26 вересня 2012 р.Справа № 2011/2а-14515/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Калитки О. М.
Суддів: Бенедик А.П. , Калиновського В.А.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Дзержинського району Харківської міської ради, ОСОБА_1 на постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 19.01.2012р. та додаткову постанову від 28.05.2012р. по справі № 2011/2а-14515/11
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення Дзержинського району Харківської міської ради
про зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Дзержинського району м. Харкова, в якому просила визнати протиправної бездіяльність відповідача та зобов'язати відповідача здійснити їй недоплачену компенсацію по догляду за малорухомим в розмірі 2681 грн. за період з 23.08.2005 року по 31.12.2007 року.
Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 січня 2012 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.
Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення здійснити нарахування та виплату в рахунок компенсації по догляду за малорухомим в розмірі 2681 ( дві тисячі шістсот вісімдесят одна) грн .
Ухвалено додаткову постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 травня 2012 року якою зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Дзержинського району Харківської міської ради нарахувати та виплатити в рахунок компенсації по догляду за малорухомим в розмірі 3486,92 грн; стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Дзержинського району Харківської міської ради в рахунок відшкодування моральної шкоди в розмірі 2000 грн.
Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 січня 2012 року та додаткову постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 травня 2012 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.
Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 січня 2012 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на прийняття оскаржуваної постанови при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.
Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду, просить залишити додаткову постанову від 28 травня 2012 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.
Колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №558 відповідач повинен був здійснити виплату ОСОБА_1 з 23.08.2005 року по 31.12.2007 року.
Між тим, при ухваленні рішення судом було допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Як свідчать письмові докази, позивач звернувся до суду з первинним позовом 30.11.2011 року із вимогами щодо захисту його порушених прав, що мали місце з 23.08.2005 року по 31.12.2007 року (а.с. 1)
01.02.2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду з другим адміністративним позовом, в якому просила з урахуванням індексу інфляції визнати протиправної бездіяльність відповідача та зобов'язати відповідача здійснити їй недоплачену компенсацію по догляду за малорухомим в розмірі 5486,92 грн. за період з 23.08.2005 року по 31.12.2007 року (а.с. 13-14).
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч.2 ст. 99 КАС України (в редакції яка діяла до 30.07.2010 року) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлювався річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
30.07.2010 року Законом України "Про судоустрій і статус суддів"від 07.07.2010 року зазначений строк звернення з позовом до адміністративного суду було скорочено до шести місяців.
Колегія суддів, виходячи з наведеного, вважає необхідним застосувати до спірних правовідносин ч.2 ст.99 КАС України.
Отже, враховуючи дату звернення позивача до суду, шестимісячний строк на звернення до суду з позовом та період за який позивач просить суд захистити його права, колегія суддів приходить до висновку, що права позивача не підлягають захисту.
Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Приймаючи рішення про поновлення позивачу строку на звернення до суду з позовом суд першої інстанції не навів підстав для його поновлення.
З матеріалів справи таких підстав не вбачається. Доказів поважності пропуску строку на звернення до суду з позовом позивачем не надано.
Виходячи із зазначених обставин справи, колегія суддів вважає, що судом при ухваленні рішень було порушено приписи ст.ст.99, 100 КАС України, що призвело до необґрунтованого задоволення позовів.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що через порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанова суду першої інстанції від 19 січня 2012 року та додаткова постанова від 28 травня 2012 року підлягає скасуванню, з прийняття ухвали про відмову в поновленні позивачу строку на звернення до суду з позовом та залишенням позовної заяви без розгляду.
Керуючись ст.ст. 99, 100, 160, 167, 195, 197 п. 4 ст. 198, 200, 203, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Дзержинського району Харківської міської ради, ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 28.05.2012р. по справі № 2011/2а-14515/11 скасувати.
Прийняти ухвалу якою, позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дзержинського району Харківської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії від 30.11.2011 року та позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дзержинського району Харківської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії від 01.02.2012 року залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Калитка О. М.
Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калиновський В.А.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калитка О. М.