ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
06 листопада 2012 р. Справа № 5010/1278/2012-13/85
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П. А. ,
при секретарі судового засідання Петльована Н. Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Суб"єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1,
АДРЕСА_1
до відповідача: Івано-Франківського слідчого ізолятора,
вул.Коновальця,70, м.Івано-Франківськ,76000
про майнові спори (стягнення коштів)
за участю представників сторін:
Від позивача: ОСОБА_3, (довіреність №3966 від 02.11.12р. - представник)
Від відповідача: Конкевич Т.П., (довіреність №1/3/1-4393 від 02.11.12р. - юрисконсульт)
Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1, (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Івано-Франківського слідчого ізолятора, (вул. Є. Коновальця, 70, м. Івано-Франківськ, 76018, код 08563624) про стягнення з Івано-Франківського слідчого ізолятора на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 суми боргу в розмірі 32 462, 00 грн., стягнення з відповідача на користь позивача суми відшкодування витрат по сплаті судового збору в розмірі 1653,00 грн. (одна тисяча шістсот п'ятдесять три гривні 00 коп.).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №145/Г-44 від 02.03.2012 року в частині здійснення розрахунку за виконані позивачем роботи, у зв»язку з чим у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість в сумі 39540грн.00коп. З огляду на наявність зазначеної заборгованості позивачем виконано роботи належним чином, якісно та вчасно. Відповідачем проплачено 7078грн.00коп.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 11.10.12 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 06.11.12.
Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримує з підстав викладених у позовній заяві та просить суд позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав, викладеними у відзиві на позовну заяву (вх.№7244/2012-свх. від 05.11.12).
Згідно вимог ч. 3 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи та заперечення представників сторін, всебічно і повно дослідивши фактичні обставини справи, об»єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд встановив наступне.
Між фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (надалі Позивач) та Івано-Франківським слідчим ізолятором (надалі Відповідач) в особі начальника слідчого ізолятора Романа Михайловича Кривого у 2012 році укладено договір № 145/Г-44 від 02.03.2012 року (надалі Договір) на виконання ремонтно-будівельних робіт. Загальна сума договору складає 39 540грн.00коп. (тридцять дев"ять тисяч п"ятсот сорок гривень 00коп.).
Позивачем виконано роботи належним чином, якісно та вчасно.
Відповідачем проплачено 7 078грн.00коп.(сім тисяч сімдесят вісім) гривень 00коп.
Згідно п.3.3 Договору остаточні розрахунки за виконані належним чином роботи здійснюються протягом 10 днів після приймання виконаних робіт за відповідним Актом виконаних робіт, зважаючи на результати приймання робіт. Втім, розрахунки за виконані роботи в повному обсязі не були проведені, про що свідчить Акт звірки, завірений підписами та печатками двох сторін.
Позивач неодноразово з проханням звертався до керівництва Відповідача.
За змістом ст.526 Цивільного кодексу України зобов"язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Отже, Відповідач своїми діями щодо не проведення розрахунку за виконання роботи порушив як умови договору так і застереження визначені Цивільним кодексом щодо належного та добросовісного виконання зобов"язання, по договору, що є результатом неотримання коштів в сумі 32 462грн.00коп. (тридцять дві тисячі чотириста шістдесят дві гривні 00коп.).
Відповідно до ст.180 ч.4 Господарського кодексу України закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договорів. У ст.193 цього кодексу зазначається, що суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону інших правових актів, договору.
У відповідності до ч.1 ст.854 Цивільного кодексу України замовник зобов"язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк.
Відповідач факт виконання позивачем робіт не оспорює та повністю підтверджує у відзиві на позовну заяву. Вимоги позивача Івано-Франківським слідчим ізолятором визнаються. З цього приводу Відповідач повідомляє, що вказана сума заборгованості виникла по причині недостатнього фінансування з Державного бюджету. Оскільки, Івано-Франківський слідчий ізолятор є неприбутковою установою, та просить не застосовувати штрафні санкції та розстрочити виконання рішення.
Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов»язань.
Статтею 175 Господарського кодексу України визначено, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлена Свобода договору, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 173 ГК України встановлено, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Положеннями ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Відповідно до ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування ( ч.2 ст.34 ГПК України).
Зібраними в матеріалах справи доказами підтверджено, а відповідачем не спростовано вимог позивача .
Таким чином, виходячи з вищенаведеного, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Що стосується клопотання Відповідача про розстрочку платежу, то суд враховуючи приписи ст.121 ГПК України вважає за правильне його задовольнити.
Судові витрати по сплаті судового збору по розгляду справи в розмірі 1653грн.00коп. відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.
Керуючись ст. 124 Конституції України ст. 82, 83-85. 121 Господарського процесуального кодексу України, ст. 526, 530, , 627, 629 Цивільного кодексу України, ст. 180, 193, 316 Господарського кодексу України , суд
позов Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) до Івано-Франківського слідчого ізолятора, (вул. Є. Коновальця, 70, м. Івано-Франківськ, 76018, код 08563624) про стягнення з Івано-Франківського слідчого ізолятора на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 суми боргу в розмірі 32462грн.00коп., задовольнити.
Стягнути Івано-Франківського слідчого ізолятора, (вул. Є. Коновальця, 70, м. Івано-Франківськ, 76018, код 08563624) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) суму боргу в розмірі 32462грн.00коп. ( тридцять дві тисячі чотириста шістдесят дві гривні 00 коп.).
Стягнути Івано-Франківського слідчого ізолятора, (вул. Є. Коновальця, 70, м. Івано-Франківськ, 76018, код 08563624) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) - 1653грн.00коп. ( одну тисячу шістот п"ятдесят три гривні 00 коп.) судового боргу.
Задовольнити клопотання про розстрочку виконання рішення.
Розстрочити сплату заборгованості за договором підряду №145-Г-44 від 02.03.2012 року та затвердити такий графік сплати боргу:
листопад 2012 року - 5 410грн.00коп.
грудень 2012 року - 5 410грн.00коп.
січень 2013 року- 5 410грн.00коп.
лютий 2013 року - 5 410грн.00коп.
березень 2013 року - 5 410грн.00коп.
квітень 2013 року - 5 410грн.00коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 08.11.12.
Суддя Шкіндер П. А.
Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"
спеціаліст 2 категорії
Петльована Н. Р. ________________
07.11.12