"01" листопада 2012 р.Справа № 6-22/110-08-2528
За позовом Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1
до відповідачів: 1. Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області
2. Дочірнього підприємства „Професіонал-міський"
3. Виконавчого комітету Фрунзівської селищної ради
4. Виконавчого комітету Марьянівської сільської ради
5. Державного комунального підприємства „Фрунзівське бюро технічної інвентаризації нерухомого майна"
6. Фрунзівської селищної ради Одеської області
7. Марьянівської сільської ради
Про визнання дійсними договорів купівлі-продажу, визнання недійсними свідоцтв про право власності, зобовов'язання виконати певні дії, часткове скасування державного акту на право постійного користування земельною ділянкою та визнання права на одержання земельних ділянок у власність
За позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Фрунзівського районного споживчого товариства
До 1. Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1
2. Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області
3. Державного комунального підприємства „Фрунзівське бюро технічної інвентаризації нерухомого майна"
Про визнання права власності, зобов'язання повернення майна та зобов'язання виконати певні дії
Суддя Демешин О.А.
Представники:
Від позивача (відповідача 1 за позовом третьої особи): ОСОБА_1, ОСОБА_2-довіреність
Від відповідачів:
1. Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області -не з'явився
2. Дочірнього підприємства „Професіонал-міський" - не з'явився
3. Виконавчого комітету Фрунзівської селищної ради - не з'явився
4. Виконавчого комітету Марьянівської сільської ради - не з'явився
5. Державного комунального підприємства „Фрунзівське бюро технічної інвентаризації" - не з'явився
6. Фрунзівської селищної ради Одеської області - не з'явився
7. Марьянівської сільської ради - не з'явився
Від третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Кірін Г.І.-довіреність
Суть спору: Суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1 (далі -Позивач) звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -Фрунзівського районного споживчого товариства, про визнання дійсними договорів купівлі-продажу не житлових приміщень.
В подальшому позивачем неодноразово змінювались позовні вимоги у зв'язку з чим господарським судом до участі у справі залучались інші відповідачі, а саме: Дочірнє підприємство „Професіонал-міський", Виконавчий комітет Фрунзівської селищної ради, Виконавчий комітет Марьянівської сільської ради, Державне комунальне підприємство „Фрунзівське бюро технічної інвентаризації", Фрунзівська селищна рада Одеської області та Марьянівська селищна радаФрунзівського району Одеської області.
07.08.2012р. (вх.24522\2012, т.2 а.с.123-135) фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 до господасрького суду Одеської області надані остаточні зміни позовних вимог, відповідно до яких позивач просить:
- визнати дійсними договори купівлі-продажу № 01\07-03, № 02 03\07-03 та № 03\07-03 від 03.07.2003р.
- визнати недійсними свідоцтва про право власності Фрунзівського районного споживчого товариства: від 03.07.2003р. № 458323 на магазин в с.Новопавлівка Фрунзівського району Одеської області площею 160,4кв.м.; від 03.07.2003р. № 458324 на магазин в с.Мар'янівка Фрунзівського району Одеської області площею 252,7кв.м.; від 03.07.2003р. № 458422 на магазин в с.Балашове Фрунзівського району Одеської області (в уточненій заяві зазначено с.Новопавлівка, однак позивачем надані пояснення, що зазначений об'єкт знаходиться в с.Балашове) площею 61кв.м.;
- зобов'язати Державне комунальне підприємство „Фрунзівське бюро технічної інвентаризації нерухомого майна" здійснити дії по скасуванню записів у держреєстрі нерухомого майна про реєстрацію права власності за Фрунзівським районним споживчим товариством на магазини в с.Новопавлівка площею 160,4кв.м., в с.Мар'янівка площею 252,7кв.м. та в с.Балашове площею 61,4кв.м.;
- скасувати частково Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою в с.Новопавлівка під магазином площею 160,4кв.м.;
- визнати право на одержання у власність земельних ділянок під магазинами в с.Новопавлівка площею 160,4кв.м., в с.Мар'янівка площею 252,7кв.м. та в с.Балашове площею 61,4кв.м.;
Позивач свої позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідачі - Державне комунальне підприємство „Фрунзівське бюро технічної інвентаризації нерухомого майна" та Марьянівська селищна рада надали заяви про згоду з позовом та розгляд справи без їх участі.
У зв'язку з ненаданням відзивів відповідачами справа розглядається за наявними матеріалами в порядку ст.75 ГПК України.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.07.2008р. по цій справі прийнято до спільного розгляду позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору -Фрунзівського районного споживчого товариства до Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 та Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, визнання права власності, зобов'язання повернення нерухомого майна, розірвання договорів оренди та усунення перешкод в користуванні та розпорядження майном.
