"18" жовтня 2012 р. м. Київ К/9991/86827/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого-судді: Стародуба О.П.,
суддів: Гаманка О.І., Штульмана І.В.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2008 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.07.2009 у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області про перерахунок підвищення пенсії, -
У вересні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення підвищення пенсії «дитині війни»відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період 2006 -2007 роки.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2008р., яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.07.2009р., позов задоволено частково за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р.
З такими рішеннями судів не погодився відповідач, подав касаційну скаргу, в якій покликається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати постановлені судами рішення та направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Вимоги за касаційною скаргою мотивує тим, що виплата підвищення пенсії дітям війни здійснювалась в розмірах передбачених Законами України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік та в межах передбачених на це видатків, а також, що законодавством не визначено, з якого саме розміру мінімальної пенсії за віком слід виходити при визначенні розміру підвищення до пенсії дітям війни.
Заслухавши доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Задовольняючи позов частково суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивачу як дитині війни відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»пенсія повинна підвищуватись на 30% мінімальної пенсії за віком встановленої на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. визнано неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»в частині обмеження розміру підвищення пенсії дітям війни на 2007 рік.
З такими висновками судів колегія суддів погоджується.
Поряд з тим, задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив із того, що строк звернення до суду позивачем не пропущено, оскільки спірні правовідносини носять триваючий характер.
Такі висновки суду першої інстанції щодо дотримання позивачем строку звернення до суду (чи непоширення його на спірні правовідносини) в зв'язку з триваючим характером порушення прав позивача є помилковими, оскільки підвищення пенсії дітям війни є щомісячним платежем, про виплату його в меншому розмірі, ніж передбачено законом, та відповідно порушення своїх прав позивач дізнавався отримуючи таке підвищення за відповідний місяць, а тому перебіг строку звернення до суду з вимогами за кожен конкретний місяць розпочинається у цьому місяці.
В свою чергу суд апеляційної інстанції, виходив з того, що на спірні правовідносини не поширюється строк позовної давності, застосувавши до них положення статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яким передбачено виплату пенсії за минулий час без обмеження у часі в разі її попереднього нарахування.
Поряд з тим суми належної позивачу як дитині війни пенсії нараховані не були, а тому на спірні правовідносини положення статті 46 зазначеного Закону не поширюється.
Таким чином судам до спірних правовідносин слід було застосувати положення статті 99 КАС України (в редакції на час звернення до суду) та вирішити заяву позивача про поновлення строку звернення до суду відповідно до статті 100 КАС України, що зроблено не було.
Відповідно до частини 2 статті 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Враховуючи, що судами в порушення вимог статей 99-100 КАС України заява про поновлення строку звернення до суду вирішена не була, а суд касаційної інстанції відповідно до частини 1 статті 220 КАС України не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, а тому рішення судів першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню, а справа -направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 210, 222, 223, 227, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області задовольнити частково.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2008 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.07.2009 у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області про перерахунок підвищення пенсії -скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: О.П. Стародуб
Судді: О.І. Гаманко
І.В. Штульман