"30" жовтня 2012 р. м. Київ К/9991/55696/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого - судді суддів:Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., Тракало В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Жовтневого районного суду м. Луганська від 02 липня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2012 року,
В квітні 2012 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська, в якому посилаючись на те, що розмір призначеної і виплачуваної йому пенсії не відповідає розміру, передбаченому законодавством, а відповідач відмовляється привести його у відповідність до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», просив визнати дії управління неправомірними та зобов'язати відповідача призначити пенсію із розрахунку 8 мінімальних розмірів пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком за шкоду, заподіяну здоров'ю, починаючи з 01 квітня 2012 року по момент фактичного перерахунку.
Постановою Жовтневого районного суду м. Луганська від 02 липня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2012 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах доводів касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач є інвалідом другої групи, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та особою, захворювання якої пов'язано з наслідками Чорнобильської катастрофи, віднесеною до першої категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до статті 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраж-дали внаслідок Чорнобильської катастрофи»визначені підстави та умови призначення дер-жавних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника. Части-ною четвертою зазначеної статті визначено, що в усіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по ІІ групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.
Статтею 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраж-дали внаслідок Чорнобильської катастрофи»встановлено, що особам, віднесеним до катего-рії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідних розмірах, зокрема, інвалідам ІІ групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком. Виплата до-даткової пенсії відповідно до статті 53 зазначеного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Зі змісту ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»випливає, що за основу нарахування державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, береться мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно чинного законодавства визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до частини третьої статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового прожиткового мінімуму.
Разом з цим, Законом України від 14 червня 2011 року № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»Прикінцеві положення доповнено пунктом 4, яким, зокрема, встановлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Зазначені норми набрали чинності з дня, наступного за днем його опублікування, а саме з 19 червня 2011 року.
На виконання пункту 7 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»від 14 червня 2011 року № 3491-VI Кабінет Міністрів України прийняв Постанову від 6 липня 2011 року №745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка відповідно до пункту 5 Указу Президента України «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності»від 10 червня 1997 року № 503/97 набрала чинності з 23 липня 2011 року.
У зв'язку з прийняттям зазначеного нормативно-правового акту норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»до 23 липня 2011 року застосовуються у порядку та розмірах встановлених наведеним законом, а з 23 липня 2011 року у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
З 01 січня 2012 року дана постанова втратила чинність у зв'язку із закінченням строку її дії.
Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями 49 народних депутатів України, 53 народних депутатів України і 56 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 4 розділу VII «Прикінцеві положення»Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»від 26 грудня 2011 року N 20-рп/2011 визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним) пункт 4 розділу VII «Прикінцеві положення»Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»від 23 грудня 2010 року N 2857-VI з наступними змінами.
Щодо застосування статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у 2012 році, колегія суддів зазначає наступне.
Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», що набрав чинності з 1 січня 2012 року, встановлено, зокрема, що у 2012 році норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.
23 листопада 2011 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(набрала чинності з 01 січня 2012 року), якою затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до пункту 11 зазначеної постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210 мінімальний розмір пенсії для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС II групи інвалідності становить 160 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»виплачується особам, що належать до 1 категорії з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, є інвалідами II групи -у розмірі 40 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (п. 13 постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210).
У своєму Рішенні від 25 січня 2012 року №3-рп/2012 Конституційний Суд України зазначив, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов'язуються із його функціями, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України. Отже, Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Конституції та законів України.
Положення постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 23 листопада 2011 року №1210 у визначеному законом порядку неконституційними не визнавались.
Враховуючи викладене, суди першої та апеляційної інстанцій, відмовляючи позивачу у задоволенні позовних вимог, правомірно виходили з того, що позовні вимоги про здійснення перерахунку і виплати пенсії відповідно до положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 01 квітня 2012 року задоволенню не підлягають, оскільки після набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 23 листопада 2011 року №1210, тобто з 01 січня 2012 року, при вирішенні даного спору застосуванню підлягають положення зазначеної постанови.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відмову в задоволенні позовних вимог.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального та процесуального права. Оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, а тому підстави для їх зміни чи скасування відсутні.
Відповідно до вимог частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
За таких обставин, оскаржувані судові рішення постановлені з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Жовтневого районного суду м. Луганська від 02 липня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2012 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Головуючий: Судді: Я.Л. Іваненко М.І. Мойсюк В.В. Тракало