33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"01" листопада 2012 р. Справа № 5004/1154/12
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючої судді Бригинець Л.М.
суддів Демидюк О.О.
суддів Огороднік К.М.
при секретарі судового засідання Машлай О.М.
розглянувши апеляційну скаргу Підприємця ОСОБА_2 на ухвалу господарського суду Волинської області від 03.10.12 р. у справі № 5004/1154/12 (суддя Кравчук Антоніна Михайлівна ) про перегляд за нововиявленими обставинами рішення у справі № 01/63-55 від 15.09.2010р.
позивач Підприємець ОСОБА_3
відповідач Підприємець ОСОБА_4
відповідач Підприємець ОСОБА_5
відповідач Підприємець ОСОБА_6
відповідач Підприємець ОСОБА_7
відповідач Підприємець ОСОБА_8
відповідач Підприємець ОСОБА_9
відповідач Підприємець ОСОБА_10
відповідач Підприємець ОСОБА_13
відповідач Підприємець ОСОБА_11
відповідач Підприємець ОСОБА_2
про виділ в натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_3
відповідача (апелянта) - ОСОБА_12 ( довіреність № 935 від 15.05.2012 р. )
ін. відповідачів - не з"явився
Ухвалою господарського суду Волинської області від 03.10.2012р. (суддя Кравчук А.М.) відмовлено в задоволенні заяви підприємця ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Волинської області від 15.09.2010 року у справі № 01/63-55. Рішення господарського суду Волинської області від 15.09.2010 року у справі №01/63-55 залишено без змін.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Волинської області від 03 жовтня 2012 року у справі №5004/1154/12 та прийняти нове рішення, яким заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення
господарського суду Волинської області від 15 вересня 2010 року по справі №01/63-55 - задовольнити повністю.
Апелянт вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Скаржник зазначає, що та обставина, що ОСОБА_12 є співвласником Книжкового пасажу по АДРЕСА_1 була наявна, але не відома на час розгляду цієї справи (№01/63-55). Дана обставина має істотне значення для розгляду даної справи, оскільки не залучення до участі у справі ОСОБА_12, як співвласника майна на частину якого за СПД ОСОБА_3 визнано право власності, має наслідком істотне порушення прав ОСОБА_12, як співвласника спірного майна та прав ОСОБА_2, як забудовника та співвласника цього майна. Апелянт вказує на те, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 травня 2012 року №0308/2144/2012 ОСОБА_12 виділено в натурі тільки частину майна, а саме: приміщення №12, площею 18,4 кв.м. і при цьому залишається ще не виділеним в натурі 0,8 кв.м.
Виділення в натурі СПД ОСОБА_3 магазину, позначений №4 площею 17,7 кв.м. та кладової, позначеної №5 площею 1,6 кв.м. на технічному паспорті Книжкового пасажу без залучення ОСОБА_12 має наслідком виділенням Позивачу частини майна,
На думку апелянта, суд першої інстанції неналежно дослідив обставини у даній справі, що, на його думку, підтверджується посиланням господарського суду Волинської області на постанову ВГСУ від 01.03.2011 року, згідно якої з касаційною скаргою до Вищого господарського суду зверталася громадянка ОСОБА_12, яка посилалася на те, що вона є співвласником спільного майна. Однак, рішення суду на яке посилалася ОСОБА_12 не набрало законної сили, а та обставина на яку посилається заявник встановлена в іншому рішенні суду.
Крім того, згідно з п.1.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26 грудня 2011 року №18 якщо у розгляді справи господарським судом буде з'ясовано, що іншим або належним відповідачем у ній мала б бути особа, яка згідно з процесуальним законом не може бути учасником судового, процесу в господарському суді, а позивач наполягає на розгляді відповідної справи саме господарським судом, останній не вправі ні залучати відповідну особу до участі у справі, а ні припиняти провадження в ній, а повинен розглянути справу стосовно того відповідача, кому пред'явлено позовну вимогу, та прийняти рішення по суті справи (в тому числі про відмову в позові, якщо відповідач є неналежним).
