Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"30" жовтня 2012 р.Справа № 5023/4223/12 вх. № 4223/12
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Смірнової О.В.
при секретарі судового засідання Ямщикової М.Ю.
за участю
позивача - Квіцінської А.І., довіреність № 01-62юр/4417 від 08.06.2012 р.;
відповідача - Костіна О.Ю., довіреність № 70/16-12027 від 15.11.2011 р.;
розглянувши справу за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго", м. Харків
до Управління служби безпеки України в Харківській області, м. Харків
про стягнення 3080,29 грн.
Акціонерна компанія "Харківобленерго", м. Харків, звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Управління служби безпеки України в Харківській області, м. Харків, 2318,98 грн. пені, 228,23 грн. інфляційних витрат, 533,08 грн. 3% річних, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 041-16513 від 15.08.2004 р. неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо своєчасної оплати електричної енергії.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 20 вересня 2012 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 02 жовтня 2012 року.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 02 жовтня 2012 року було відкладено розгляд справи на 30 жовтня 2012 року.
30 жовтня 2012 року відповідач надав клопотання, в якому просив суд розглянути питання щодо можливості зменшення пені на 90%.
Представник позивача у судовому засіданні 30.10.12 р. підтримував позовні вимоги.
Представник відповідача позовні вимоги визнавав та просив суд зменшити розмір пені на 90%.
Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.
Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.
15 серпня 2004 року між Акціонерною компанією "Харківобленерго", м. Харків (позивач) та Управлінням служби безпеки України в Харківській області, м. Харків (відповідач) був укладений договір № 78 про постачання електричної енергії № 041-16513, пролонгований відповідно до п. 9.11 на 2012 рік.
Відповідно до Закону України "Про електроенергетику" від 08.06.2000 року № 1812-ІІІ та "Правил користування електричною енергією", затвердженими Постановою НКРЕ України від 31.07.1996 р. № 28 (зі змінами та доповненнями від 25.12.2008 року), договір на користування електричною енергією є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.
За приписами ст. ст. 174, 179 ГК України, ст. 11 ЦК України договір є підставою виникнення господарських прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 193 ГК України та ст.526 ЦК України).
Умовами договору позивач (постачальник) зобов'язався постачати відповідачеві (споживачу) електричну енергію, як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до п.2.1.2. договору. Відповідач, в свою чергу, зобов'язався відповідно до "Правил користування електричною енергією" (надалі Правила) та п. 2.2.5 Договору, проводити своєчасну оплату використаної електричної енергії відповідно до чинних тарифів.
З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав свої зобов'язання по договору у повному обсязі, здійснив відпуск електричної енергії споживачу у повному обсязі, а відповідач, в порушення умов договору своєчасно не розрахувався.
Своїми діями відповідач порушив умови договору та вимоги статті 526 ЦК України, в якій зазначено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
В розумінні ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Оскільки згідно зі ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а у відповідності до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми боргу.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач має право на стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних, тому вимоги про стягнення з відповідача інфляційних в сумі 228,23 грн. та 3% річних в сумі 533,08 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідачу також нарахована пеня в сумі 2318,98 грн.
Відповідач надав заяву про зменшення суми нарахованої позивачем пені, посилаючись на недостатнє та несвоєчасне фінансування з державного бюджету.
Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України, господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу пені), яка підлягає зі сторони, що порушила зобов'язання.
В пункті 2.4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 29.04.94 р. №02-5/293 "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань" та пункті 3.9.2 роз'яснення Вищого арбітражного суду від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п. 3 ст. 83 ГПК України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Розглянувши заявлене відповідачем клопотання про зменшення суми штрафних санкцій, враховуючи викладені відповідачем обставини, суд вважає можливим задовольнити клопотання відповідача та у відповідності до п.3 ст.83 ГПК України та ст. 233 ГК України у винятковому випадку зменшити розмір пені та стягнути у розмірі 231,89 грн. В решті заявленої позовної вимоги про стягнення з відповідача 2087,09 грн. пені слід відмовити.
Відповідно до п. 3.16.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р., судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю без урахування зменшення неустойки.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача.
На підставі ст. 526, 625 ЦК України, керуючись ст.ст.1, 12, 47, 49, 82-84 ГПК України, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Управління служби безпеки України в Харківській області (61002, м. Харків, вул. Мироносицька,2, п/р № 35214002000095 в УГК в Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 20001711) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, п/р 26003010050912 АТ "Банк Золоті Ворота", МФО 351931, код 00131954) 231,89 грн. пені, 228,23 грн. інфляційних витрат, 533,08 грн. 3% річних, 1609,50 грн. судового збору.
В стягненні 2087,09 грн. пені відмовити.
Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 31.10.2012 р.
Суддя Смірнова О.В.