т.1, а.с.92-93), № 0000060 від 28.04.2011 на суму 53.500,0 грн. (т.1, а.с.94-95), платіжне доручення №203203 від 22.03.2011 року на суму 310.500,00 грн. (т.1,а.с.91).
Відповідно до умов укладеного договору №2504 від 25.04.2011 року між ТОВ НВФ "Техпроект"(покупець) та ПП "ОВД-Трейд"(постачальник), останній зобов'язується передати у власність покупця продукцію згідно специфікацій, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його (т.1,а.с.96-97).
На виконання умов договору відповідно до специфікації №1 (найменування товару: секції ланцюгів кресл. А1116-06-00) (т.1, а.с.98) та специфікації №2 (найменування товару: вузол роліка кресл. 474432.054-0061 сб) (т.1, а.с.99) постачальником виписано: видаткову накладну №РН-0040503 від 04.05.2011 року на суму з ПДВ 310.500,00 грн. (т.1, а с. 102), податкову накладну №5 від 04.05.2011 року на суму з ПДВ 310.500,00 грн. (т.1,а.с.103), видаткову накладну №РН-0260502 від 26.05..2011 року на суму з ПДВ 494.136,00 грн. (т.1а.с.104), податкову накладну №196 від 26.05.2011 року на суму з ПДВ 494.136,00 грн. (т.1, а.с.105), видаткову накладну №РН-220605 від 22.06.2011 року на суму з ПДВ 493.0365,00 грн. (т.1, а с. 106), податкову накладну №249 від 22.06.2011 року на суму з ПДВ 493.065,00 грн. (т.1,а.с.107).
Розрахунки між суб'єктами господарювання за придбаний товар проводились у безготівковій формі, про що свідчать банківські виписки: №8 від 23.08.2011 на суму 160.836,00 грн. (т.1, а.с.108), №2 від 18.07.2011 на суму 311.000,0 грн.(т.1,а.с.109), від 22.06.2011 на суму 493.065,0 грн. (т.1, а.с.110), від 26.05.2011 на суму 13.800,00 грн. (т.1,а.с.111), від 26.05.2011 на суму 102.000,0 грн. (т.1,а.с.112), від 19.05.2011 на суму 217.000,0 грн. (т.1,а.с.113).
На підставі укладеного договору купівлі -продажу №2806 від 28.06.2011 року між ТОВ НВФ "Техпроект"(покупець) та ПП "Хармарт" (продавець), останній зобов'язується передати у власність покупця товар згідно специфікацій, а покупець оплатити відповідно до умов договору. (т.1,а.с.114-116).
На виконання умов договору відповідно до специфікації №1 (найменування товару: секції цепи А1116-06-00) (т.1, а.с.117) та специфікації №2 (найменування товару: вузол секції цепи А1116-06-00) (т.1, а.с.118) постачальником виписано: видаткову накладну №РН-210701 від 21.07.2011 року на суму з ПДВ 310.500,00 грн. (т.1, а с. 121), податкову накладну №135 від 21.07.2011 року на суму з ПДВ 310.500,00 грн. (т.1,а.с.122), видаткову накладну №РН-280701 від 28.07.2011 року на суму з ПДВ 333.600,00 грн. (т.1а.с.123), податкову накладну №175 від 28.07.2011 року на суму з ПДВ 333.600,00 грн. (т.1, а.с.124), видаткову накладну №РН-280702 від 28.07.2011 року на суму з ПДВ 310.500,00 грн. (т.1, а с. 125), податкову накладну №176 від 28.07.2011 року на суму з ПДВ 310.500,00 грн. (т.1,а.с.126), видаткову накладну №РН-0190803 від 19.08.2011 року на суму з ПДВ 124.200,00 грн. (т.1а.с.127), податкову накладну №141 від 19.08.2011 року на суму з ПДВ 124.200,00 грн. (т.1, а.с.128).
Розрахунки між суб'єктами господарювання за придбаний товар проводились у безготівковій формі, про що свідчать банківські виписки: №8 від 23.08.2011 року на суму 374.342,00 грн. (т.1,а.с.129), №10 від 08.09.2011 року на суму 234.302,00 грн. (т.1,а.с.130), №5 від 16.08.2011 року на суму 634.602,00 грн. (т.1,а.с.131).