Апелянт звертає увагу на те, що врахування при розгляді справи №01/63-55 судом того, що ОСОБА_12 є також співвласницею спірного майна та СПД ОСОБА_7 є неналежним відповідачем по даній справі - мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте. А тому ФОП ОСОБА_2, не звертався за захистом прав іншого відповідача по справі - підприємця ОСОБА_7, а громадянки ОСОБА_12, як не вірно дійшов висновку суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, а за захистом своїх прав та інтересів, так як залучення до участі у справі №01/63-55 належних відповідачів мало б наслідком скасування рішення Господарського суду Волинської області від 15 вересня 2010 року та припинення провадження по цій справі на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України, тобто прийняття рішення на користь ОСОБА_2
Задоволення вимог позивача за рахунок неналежного відповідача (СПД ОСОБА_7.), прийняття рішення, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі в справі ОСОБА_12) є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення господарського суду Волинської області від 15 вересня 2010 року по справі №01/63-55, а тому апелянт вважає, що у відповідності до ст.ст.101, 104 ГПК України ухвала господарського суду Волинської області від 03 жовтня 2012 року підлягає скасуванню, як така, що прийнята внаслідок неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Апелянт ОСОБА_2.) вважає, що відмова господарського суду Волинської області у залученні ОСОБА_12 до участі у справі обмежує його та ОСОБА_12 конституційне право на змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, яке передбачене п.4 ч.3 ст.129 Конституції України.
Наводяться інші доводи в обгрунтування вимог апеляційної скарги.
Відповідач подав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому вимоги апеляційної скарги заперечуються.
Згідно статті 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв"язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. Відповідно до ч. 5 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Волинської області від 15.09.2010 року у справі №01/63-55 задоволено позов підприємця ОСОБА_3 до підприємців ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_2 про виділ в натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності підприємцю ОСОБА_3 в натурі частку з майна та визнано за ним право власності на об'єкт нерухомого майна: магазин, позначений №4 площею 17,7 кв.м. та кладову, позначену №5 площею 1,6 кв.м. на технічному паспорті "Книжкового пасажу'", що знаходиться у АДРЕСА_1 В частині позову до ФОП ОСОБА_4 провадження у справі припинено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що 02.08.2002 року між підприємцем ОСОБА_3 та підприємцем ОСОБА_2 було укладено договір інвестування будівництва "Книжкового пасажу" по АДРЕСА_1. Забудовник -підприємець ОСОБА_2 не виконав належним чином умови договору і не передав приміщення інвестору - підприємцю ОСОБА_3, яке відповідає його частці, а тому враховуючи невиконання підприємцем ОСОБА_14 зобов'язань за договором інвестування від 02.08.2002р. щодо передачі після завершення будівництва інвестору - підприємцю ОСОБА_3 у спільну часткову власність 2/15 приміщення "Книжкового пасажу", приймаючи до уваги те, що постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.05.2009р. за позивачем визнано право власності на 2/15 частини спільної часткової власності "Книжкового пасажу", у позивача виникло право на виділ йому в натурі його частки із майна.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.12.2010р., залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 01.03.2011р., рішення господарського суду Волинської області від 15.09.2010 у справі № 01/63-55 частково скасовано, а частині позовних вимог СПД ФО ОСОБА_3 про залишення в спільному користуванні приміщення № 9 площею 8,8 кв., № 10 площею 1,1 кв.м., № 11 площею 1,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 -відмовлено; в інший частині рішення господарського суду Волинської області від 15.09.2010 прийняте по суті заявлених вимог -залишено без змін.
Ухвалою ВГСУ від 12.05.2012 року підприємцю ОСОБА_14 відмовлено в допуску справи №01/63-55 господарського суду Волинської області до провадження Верховного Суду України.
