Справа № 2604/5401/2012
іменем України
"03" жовтня 2012 р. Дніпровський районний суд м. Києва
в складі: головуючого судді Шевченко Н.М.,
при секретарях Фузік Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва про стягнення суми збитків та моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (далі -КП по УЖГ Дніпровського району м. Києва) на його користь матеріальну шкоду у розмірі 20 977,33 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що 15.08.2008 року на покрівлі будинку за адресою: АДРЕСА_1 сталася пожежа, внаслідок якої пошкоджено квартиру НОМЕР_1 даного будинку, що належить позивачу на праві власності. Згідно акту про пожежу ймовірною причиною виникнення даної пожежі було необережне поводження з вогнем невідомих осіб. Згодом було встановлено, що невідомі особи, які могли необережно поводитись з вогнем на покрівлі будинку, потрапили на горище через відсутність дверей, які б мали бути встановленими КП по УЖГ Дніпровського району м. Києва, а саме Житловою ремонтно-експлуатаційною організацією № 415, яка здійснює утримання та експлуатаційне обслуговування житлового будинку НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 та взяла на себе відповідальність за встановлення металевих дверей на покрівлю будинку та надання допомоги постраждалим внаслідок пожежі щодо ремонтних робіт. 28.08.2008 року комісією у складі працівників ЖРЕО № 415 складено акт, яким встановлено перелік робіт, які необхідно виконати в квартирі позивача. 25.08.2010 року відповідальними працівниками відповідача було складено акт, яким підтверджено наявність слідів сирості у квартирі позивача, та на підставі якого складено дефектний акт на ремонт квартири. Однак, з 2008 року до кінця 2010 року питання щодо ремонту квартири позивача не було вирішено, внаслідок чого позивач змушений був зробити ремонт у квартирі за власний рахунок. 15.12.2010 року позивач звернувся до відповідача із заявою про направлення комісії для підтвердження закінчення ремонту квартири і також просив компенсувати йому витрати, понесені у зв'язку із ремонтом квартири. 22.12.2010 року відповідачем повідомлено позивачу про обстеження його квартири та складено акт виконаних робіт. Вартість суми витрат на проведення ремонту квартири позивача становить 20 977,33 грн., що включає: 5 977,33 грн. -вартість придбаних матеріалів та 14 972,00 грн. -вартість ремонтно-оздоблюваних робіт. 03.08.2011 року позивач звернувся до відповідача із заявою щодо вирішення питання про виплату на його користь компенсації однак вказану заяву відповідачем залишено без реагування, що є підставою звернення позивача з даним позовом в судовому порядку.
Позивач вважає, що крім матеріальної шкоди йому завдано моральну шкоду, яка полягає у фізичних та душевних стражданнях, стресі та хвилюваннях, що призвели до зміни способу його життя, втрати певних життєвих перспектив та зменшення можливості одержання позитивних емоцій, що викликало психотравмуючі зміни у позивача, який є пенсіонером, інвалідом другої групи та учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Внаслідок значного психічного впливу обставин, пов'язаних із зневажливим ставленням з боку відповідача, стан здоров'я позивача істотно погіршився, почали прогресувати хвороби, його страждання посилилися при відмові відповідача добровільно сплатити суму необхідну для проведення відновлюваних робіт та придбання необхідних матеріалів, тому оцінює завдану йому моральну шкоду в розмірі 2 000,00 грн.
Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснив, оскільки не були встановлені винні особи в пожежі, що сталася 15.08.2008 року на покрівлі будинку АДРЕСА_1, виплата збитків позивачу не здійснювалась. При цьому підтвердив факт заподіяння позивачу матеріальної шкоди, завданої залиттям його квартири внаслідок пожежегасіння покрівлі даху будинку, яке відбулось з причини підпалу покрівлі невідомими особами, які проникли на горище через відсутність дверей.
Заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Судом встановлено, що в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, що підтверджено Довідкою Форми № 3, виданою Житловою ремонтно-експлуатаційною організацією № 415 від 27.04.2012 року № 461. (а.с. 53)
При цьому сторони в судовому засіданні зазначили, що ОСОБА_1 є єдиним власником квартири АДРЕСА_1 з 1985 року.