Транспортування товару проводилось покупцем відповідно до умов договору про надання автопослуг №6 від 05.01.2011 року, укладеного між ВАТ "Харківське АТП"(виконавець) та ТОВ НВФ "Техпроект"(замовник), згідно якого виконавець зобов'язується надавати автопослуги, а замовник зобов'язується їх оплатити (т.1,а.с.132).
Виконання договору про надання автопослуг підтверджується: актом виконаних робіт: №ОУ-0000058 від 13.04.2011 року з додатком на суму з ПДВ 5.323,50 грн. (т.1,а.с.133-134), талоном замовника 02 ААЯ №000556 до подорожнього листа №000594 від 11.04.2011 року (т.1,а.с.135), актом виконаних робіт (послуг) №ОУ-0000036 від 03.03.2011 року на суму з ПДВ 4.595,50 грн. з додатком (т.1,а.с.136-137), талоном замовника 02 ААЯ №000549 до подорожнього листа №000587 від 01.03.2011 року (т.1,а.с.138), банківською випискою від 04.05.2011 року на суму 5.323,50 грн. (т.1,а.с.140), від 06.04.2011 року на суму 5.323,50 грн. (т.1,а.с.141), актом виконаних робіт (послуг) № ОУ-0000082 від 04.05.2011 року на суму 5.323,50 грн. з додатком (т.1,а.с.142-143), талоном замовника 02 ААЯ №000560 до подорожнього листа №000598 від 04.05.2011 року (т.1,а.с.144).
ТОВ НВФ "Техпроект" у своїй діяльності використовував офісні приміщення, що підтверджується договорами оренди №23 від 27.12.2010 року, №24 від 04.05.2011 року, №28 від 30.08.2011 року, копії яких містяться в матеріалах справи (т.1,а.с.59-62).
Отриманий від контрагентів - ТОВ фірма "Ліон", ПП "ОВД-Трейд"та ПП "Хармарт", товар ТОВ НВФ "Техпроект" в подальшому був реалізований ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча", на підставі: укладеного договору № 2276 від 30.05.2011 року та додаткової угоди до нього №1 від 20.06.2011 року (т.1,а.с.151-153), договору від 05.05.2011 року №1966 та додаткової угоди до нього №1 від 10.05.2011 року (т.1,а.с.156-159), додаткових угод № 8 від 17.05.2011 року, №7 від 05.04.2011 року, №9 від 17.05.2011 року, №7 від 25.03.2011 року, №5 від 23.03.2011 року, №6 від 21.03.2011 року, згідно яких ТОВ НВФ "Техпроект"(продавець) зобов'язується поставити товар, а ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча"(покупець) - оплатити товар відповідно до специфікації.
Виконання умов вищевказаних правочинів підтверджується: видатковою накладною №РН-0000008 від 28.07.2011 року на суму з ПДВ 384.288,00 грн. (т.1,а.с.154), видатковою накладною №РН-0000004 від 30.05.2011 року на суму з ПДВ 512.064,00 грн. (т.1,а.с.160), податковою накладною № 3 від 30.05.2011 року на суму з ПДВ 512.064,00 грн. (т.1,а.с.162), видатковою накладною №РН-0000001 від 01.03.2011 року на суму з ПДВ 327.750,00 грн. (т.1,а.с.169), податковою накладною № 1 від 01.03.2011 року на суму з ПДВ 327.750,00 грн. (т.1,а.с.171), видатковою накладною №РН-0000002 від 11.04.2011 року на суму з ПДВ 327.750,00 грн. (т.1,а.с.172), податковою накладною № 1 від 11.04.2011 року на суму з ПДВ 327.750,00 грн. (т.1,а.с.174), видатковою накладною №РН-0000003 від 04.05.2011 року на суму з ПДВ 327.750,00 грн. (т.1,а.с.175), видатковою накладною №РН-0000005 від 04.07.2011 року на суму з ПДВ 327.750,00 грн. (т.1,а.с.177), податковою накладною № 1 від 04.07.2011 року на суму з ПДВ 327.750,00 грн. (т.1,а.с.179), видатковою накладною №РН-0000006 від 21.07.2011 року на суму з ПДВ 327.750,00 грн. (т.1,а.с.180), податковою накладною № 2 від 21.07.2011 року на суму з ПДВ 327.750,00 грн. (т.1,а.с.182), видатковою накладною №РН-0000007 від 28.07.2011 року на суму з ПДВ 327.750,00 грн. (т.1,а.с.183), податковою накладною № 3 від 28.07.2011 року на суму з ПДВ 327.750,00 грн. (т.1,а.с.185), видатковою накладною №РН-0000009 від 22.08.2011 року на суму з ПДВ 327.750,00 грн. (т.1,а.с.186), податковою накладною № 1 від 22.07.2011 року на суму з ПДВ 327.750,00 грн. (т.1,а.с.188), податковою накладною № 2 від 04.05.2011 року на суму з ПДВ 327.750,00 грн. (т.1,а.с.189), податковою накладною № 4 від 28.07.2011 року на суму з ПДВ 384.288,00 грн. (т.1,а.с.190).
