Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"01" листопада 2012 р.Справа № 5023/4360/12 вх. № 4360/12
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Присяжнюка О.О.
при секретарі судового засідання Захарченко О.В.
за участю представників сторін:
позивача - не з*явився
відповідача - Перевєрзєва К.М., дов. № 2545 від 17.10.2012р.
розглянувши справу за позовом ВАТ "Борекс", смт. Бородянка
до ДП "Харківський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" м. Харків
про стягнення 86604,67 грн.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 84000,00грн. заборгованості, 2169,72грн. пені та 434,95грн. - 3% річних. Свої вимоги обгрунтовує невиконанням відповідачем взятих на себе зобов*язань за договором купівлі-продажу № 30 від 21.03.2012р., внаслідок чого виникла заборгованість, яка до цього часу не погашена.
У призначене судове засідання представник позивача не з*явився. 15.10.2012р. за вх. № 3624 через канцелярію суду надійшов лист позивача, у якому він просить розглядати справу без участі його представника.
Представник відповідача у судовому засіданні не заперечує проти наявності заборгованості перед позивачем; заявив клопотання (вх. № 17925 від 01.11.2012р.) про відстрочення виконання рішення до 01.01.2013р. у зв*язку з недофінансуванням з держбюджету.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представника відповідача, суд встановив наступне.
21.03.2012р. між сторонами укладено договір купівлі-продажу № 30 (надалі - Договір).
Відповідно до умов Договору позивач (продавець) зобов*язався виготовити та передати відповідачу (покупцю) фронтальний навантажувач на екскаватор "Борекс-2206" у кількості 1 шт. за ціною 84000,00грн. (в т.ч. ПДВ - 14000,00грн.) (надалі - продукція), а відповідач, в свою чергу, зобов*язався прийняти та оплатити продукцію на зазначених в даному договорі умовах.
Пунктом 6 Договору сторони домовилися, що оплата за даним Договором проводиться у безготівковій формі, шляхом перерахунку покупцем коштів згідно з даним договором або з виставленими продавцем рахунками на розрахунковий рахунок продавця. Форма розрахунку: 50% передплата, 50% на протязі 2-х місяців.
На виконання умов Договору та взятих на себе зобов*язань позивач передав відповідачу обумовлену Договором продукцію на загальну суму 84000,00грн., що належним чином підтверджується наявною у матеріалах справи засвідченою копією видаткової накладної № 127 від 24.05.2012р. та довіреністю на отримання № 67 від 24.05.2012р.
Однак, відповідач за отриману від позивача продукцію не розрахувався, у зв'язку з чим у відповідача перед ВАТ "Борекс" виникла заборгованість в розмірі 84000,00грн., яка до цього часу не погашена.
Як свідчать наявні в матеріалах справи документи, позивач, в порядку досудового врегулювання спору, направив на адресу відповідача претензію № 387 від 26.07.2012р. з вимогою погасити заборгованість. Однак відповідач вимоги претензії не виконав, заборгованість перед позивачем не погасив, що і стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.
За приписами ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи вказані обставини суд дійшов висновку, що відповідач порушив умови укладеного з позивачем Договору та вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За таких підстав, суд вважає вимогу позивача про стягнення 84000,00грн. боргу обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.
Оскільки згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми боргу, суд вважає, що позивач має право на стягнення з відповідача 3% річних, тому вимога про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 434,95грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що згідно з п.9.2. Договору зобов'язання відповідача забезпечуються нарахуванням пені у розмірі 2% за кожен день прострочки платежу. Позивачем наданий обгрунтований розрахунок пені який відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". За таких підстав суд вважає вимогу позивача про стягнення 2169,72грн. пені обгрунтованою та підлягаючою задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, суд вважає необхідним витрати по сплаті судового збору у сумі 1732,09грн. покласти на відповідача.
Щодо заявленого відповідачем клопотання про відстрочення виконання рішення, слід зазначити наступне.
Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд враховує матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. Враховуючи наведені відповідачем доводи в обгрунтування заявленого клопотання стосовно недофінансування з державного бюджету, суд визнає за можливе його задовольнити та надати відповідачу відстрочку виконання рішення суду до 01.01.2013р.
Керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530, 599, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 12, 22, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Дочірнього підприємства „Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України" (61202, м.Харків, вул.Ахсарова,2, код ЄДРПОУ 31941174) на користь Відкритого акціонерного товариства «Борекс» (07800, Київської обл., смт.Бородянка, вул.Індустріальна,2, код ЄДРПОУ 05764593, в тому числі рр 2600711849001 в ПАТ „Банк „Київська Русь" м.Київ, МФО 319092) 84000,00грн. заборгованості, 2169,72грн. пені, 434,95грн. - 3% річних та 1732,09грн. витрат по сплаті судового збору.
Надати відстрочку виконання рішення до 01.01.2013р.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Повне рішення складено 02.11.2012 р.
Суддя Присяжнюк О.О.