15.08.2008 року близько 06 години 35 хвилин виникла пожежа на горищі будинку АДРЕСА_1, з причини необережного поводження вогнем невідомими особами, внаслідок чого пошкоджено стіни та стелю квартири НОМЕР_1 у зазначеному будинку, про що складено Акт комісії Дніпровського РУГУ МВС України в м. Києві. (а.с. 7)
Листами від 21.08.2008 року № 9-73-854/63, від 08.09.2008 року № 9-73-898/63 та № 10-21-Ко-2823, від 23.10.2008 року № 9-73-1024/63, від 27.10.2008 року № 9-73-1067/63 Дніпровською районною у місті Києві державною адміністрацію повідомлено ОСОБА_6 та ОСОБА_5 про проведення ремонтних робіт у квартирі на підставі відповідних актів ЖРЕО № 415 одразу після проведення ремонтних робіт на покрівлі будинку, що буде проведено у серпні-вересні поточного року. (а.с. 10, 11, 12)
28.08.2008 року комісією Житлової ремонтно-експлуатаційної організації № 415 складено акт обстеження квартири АДРЕСА_1 після залиття, що відбулось внаслідок гасіння пожежі на покрівлі будинку 15.08.2008 року. При повторному огляді комісією встановлено необхідність виконання ремонтних робіт квартири. (а.с. 14)
09.09.2008 року Житловою ремонтно-експлуатаційною організацією № 415 повідомлено про проведення ремонтних робіт в пошкодженій внаслідок пожежі квартирі ОСОБА_5 після проведення ремонтних робіт покрівлі будинку. (а.с. 9)
Довідкою Відділу з питань наглядово-профілактичної діяльності Дніпровського району м. Києва від 16.02.2010 року № Б-13/11вх підтверджено факт пожежі, що сталася 15.08.2008 року в квартирі АДРЕСА_1. (а.с. 8)
25.08.2010 року комісією Житлової ремонтно-експлуатаційної організації № 415 складено акт обстеження квартири АДРЕСА_1, встановлено сліди залиття квартири та складено дефектний акт на ремонт обстеженої квартири. (а.с. 17)
07.12.2010 року ФОП ОСОБА_9 складено Акт № 07/12-01 проведення ремонтних робіт в квартирі АДРЕСА_1 на підставі договору № 12/10-01 від 12.10.2010 року, вартість робіт згідно Акту здачі-прийомки виконаних робіт становить 14 972,00 грн., оплату яких проведено ОСОБА_1, що підтверджено квитанціями від 12.10.2010 року, 07.12.2010 року. (а.с. 26-27, 28)
22.12.2010 року на підставі заяви ОСОБА_1 від 13.12.2010 року комісією Житлової ремонтно-експлуатаційної організації № 415 складено акт обстеження квартири АДРЕСА_1, виявлено проведення опоряджувальних робіт в повному обсязі відповідно до акту від 25.08.2010 року, та листом від 22.12.2010 року ОСОБА_1 повідомлено про неможливість проведення компенсації в рахунок квартплати, з підстав ненадання оригіналів чеків на підтвердження розміру витрачених коштів на проведення ремонтних робіт. (а.с. 19, 20)
Листом від 05.12.2011 року № 2-11/33-4643/4 Дніпровською районною у місті Києві державною адміністрацію повідомлено про надання доручення керівництву КП по УЖГ Дніпровського району м. Києва вжити всіх необхідних заходів щодо термінового вирішення питання з приводу компенсації збитків ОСОБА_1 за ремонт квартири АДРЕСА_1. (а.с. 63)
Згідно положення ч.1, п.1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відшкодування збитків є однією із форм або мір цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 Цивільного кодексу України, оскільки частиною першою зазначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування, тому відсутня необхідність особливо вказувати в законі або в договорі про право особи вимагати таке відшкодування.
Загальне поняття «збитки»складається із двох складових. По-перше, це так звана «реальна шкода», під якою розуміється дві групи витрат:
1) витрати, які особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі. В даному випадку мова йдеться про ті фактичні витрати, які вже зроблені особою. Це може вартість знищеної речі, інші реальні втрати, які зазнала особа у зв'язку із знищенням речі тощо;
2) витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Тут мається до уваги перш за все вартість ремонту речі, причому як такого, який особа вже зробила та може підтвердити проведені витрати відповідними документами, так і такого, який особа ще має зробити. В останньому випадку його вартість має підтверджуватися відповідними розрахунками, кошторисами тощо. Також під дане визначення підпадають ті грошові штрафні санкції, які потерпілий сплатив або має сплатити у зв'язку із невиконання ним зобов'язання перед третьою особою, якщо таке невиконання є наслідком порушення його цивільного права.
