донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
31.10.2012 р. справа №5009/2634/12
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді:Зубченко І.В.,
суддів:Марченко О.А., Радіонової О.О.
за участю представників сторін:
від позивача:Радченко І.В. згідно рішення №1 від 14.06.2007р., Зарудній І.В. за довіреністю № б/н від 31.10.2012р.
від відповідача:не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», м. Запоріжжя
на рішення господарського суду Запорізької області
від04.09.2012р. (повний текст підписано 10.09.2012р.)
у справі№5009/2634/12 (суддя Давиденко І.В.)
за позовомПриватного підприємства «ЕКОТЕХСЕРВІС», м. Запоріжжя
до Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», м. Запоріжжя
простягнення заборгованості за договором поставки №20/2011/1192 від 18.05.2011р. у розмірі 355119,79грн.
Приватне підприємство «ЕКОТЕХСЕРВІС», м. Запоріжжя, позивач, звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом, до відповідача, Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», м. Запоріжжя, про стягнення заборгованості за договором поставки №20/2011/1192 від 18.05.2011р. у розмірі 355119,79грн.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 04.09.2012р. (повний текст підписано 10.09.2012р.) у справі №5009/2634/12 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 355119,79грн. заборгованості, витрати на оплату судового збору у сумі 7102,40грн.
Рішення суду мотивоване тим, що 18.05.2011р. між сторонами був укладений договір поставки №20/2011/1192; на виконання умов зазначеного договору позивач поставив відповідачу продукцію в асортименті, а відповідач, відповідно, прийняв цю продукцію; у зв'язку із невиконанням відповідачем в повному обсязі своїх зобов'язань з оплати отриманої продукції, за ним утворилась заборгованість у сумі 355119,79грн.; позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними матеріалами справи, тому задоволені судом повністю.
ВАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», не погодилось з прийнятим рішенням та звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Запорізької області від 04.09.2012р. у справі №5009/2634/12 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм процесуального та матеріального права, що призвело до порушення прав відповідача. Скаржник посилається на те, що рішення прийнято судом за наслідками неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи.
Заявник зазначив, що в порушення умов п.4.3. договору позивач до цього часу не в повному об'ємі надав відповідачу передбачені у цьому пункті документи. Оскільки відповідно до п.5.1. договору у разі відсутності документів, вказаних у п.4.3. договору, строк оплати обчислюється з моменту отримання повного пакету документів, то у даному випадку мала місце прострочка поставки продукції у зв'язку з відсутністю товаросупровідних документів, а саме податкових накладних, тому стягнення заборгованості за неналежне виконання відповідачем зобов'язань по даному договору неправомірне.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 26.09.2012р. прийнято апеляційну скаргу до провадження. Вказана ухвала отримана сторонами, про що свідчать повідомлення з відміткою про отримання 01.10.2012р. та 03.10.2012р. поштових відправлень з цією ухвалою.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечив проти доводів скаржника та зазначив, що в матеріалах справи знаходяться усі первинні документи, у тому числі податкові накладні, а також при отриманні продукції покупцем не подавалось жодних заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих за договором зобов'язань з поставки продукції.
Розпорядженням Заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 31.10.2012р. змінено склад колегії судів та сформовано її у наступному складі: Зубченко І.В. (головуючий), Марченко О.А., Радіонова О.О.
Представники скаржника у судове засідання 31.10.2012р. не з'явились, про причини неявки суд апеляційної інстанції відповідач не повідомив.
Представники позивача у судовому засіданні 31.10.2012р. проти задоволення апеляційної скарги заперечили з підстав, викладених у відзиві на неї №45/09 від 20.09.2012р.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
У пункті 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування ГПК судами першої інстанції»№18 від 26.12.2011р. визначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.
В матеріалах справи відсутні докази неможливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з ч.ч.1-5 ст.28 ГПК України, а також неможливості розгляду справи без участі представника відповідача. Також, відповідач не посилався на необхідність надати апеляційному суду додаткові докази як на підставі для відкладення судового розгляду на іншу дату.
