03 жовтня 2012 р. Справа № 2а-2028/47/12
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Калитки О. М.
Суддів: Бенедик А.П. , Калиновського В.А.
за участю секретаря судового засідання Дерев'янко А.О.
представник відповідача Пудровський Є.О.
представник відповідача Романів Ю.М.
позивач ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Нововодолазького районного суду Харківської області від 18.06.2012р. по справі № 2а-2028/47/12
за позовом ОСОБА_3
до Міністерства України з надзвичайних ситуацій , Навчального центру Оперативно-рятувальної служби Цивільного захисту МНС України
про встановлення посадового окладу,
Позивач, ОСОБА_3, звернувся до Нововодолазького районного суду звернувся з адміністративним позовом до Міністерства надзвичайних ситуацій України, Навчального центру Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту МНС України про встановлення посадового окладу.
Постановою Нововодолазького районного суду Харківської області від 18 червня 2012 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 відмовлено.
Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Нововодолазького районного суду від 18.06.2012р. та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на прийняття оскаржуваної постанови при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.
Відповідачі надали письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду, просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Позивач в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.
Представники відповідачів, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просили залишити його без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представників відповідачів, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач походив військову службу в військовій частині Д-0050 військ Цивільної оборони Міністерства надзвичайних ситуацій, на посаді заступника начальнику штабу з мобілізаційної роботи військової частини Д-0050. Наказом Міністра МНС України від 24.09.2004р. №-366 позивач був звільнений з військової служби військ Цивільної оборони МНС України, та 06 грудня 2004р. наказом №-246 командира військової частини Д-0050 був виключений із списків особового складу військової частини Д-0050.
З 06 грудня 2004р. позивач отримував пенсію по лінії Міністерства оборони України. Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2009р. №-1372 «Про внесення змін до Порядку проведення перерахування пенсій», призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб», ОСОБА_3 отримує пенсію по лінії МНС України. В зв'язку з тим, що пенсія йому нарахована, як військовослужбовцю, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007р. №1294 позивачеві Навчальним центром Оперативно-рятувальної служби МНС України була видана довідка №4 4 8 від 09.11.2011р. про розмір грошового забезпечення для перерахування пенсії у відповідності з посадами рядового і начальницького складу органів і підрозділів Цивільного захисту. Але так , як посада «заступник начальника штабу (з мобілізаційної роботи) військової частини Д-0050», не передбачена штатному розрахунку Навчального центру оперативно-рятувальної служби Цивільного захисту, позивач звернувся з листом до МНС України з проханням прирівняти згідно законодавства України, посаду «заступник начальника штабу з мобілізаційної роботи) військової частини Д-0050» до посади «начальник відділу» Навчального центру оперативно-рятувальної служби Цивільного захисту. МНС України відхилило прохання позивача і надіслало відповідь листом від 02.11.2011р. №03-13171/283, де вказано, що посадовий оклад за посадою відповідає 1164 гривні. Так як посадовий оклад 1164 гривні відповідає прирівняній посаді, що була в в/ч Д-0050 (Начальник штабу батальйону і. т. п , що є нижчою посадою за штатною категорією від посади «заступник начальника штабу (з мобілізаційної роботи) в/ч Д-0050», позивач звернувся листом «Про встановлення посадового окладу» до МНС України. МНС України відхилило прохання позивача.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що в штаті Навчального центру ОРС ЦЗ посади «заступник начальника штабу (з мобілізаційної оборони)» немає, тому відповідно до додатку 7 затвердженого наказом МНС України від 28.01.2008 року № 54 «Про встановлення схем посадових окладів, навчальних, навчально-методичних та наукових установ МНС України» посада позивача відповідає посаді заступника начальника відділу.
Таким чином суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність підстав для встановлення посадового окладу за посадою «заступник начальника штабу (з мобілізаційної оборони)».
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до Наказу МНС України від 16.04.2008 року № 305 «Про затвердження схеми основних організаційних структур військ ЦО України та державної пожежної охорони, прирівняних до органів та підрозділів цивільного захисту МНС» навчальну бригаду, навчальний центр ЦО, окрему учбову бригаду (м.Мерефа) прирівняно до Навчального центру Оперативно - рятувальної служби цивільного захисту.
Зміст Наказу свідчить про те, що відповідною вважається посада (посади), визначені схемою посадових окладів осіб офіцерського і начальницького складу чи схемою тарифних розрядів посад рядового, сержантського старшинського складу і прапорщиків МНС, що затверджені наказом МНС, назви якої повністю збігаються з назвою посади, з якої була звільнена особа.
У випадках, коли припускається неоднозначне вирішення питання щодо визначення відповідної посади, внаслідок чого є можливість прийняття рішення як на користь, так і не на користь пенсіонера, рішення приймається на користь такого пенсіонера, виходячи з розміру посадового окладу за відповідною посадою.
Додатком 7 наказу МНС України від 28.01.2008 року № 54 «Про встановлення схем посадових окладів, навчальних, навчально-методичних та наукових установ МНС України» визначені посадові оклади осіб середнього та старшого начальницького складу, згідно з яким посада ОСОБА_3 відповідає посаді заступника начальника відділу, оскільки він проходив службу на посаді заступника начальника штабу (з мобілізаційної роботи) військової частини Д-0050.
Таким чином, колегія суддів вважає за потрібне зазначити, що посада на якій проходив службу позивач не може бути прирівняна до посади начальника відділу, оскільки посада заступника начальника штабу є нижчою за штатною категорією ніж посада начальника відділу.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач, відмовляючи позивачу у встановленні окладу за посадою заступника начальника відділу штабу (з мобілізаційної роботи), діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому наявні підстави для відмови в задоволенні позовних вимог позивача.
Разом з тим, незважаючи на обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне скасувати його, оскільки судом першої інстанції порушено норми процесуального права.
Приписами ч. ч. 1, 2 ст. 18 КАС України на час звернення позивача до суду було чітко визначено правила предметної підсудності адміністративних справ.
Відповідно до цієї статті місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:
1) адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам;
2) усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;
3) виключено;
4) усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
В свою чергу, окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.
Таким чином, зважаючи на статус відповідача, який не є органом місцевого самоврядування, зміст позовних вимог щодо проведених виплат при звільненні з публічної служби, а не соціальних виплат чи притягнення особи до адміністративної відповідальності, адміністративний позов ОСОБА_3 предметно підсудний Харківському окружному адміністративному суду.
Враховуючи порушення зазначених вимог процесуального закону розгляд справи був здійснений неповноважним судом, що також є підставою для скасування прийнятого судового рішення та прийняття нового, згідно вимог п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України.
Згідно ч.2 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції через порушення ним норм процесуального права, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Постанову Нововодолазького районного суду Харківської області від 18.06.2012р. по справі № 2а-2028/47/12 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних ОСОБА_3 до Міністерства надзвичайних ситуацій України, Навчального центру Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту МНС України про встановлення посадового окладу - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Калитка О. М.
Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калиновський В.А.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калитка О. М.
Повний текст постанови виготовлений 08.10.2012 р.