За вимог Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Деліктне зобов'язання -це зобов'язання, в якому особа, що протиправно і винно заподіяла шкоду особистості громадянина або його майну, зобов'язана її відшкодувати, а потерпілий має право на відшкодування заподіяної шкоди у повному обсязі.
У деліктних цивільних правовідносинах реалізуються зобов'язально-правові засоби захисту абсолютних прав. Потерпілий набуває права вимоги про відшкодування збитків, і він має право пред'явити позов про збитки. Праву потерпілого відповідає обов'язок заподіювача шкоди відшкодувати заподіяну шкоду.
Відповідно до ст. 179 Житлового кодексу УРСР користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 18 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 08 жовтня 1992 року №572, власники квартир зобов'язані використовувати приміщення житлових будинків за призначенням, забезпечувати збереження жилих і підсобних приміщень квартир та технічного обладнання будинків, дотримувати правил пожежної безпеки. При появі несправностей у квартирі вживати заходів до їх усунення власними силами або силами підприємства по обслуговуванню житла.
Згідно п. 3.2. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року № 76, горищні приміщення повинні мати ходові дошки і приставні драбини для виходу на дах, а також двері і люки з щільно пригнаними стулками. Горищні приміщення не повинні бути захаращені будівельним сміттям, домашніми й іншими речами та обладнанням. Вхідні двері або люки (для горищних приміщень із запасними, напірними і розширювальними баками) виходу на покрівлю повинні бути утеплені, обладнані ущільнювальними прокладками, завжди замкнені (один комплект ключів зберігається в чергового диспетчера ОДС або кімнаті техніка-майстра виконавця послуг, а
другий - у консьєржа чи двірника), про що робиться відповідний напис на люку чи дверях. Вхід у горищне приміщення і на дах дозволяється тільки працівникам виконавця послуг, безпосередньо відповідальним за технічний нагляд, і тим, котрі виконують ремонтні роботи, а також працівникам експлуатаційних організацій, обладнання яких розміщене
на даху й у горищному приміщенні.
Відповідно до п. 4 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків мають право на: відшкодування збитків, завданих їх майну та/або приміщенням, шкоди, заподіяної їх життю чи здоров'ю внаслідок незадовільного утримання будинку або ненадання чи надання не в повному обсязі послуг, відповідно до законодавства.
Як убачається з матеріалів справи, у зв'язку із відсутністю дверей на горище будинку АДРЕСА_1, невідомими особами здійснено підпал покрівлі будинку, пожежегасіння якого призвело до залиття квартири АДРЕСА_1, що належить позивачу на праві власності. Внаслідок залиття квартири позивачу завдано матеріальної шкоди, яка за дефектним актом ЖРЕО № 415 становить 6 925,00 грн., який згідно листа Дніпровської РДА у м. Києві за № 11.06.2012 року № 2-11/33-2904/4 не має юридичної сили і не підлягає виконанню, оскільки не був затверджений розпорядником коштів. (а.с. 62)
В судовому засіданні сторони по справі пояснили, що дефектний акт був погоджений адміністрацією ЖРЕО-415, яка не має повноважень на здійснення таких дій.
У зв'язку із тривалим безпідставним невиконанням своїх обов'язків та не проведенням відповідачем ремонтних робіт по усуненню наслідків залиття в квартирі позивача, останнім проведено ремонтні роботи за власний рахунок, загальна вартість яких складає 20 977,33 грн., що становить предмет позовних вимог.
Як визначено в статті 57 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи. (ч. 1 ст. 64 Цивільного процесуального кодексу України)
Відповідно до вимог ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини.