17.07.2012р. (вх.22037\2012) Фрунзівським районним споживчим товариством до господарського суду Одеської області надано заяву про уточнення позовних вимог, якою третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору змінила позовні вимоги і просить:
- визнати за Фрунзівським районним споживчим товариством право власності на об'єкти нерухомого майна, які є предметом спору;
- зобов'язати позивача по справі повернути належні йому на праві власності об'єкти нерухомого майна, а саме: магазин в с.Новопавлівка Фронзівського району Одеської області площею 160,4кв.м.; магазин в с.Мар'янівка Фрунзівського району Одеської області площею 252,7кв.м. та магазин в с.Балашове Фрунзівського району Одеської області площею 61кв.м.;
- доручити Державному комунальному підприємству „Фрунзівське бюро технічної інвентаризації" (встановлене судом правильне найменування цього відповідача) здійснити дії про скасування записів в державному реєстрі нерухомого майцна про реєстрацію права власності на вищевказані об'єкти за ОСОБА_1.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.08.2012р. до участі у справі в якості іншого відповідача за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, залучено Державне комунальне підприємство „Фрунзівське бюро технічної інвентаризації".
Третя особа свої позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Позивач з позовом третьої особи не згоден, з підстав, викладених у відзиві.
Приватний підприємець ОСОБА_1, обґрунтовуючи свох позовні вимоги, посилається на те, що 03.07.2003року між нею та Дочірнім підприємством „Професіонал-міський" було укладено три вище перелічені договори купівлі -продажу нежитлових будівель -магазинів в селах Новопавлівка, Мар'янівка та Балашеве Фрунзівського району Одеської області.
Зазначені об'єкти реалізовувались Державним підприємством „Професіонал-Міський" на виконання Рішення Великомихайлівської міжрайонної державної податкової інспекції від 23.04.2002р. про застосування до Фрунзівскього хлібозаводу заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів.
Між тим, посилаючись на те, що рішення про реалізацію майна Фрунзівського хлібозаводу приймала Роздільнянська міжрайонна державна податкова інспекція -позивач звернувся з позовом до суду, зазначивши відповідачем саме цю податкову інспекцію.
Приймаючи до уваги, що продавцем у спірних договорах значиться Дочірнє підприємство „Професіонал-міський" -суд залучив вказану особа в якості іншого відповідача.
Позивач, як в первісному позові, так і в подальших заявах, якими змінювались позовні вимоги - просить визнати дійсними договори купівлі-продажу № 01\07-03, № 02 03\07-03 та № 03\07-03 від 03.07.2003р., посилаючись на те, що ДП „Професіонал-Міський" ухиляється від їх нотаріального посвідчення та обґрунтовує необхідність такого посвідчення вимогами статті 219 ЦК України, якою врегульовані правові наслідки недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондує зі способами захисту прав, передбаченими ст.16 ЦК України та ст.20 ГК України. Перелік способів захисту, зазначений в цих статтях не є вичерпаним. Суд може захистити цивільне та господарськие право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Одним з таких, передбачених законом, способів захисту прав та інтересів особи, є визнання договору дійсним, якщо цей договір підлягає нотаріальному посвідченню, а інша особа ухиляється від такого посвідчення (стаття 220 ЦК України та стаття 47 ЦК УРСР, яка була чинною станом на 03.07.2003р.).
Підстава позову -це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.
Таким чином, при зверненні до суду предметом позову було визнання дійсними вищевказаних договорів, а підставою -ухилення відповідача від їх нотаріального посвідчення, незважаючи на те, що на думку позивача -таке нотаріальне посвідчення мало бути здійснено.
При цьому, суд зазначає, що позивачем взагалі не наведено правових підстав щодо необхідності здійснення нотаріального посвідчення спірних договорів купівлі-продажу з посиланням на норми законодавства, що діяло на той час (03.07.2003р.).
Реченням другим частини четвертої статті 22 ГПК України встановлено, що до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Як встановлено пунктом 3.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суд України №18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" - під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.
У разі подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити в задоволенні такої заяви і, приєднавши її до матеріалів справи та зазначивши про цю відмову в описовій частині рішення (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи), розглянути по суті раніше заявлені позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову. Позивач при цьому не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку.
Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Як вбачається з уточнених позовних заяв, наданих фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 до господарського суду Одеської області (вх.23113\20-12 від 26.07.2012р., вх.24522\2012 від 07.08.2012р.) в них позивачем змінено предмет позову шляхом доповнення позовних вимог, крім вимог про визнання дійсними спірних договорів купівлі-продажу, ще й вимогами про визнання недійсними свідоцтв про право власності Фрунзівського районного споживчого товариства від 03.07.2003р. на магазини в селах Новопавлівка, Мар'янівка, Балашове Фрунзівського району Одеської області ; про зобов'язання Державного комунального підприємства „Фрунзівське бюро технічної інвентаризації нерухомого майна" здійснити дії по скасуванню записів у держреєстрі нерухомого майна про реєстрацію права власності за Фрунзівським районним споживчим товариством на вказані магазини; про часткове скасування Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою в с.Новопавлівка під магазином площею 160,4кв.м. та про визнання права на одержання у власність земельних ділянок під магазинами в с.Новопавлівка площею 160,4кв.м., в с.Мар'янівка площею 252,7кв.м. та в с.Балашове площею 61,4кв.м..
В матеріалах справи міститься клопотання про поновлення провадження у справі (т.2 а.с.2-3) з доданими до нього копіями уточненого позову для кожного учасника по справі (п.4 Додатку до клопотання). Між тим, самої заяи про зміну позовних вимог позивачем до господарського суду не надано.
Крім того, позивачем одночасно із зміною предмету позову - змінені і підстави позову, оскільки доповнені позовні вимоги ґрунтуються на обставинах порушення права власності позивача на об'єкти нерухомого майна щодо володіння, користування, розпорядження цим майном і на можливості захисту цього права у способи, передбачені чинним законодавством.
В даному випадку суд не вбачає змін підстав позову шляхом доповнення їх новими обставинами, оскільки ці нові обставини стосуються лише нових доповнених матеріально-правових вимог позивача до відповідача (предмету позову), а не предмету позову, який був зявлений позивачем у первісному позові -визнання дійсними договорів купівлі-продажу з підстав ухилення ДП „Професіонал-Міський" від нотаріального посвідчення цих договорів.
Таким чином, суд відмовляє у задоволенні вищевказаних уточнених позовних заяв і
розглядає по суті раніше заявлені позовні вимоги про визнання дійсними договорів купівлі-продажу № 01\07-03, № 02 03\07-03 та № 03\07-03 від 03.07.2003р., звернувши увагу позивача на те, що він не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку.
Заслухавши пояснення учасників процесу та долідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволені позову слід відмовити, виходячи з наступного:
Приймаючи до уваги, що правовідносини щодо укладення вищевказаних договорів виникли до набрання чинності Цивільним Кодексаом України в редакції 16.01.2003р., при вирішенні спору слід застосовувати подоження Цивільного Кодексу УРСР в редакції 1963року.
Статтею 153 ЦК УРСР встановлено, що договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах.
Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 224 ЦК УРСР -за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
Продаж майна, згідно статті 228 ЦК УРСР, провадиться за цінами, що встановлюються за погодженням сторін, якщо інше не передбачено законодавчими актами.
Таким чином, істотними умовами договору купівлі-продажу слід вважати зазначення в ньому найменування майна, яке продавець передає покупцеві, та ціну цього майна.
В жодному з договорів купівлі-продажу № 01\07-03, № 02 03\07-03 та № 03\07-03 від 03.07.2003р. не вказано цих істотних умов, необхідних для даного виду договорів.
Посилання в договорах на те, що найменування товару та його ціна зазначаються у відповідних накладних -не свідчить про досягнення між сторонами згоди щодо істотних умов договорів, оскільки видаткові накладні є лише первинними бухгалтерськими документами, а не частиною договорів купівлі-продажу.
Із спірних договорів взагалі не вбачається, що вони стосуються правовідносин щодо відчуження об'єктів нерухомого майна. Так, в пунктах 2.1., 2.2. містяться вказівки про те, що продаж „Товару" здійснюється за домовленістю сторін на умовах: самовивезення Товару, доставка продавцем до місця знаходження торгівельних точек покупця.
Приймання-передача „Товару" по кількості та якості здійснюється уповноваженими особами. Якість „Товару" підтверджується відповідними документами виробника „Товару".
Тобто, вказане свідчить про те, що предметом договорів купівлі-продажу взагалі було певне рухоме майно, а не об'єкти нерухомості -магазини в селах Новопавлівка, Мар'янівка, Балашове Фрунзівського району Одеської області.
Крім того, підписи на спірних договорах та в накладних від імені ОСОБА_1 візуально відрізняються від підписів позивача в позовній заяві та в інших документах, доданих до матеріалів справи. В судовому засіданні 14.08.2012р. ОСОБА_1 підтвердила, що договори купівлі-продажу від 03.07.2003р. нею не підписувались, а підписувались її чоловіком. У зв'язку з цим ухвалою господарського суду від 14.08.2012р. від позивача були витребувані копії довіреностей, виданих на особу, яка від імені позивача підписували спірні договори. Таких доказів суду не надано.