Численними рішеннями Європейського суду з прав людини у справах проти України визнано порушення пункту 1 статті 6 «Право на справедливий суд»Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що, зокрема, полягало у тому, що національними судами не забезпечено розгляд справи заявника в «розумний строк»через затримки у провадженні, в основному з вини судів першої інстанції.
З врахуванням вищенаведеного, судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представника скаржника.
Відповідно до ст.81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, заслухавши представників позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.
Як вбачається з матеріалів справи, 18.05.2011р. між ПП «ЕКОТЕХСЕРВІС»(постачальник) та ВАТ «Запоріжсталь»(покупець) було укладено договір поставки №20/2011/1192, згідно якого постачальник зобов'язується виготовити та поставити, а покупець -на умовах даного договору прийняти та оплатити продукцію, найменування (асортимент), ціна та орієнтована кількість якої вказані у специфікації (-ях), яка (і) є невід'ємною частиною цього договору (п.1.1 договору).
У розділі 2 договору сторони визначили вимоги до якості продукції.
Орієнтована сума цього договору складає 2001600грн. та доставка матеріалу на комбінат, згідно умов «Інкотермс 2000». Кінцева сума договору визначається шляхом складання вартості продукції, вказаної в заявках покупця (п.3.1 договору).
Відповідно п.4.1 договору, постачальник відвантажує продукцію покупцю залізничним транспортом. Поставка продукції залізничним транспортом здійснюється на умовах СРТ -ст. Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці, під'їзний путь ВАТ «Запоріжсталь»(«Інкотермс 2000»). При поставці автомобільним транспортом: на умовах СРТ -склад покупця м. Запоріжжя згідно «Інкотермс 2000», постачальник зобов'язаний нести всі ризики та витрати, пов'язані з навантаженням та транспортуванням продукції до вказаного пункту призначення.
Згідно з пунктом 4.3 договору постачальник зобов'язується надати покупцю одночасно з продукцією наступні документи: накладну, карантинний сертифікат, рахунок, податкову накладну, висновок фітосанітарної експертизи. В транспортній накладній повинні бути присутні надпис кому належить вантаж, а також посилання на номер даного договору. Всі вказані в даному пункті документи надаються не пізніше трьох банківських днів з моменту поставки. При цьому документи за всю фактично поставлену продукцію звітного місяця, а також за продукцію, строк поставки якої приходиться на останні дні звітного місяця надаються покупцю не пізніше другого числа місяця, наступного за звітним.
Як передбачено пунктом 5.1 договору, розрахунок здійснюється за фактично поставлену продукцію протягом 35 банківських днів з моменту поставки та приймання продукції у відповідності з р.6, на підставі наданих документів, вказаних в п.4.3. даного договору. За відсутності вказаних документів строк розрахунків обчислюється з моменту отримання повного пакету документів.
У розділі 6 договору сторони визначили, що приймання продукції по фактичній кількості та по фактичній якості здійснюються у відповідності з Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю №П-6, від 15.06.1965р. та Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю №П-7, затвердженої постановою Держарбітража при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966р.
При виявленні невідповідності між даними про кількість (якість) продукції, зазначених у накладних (сертифікаті) і фактичними показниками, покупець має право направляти претензії в адресу постачальника, а постачальник зобов'язаний приймати претензії до розгляду (п.8.3. договору).
Договір вступає в силу з моменту його підписання та скріплення печатками обох сторін, та діє до 17.05.2012р. або його розірвання у встановленому порядку (п.11.2. договору).
В специфікації №1 до договору визначено найменування товару, кількість, вартість за одиницю та загальну вартість, а також строки поставки.
Термін "фрахт/перевезення оплачено до ..." означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.
