01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
18.01.2012 № 46/284-42/110
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Лобаня О.І.
суддів: Ткаченка Б.О.
Федорчука Р.В.
за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 18.01.2012 року
розглянувши апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Комспек» та дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на рішення господарського суду міста Києва від 18.10.2011 року
у справі № 46/284-42/110 (суддя - Паламар П.І.)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Комспек»
до дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»
про стягнення 482327,71 грн.,
Рішенням господарського суду міста Києва від 18.10.2011 року по справі № 46/284-42/110 позовні вимоги ТОВ «Комспек» до ДП «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення 482327,71 грн. задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 214331,48 грн. збитків в наслідок інфляції за час прострочення, 34212,28 грн. три проценти річних з простроченої суми. Крім того, з відповідача стягнуто судові витрати. У іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 18.10.2011 року відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 18.10.2011 року по справі № 46/284-42/110 скасувати в частині стягнення 214331,48 грн. збитків в наслідок інфляції та 34212,28 грн. три проценти річних та прийняти нове рішення, яким в задоволені позову ТОВ «Комспек» відмовити повністю. Також, скаржник просив поновити строк на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 18.10.2011 року.
Ухвалою апеляційного господарського суду від 28.11.2011 року відновлено ДП «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» строк на апеляційне оскарження, скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.
Крім того, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 18.10.2011 року позивач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 18.10.2011 року по справі № 46/284-42/110 скасувати в частині відмови в стягненні пені та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ «Комспек» задовольнити в повному обсязі. Крім того, скаржник просив поновити строк на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 18.10.2011 року.
Ухвалою апеляційного господарського суду від 20.12.2011 року відновлено ТОВ «Комспек» строк на апеляційне оскарження, скаргу прийнято до провадження та спільного розгляду з апеляційною скаргою ДП «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».
В судових засіданнях 21.12.2011 року та 18.01.2012 року представник ТОВ «Комспек» надав суду свої пояснення по справі в яких підтримав свою апеляційну скаргу з доводами викладеними в ній та просив суд апеляційну скаргу позивача задовольнити, а в задоволені апеляційної скарги відповідача відмовити.
Представник ДП «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» в цих же судових засіданнях надав суду свої пояснення по справі в яких, підтримав свою апеляційну скаргу з доводами викладеними в ній та просив скаргу відповідача задовольнити, а в задоволенні апеляційної скарги позивача відмовити.
У відповідності до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Враховуючи викладене, заслухавши думку представників ТОВ «Комспек» та ДП «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», колегія суддів апеляційного господарського суду встановлено наступне.
15.03.2006 року між ТОВ «Комспек» (постачальник) та ДП «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (замовник) укладено договір № 01/03, за умовами якого постачальник зобов'язався передати замовнику передбачену договором продукцію, а останній зобов'язався прийняти її та оплатити на умовах даного договору.
Як стверджує позивач, в період з 31.03.2008 року по 03.10.2008 року за умовами зазначеного договору, ТОВ «Комспек» поставило відповідачу, а останній прийняв товар (щебеневу продукцію) загальною вартістю 6624994,08 грн., але оплатив його тільки в сумі 2000000,00 грн., у зв'язку з чим у ДП «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» виникла заборгованість перед позивачем у сумі 4 624 994,08 грн.
Дана обставина підтверджується рішенням господарського суду міста Києва від 20.05.2011 року по справі № 6/498 59/53, яким, позов ТОВ «Комспек» про стягнення з ДП «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» основного боргу 5853599,06 грн. задоволений в повному обсязі. У задоволені зустрічного позову про визнання договору, додаткових угод та специфікацій недійсним - відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2011 року вищевказане рішення, господарського суду міста Києва, залишено без змін. Постановою Вищого господарського суду України від 07.12.2011 року зазначене рішення господарського суду міста Києва від 20.05.2011 року та постанова Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2011 року по справі № 6/498 59/53 скасовані в частині стягнення пені, в цій частині справу направлено на новий розгляд до місцевого суду. В іншій частині рішення господарського суду міста Києва від 20.05.2011 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2011 року залишено без змін.
Посилаючись на порушення відповідачем зобов'язання по оплаті одержаного товару у даній справі № 46/284-42/110, позивач просив стягнути з того на свою користь борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення 214331,48 грн., три проценти річних з простроченої суми 34212,28 грн., пеню 233783,95 грн., а також понесені по справі господарські витрати.
Як вже зазначалось, судом першої інстанції позовні вимоги ТОВ «Комспек» задоволено частково, стягнуто з ДП «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» 214331,48 грн. збитків в наслідок інфляції за час прострочення та 34212,28 грн. три проценти річних з простроченої суми. В задоволені позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 233783,95 грн. - відмовлено.
Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення вказаного позову, виходячи з наступного.
Обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу ТОВ «Комспек» вказало, що судом першої інстанції, при вирішенні питання щодо стягнення суми пені порушено норми матеріального та процесуального права, а саме, судом не взято до уваги п. 5.1.1 договору № 01/03.
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, дослідивши апеляційну скаргу та матеріали справи дійшла висновку, що апеляційна скарга ТОВ «Комспек» не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 5.1. 1 договору поставки від 15.03.2006 року № 01/03 за порушення замовником строків оплати продукції постачальник має право нарахувати пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який нараховується пеня за кожен день прострочення, включаючи день оплати.
Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Судова колегія звертає увагу на те, що умовами договору сторони не передбачили та не погодили між собою продовження строків нарахування пені за прострочення відповідачем виконання свого зобов'язання щодо оплати за поставлений товар.
За таких обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком господарського суду міста Києва, що позовні вимоги в частині стягнення пені не підлягають задоволенню, оскільки заявлені без дотримання вимог ч. 6 ст. 232 ГК України щодо періоду нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання.
Що стосується апеляційної скарги ДП «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» судова колегія апеляційного господарського суду також, вважає її необґрунтованою та безпідставною з наступних підстав.
Так, в обґрунтування апеляційної скарги, відповідач зазначив, що судом першої інстанції, при прийнятті рішення від 18.10.2011 року було порушено норми матеріального права, оскільки, позивач не надав доказів на підтвердження стягнутих з відповідача сум, у зв'язку з чим нарахування позивачем пені, 3% річних та інфляційних витрат є безпідставним та необґрунтованим.
Згідно з положеннями ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.
Пунктом 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідач прострочив оплату поставленої позивачем на підставі договору поставки № 01/03 від 15 березня 2006 року протягом 31 березня - 3 жовтня 2008 рору щебеневої продукції, заборгувавши 4624994,08 грн.
Як зазначалося вище, зазначені обставини підтверджуються поясненнями позивача, рішенням господарського суду міста Києва від 20 травня 2011 року, постановою Київського апеляційного господарського суду від 11 липня 2011 року та постановою Вищого господарського суду України від 07.12.2011 року у справі № 6/498-59/53 між тими ж сторонами.
У відповідності до ч.2 ст. 35 ГПК України факти встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
За таких обставин, оскільки відповідач в установлений 30-денний строк з моменту отримання товару оплату за договором не провів, з нього на користь позивача відповідно до вимог ст. 625 ЦК України підлягають стягненню збитки внаслідок інфляції за час прострочення та три проценти річних з простроченої суми.
Отже, враховуючи вищевикладене, здійснивши перевірку правильності нарахування інфляційних втрат та 3 % річних за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:Еліт 8.2.3», колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача 214331,48 грн. інфляційних втрат та 34212,28 грн. - 3% річних.
За таких обставин, судова колегія перевіривши рішення суду першої інстанції, погоджується з його висновками про часткове задоволення заявленого позову ТОВ «Комспек» та стягнення з ДП «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» 214331,48 грн. збитків в наслідок інфляції за час прострочення та 34212,28 грн. три проценти річних з простроченої суми.
Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів.
Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Отже, виходячи з вищевикладеного, як в суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції відповідачем не було подано належних та переконливих доказів в заперечення заявленого позову. Судова колегія звертає увагу, що доводи та заперечення викладені у апеляційних скаргах позивача та відповідача на рішення суду першої інстанції не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 18.10.2011 року, прийняте після повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв'язку з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, є таким що відповідає нормам закону.
Відповідно до ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4) змінити рішення.
Таким чином, в задоволенні апеляційних скарг ТОВ «Комспек» та ДП «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» слід відмовити, а оскаржуване рішення господарського суду міста Києва від 18.10.2011 року залишити без змін.
Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.
Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України, господарський апеляційний суд, -
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «Комспек» на рішення господарського суду міста Києва від 18.10.2011 року у справі № 46/284 42/110 залишити без задоволення.
2. Апеляційну скаргу дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на рішення господарського суду міста Києва від 18.10.2011 року у справі № 46/284 42/110 залишити без задоволення.
3. Рішення господарського суду міста Києва від 18.10.2011 року у справі № 46/284 42/110 залишити без змін.
4. Матеріали справи № 46/284 42/110 повернути до господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Лобань О.І.
Судді Ткаченко Б.О.
Федорчук Р.В.