29 жовтня 2012 року справа № 5020-992/2012
Господарський суд міста Севастополя у складі судді Єфременко О.О., розглянувши матеріали справи
за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія Севастопольенерго"
(вул. Хрустальова, 44, м. Севастополь, 99040)
до Комунального підприємства „Енергосервіс"
(вул.Івана Голубця, 5, м. Севастополь, 99003)
про стягнення заборгованості в розмірі 166 060,81 грн,
за участю представників сторін:
позивача - Бойко А.Ф., довіреність №19/0/2-12 від 03.01.2012;
відповідача -Плакіда І.Т., довіреність № 459 від 01.10.2012;
Публічне акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго" звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Комунального підприємства "Енергосервіс" Севастопольської міської Ради про стягнення заборгованості за активну електричну енергію по Балаклавському району міста Севастополя у розмірі 166 060,81 грн, з яких: 157 864,95 грн -активна електроенергія, 8 195,86 грн -пеня.
Позовні вимоги, з посиланням на статті 525, 526, 629 Цивільного кодексу України, статті 193, 275-277 Господарського кодексу України, статті 26, 27 Закону України "Про електроенергетику", обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 5159 від 25.05.2006 на поставку електричної енергії.
Ухвалою від 07.09.2012 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі.
В судовому засіданні в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва з 01.10.2012 по 17.10.2012.
Ухвалою від 17.10.2012 розгляд справи був відкладений в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
В ході судового розгляду позивач звернувся до суду із клопотанням від 29.10.2012 в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, про виправлення зробленої у прохальної частини позовної заяви описки та просить вважати суму пені, яка підлягає стягненню 8195,86 грн замість 8196,86 грн.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.
Відповідач у відзиві на позов проти позову заперечує, просить в його задоволенні відмовити, вважає, що позивачем не доведений факт надання в користування відповідача та фактичне споживання відповідачем товару, сплата якого є предметом цього позову.
Представникам сторін в судовому засіданні роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, перевіривши матеріали справи, суд
25 травня 2006 року між Відкритим акціонерним товариством "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго") (Постачальник) та Комунальним підприємством «Енергосервіс»(Споживач) був укладений договір №5159 на поставку електричної енергії по Балаклавському району м. Севастополя (далі -Договір), відповідно до умов якого Постачальник поставляє електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує Постачальнику вартість електроенергії та здійснює інші платежі згідно умов даного Договору (пункт 1.1 Договору).
Постачальник зобов'язався постачати Споживачу електричну енергію як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 та з урахуванням умов розділу 6 Договору, згідно з категорією струмоприймачів Споживача та гарантованим рівнем надійності схем електропостачання, визначених у додатку „Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін", із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами (підпункт 2.2.2 пункту 2.2 Договору).
Згідно з пунктом 2.3.2 Договору Споживач зобов'язався, зокрема, дотримуватися режимів споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 Договору та режиму роботи електроустановок згідно п.6 додатку «Порядок розрахунків», забезпечувати утримання своїх мереж у відповідності з вимогами нормативних документів.
Згідно приписів пункту 2.3.3 Споживач зобов'язується сплачувати Постачальнику вартість електричної енергії відповідно до умов додатків "Порядок рахунків" та «Графік зняття показників засобів обліку електричної енергії», згідно з умовами.
Постачальник має право встановлювати величини споживання електричної енергії та потужності відповідно до розділу 5 Договору (пункт 3.1.3. Договору).
Пунктом 5.1. Договору зокрема встановлено, що для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік Споживач надає Постачальнику дані про розмір очікуваного споживання електричної енергії (додаток -"Об'єми постачання електричної енергії споживача та субспоживача").
Відповідно до розділу 1 Додатку №6 до Договору, розрахунковим вважається період з 03 числа календарного місяця попереднього розрахункового місяця до такого ж календарного числа поточного місяця. Розрахунки за спожиту електричну енергію здійснюються виключно грошовими коштами на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Постачальника в уповноваженому банку. За дату оплати приймається дата надходження коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Постачальника або дати внесення Споживачем готівкових коштів в касу Постачальника. Розрахунки за електричну енергію здійснюються за діючими тарифами згідно з тарифними групами та класами напруги кожного з'єднання. Усі розрахунки на оплату електроенергії повинні сплачуватись Споживачем в строк до 5 операційних днів з дня виписки рахунку, але не пізніше дати кінцевого розрахунку. Дата кінцевого розрахунку 08 число поточного місяця (т.1 арк. с. 17).