Транспортування товару здійснювалося за рахунок продавця, про що свідчить товарно -транспортна накладна 01 АБ від 30.05.2011 року (т.1,а.с.146), акт №1 виконаних робіт від 31.05.2011 року про виконання в повному розмірі робіт з перевезення вантажу (т.1,а.с.145), акти виконаних робіт №23/08 від 22.08.2011 року, від 21.07.2011 року №22/07, від 04.07.2011 року №5/07 (т.1,а.с.202-204).
Розрахунки між суб'єктами господарювання за придбаний товар проводились у безготівковій формі, про що в матеріалах справи свідчать банківські виписки (т.1,а.с.191-200, т.1,а.с.206-208).
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, колегія суддів зазначає, що копії первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.
Приєднані до справи копії платіжних документів засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості товару за вищевказаними правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів.
Суми податку на додану вартість за переліченими вище податковими накладними включені до податкового кредиту відповідного періоду, відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість (т.1, а.с.228-229-т.1,а.с.235-237, т.1.а.с.246-248, т.2,а.с.6-8).
Доказів фізичної відсутності товару у спірних правовідносинах, використання позивачем придбаного товару не за призначенням, несумісності товару з напрямом господарської діяльності відповідач - Дергачівська МДПІ Харківської області ДПС, ні до суду першої інстанції ні до суду апеляційної інстанції не надано.
За таких підстав, висновки Дергачівської МДПІ Харківської області ДПС щодо нікчемності правочинів, укладених між позивачем ТОВ НВФ "Техпроект"та його контрагентами: ТОВ фірма "Ліон", ПП "ОВД-Трейд"та ПП "Хармарт", та відсутності реальності настання юридичних наслідків за укладеними правочинами, спростовуються копіями первинних документів.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Дергачівською МДПІ Харківської області ДПС не доведено нереальності здійснення спірних господарських операцій, проведених позивачем у перевіреному періоді. Доводи апеляційної скарги про сумнівность у прозорості здійснення господарських відносин, про відсутність об'єктів оподаткування та про сумнівність господарської діяльності грунтуються на тому, що на підставі, викладених в акті висновки актів перевірок контрагентів ТОВ НВФ "Техпроект", а саме:
- акт ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова від 31.08.2011 р. №2843/23-212/30590155 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ фірми "Ліон"(т.2 а.с.79-99);
- акт ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова від 30.11.2011р. №3615/23-212/34018183 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Хармарт"щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.05.2011 по 31.10.2011 року (т.2 а.с.53-74);
- акт ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 19.08.2011 р. №3761/1800/37091177 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "ОВД-Трейд"з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період 01.04.2011 - 30.06.2011 року (т.2 а.с.32-52).