17.09.2012 року підприємець ОСОБА_14 звернувся до господарського суду Волинської області із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Волинської області від 15.09.2010 року у справі № 01/63-55 за позовом підприємця ОСОБА_3 до підприємців ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_2 про виділ в натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності, просить залучити до участі у справі ОСОБА_12 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, провадження у справі №01/63-55 просить припинити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
В обгрунтування заяви підприємець ОСОБА_2 посилався на рішення Луцького міськрайонного суду від 28.05.2012 року по справі №0308/2144/2012, що залишене в силі ухвалою апеляційного суду Волинської області від 20.08.2012 року, яким визнано за ОСОБА_12 право власності на спадкове майно, а саме - 2/15 частки спільної часткової власності приміщення Книжкового пасажу в АДРЕСА_1 після смерті дочки ОСОБА_15, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, виділено в натурі у приватну власність ОСОБА_12 приміщення за № 12, площею 18,4 кв. м. Книжкового пасажу по АДРЕСА_1
На думку заявника, прийняте у справі №01/63-55 рішення господарського суду Волинської області від 15.09.2010 року про виділення підприємцю ОСОБА_3 в натурі частки з майна та визнання за ним права власності на об'єкт нерухомого майна: магазин, позначений №4 площею 1 7,7 кв.м. та кладова, позначена №5 площею 1,6 кв.м. на технічному паспорті "Книжкового пасажу" порушує право ОСОБА_12 на залучення її до участі у цій справі як співвласника Книжкового пасажу.
Оскільки, ОСОБА_12 у спорі виступає фізичною особою, то вона не може бути залучена у якості співвідповідача, а лише у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 18.05.2011 року у справі №6/75/11-75, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 07.01.2011 року, встановлено, що договір від 22.07.2002 року, укладений між ОСОБА_2 та інвестором - фізичною особою ОСОБА_7, а тому, на думку заявника, враховуючи суб'єктний склад учасників даного судового процесу, спір підвідомчий загальному, а не господарському суду.
Відповідно до статті 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.
Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежать виникнення, зміна або припинення прав та обов'язків осіб, які беруть участь у справі
При цьому, результат перегляду безпосередньо пов'язаний із встановленням господарським судом наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначенням їх істотності для правильного вирішення спору.
Тому, господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за наявності таких та за умови, що вони впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Виходячи із змісту ст. 112 ГПК України необхідними ознаками нововиявлених обставин є: по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.
На підставі вказаної статті судове рішення може бути переглянуто за двох умов: істотність нововиявлених обставин і виявлення їх після прийняття судового рішення зі справи. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII ГПК України.
Не можуть бути визнані нововиявленими обставинами, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях у суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом в разі виконання вимог процесуального закону, зокрема, статті 38 ГПК України (абз. 2 п. 5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №17).
Прийняття та розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Законом не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі. Отже, господарський суд вправі переглянути судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення (п.п. 8.6, 8.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №17).
Новововиявлені обставини у даній справі заявник пов"язує з рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17.12.2010 року у цивільній справі № 2-9535/2010, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Волинської області від 18.03.2011 року, яким позов ОСОБА_12 до виконкому Луцької міськради та Луцької міськради задоволено, визнано право власності на спадкове майно.
Вищевказаним рішенням встановлено, що спадкодавцеві ОСОБА_15, як одній з інвесторів будівництва книжкового пасажу по АДРЕСА_1, належало нежитлове приміщення №12, площею 18,4 кв.м., на яке визнано право власності за матір"ю ОСОБА_12, в зв"язку зі смертю дочки.
Колегія суддів зазначає, що заявником не обгрунтовується, яким чином рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17.12.2010 року у цивільній справі № 2-9535/2010 за позовом ОСОБА_12 про визнання за нею права власності на спадкове майно впливає на права СПД фізичної особи ОСОБА_2 у даній справі, оскільки рішенням господарського суду Волинської області від 15.09.2010 року у справі №01/63-55 СПД фізичній особі ОСОБА_3 виділено в натурі частку з майна та визнано за ним право власності на приміщення №№ 4 та 5, в технічному паспорті "Книжкового пасажу" в м. Луцьку (в цій частині рішення господарського суду Волинської області від 15.09.2010 року у справі №01/63-55 залишено без змін судами апеляційної і касаційної інстанцій), тоді як ОСОБА_12 успадкувала нежитлове приміщення № 12 .