Згідно статті А.1. умов СРТ продавець зобов'язаний надати товар із комерційним рахунком-фактурою або еквівалентним йому електронним повідомленням, у відповідності з умовами договору купівлі-продажу, а також будь-які інші докази відповідності, які можуть вимагатися за договором.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.
Відповідно до ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Саме такі взаємні права та обов'язки були передбачені договором між сторонами.
Факт передачі позивачем продукції на загальну суму 963866,20грн. підтверджується видатковими накладними, які скріплені підписами та печатками сторін: №ВН-01/л від 21.01.2012р. у сумі 61891,20грн.; №ВН-02/л від 22.01.2012р. у сумі 35622,40грн.; №ВН-03/л від 28.01.2012р. у сумі 50044,60грн.; №ВН-04/л від 30.01.2012р. у сумі 34291,20грн.; №ВН-05/л від 31.01.2012р. у сумі 33350,40грн.; №ВН-06/л від 03.02.2012р. у сумі 52988,40грн.; №ВН-07/л від 13.02.2012р. у сумі 42621,60грн.; №ВН-08/л від 15.02.2012р. у сумі 54923,60грн.; №ВН-09/л від 18.02.2012р. у сумі 36499,20грн.; №ВН-10/л від 29.02.2012р. у сумі 39449,60грн.; №ВН-11/л від 05.03.2012р. у сумі 32992грн.; №ВН-12/л від 18.03.2012р. у сумі 61924,80грн.; №ВН-15/л від 03.04.2012р. у сумі 50093,80грн.; №ВН-16/л від 03.04.2012р. у сумі 35308,80грн.; №ВН-17/л від 13.04.2012р. у сумі 60926,60грн.; №ВН-18/л від 19.04.2012р. у сумі 52898,20грн.; №ВН-19/л від 30.04.2012р. у сумі 34240грн.; №ВН-20/л від 03.05.2012р. у сумі 49200грн., №ВН-21/л від 17.05.2012р. у сумі 60208,40грн.; №ВН-23/л від 17.05.2012р. у сумі 47994,60грн.; №ВН-24/л від 18.05.2012р. у сумі 36396,80грн.
Частиною 1 ст.692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до п.12 «Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю», затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965р. №П-6, приймання продукції за кількістю здійснюється по транспортним та товаросупровідним документам (рахунку-фактурі, специфікації, опису, пакувальним ярликам тощо) відправника (виробника). Відсутність вказаних документів або деяких із них не зупиняє приймання продукції. В цьому випадку складається акт про фактичну наявність продукції і в акті вказується, які документі відсутні.
Згідно п.14 «Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості»№П-7, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966р., приймання продукції по якості і комплектності здійснюється у точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, основними та особовими умовами поставки, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також по товаросупровідним документам, що засвідчують якість і комплектність продукції, що поставляється (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок-фактура, специфікація і т.ін.). Відсутність вказаних супровідних документів або деяких з них не зупиняє приймання продукції. В цьому випадку складається акт про фактичну якість і комплектність продукції, що надійшла, і в акті зазначається, які документи відсутні.
Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.2 ст.613 ЦК України, якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
Фактично відповідач прийняв зазначену продукцію, не відмовився від неї, будь-яких письмових заперечень позивачу не направив, доказів того, що вказана продукція ним не отримана та не знаходиться в бухгалтерському обліку, а також актів про відсутність будь-яких товаросупровідних документів суду не представив.
В підтвердження позовних вимог позивачем до матеріалів справи надано копії податкових декларацій з податку на додану вартість, податкових накладних, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за період з січня по травень 2012 року.