Також, спірні договори не містять відомостей про їх укладення іншою особою (чоловіком ОСОБА_1.) на підставі довіреності, а стороною договорів в якості покупця зазначено саме ОСОБА_1.
Частиною другою статті 44 ЦК УРСР встановлено, що письмові угоди повинні бути підписані особами, які їх укладають.
Таким чином, волевиявлення особи, яка зазначена в спірних договорах купівлі-продажу в якості покупця (ОСОБА_1), на укладення цих договорів -було відсутнє.
Виходячи з викладеного, договори купівлі-продажу № 01\07-03, № 02 03\07-03 та № 03\07-03 від 03.07.2003р. між Дочірнім підприємством „Професіонал Міський" та ОСОБА_1 слід вважати неукладеними. Неукладений договір в судовому порядку не може бути визнано дійсним, у зв'язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.
Крім того, суд зазначає, що Роздільнянська міжрайонна державна податкова інспекція не є стороною цих договорів і прав позивача взагалі не порушувала. Суд, приймаючи до уваги, що крім ОСОБА_1 стороною спірних договорів було Дочірнє підприємство „Професіонал-міський -залучив вказану особу до участі у справі в якості іншого відповідача за власною ініціативою.
Що стосується позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, то у їх задоволенні, також, слід відмовити, приймаючи до уваги наступне:
Статтею 26 ГПК України встановлено, що треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору можуть вступити у справу до прийняття рішення господарським судом, подавши позов до однієї або двох сторін.
Тобто, самостійність вимог третьої особи полягає в тому, що вона вважає, ніби в матеріальних правовідносинах з відповідачем перебуває саме вона і її право порушено відповідачем.
Як зазначалось вище, предметом спору за первісним позовом було визнання дійсними договорів купівлі-продажу № 01\07-03, № 02 03\07-03 та № 03\07-03 від 03.07.2003р. між Дочірнім підприємством „Професіонал Міський" та ОСОБА_1.
Наданий до господарського суду Одеської області 03.07.2008р. позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, містив як вимоги про визнання вищевказаних договорів недійсними, що стосувались предмету спору за первісним позовом, - так і вимоги, які не можна визнати самостійними вимогами саме на такий предмет спору як визнання дійсними договорів купівлі-продажу. Зокрема, не відносились до предмету спору і не могли бути заявлені третьою особою з самостійними вимогами на предмет спору, вимоги про визнання за Фрунзівським районним споживчим товариством право власності на об'єкти нерухомого майна; про доручення комунальному підприємству „Фрунзівське бюро технічної інвентаризації нерухомого майна" здійснити дії про скасування записів в державному реєстрі нерухомого майна про реєстрацію права власності на вищевказані об'єкти за ОСОБА_1; про визнання недійсним Свідоцтва на право власності та про розірівання договорів оренди з усуненням перешкод в користуванні майном і звільненням магазинів.
Заявою про уточнення позовних вимог (вх.22037\2012 від 17.07.2012р) третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору були змінені позовні вимоги, зокрема -вважаючи спірні договори неукладеними, Фрунзівське районне споживче товариство не заявило про визнання цих договорів недійсними, залишивши позовні вимоги про визнання за ним права власності на об'єкти нерухомого майна, зобов'язання звільнення будівель магазинів та про доручення КП „Фрунзівське бюро технічної інвентаризації" здійснити дії про скасування записів в державному реєстрі нерухомого майна про реєстрацію права власності на об'єкти за ОСОБА_1.
При цьому, обґрунтовуючи позовні вимоги про визнання права власності, третя особа посилається на статтю 392 ЦК України, якою встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Тобто, в даному випадку, для застосування вищевказаної норми Цивільного кодексу України -Фрунзівське районне споживче товариство має бути власником майна, яке на думку цієї особи, оспорюється або не визнається приватним підприємцем ОСОБА_1.
Статтею 182 ЦК України встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації, порядок проведення якої та підстави відмови в ній визначаються законом.
Згідно положень статей 2,3 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 01.07.2004р. -державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень є офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень. Зареєстровані речові права та їх обмеження мають пріоритет над незареєстрованими в разі спору щодо нерухомого майна.
Станом на час розгляду справи право власності на нерухоме майно -будівлі магазинів в селах Новопавлівка, Мар'янівка, Балашове Фрунзівського району Одеської області, зареєстроване за ОСОБА_1, що підтверджується відповідними інформаційними довідками з Реєстру прав власностів на нерухоме майно від 05.06.2012р., виданими Державним комунальним підприємством „Фрунзівске бюро технічної інвентаризації".
