04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
11.09.2012 № 5011-26/5514-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ткаченка Б.О.
суддів: Лобаня О.І.
Федорчука Р.В.
при секретарі: Криворотько В.В.
Представники сторін в судове засідання не з'явилися.
перевіривши матеріали апеляційної скарги Закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Піастрелла-К»
на рішення Господарського суду міста Києва
від 28.05.2012 р.
у справі № 5011-26/5514-2012 (суддя - Пінчук В.І.)
за позовом Закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Піастрелла-К»
до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ»
про визнання недійсним кредитного договору
Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.05.2012 року по справі № 5011-26/5514-2012 у позові відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням Господарського суду міста Києва, Закрите акціонерне товариство з іноземними інвестиціями «Піастрелла-К» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2012 року по справі № 5011-26/5514-2012 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення по суті спору.
Представник апелянта в поясненнях, наданих у судовому засіданні 06.08.2012 року, підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2012 року по справі № 5011-26/5514-2012 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився.
24.07.2012 року через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний банк «Київ» надано суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких відповідач просить відхилити апеляційну скаргу, а оскаржуване рішення залишити без змін.
Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Згідно з абз. 1 п. 3.9.2 вищезазначеної постанови Пленуму, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Ухвала Київського апеляційного господарського суду від 27.06.2012 року про прийняття апеляційної скарги до провадження, ухвали про відкладення розгляду спору від 18.07.2012 року та від 06.08.2012 року надсилались сторонам за адресами вказаними в апеляційній скарзі.
Колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції по даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
25.04.2005 року між Закритим акціонерним товариством з іноземними інвестиціями «Піастрелла-К» (далі - позивач, позичальник, ЗАТзІІ «Піастрелла-К») та Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний банк «Київ» (далі - відповідач, банк, кредитор, ПАТ «Акціонерний комерційний банк «Київ») був укладений кредитний договір № 22/05 (далі - Договір).
Відповідно до умов Договору ПАТ «Акціонерний комерційний банк «Київ» зобов'язався надати ЗАТзІІ «Піастрелла-К» кредит на поповнення обігових коштів в розмірі 3 500 000 грн., на строк від 25.04.2005 року до 27.04.2006 року зі сплатою 20% річних.
Додатковою угодою № 4 від 24.04.2006 року до Договору строк погашення кредиту був подовжений сторонами до 24.04.2009 року.
Позивач, як на підставу своїх вимог, про визнання кредитного договору № 22/05 від 25.04.2005 року недійсним, посилається на те, що даний Договір з боку Закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Піастрелла-К» був укладений не уповноваженою особою, а саме: головою правління ЗАТзІІ «Піастрелла-К» Дувановою Галиною Павлівною.
Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про господарські товариства» встановлено, що акціонерне товариство діє на підставі статуту.
Підпунктом 9.4.2 Статуту ЗАТзІІ «Піастрелла-К» передбачено, що голова правління входить до складу правління ЗАТзІІ «Піастрелла-К».
Відповідно до підпункту 9.4.1 Статуту правління є виконавчим органом ЗАТзІІ «Піастрелла-К».
Абзацом 6 підпункту 9.4.4 Статуту ЗАТзІІ «Піастрелла-К» вказано, що до компетенції правління належить самостійне укладення угод на суму до 100 000 грн., а укладення угод на суму більше ніж 100 000 грн. може бути здійснене правлінням лише за згодою спостережної ради позивача - ЗАТзІІ «Піастрелла-К», яка згідно абзацу 13 підпункту 9.3.4 Статуту надає голові правління дозвіл на укладення угод (договорів, контрактів) на загальну суму, що перевищує 100 000 грн. та/або термін виконання яких перевищує 12 місяців.
Предметом Договору є грошова сума, що перевищує 100 000 грн., а строк виконання зазначеного договору перевищує 12 місяців, а тому позивач вважає, що голова правління ЗАТзІІ «Піастрелла-К» Дуванова Галина Павлівна мала права укладати спірний договір лише за умови отримання відповідного дозволу спостережної ради позивача.
Позивач стверджує у позовній заяві, що спостережна рада не надавала голові правління ЗАТзІІ «Піастрелла-К» Дувановій Галині Павлівні дозволу на укладення спірного договору про надання кредиту в розмірі 3 500 000 грн.
Колегія суддів не може погодитись з твердженням позивача з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 345 Господарського процесуального кодексу України, кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно із частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Як встановлено ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Сторони, відповідно до ст. 627 ЦК України, є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 92 Цивільного кодексу України, встановлено що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
Відповідно до ст. 241 Цивільного кодексу України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.
Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
З матеріалів справи вбачається, що до Договору була укладена додаткова угода № 4 від 24.04.2006 року, якою було продовжено строк дії спірного договору, що свідчить про факт подальшого схвалення юридичною особою - ЗАТзІІ «Піастрелла К» укладеного договору про надання кредиту № 22/05 від 25.04.2005 року.
Крім того, факт подальшого схвалення юридичною особою - ЗАТзІІ «Піастрелла К» укладеного Договору підтверджується діями позивача по сплаті відсотків за отриманим кредитом, згідно оспорюваного кредитного договору.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Щодо посилання апелянта на те, що відсутні будь-які докази підтверджуючі виконання спірного Договору, а саме документи по сплаті боргу та відсотків за кредитним договором, колегія звертає увагу на надану відповідачем виписку по особовому рахунку апелянта, якою підтверджується сплата коштів, у тому числі відсотків, по Договору.
Враховуючи вищезазначене, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову Закритому акціонерному товариству з іноземними інвестиціями «Піастрелла-К» у задоволенні вимоги про визнання недійсним кредитного договору № 22/05.
Обставини, викладені позивачем в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2012 року по справі № 5011-26/5514-2012 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита за її подання і розгляд покладаються на позивача (апелянта).
Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Піастрелла-К» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2012 року по справі № 5011-26/5514-2012 - залишити без змін.
2. Матеріали справи № 5011-26/5514-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.
3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя Ткаченко Б.О.
Судді Лобань О.І.
Федорчук Р.В.