Отже, зазначене рішення суду першої інстанції у справі №01/63-55 в частині, залишеній в силі судами апеляційної та касаційної інстанції, стосується виключно прав та обов'язків підприємця ОСОБА_3 та не стосуються прав та обов'язків громадянки ОСОБА_12
Оскільки, положеннями розділу XIII ГПК передбачено можливість перегляду рішення за нововиявленими обставинами за умови існування вказаних обставин на час винесення рішення та необізнаність про них заявника, а тому факт успадкування ОСОБА_12 нежитлового приміщення №12, встановлений рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17.12.2010 року, не є нововиявленою обставиною у даній справі.
У заяві від 17.09.2012 року про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Волинської області від 15.09.2010 року у справі №01/63-55 підприємець ОСОБА_2 зазначає про порушення прав ОСОБА_12, з якою пов'язує існування нововиявлених обставин.
Як вбачається зі спірного рішення, громадянка ОСОБА_12 на час вирішення спору не була стороною у спірних правовідносинах. В мотивувальній частині рішення від 15.09.2010року відсутні будь-які висновки про її права та обов'язки.
Згідно ст. 21 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодекс).
Відповідно до ст. 55 Конституції України, ст. 386 Цивільного кодексу України власник майна, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Отже, кожна особа не позбавлена права в окремому судовому провадженні захистити своє порушене право у спосіб, передбачений законом.
При розгляді справи №01/63-55 інтереси відповідача ОСОБА_2 представляла ОСОБА_12 (довіреність від 20.05.2009 року), клопотань про залучення її до участі у справі не заявляла.
Крім того, спадкодавець - ОСОБА_15, також не була учасником провадження у справі № 01/63-55.
Отже, оскаржуване рішення не зачіпає права та інтереси громадянки ОСОБА_12, а тому підстави для залучення її в якості третьої особи у даній справі - відсутні.
Обставини, на які посилається заявник, не впливають на юридичну оцінку обставин по даній справі, здійснену господарським судом Волинської області та не спростовують факти, покладені в основу рішення господарського суду Волинської області від 15.09.2010року у справі №01/63-55, а тому не можуть бути нововиявленими у розумінні ст. 112 ГПК України.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що підстави для скасування прийнятого у справі судового акту (рішення) відсутні.
Щодо доводів заявника про те, що інвестор ОСОБА_7 виступає у спорі виключно як фізична особа, а тому провадження у справі повинно бути припинено, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. ст. 1, 2 ГПК України позивач вправі звертатись до господарського суду виключно за захистом своїх особистих прав та інтересів. А отже, позовна вимоги заявлена в інтересах інших осіб не відповідає способу захисту порушеного права, а отже не підлягає задоволенню; реалізація конституційного права на захист свого порушеного права чи охоронюваного законом інтересу має особа, право якої дійсно порушено, а тому законодавством не передбачено право підприємця ОСОБА_2 звертатися до суду за захистом прав іншого відповідача по справі - підприємця ОСОБА_7 та громадянки ОСОБА_12
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заява підприємця ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Волинської області від 15.09.2010 року у справі № 01/63-55 задоволенню не підлягає.
Згідно ст.ст. 32-34 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Доводи апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 99,101,103,105,106 ГПК України, суд,-
1. Апеляційну скаргу Підприємця ОСОБА_2 на ухвалу господарського суду Волинської області від 03.10.2012 р. у справі № 5004/1154/12 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення у справі № 01/63-55 залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду Волинської області від 03.10.2012 р. у справі № 5004/1154/12 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення у справі № 01/63-55 залишити без змін.
3. Матеріали справи повернути до господарського суду Волинської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуюча суддя Бригинець Л.М.
Суддя Демидюк О.О.
Суддя Огороднік К.М.