На сплату вартості поставленої продукції позивачем відповідачу були виставлені рахунки-фактури №РФ-01/л від 21.01.2012р. у сумі 61891,20грн.; №РФ-02/л від 22.01.2012р. у сумі 35622,40грн.; №РФ-03/л від 28.01.2012р. у сумі 50044,60грн.; №РФ-04/л від 30.01.2012р. у сумі 34291,20грн.; №РФ-05/л від 31.01.2012р. у сумі 33350,40грн.; №РФ-06/л від 03.02.2012р. у сумі 52988,40грн.; №РФ-07/л від 13.02.2012р. у сумі 42621,60грн.; №РФ-08/л від 15.02.2012р. у сумі 54923,60грн.; №РФ-09/л від 18.02.2012р. у сумі 36499,20грн.; №РФ-10/л від 29.02.2012р. у сумі 39449,60грн.; №РФ-11/л від 05.03.2012р. у сумі 32992грн.; №РФ-12/л від 18.03.2012р. у сумі 61924,80грн.; №РФ-15/л від 03.04.2012р. у сумі 50093,80грн.; №РФ-16/л від 03.04.2012р. у сумі 35308,80грн.; №РФ-17/л від 13.04.2012р. у сумі 60926,60грн.; №РФ-18/л від 19.04.2012р. у сумі 52898,20 грн.; №РФ-19/л від 30.04.2012р. у сумі 34240грн.; №РФ-20/л від 03.05.2012р. у сумі 49200грн., №РФ-21/л від 17.05.2012р. у сумі 60208,40грн.; №РФ-23/л від 17.05.2012р. у сумі 47994,60грн.; №РФ-24/л від 18.05.2012р. у сумі 36396,80грн.
За таких обставин, відсутні підстави вважати, що мало місце прострочення кредитора в розумінні ст.613 ЦК України.
Відповідно ст.11 ЦК України, договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків. Таким чином, відповідно до умов договору №20/2011/1192 від 18.05.2011р., між сторонами у справі виникли певні взаємні зобов'язання.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. За приписами ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно приписів ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Матеріали справи свідчать про виконання позивачем своїх зобов'язань за договором щодо поставки продукції. Разом з цим, відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманого товару належним чином не виконав. Так, відповідачем вартість отриманої за видатковими накладними продукції сплачена частково, а саме у сумі 608746,41грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку ПП «ЕКОТЕХСЕРВІС»: №40261 від 06.07.2012р. у сумі 6590,96грн.; №39580 від 04.07.2012р. у сумі 87889,05грн.; №36432 від 05.06.2012р. у сумі 39592,20грн.; №3600 від 01.06.2012р. у сумі 162041,62грн.; №32487 від 08.05.2012р. у сумі 97432,78грн.; №31954 від 04.05.2012р. у сумі 117686,20грн.; №31728 від 27.04.2012р. у сумі 58483,81грн.; №29867 від 13.04.2012р. у сумі 27029,79грн.; №29330 від 10.04.2012р. у сумі 12000грн., копії яких містяться у матеріалах справи.
Таким чином, на час звернення позивача із позовом, заборгованість відповідача склала 355119,79грн. за видатковими накладними №ВН-16/л від 03.04.2012р.; №ВН-17/л від 13.04.2012р.; №ВН-18/л від 19.04.2012р.; №ВН-19/л від 30.04.2012р.; №ВН-20/л від 03.05.2012р.; №ВН-21/л від 17.05.2012р.; №ВН-23/л від 17.05.2012р.; №ВН-24/л від 18.05.2012р.
За таких обставин, місцевий господарський суд обґрунтовано дійшов до висновку про необхідність стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 355119,79грн.
З огляду на наведене, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду визначила, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні статей 33, 34 ГПК України та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду Запорізької області від 04.09.2012р. (повний текст підписано 10.09.2012р.) у справі №5009/2634/12 колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає.
Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 04.09.2012р. (повний текст підписано 10.09.2012р.) у справі №5009/2634/12 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 04.09.2012р. (повний текст підписано 10.09.2012р.) у справі №5009/2634/12 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя І.В. Зубченко
Судді: О.А. Марченко
О.О. Радіонова
Надруковано 5 прим.: 1 -позивачу; 1 -відповідачу; 1 -до справи; 1 -ДАГС; 1 -ГС