Також встановлено та підтверджено письмовими доказами, що станом на момент складення спірного акту перевірки (звірки) від 16.03.2012 року №1/22-104/31154312 існувало судове рішення, яке набуло законної сили, яким визнано неправомірною перевірку підприємства ПП "ОВД-Трейд", проведеною ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, результати якої оформлені актом від 19.08.2011р.№3761/1800/37091177, а саме: постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.10.2011р. у справі № 2а - 12303/12/2070, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2012р., задоволений позов ПП "ОВД-Трейд"до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова про скасування наказу та визнання неправомірними дій (т.2,Є а.с. 24-31).
Згідно з Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (затверджено постановою КМУ від 27.12.2010р. №1232), а також Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984), судження податкового органу відносно правильності справляння платником податків сум податків та зборів за відображеними в податковій звітності показниками господарських операцій можуть бути викладені виключно в акті перевірки або довідці зустрічної звірки. Чинним законодавством не передбачено відображення таких суджень в акті про неможливість проведення зустрічної звірки, де мають зазначатися лише обставини, котрі спричинили таку неможливість.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01.03.2012 р. у справі №2а-995/12/2070 визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова щодо проведення зустрічної звірки Приватного підприємства "Хармарт"(код ЄДРПОУ 34018183), на підставі якої складено акт від 30.11.2011 № 3615/23-212/34018183 (т.2,а.с.75-78). Дана постанова набула законної сили, а відповідачем не надано доказів оскарження даного рішення до суду касаційної інстанції.
Відповідно до статей 207 і 208 Господарського кодексу України, ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України, одного лише висновку органу державної податкової служби про нікчемність вчиненого платником податків правочину або про нереальність здійсненої платником податків господарської операції є недостатньо для судження іншого податкового органу про вчинення контрагентом такого платника порушення закону, оскільки податкові органи не наділені законодавцем виключною прерогативою на визнання правочинів такими, що суперечать закону.
При цьому, колегія суддів зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами вчинення платником податків нікчемного правочину можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 КАС України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).
Зважаючи на викладене відповідачем не подано ні до суду першої інстанції ні до суду апеляційної інстанції жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.
Згідно з положеннями ст.ст. 54, 58, 76, 86 Податкового кодексу України, Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом -Порядок №984), Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків (затверджено наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010р. №985, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2010р. за №1440/18735; далі за текстом -Порядок №985), специфіка правових актів індивідуальної дії, які ухвалюються органами податкової служби у формі податкових повідомлень -рішень з приводу самостійного визначення грошових зобов'язань платників податків, полягає у тому, що фактичні підстави для ухвалення цих актів містяться в документальних результатах контролю за діяльністю платника податків (матеріалах перевірки), а правові підстави та владні приписи - безпосередньо в самих податкових повідомленнях - рішеннях.
Проте, ні в акті перевірки ні в апеляційній скарзі не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагента позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих товарів в господарській діяльності, про відсутність змін у складі і структурі активів осіб, котрі є сторонами спірного правочину, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочинів або невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій.
У відповідності до положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти -відповідальність) відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.
Ця позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.
Колегія суддів вважає за потрібне зазначити, що наявність трудових ресурсів, виробничо - складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна не є необхідною підставою для здійснення фінансово -господарської діяльності підприємства, вони можуть бути орендованими, тощо. Наявність або відсутність у платника податків власних виробничих, транспортних засобів, складських приміщень, інших основних фондів не може бути сама по собі доказом товарності поставок.
До документів, які засвідчують факт придбання товару, робіт, послуг, діюче законодавство висуває лише одну умову -вони повинні засвідчувати фактичне отримання товару або результатів робіт, послуг. Факт отримання позивачем товару підтверджується вище зазначеними податковими, видатковими накладними, прибутковими ордерами, платіжними дорученнями, що приєднані до матеріалів справи, іншими доказами по справі.
Таким чином, колегія суддів доходить висновку про виконання зобов'язань між позивачем - ТОВ НВФ "Техпроект" та його контрагентами.