За змістом цієї статті обов'язок відшкодувати заподіяну шкоду покладається на особу, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи. Крім застосування принципу вини шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка заподіяла шкоду, і самою шкодою. Відсутність хоча б одного з елементів складу цивільного правопорушення виключає настання відповідальності, передбаченої ст. 1166 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Аналізуючи наявні у справі докази в їх сукупності, приймаючи до уваги пояснення сторін, суд дійшов висновку щодо правомірності вимог позивача про відшкодування відповідачем на його користь суми матеріальної шкоди в розмірі 20 977,33 грн., яка включає вартість придбаних матеріалів в сумі 5 977,33 грн. та вартість ремонтно-оздоблювальних робіт в сумі 14 972,00 грн., оскільки судом достовірно встановлено, що шкоду позивачу завдано залиттям квартири, яке відбулось внаслідок пожежегасіння покрівлі будинку, що заподіяне невідомими особами з причини відсутності дверей на горище будинку, що є недотриманням відповідачем правил технічного обслуговування горища жилого будинку АДРЕСА_1, балансоутримувачем якого є відповідач, та факт наявності порушення технічного обслуговування горища будинку не заперечено представником відповідача під час судового розгляду справи. Сума завданих позивачу реальних збитків, тобто витрат, які позивач зробив для відновлення свого порушеного права, шляхом проведення ремонтно-оздоблювальних робіт щодо усунення наслідків залиття квартири, підтверджена квитанціями на придбання матеріалів, договором та актом здачі-прийомки виконання ремонтно-оздоблювальних робіт від 12.10.2010 року (а.с. 21-25, 26-27, 28) та представником відповідача не надано доказів на спростування розміру завданої позивачу матеріальної шкоди, не заперечуючи при цьому обов'язок відповідача на її відшкодування.
Відповідно до частини третьої ст. 212 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
В частині стягнення моральної шкоди суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Виходячи з положень діючого цивільного законодавства України, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Правовідносини, що виникають із заподіяння позадоговірної моральної шкоди, регулюються ст.ст. 23, 1167 ЦК України, зі змісту яких випливає, що моральна шкода компенсується лише винною особою.
Згідно роз'яснень, що містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31 березня 1995 року № 4, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини. Відповідальність заподіювача шкоди без вини може мати місце лише у випадках, спеціально передбачених законодавством.
Це правило кореспондується зі змістом ст. 1167 КЗпП України, відповідно до якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Таким чином, з урахуванням вимог позивача в частині стягнення на його користь моральної шкоди, яка завдана позивачу внаслідок залиття його квартири, та пов'язана з розладом нормального життя позивача, нервової напруги та переживань, пов'язаних з необхідністю проведення відновлюваного ремонту його квартири, витрачати час на проведення обстеження квартири для визначення розміру матеріального збитку, звернення до державних установ та суду за захистом його порушених прав, неможливості врегулювання питання мирним шляхом, суд дійшов висновку, що в розрізі даного спору відповідачем має бути відшкодовано на користь позивача моральну шкоду, яку суд визначає в розмірі 1 000,00 грн.
З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва про стягнення суми збитків та моральної шкоди, підлягає до часткового задоволення, а саме, з відповідача ОСОБА_2 підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва на користь позивача підлягає відшкодуванню матеріальна шкода в розмірі 20 977,33 грн., моральна шкода в розмірі 1 000,00 грн., в іншій частині заявлених позовних вимог позов задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 1 ст. 56 Цивільного процесуального кодексу України, правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги.
Відповідно до частини першої ст. 84 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.
Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 в частині відшкодування за рахунок відповідача витрат на оплату правової допомоги в розмірі 3 000,00 грн., оскільки позивачем не надано доказів понесення ним витрат на правову допомогу у зазначеній позивачем сумі, та позивачем не надано акту прийому-передачі виконаних робіт за договором про надання правової допомоги в тій частині, яка стосується його виконання, пов'язаного з розглядом в суді даного спору, тому визначену вартість наданих послуг з правової допомоги в сумі 3 000,00 грн. суд вважає необґрунтованою, та вимоги позивача в цій частині визнає безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.
В порядку ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 321 грн. 90 коп. (214,60 грн. + 107,30 грн.)
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 47, 48 Конституції України, ст.ст. 22, 23, 269, 1166, 1167 Цивільного кодексу України, ст. 179 Житлового кодексу УРСР, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»від 31 березня 1995 року № 4, Правилами користування приміщеннями житлових будинків і при будинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572, Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року № 76, ст.ст. 10, 56, 57, 58, 60, 64, 84, 88, 143, 208-209, 212-215, 218, 223, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва про стягнення суми збитків та моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 20 977,33 грн., моральну шкоду у розмірі 1 000,00 грн., а всього загальною сумою 21 977 (двадцять одну тисячу дев'ятсот сімдесят сім) гривень 33 копійки.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва в доход держави судовий збір у розмірі 321 гривні 90 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.