26 вересня 2012 р.Справа № 2а-17349/11/2070
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Калитки О. М.
Суддів: Бенедик А.П. , Калиновського В.А.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківського державного авіаційного виробничого підприємства в особі структурного підрозділу "Чугуївський авіаційний технологічний завод" Харківського державного авіаційного виробничого підприємства на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2012р. по справі № 2а-17349/11/2070
за позовом Харківського державного авіаційного виробничого підприємства в особі структурного підрозділу "Чугуївський авіаційний технологічний завод" Харківського державного авіаційного виробничого підприємства
до Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області
про визнання дій неправомірними та скасування незаконного рішення,
Позивач, Харківське державне авіаційне виробниче підприємство в особі структурного підрозділу "Чугуївський авіаційний технологічний завод" Харківського державного авіаційного виробничого підприємства звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області в якому просив визнати дії відповідача з винесення вимоги про сплату боргу №ю-202 від 07.12.2011 за вих.№17674-03/23 у розмірі 2299,49. неправомірними та скасувати її.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2012року в задоволенні зазначеного позову відмовлено.
Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення яким позовні вимоги задовольнити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на прийняття оскаржуваного рішення з порушенням приписів Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідач не скористався правом подання письмових заперечень на апеляційну скаргу.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем було винесена та направлена вимога №ю-202 від 07.12.2011 року зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 2299,49грн. на підставі рішення відповідача №313 від 02.09.2011 року про застосування штрафних санкцій та нарахування за несвоєчасну сплату єдиного внеску за травень 2011 року, яке є узгодженим.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з приписів ст.. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI, Інструкції "Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" затверджена постановою правління Пенсійного фонду України №21-5 від 27.09.2010 року, що підстав у Пенсійного фонду України щодо списання суми недоїмки не було, а отже, на кінець звітного періоду, враховуючи на особовому рахунку суму недоїмки, відповідачем було правомірно винесено на адресу підприємства вимогу про сплату боргу. Що спірну вимогу Управлінням до відповідного підрозділу державної виконавчої служби направлено не було, суму пені за несплату узгоджених сум не нараховано, а отже відповідачем дотримано вимоги Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Також суд першої інстанції посилався на ст..1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та зазначив, що сума заборгованості, вказана в оскаржуваній вимозі складається з фінансової санкції за Рішенням №313 від 02.09.2011 року і є узгодженим на час порушення справи по банкрутство, суд, враховуючи положення ч.7 ст. 25 Закону України від 08.07.2010, № 2464-VI та п.6.3 Інструкції 21-5 від 27.09.2010 року, вважає дії відповідача щодо надіслання вимоги №ю-202 від 07.12.2011 року правомірними.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно з пунктом 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади.
Відповідно до пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464-VI з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.
Порядок обчислення і сплати єдиного внеску на обов'язкове державне пенсійне страхування підприємствами, установами, організаціями, громадянами до Пенсійного фонду України, а також обліку надходження і витрачання його коштів передбачено Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI, Інструкцією "Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" затверджена постановою правління Пенсійного фонду України №21-5 від 27.09.2010 року.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
В ч.8 ст. 9 зазначеного Закону передбачено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований на відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Частиною 2 ст. 25 вищевказаного Закону України у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Згідно ч. 10 ст. 25 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що підприємство позивача не виконало в повній мірі свій обов'язок щодо своєчасної сплати єдиного внеску, нарахованого на відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом і не сплатило страхові внески в повному обсязі.
Рішенням №313 про застосування штрафних санкцій та нарахування за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 02 вересня 2011 року до Чугуївського авіаційного технологічного заводу Харківського державного авіаційного виробничого підприємства застосовано штраф у розмірі 2300 грн. та нараховано пеню в розмірі 92,00 грн.(а.с.21).
Позивач оскаржив вищезазначене рішення №313 до Харківського окружного адміністративного суду, постановою якого від 29.11.2011 року в задоволенні Позовних вимог Чугуївського авіаційного технологічного заводу Харківського державного авіаційного виробничого підприємства було відмовлено (а.с.32-33)
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2012 року постанову харківського окружного адміністративного суду від 29.11.2011 року по справі №2а-14147/11/2070 залишено без змін.
Відповідно до р.6 п.6.3 Інструкції "Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", якщо платник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати єдиного внеску, то йому вимога надсилається щомісяця протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу.
Карткою особового рахунку платника єдиного внеску №0032 (ЧАТЗ ХДАВП), встановлено, що станом на 20.10.2011 року, тобто на кінець звітного періоду, значиться недоїмка по внесках в розмірі 2300,00 грн. У зв'язку з частковою сплатою сума боргу складає 2299,49 (а.с. 34 - 39).
У п.4 ст.25 Закону України, від 08.07.2010, № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
П. 6.3 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2010, № 21-5 передбачено, що органи Пенсійного фонду надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках: б) якщо платник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати єдиного внеску; в) якщо платник має на кінець звітного базового періоду борги зі сплати фінансових санкцій.
У випадку "б" та/або "в" вимога надсилається щомісяця протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу.
Вимога №ю-202 від 07.12.2011 року була винесена на підставі рішення №313 від 02.09.2011 року, яке на цей час є узгодженим.
Враховуючи приписи ст. 25 Закону України від 08.07.2010, № 2464-VI, а також п.6.3 Інструкції відповідач правомірно протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом сформував і направив спірну вимогу.
У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
Згідно ч. 7 ст.25 Закону України, від 08.07.2010, № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що сума недоїмки не підлягає списанню, зокрема і в разі укладення з платником єдиного внеску мирової угоди відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", крім випадків повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, недієздатною, оголошення померлою та відсутності осіб, які відповідно до цього Закону несуть зобов'язання із сплати єдиного внеску.
Враховуючи відсутність підстав у Пенсійного фонду щодо списання суми недоїмки відповідачем було правомірно винесено на адресу позивача вимогу про сплату боргу.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо посилань позивача на те, що на день направлення вимоги №ю-202 від 07.12.2011 року, вже існував мораторій на задоволення вимог кредиторів і дії відповідача з цього приводу є правомірними, оскільки з урахуванням положень ч.7 ст. 25 Закону України від 08.07.2010, № 2464-VI та п.6.3 Інструкції 21-5 від 27.09.2010 року, сума заборгованості, вказана в оскаржуваній вимозі складається з фінансової санкції за Рішенням №313 від 02.09.2011 року і є узгодженим на час порушення справи по банкрутство та відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником стосовно якого порушено справу про банкрутство грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію.
Отже, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, підтверджує, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160, 167, ст. 195, 196, 197, п. 1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Харківського державного авіаційного виробничого підприємства в особі структурного підрозділу "Чугуївський авіаційний технологічний завод" Харківського державного авіаційного виробничого підприємства залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2012р. по справі № 2а-17349/11/2070 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Калитка О. М.
Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калиновський В.А.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калитка О. М.