Доказів того, що ці зобов'язання залишились невиконаними, що завдає шкоди інтересам Держави у сфері оподаткування, відповідач до суду не надав. Відповідач також не подав до суду жодних доказів того, що у спірних правовідносинах позивач та його контрагенти є пов'язаними особами, були обізнані з обставинами організації господарської діяльності один одного, діяли взаємоузгоджено та зловмисно, маючи на меті завдати шкоди інтересам Держави, мали інший матеріальний інтерес, ніж виконання зобов'язань за спірними правочинами, вчинені правочини об'єктивно не були потрібні для організації господарської діяльності платників податків.
Таких доказів не надано і до апеляційної інстанції.
Отже судження відповідача про нікчемність укладених позивачем правочинів є помилковими, оскільки базуються лише на особистих припущеннях податкового органу, без урахування всіх обставин та документів, наданих до перевірки, що суперечить вимогам ч.3 ст.2 КАС України, акт перевірки не містить належних та допустимих доказів вчинення платником податків ТОВ НВФ "Техпроект"порушення приписів Податкового кодексу України, судження суб'єкта владних повноважень про наявність порушення вмотивовано виключно посиланням на нікчемність правочинів без зазначення в чому конкретно полягав намір платника податків на безпідставне одержання податкової вигоди.
Доводи апеляційної скарги, щодо порушення позивачем ст.185, ст.188, ст.198 Податкового кодексу України, колегія суддів зазначає наступне:
Згідно з п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Відповідно до п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватись в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; - або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Податковий кредит для цілей визначення об'єкту оподаткування ПДВ має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, що стала підставою для формування податкового обліку платника податку.
Згідно з п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом У цього Кодексу, а за змістом п.п. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі У цього Кодексу.
У відповідності до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Враховуючи те, що ТОВ НВФ "Техпроект" належним чином була підтверджена правомірність віднесення до податкового кредиту суми ПДВ наданими до перевірки належно оформленими податковими накладними, зібрані по справі докази підтверджують виконання зобов'язань між сторонами спірних правочинів, суд доходить висновку про необґрунтованість висновків податкового органу щодо заниження позивачем податку на додану вартість у перевіреному періоді.
З наявних у письмових доказів первинних документів (договорів поставки, видаткових та податкових накладних, а також документів, що підтверджують подальше використання та реалізацію придбаної продукції) вбачається, що господарські операції між ТОВ НВФ "Техпроект"та його контрагентами: ТОВ фірма "Ліон", ПП "ОВД-Трейд"та ПП "Хармарт"мали реальний характер, у зв'язку з чим у відповідача не було підстав для неприйняття до заліку зазначених документів при визначенні валових витрат та податкового кредиту підприємства у звітному податковому періоді.
Оскільки відповідачем, на якого покладено обов'язок доказування правомірності прийнятого ним рішення, не надано доказів фактичного нездійснення господарських операцій, суми по яких позивач включив до складу валових витрат та податкового кредиту, суд дійшов висновку про необґрунтованість висновків акту перевірки щодо невідповідності правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами ТОВ фірма "Ліон", ПП "ОВД-Трейд"та ПП "Хармарт"положенням норм чинного законодавства України.
Таким чином, встановлені фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами ТОВ фірма "Ліон", ПП "ОВД-Трейд"та ПП "Хармарт", а також правомірність віднесення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту суми витрат на оплату вартості отриманих товарів (робіт, послуг), відповідно до первинних документів та за податковими накладними, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції, що судження податкового органу про неправомірність формування податкового кредиту та заниження позивачем податку на прибуток не знайшло свого підтвердження.
Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при проведенні перевірки та при розгляді справи судом першої інстанції, виконав вимоги ч.1 ст. 71 КАС України.
Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 71 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості прийнятих податкових повідомлень -рішень, що є предметом оскарження позивачем.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З урахуванням встановленого, колегія суддів вважає, що дії відповідача, пов'язані з прийняттям оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, не кореспондуються з вимогами ч.2 ст. 19 Конституції України.
Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Постанова Харківського окружного адміністративного суду від 21.03.2012 р. по справі № 2а-1670/1126/12 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись із судовим рішенням суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.06.2012р. по справі № 2а-4314/12/2070 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Калитка О. М.
Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калиновський В.А.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калитка О. М.
Повний текст ухвали виготовлений 08.10.2012 р.