донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
30.10.2012 р. справа №5009/1703/12
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого:Азарової З.П.
суддівГези Т.Д., Мартюхіної Н.О.
При секретарі судового засідання: Куляс Т.Ю.
За участю представників сторін
від позивача:Лисенко Д.В. -представник за довіреністю
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: не з'явився
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" м. Запоріжжя
на рішення господарського суду Запорізької області
від02 липня 2012р.
у справі№ 5009/1703/12 (суддя Серкіз В.Г.)
за позовом:Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" м. Київ
до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" м. Запоріжжя
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача: фізичної особи-громадянина Мусіюка Сергія Леонідовича с. Мирна долина Донецької області
простягнення 8523грн. 18коп. страхового відшкодування
Рішенням господарського суду Запорізької області від 02.07.2012р. по справі № 5009/1703/12 (суддя Серкіз В.Г.) задоволено позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" м. Київ до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" м. Запоріжжя про стягнення 8523грн. 18коп. страхового відшкодування.
Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" на користь Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" 8 523 грн. 18 коп. страхового відшкодування.
Рішення господарського суду мотивовано тим, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними належним чином.
Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" м.Запоріжжя, не погоджуючись з вказаним рішенням, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог в повному обсязі.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також неповне дослідження фактичних обставин справи. Він вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи справу, не врахував приписи ст.ст.33,38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", відповідно до яких страхувальник або водій, який спричинив ДТП, повинен повідомити страховика у строки і за умов, визначених у пп.33.1.2. п.33.1. ст.33 вказаного Закону, тоді до страховика, що виплатив страхове відшкодування потерпілій та застрахованій ним особі, переходить право регресного позову до страховика, який застрахував відповідальність особи, що спричинила ДТП. Однак, у зв'язку з тим, що ані страхувальник, ані водій, що спричинив ДТП, не повідомили ТОВ "Страхова компанія "Кредо" про настання ДТП у строки, визначені у пп.33.1.2. п.33.1. ст.33 Закону, то відповідно до приписів пп.38.1.1. п.38.1 ст.38 Закону позивач не набув право регресного позову саме до відповідача.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 27.08.2012р. вказану скаргу прийнято до провадження. У судове засідання 11.09.2012р. представники сторін не з'явились, однак від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке було задоволено, тому розгляд справи був відкладений. В наступному судовому засіданні сторони надали пояснення, з урахуванням яких судова колегія дійшла до висновку про необхідність залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, фізичну особу-громадянина Мусіюка С.Л.
Залучена третя особа відзиву суду не надала, своєї позиції стосовно вимог апеляційної скарги не висловила, вимоги ухвали суду від 16.10.2012р. не виконала. Однак, 30.10.2012р. до канцелярії Донецького апеляційного господарського суду надійшло клопотання від третьої особи про розгляд справи без його участі.
Розглянувши вказане клопотання колегія суддів дійшла висновку про його задоволення та можливість розгляду справи без участі уповноваженого представника третьої особи.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим, тому просив відмовити у задоволені апеляційної скарги.
У судове засідання 30.10.2012р. представники відповідача не з'явились, причин неявки суду не повідомили. Про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Приймаючи до уваги те, що відповідач не використав наданого законом права на участь своїх представників в судовому засіданні по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про можливість розглядати справу за відсутності вказаної сторони, оскільки наявних матеріалів достатньо для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи та прийняття обґрунтованого рішення.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту обставин справи та надану їм судом юридичну оцінку, судова колегія встановила.
Приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування в сумі 8 523 грн. 18 коп. за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів (АВТОКАСКО) АЗ №0117506 від 03.06.2009р. в порядку регресу.
В обґрунтування позовних вимог заявник посилався на статтю 27 Закону України "Про страхування", яка передбачає, що до нього перейшло право вимоги в межах фактичних витрат, яке страхувальник або інша особа має до відповідальної за заподіяний збиток особи.
При розгляді справи господарським судом було встановлено, що 17.06.2009р. року в м. Білозерське по вул. Ватутіна сталася дорожньо-транспортна пригода -зіткнення двох транспортних засобів: ВАЗ 211540", державний реєстраційний номер АН 2213 ЕА, під керуванням Мусіюк Сергія Леонідовича та "Хюндай", державний реєстраційний номер АН 3456 ЕА, під керуванням Лебенка Олега Леонідовича.