Таким чином, Фрунзівське районне споживче товариство -не є власником вказаних вище будівель магазинів і це відсутнє право не може бути оспореним або не визнаним іншою особою, що унеможливлює задоволення позовних вимог третьої особи про визнання за нею права власності на підставі ст.392 ЦК України.
Частиною 1 статті 387 ЦК України встановдено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України, на яку посилається третя особа з самостійними вимогами на предмет спору, в обґрунтування своїх позовних вимог про зобов'язання СПД ОСОБА_1 повернути об'єкти нерухомого майна, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правовової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Тобто, застосування вищезазначених норм ЦК України для вирішення спору, перш за все має бути встановлено наявність у Фрунзівського районного споживчого товариства права власності на майно, яке споживче товариство просить зобов'язати позивача повернути. Однак, як було вказано раніше, належних доказів, підтверджуючих право власності на будівлі магазинів у третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - немає.
Суд зазначає, що Фрунзівським районним споживчим товариством взагалі не наведено обгрунтвувань порушення його прав Роздільнянською міжрайонною державною податковою інспекцією, хоча в позові третьої особи цей орган зазначено в якості відповідача
За таких обставин, у задоволенні позову третьої особи слід відмовити.
Що стосується позовних вимог третьої особи в частині доручення Державному комунальному підприємству „Фрунзівське бюро технічної інвентаризації " здійснити дії про скасування записів в державному реєстрі нерухомого майна про реєстрацію права власності на вищевказані об'єкти за ОСОБА_1, суд зазначає, що на Державне комунальне підприємство „Фрунзівське бюро технічної інвентаризації " покладено функції держави щодо реєстрації прав власності на нерухоме майно. Правовідносини, що виникають у зв'язку із здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, відповідно до ч.1 ст.17 КАС України -віднесено до юрисдикції адміністративних судів.
Абзацом четвертим пункту 1 частини першої статті 12 ГПК України встановлено, що господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, крім спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів.
Таким чином, спір в частині позовних вимог третьої особи щодо доручення Державному комунальному підприємству „Фрунзівське бюро технічної інвентаризації " здійснити дії про скасування записів в державному реєстрі нерухомого майна про реєстрацію права власності на вищевказані об'єкти за ОСОБА_1 -не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Згідно пункту 1 частини першої статті 80 ГПК України -господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
За таких обставин у вищевказаній частині провадження у справі підлягає припиненню.
Крім того, пунктом 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України передбачено припинення провадження у справі в разі відсутності предмету спору.
Приймаючи до уваги, що судом відмовлено в задоволенні заяв позивача про зміну предмета і підстав позову та спір вирішується по первісному позову про визнання дійсними договорів купівлі-продажу -між позивачем та Виконавчим комітетом Фрунзівської селищної ради, Виконавчим комітетом Марьянівської сільської ради, Державним комунальним підприємством „Фрунзівське бюро технічної інвентаризації нерухомого майна", Фрунзівською селищною радою Одеської області та Марьянівською селищною радою Фрунзівського району Одеськох області -предмет спору відсутній.
До того ж Виконавчий комітет Фрунзівської селищної ради та Виконавчий комітет Марьянівської сільської ради -не є юридичними особами, що є підставою для припинення провадження стосовно цих сторін відовідно до п.1 частини першої статті 80 ГПУ України.
У пункту 4.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суд України №18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що питання про припинення провадження у справі в частині позовних вимог господарський суд вирішує у резолютивній частині, яка приймається по суті справи.
За таких обставин, у задоволенні позову та позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору слід відмовити, припинивши провадження у справі щодо позовних вимог, які не підлягають вирішенню в господарських судах України і осіб стосовно яких відсутній предмет спору.
Керуючись ст.ст.44, 49, п.1-1, п.1 частини першої ст.80 ст.ст. 82-85 ГПК України, суд
1. У задоволені позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - відмовити повністю.
2. У задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Фрунзівського районного споживчого товариства -відмовити повністю.
3. Провадження у справі стосовно Виконавчого комітету Фрунзівської селищної ради Одеської області , Виконавчого комітету Марьянівської сільської ради Фрунзівського району Одеської області, Державного комунального підприємства „Фрунзівське бюро технічної інвентаризації", Фрунзівської селищної ради Одеської області та Марьянівської сільської ради Фрунзівського району Одеської області - припинити
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.85 ГПК України
Повне рішення складено 06.11.2012р.
.
Суддя Демешин О.А.