Справа № 2604/10810/12
іменем України
"11" жовтня 2012 р. Дніпровський районний суд міста Києва
у складі: головуючого судді Шевченко Н.М.,
при секретарі Фузік Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу, -
встановив:
Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 на їх користь страхового відшкодування в сумі 4209,08 грн. в порядку регресу, яке було виплачене страхувальнику за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, що відбулась за участю ОСОБА_1, а також відшкодувати витрати за послуги аварійного комісара в розмірі 488,00 грн., судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 214,60 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 1000,00 грн., що є предметом позовних вимог.
Представник позивача Патрик Г.Г. в судове засідання не з'явилась, однак надала суду заяву, відповідно до якої просить суд розглянути справу за її відсутності та винести рішення в заочному провадженні, позов підтримала в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення судових повісток на адресу, вказану в позовній заяві, причини неявки суду не повідомив.
На підставі ч.1 ст.224 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. За таких обставин, враховуючи думку представника позивача, яка подала заяву про розгляд справи в заочному провадженні, суд визнав можливим провести заочний розгляд справи у відсутність учасників судового процесу на підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до наступного.
Як убачається з матеріалів справи, 05.07.2008 року між МТСБУ та ОСОБА_3 був укладений договір добровільного страхування цивільно-правої відповідальності власників наземних транспортних засобів № 3491001, відповідно до якого забезпечений транспортний засіб автомобіль марки «Шкода Октавія», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, на термін з 06.07.2008 року по 05.07.2009 року (а.с. 10,11).
Судом встановлено, що 07 березня 2009 року відповідач керуючи автомобілем «Фольцваген», державним номерний знак НОМЕР_2, по вул. Кибальчича в м. Києві не витримав безпечного інтервалу та здійснив зіткнення з автомобілем «Шкода», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3
Згідно з довідкою ВДАІ з обслуговування Дніпровського району м. Києва № 8352645 встановлено, що 07 березня 2009 року о 15 год. 10 хв. по вул. Кибальчича в м. Києві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів «Фольксваген Поло», державним номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1, автомобіля «Шкода Октавія», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3 (а.с.14)
Відповідно до довідки ВДАІ Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки «Шкода», державний номерний знак НОМЕР_1, отримав механічні пошкодження. (а.с.13)
Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 07 квітня 2009 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, який порушив п.п. 13.1, 13.3 Правил дорожнього руху України, за що передбачається адміністративна відповідальність, відповідно ст. 124 КУпАП. (а.с.12)
Згідно висновку зі звіту про визначення вартості матеріального збитку суб'єкта оціночної діяльності -приватного підприємця ОСОБА_5 від 06.05.2009 року, визначено матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля «Шкода Октавія», державний номерний знак НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП складає 5050,90 грн. (а.с.15-20)
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.
Відповідно до п. 41.1 ст.41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" позивач за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
04 червня 2009 року Моторне (транспортне) страхове бюро України виплатило ОСОБА_3 4209,08 грн. страхового відшкодування, що підтверджується платіжним дорученням № 2228 від 03 червня 2009 року. (а.с. 31)
За вимог Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч.2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідної за завдані збитки.
За нормою ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо іншій розмір не встановлено законом.
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності повного господарського відання, оперативного управління або інших підстав.
За таких обставин, суд вважає, що позивачем правомірно заявлені вимоги до відповідача з приводу відшкодування суми страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 4209,08 грн.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем на підтвердження сплати витрат за правову допомогу надано платіжне доручення № 1851 від 18.04.2012 року про сплату коштів у розмірі 1000,00 грн. за угодою про надання послуг адвоката, (а.с. 33-35), при цьому в межах розгляду даної цивільної справи інтереси позивача представляли його представники за дорученнями, виданими від імені Моторного (транспортного) страхового бюро України, доказів, що мають підтвердити їх правовий статус як адвоката, суду надано не було, також в матеріалах справи відсутній акт прийому-передачі виконаних юридичних послуг в тій частині, яка стосується його виконання, пов'язаного з розглядом в суді даного спору, суду не надано розрахунок про кількість годин затраченого часу на правову допомогу, а тому визначена вартість наданих послуг з правової допомоги в сумі 1000,00 грн. суд вважає недоведеною, тому в цій частині вимоги позивача визнає безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Разом з тим, позивач просить стягнути з відповідача витрати за послуги аварійного комісара в розмірі 488,00 грн., який був залучений для визначення причин настання страхового відшкодування та розміру збитків завданої шкоди при дорожньо-транспортній пригоді, однак суд вважає позовні вимоги позивача в цій частині безпідставними, оскільки аварійний комісар є штатним працівником МТСБУ, його залучення не є обов'язковим, а позивач на свій розсуд залучає даного штатного працівника.
З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позов Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування підлягає частковому задоволенню, а саме присуджує до стягнення з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України кошти в розмірі понесених витрат в сумі 4209,08 грн.
В порядку ст.88 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 214,60 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 218 Цивільного процесуального кодексу України судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення в судовому засіданні.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 993, 1187, 1191 Цивільного кодексу України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 10, 58, 61, 88, 208, 212-215, 218, 224-226, 232-233, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
вирішив:
Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу задовольнити частково.
Стягнути з до ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) матеріальну шкоду в порядку регресу в сумі 4209,08 грн., судові витрати по сплаті судового збору в сумі 214,60 грн., а всього на загальну суму 4423(чотири тисячі чотириста двадцять три) грн. 68 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте Дніпровським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: