01 листопада 2012 року К/9991/66830/12
Суддя Вищого адміністративного суду України Бившева Л.І.,
розглянувши касаційну скаргу Хотинської міжрайонної державної податкової інспекції Чернівецької області Державної податкової служби
на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2010 року
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2012 року
у справі № 2а-309/10/2470
за позовом Державної податкової інспекції у Хотинському районі Чернівецької області
до ОСОБА_1
про примусове стягнення боргу з єдиного податку, -
Хотинська міжрайонна державна податкова інспекція Чернівецької області Державної податкової служби, не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, 26 жовтня 2012 року направила по пошті до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу.
Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач приходить до висновку, що вказана скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2012 року набрала законної сили 14 вересня 2012 року та була постановлена у відкритому судовому засіданні, тоді як касаційна скарга подана позивачем 29 жовтня 2012 року, тобто із пропуском строку, встановленого частиною 2 статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Скаржник, порушуючи клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку зазначає, що він не був присутнім у судовому засіданні суду апеляційної інстанції при оголошенні вступної та резолютивної частин рішення, тоді як рішення суду апеляційної інстанції надійшло несвоєчасно, а саме 08 жовтня 2012 року згідно вхідного штампу канцелярії податкового органу за № 667/9. При цьому, жодних доказів надіслання (отримання нарочно) копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції саме 08 жовтня 2012 року податковим органом суду касаційної інстанції не надано, з урахуванням того, що штамп вхідної кореспонденції не є належним доказом отримання рішення суду, а лише фіксує факт реєстрації кореспонденції суду в канцелярії податкового органу.
Відтак, названа причина не вказує на поважність пропуску позивачем строку касаційного оскарження.
Відповідно до частини 4 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже, скаржнику слід надати суду касаційної інстанції належні докази, які підтверджують дату надіслання рішення суду апеляційної інстанції, якими за даних обставин можуть бути: оригінал поштового конверта, в якому рішення суду було надіслано на адресу скаржника (у разі отримання копії рішення поштою), довідка суду апеляційної інстанції щодо дати надіслання (або видачі рішення суду), розписка про отримання оскаржуваного судового рішення (у разі його нарочного одержання), а також будь-які інші фактичні дані, якими б підтверджувалась поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Згідно з частиною 3 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.
Виходячи з наведеного та відповідно до приписів частини 4 статті 214 КАС України, касаційну скаргу слід залишити без руху, а скаржнику надати строк для усунення вказаних недоліків у строк протягом тридцяти днів з моменту отримання даної ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Керуючись ст. ст. 108, 210-214 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Касаційну скаргу Хотинської міжрайонної державної податкової інспекції Чернівецької області Державної податкової служби залишити без руху та встановити строк для усунення недоліків протягом тридцяти днів з моменту отримання даної ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого
адміністративного Л.І. Бившева
суду України