Відповідно до пункту 2 додатку №6 до Договору зокрема передбачено, що Споживач щомісячно надає Постачальнику звіт про об'єми поставленої електроенергії за розрахунковий період за формою, передбаченою у Додатку "Звіт про об'єми поставки електроенергії за розрахунковий період".
Відповідно до пункту 3.1 додатку №6 до Договору Споживач повинен здійснювати оплату спожитої електричної енергії в строк до 5 операційних днів із дня виписки рахунка, але не пізніш дати остаточного розрахунку.
Судом встановлено, що Договір, у відповідності з пунктом 9.4, був пролонгований на наступні періоди та на час розгляду цієї справи є діючим.
З матеріалів справи вбачається що, на підставі показань розрахункових приборів обліку, які надає Споживач, призводилось нарахування за спожиту електроенергію та виставлялися відповідні рахунки (т.1 арк. с. 22-45).
Позивач виконував свої зобов'язання за даним договором перед відповідачем своєчасно та у повному обсязі, поставляв електроенергію та виставляв рахунки на оплату спожитої активної електроенергії.
Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, утворилась заборгованість за спожиту електроенергію за період з 05.09.2011 по 24.07.2012 у розмірі 157864,95 грн.
Доказів сплати суми боргу в розмірі 157864,95 грн, відповідачем суду не надано.
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України суд, провівши оцінку доказів по справі, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.
Положеннями статті 26 Закону України "Про електроенергетику" визначено, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (частина друга статті 714 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини другої статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до положень статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Враховуючи відсутність доказів погашення відповідачем наявної заборгованості, суд дійшов висновку, що з Комунального підприємства „Енергосервіс" на користь Публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" підлягає стягненню сума заборгованості за активну електричну енергію по Балаклавському району м.Севастополя у сумі 157 864,95 грн.
Позивач також просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 8 195,86 грн.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Частиною третьою статті 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з приписами пункту 4.2.1 Договору Споживач у разі здійснення платежів з порушенням строків, визначених відповідними додатками до Договору, повинен виплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.
Пункт 6 додатку №6 до Договору передбачає нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу у разі несвоєчасної оплати наданих за договором послуг Споживачем.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Наданий позивачем розрахунок пені перевірений судом та визнаний вірним, а вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми пені в розмірі 8 195,86 грн такими, що підлягають задоволенню.
Отже, враховуючи все вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 166 060,81 грн, з яких: 157 864,95 грн - заборгованості за отриману активну електричну енергію, 8 195,86 грн -пеня.
Витрати по сплаті судового збору покладаються судом на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 49, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального підприємства "Енергосервіс" (вул. Івана Голубця, 5, м.Севастополь, 99003, код ЄДРПОУ 324805, відомості про наявні розрахункові рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь Публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго"(вул. Хрустальова, 44, м.Севастополь, 99040) на рахунок зі спеціальним режимом використання №26031303351907, МФО 324805, код ЄДРПОУ 05471081, в ТОБО №10011/0267, філія Кримського республіканського управління ПАТ «Державний ощадний банк»заборгованість за активну електричну енергію по Балаклавському району міста Севастополя у розмірі 157 864,95 грн.
3. Стягнути з Комунального підприємства "Енергосервіс" (вул. Івана Голубця, 5, м.Севастополь, 99003, код ЄДРПОУ 324805, відомості про наявні розрахункові рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь Публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго"(вул. Хрустальова, 44, м.Севастополь, 99040) на р/р №260073537, МФО 300506 код ЄДРПОУ 05471081 в ВАТ «Перший інвестиційний банк»пеню у розмірі 8195,86 грн, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 321,22 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 05.11.2012.
Суддя О.О. Єфременко