Відповідно до довідки ВДАІ ГУМВС України в Донецькій області від 23.06.09 № 2568. винним у скоєнні вказаної дорожньо-транспортної пригоди є Мусіюк С.Л., який порушив пункт 10.9 Правил дорожнього руху України. (а.с.39)
Постановою Олександрівського районного суду Донецької області від 17.07.2009р. встановлено, що ДТП сталася внаслідок здійснення водієм Мусіюк С.Л. адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с.40).
03.06.2009р. між Приватним акціонерним товариством "Українська пожежно-страхова компанія" м. Київ (Страховик) та фізичною особою Лебенком Олегом Леонідовичем (Страхувальник) було укладено договір серії АЗ № 0117506 добровільного страхування наземних транспортних засобів, відповідно до якого Лебенком О.Л. було застраховано майнові інтереси, пов'язані із володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом - автомобілем "Хюндай", державний реєстраційний номер АН 3456 ЕА від ризиків дорожньо-транспортної пригоди, ПДТО, ІВП, викрадення.
Цивільно-правова відповідальність за шкоду, завдану життю, здоров'ю та майну третіх осіб при експлуатації автомобіля ВАЗ 211 540, реєстраційний № АН 2213 ЕА, застрахована власником Мусіюк Сергієм Леонідовичем у Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" м. Запоріжжя згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/5381314.
Як встановлено господарським судом та підтверджено матеріалами справи, внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль "Хюндай", державний реєстраційний номер АН 3456 ЕА, зазнав пошкоджень.
Вчинена дорожньо-транспортна пригода була визнана страховою подією, з настанням якої виникає обов'язок страховика виплатити страхове відшкодування. Для визначення розміру матеріального збитку, заподіяного в результаті ДТП власникові застрахованого автомобіля, було складено звіт про експертну оцінку транспортного засобу № 03.07.2009р., відповідно до якого матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля "Хюндай", державний реєстраційний номер АН 3456 ЕА складав 9 138,18 грн.
Позивач на підставі договору страхування наземних транспортних засобів (АВТОКАСКО) АЗ №0117506 від 03.06.2009р. згідно з Правилами добровільного страхування засобів наземного транспорту, виплатив власнику транспортного засобу страхове відшкодування в розмірі фактично завданих збитків з вирахуванням безумовної франшизи, а саме -8 523 грн. 18 коп., що підтверджується квитанцією від 17.12.2009р. (а.с.14).
17.08.2011р. позивач звернувся до відповідача з претензію № 5922 про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 8253,18 грн. Однак, вказана претензія залишена відповідачем без відповіді і сума страхових виплат не була компенсована, тому позивач звернувся з позовом про стягнення 8 253 грн. 18 коп. страхового відшкодування, сплаченого страховиком за матеріальну шкоду, завдану в результаті дорожньо-транспортної події. Вказаний позов задоволений судом.
Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду у справі відповідає вимогам норм чинного законодавства та скасуванню не підлягає з наступних підстав.
Частиною 1 ст. 25 Закону України від 07.03.96 № 85/96 "Про страхування" (в редакції чинній на час виникнення спору) передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Статті 979 Цивільного кодексу України та 16 Закону України "Про страхування" визначають, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно ст. 990 вказаного кодексу страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Приписами ст. 993 зазначеного кодексу встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Статтею 1191 вищенаведеного кодексу передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Аналогічні норми містить ст. 228 Господарського кодексу України, якими унормовано, що учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.
Згідно зі ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток .
Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування потерпілій особі перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за регресними вимогами. Такою особою, в даному випадку, дійсно є винний у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди водій транспортного засобу, який був застрахований Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" м. Запоріжжя за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Внаслідок укладення полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик в межах страхової суми несе відповідальність за шкоду, завдану застрахованим ним автомобілем, отже відповідач стає відповідальною особою. Тобто, відповідач взяв на себе всю відповідальність, що виникає внаслідок заподіяння шкоди джерелом підвищеної небезпеки, оскільки застрахував такий страховий ризик, як відповідальність за шкоду, заподіяну вказаним джерелом.
