18 вересня 2012 р. Справа № 1616/2а-373/12
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Сіренко О.І.
Суддів: Спаскіна О.А. , Русанової В.Б.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві на постанову Ленінського районного суду м. Полтава від 02.04.2012р. по справі № 1616/2а-373/12
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві
про про перерахунок пенсії,
27.01.2012 року ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві (надалі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо непроведення виплати недоотриманої пенсії позивачу в сумі 109279,63 грн.
- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 недоотриману пенсію в сумі 109279,63 грн.
02.04.2012 року постановою Ленінського районного суду м. Полтави позовну заяву ОСОБА_1 - задоволено повністю.
Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м.Полтаві щодо не проведення виплати недоотриманої пенсії ОСОБА_1 в сумі 109279,63грн.
Стягнуто з Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м.Полтаві на користь ОСОБА_1 недоотриману пенсію в сумі 109279.63грн.
У апеляційній скарзі відповідач просить постанову суду першої інстанції скасувати і винести нову постанову про відмову у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального права. Обгрунтовуючи заявлені вимоги, відповідач вказує, що на виконання судових рішень, а також постанови про відкриття виконавчого провадження, 11.08.2011 року ОСОБА_1 було проведено перерахунок спірних сум державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, з 23.09.2009 року. Проте виплати зазначених сум пенсії не були проведені на підставі Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", яким визначено, що виплати за перерахунками пенсій здійснюються за наявності відповідного фінансового ресурсу.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 197 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги відповідно до вимог ч.1 ст. 195 КАС України, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві, має статус постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, що підтверджено копією посвідчення НОМЕР_1 (а. с. 4), є інвалідом другої групи з 11.12.1992 року відповідно до копії довідки МСЕК №022443 (а. с. 5).
22.11.2010 року постановою Ленінського районного суду м. Полтава зобов'язано УПФУ Ленінського району в м.Полтаві з 12.01.2005 року здійснити перерахунок та провести відповідні виплати ОСОБА_1 пенсії відповідно до ст. 50, ч. 4 ст. 54, ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
24.05.2011 року ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду постанову Ленінського районного суду м. Полтава від 22.11.2010 року скасовано в частині зобов'язання УПФУ Ленінського району в м.Полтаві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 50, ч. 4 ст. 54, ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та провести відповідні виплати за період з 12.01.2005 року по 22.09.2009 року, і в цій частині позов залишено без розгляду.
В іншій частині постанову Ленінського районного суду м. Полтава від 22.11.2010 року залишено без змін.
11.08.2011 року на виконання рішень суду, Управлінням Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві здійснено перерахунок спірних сум пенсій позивачці у розмірі 109279,63 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що застосування відповідачем до спірних правовідносин норм п. 4 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" є неправомірним, оскільки вони не мають зворотної дії в часі.
Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно п. 4 Прикінцевих положень Закону України "Про державний бюджет України на 2011 рік", у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 13, ст. 178 з наступними змінами), статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., N 4, ст. 94 з наступними змінами), статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 29, ст. 399 з наступними змінами) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Вказана норма набула чинності з 19.06.2011р. у зв'язку зі вступом в законну силу Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" від 14 червня 2011 року N 3491-VI.
Оскільки відповідачем оскаржується судове рішення в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення заборгованості з виплати пенсій у розмірі 109279,63 грн. за період з 23.09.2009 року згідно рішення суду, то норми Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" до спірних правовідносин не застосовуються.
Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов'язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіттям з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"28 лютого 1991 року N 796-XII визначено право громадян України, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, в тому числі на отримання державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у випадках та на умовах, передбачених цим Законом.
Відповідно до п.п. 4 п. 2.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 р. N 8-2, одним із основних завдань Управління є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством
Відповідно до п. 2.10 Порядку обліку зобов'язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства України, затвердженого Наказом Державного казначейства України від 09.08.2004р. № 136, в редакції від 03.07.2010 року, яка була чинною на час проведення перерахунку відповідачем спірних сум пенсій позивачеві, у разі змін умов зобов'язань (додаткові договори, розірвання договору тощо) розпорядник бюджетних коштів повинен протягом 3 робочих днів з дати їх виникнення подати до органів Державного казначейства України Реєстр та/або Реєстр фінансових зобов'язань і відповідні підтвердні документи щодо уточнення реквізитів та показників таких зобов'язань.
Пунктом 2.13 вказаного порядку передбачено, що бюджетні фінансові зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг за оплатою за спожиті житлово-комунальні послуги та компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законодавством України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються органами Державного казначейства України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень і бюджетних асигнувань.
Таким чином, відповідач на виконання вказаних вимог повинен був подати до органів державного казначейства необхідні документи для реєстрації та обліку зобов'язання по сплаті позивачу суми державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі, встановленому Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждаил внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Проте відповідачем не було проведено вказаних дій, передбачених діючим законодавством.
Між тим, судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Згідно ч. 4 ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може містити вимоги про: 1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; 2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; 5) виконання зупиненої чи невчиненої дії;6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.
Натомість позивач звернувся до суду із вимогою про стягнення з відповідача недоотриманої суми пенсій у розмірі 109279,63 грн.
Колегія судів вважає спосіб захисту прав позивача неналежним, оскільки вимоги щодо стягнення сум недоотриманої пенсії відповідно до судового рішення, яке набрало законної сили, відносяться до заходів примусового виконання рішень відповідно до ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження", які можуть бути застосовані виключно органами державної виконавчої служби.
Оскільки суд не може перебирати на себе функцію здійснення стягнення недоотриманих сум державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, замість органу, якому надані такі повноваження, то заявлені позивачем вимоги не підлягають задоволенню.
За таких обставин, постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню на підставі п.4 ст. 202 КАС України з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві задовольнити.
Постанову Ленінського районного суду м. Полтава від 02.04.2012р. по справі № 1616/2а-373/12 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві про стягнення недоотриманої суми пенсії - відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Сіренко О.І.
Судді(підпис) (підпис) Спаскін О.А. Русанова В.Б.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: суддя Сіренко О.І.