Вартість фактично завданих збитків (8523,18грн.) була повністю підтверджена позивачем. Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги, оскільки після сплати потерпілій особі страхового відшкодування у позивача виникло право звертатися до страховика винної у ДТП особи про виплату страхового відшкодування у порядку регресу, з огляду на те, що відповідач є особою, відповідальною за завдану шкоду, оскільки відповідно до укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу відповідач взяв на себе відповідальність за свого страхувальника. Тобто відповідач здійснив страхування такого страхового ризику, як відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.
Така правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 23.08.2011р. № 42/92.
Посилання скаржника на те, що позивач не набув право регресного позову саме до відповідача, оскільки ані страхувальник, ані водій, що спричинив ДТП, не повідомили ТОВ "Страхова компанія "Кредо" про настання ДТП у визначені законом строки, судова колегія вважає необґрунтованими з огляду на наступне.
Виходячи зі змісту ст.993, ч.1 ст.1191 ЦК України та ст.27 Закону України "Про страхування" до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдані у даному випадку збитки в межах суми страхового відшкодування.
Як зазначалось вище, цивільно-правову відповідальність власника автомобіля ВАЗ 211 540, реєстраційний № АН 2213 ЕА, застраховано відповідачем згідно з полісом № ВС/5381314.
Пунктом 37.4 ст.37 Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції, чинній на момент виплати страхового відшкодування) передбачено право страховика в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Таким чином, особою, відповідальною за завдані у даному випадку збитки, згідно з положеннями Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, є саме Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" м. Запоріжжя.
Відповідно до пп.33.1.2 п.33.1 ст.33 Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції, чинній на момент вчинення ДТП) учасники ДТП зобов'язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання ДТП.
Вказана норма не містить підстав для відмови у задоволенні вимоги страховика, який виплатив страхове відшкодування згідно з договором майнового страхування, до особи, відповідальної за завдані збитки, про відшкодування виплачених ним фактичних сум коштів у межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Підпунктом 38.1.1 п.38.1 ст.38 Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції, чинній на момент виплати страхового відшкодування) визначено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у пп.33.1.2 п.33.1 ст.33 Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Тобто зазначена стаття передбачає наявність у страховика права на пред'явлення регресного позову, а не відсутність цього права.
Водночас, згідно п.1.2 ст.1 Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховики - страхові організації, що мають право на здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідно до вимог, встановлених цим Законом та Законом України "Про страхування".
Таким чином, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що норми ст.38 Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не поширюються на позивача, який не є страховиком в розумінні цього Закону. Отже, твердження відповідача про неповідомлення його про настання ДТП у строки, визначені у пп.33.1.2 п.33.1 ст.33 вказаного вище Закону, не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову про стягнення суми страхового відшкодування у порядку регресу.
Аналогічної правової позиції чітко дотримується також Верховний Суд України при здійсненні перегляду судових рішень господарських судів у справах зі спорів за участю страховиків, пов'язаних з відшкодуванням шкоди в порядку регресу (постанови ВСУ від 30.01.2012 у справі №23/106, від 26.09.2012р. у справі № 4/17-3520-2011).
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду по даній справі відповідає чинному законодавству, прийнято з дотриманням норм процесуального права, а мотиви, з яких надана апеляційна скарга не можуть бути підставою для його скасування.
Керуючись ст.ст.33,43,49,99,101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду
Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" м. Запоріжжя, на рішення господарського суду Запорізької області від 02.07.2012р. у справі № 5009/1703/12 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 02.07.2012р. у справі № 5009/1703/12 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у встановленому законодавством порядку протягом 20 днів через Донецький апеляційний господарський суд.
Головуючий З.П.Азарова
Судді Т.Д.Геза
Н.О.Мартюхіна
надр. 8 прим:
1 прим. -у справу;
1 прим. -позивачу
2 прим. -відповідачу
1 прим. -третій особі
2 прим. -ДАГС;
1 прим. -ГСЗО;