01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"02" листопада 2012 р. Справа № 3/119-12
Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Швейна фабрика "Гаян" в особі ліквідатора Щербаня О.М., м. Переяслав-Хмельницький
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроімпекстрейд", м. Київ
про визнання договорів недійсними, витребування майна та визнання права власності
та за зустрічним Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроімпекстрейд",
позовом м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Швейна фабрика "Гаян" в особі ліквідатора Щербаня О.М., м. Переяслав-Хмельницький
про визнання договорів дійсними та визнання ТОВ "Агроімпекстрейд" добросовісним набувачем
за участю представників: згідно протоколу судового засідання.
Обставини справи:
Товариством з обмеженою відповідальністю "Швейна фабрика "Гаян" в особі ліквідатора Щербаня О.М. заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроімпекстрейд" про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, які зареєстровані за № 432 від 26.08.2009 р., № 429 від 26.08.2009 р. та
№ 433 від 26.08.2009 р. нежитлових будівель, що знаходяться за адресою Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Лагерна, буд 29а, витребування вказаного майна у відповідача та визнання права власності на зазначені будівлі за ТОВ "Швейна фабрика "Гаян".
Позовні вимоги мотивовані тим, що зазначене майно було незаконно відчужено за вказаними договорами купівлі-продажу.
Ухвалою господарського суду Київської області від 11.10.2012 р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 17.10.2012 р.
11.10.2012 р. через канцелярію господарського суду Київської області представник відповідача подав зустрічну позовну заяву до ТОВ "Швейна фабрика "Гаян" в особі ліквідатора Щербаня О.М. про визнання дійсними договорів купівлі-продажу, які зареєстровані за № 432 від 26.08.2009 р., № 429 від 26.08.2009 р. та
№ 433 від 26.08.2009 р. нежитлових будівель, що знаходяться за адресою Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Лагерна, буд 29а та визнання
ТОВ "Агроімпекстрейд" добросовісним набувачем вказаного вище нерухомого майна.
Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що спірне майно було набуте, як зазначає позивач за зустрічним позовом, у встановленому законом порядку.
Ухвалою господарського суду Київської області від 15.10.2012 р. прийнято зустрічну позовну заяву для спільного розгляду з первісним позовом.
У судовому засіданні 17.10.2012 р. судом оголошено перерву до 23.10.2012 р. про що представниками сторін підписано відповідне повідомлення.
23.10.2012 р. через канцелярію господарського суду Київської області представник позивача за зустрічним позовом подав заяву про уточнення позовних вимог у якій просить визнати чинними договорів купівлі-продажу, які зареєстровані за № 432 від 26.08.2009 р., № 429 від 26.08.2009 р. та № 433 від 26.08.2009 р. нежитлових будівель, що знаходяться за адресою Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Лагерна, буд. 29а та визнати за ТОВ "Агроімпекстрейд" право власності на нежитлові буд.івлі О-13, І; Н-14, І; ІІ,І, які розташовані за вказаною вище адресою.
У судовому засіданні 23.10.2012 р. судом оголошено перерву до 30.10.2012 р. про що представниками сторін підписано відповідне повідомлення.
У судовому засіданні 30.10.2012 р. судом оголошено перерву до 02.11.2012 р. про що представниками сторін підписано відповідне повідомлення.
02.11.2012 р. через канцелярію господарського суду Київської області представник позивача за зустрічним позовом подав заяву про уточнення позовних вимог у якій просить визнати ТОВ "Агроімпекстрейд" добросовісним набувачем майна за договорами купівлі-продажу, які зареєстровані за № 432 від 26.08.2009 р.,
№ 429 від 26.08.2009 р. та № 433 від 26.08.2009 р. нежитлових будівель, що знаходяться за адресою Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Лагерна, буд. 29а та визнати за ТОВ "Агроімпекстрейд" право власності на нежитлові будівлі О-13, І; Н-14, І; ІІ,І, які розташовані за вказаною вище адресою.
Розглянувши матеріали справи, з урахуванням уточнених позовним вимог, та заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, суд
встановив:
В провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа
№ Б22/162-10/3 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Швейна фабрика «Гаян».
Постановою господарського суду Київської області від 06.07.2011р. у справі
№ Б22/162-10/3 Товариство з обмеженою відповідальністю «Швейна фабрика «Гаян»визнано банкрутом та відкрито його ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Щербаня О.М. Ухвалою господарського суду Київської області від 17.07.2012р. термін здійснення ліквідаційної процедури продовжений до 17.01.2013 р.
При здійсненні повноважень ліквідатором ТОВ «Швейна фабрика «Гаян»було з'ясовано, що у провадженні Господарського суду Київської області знаходилась справа № 285/15-00 за позовом ДП «Київське обласне управління по будівництву, ремонту та експлуатації автомобільних доріг»до ПП «Швейна фабрика «Гаян», правонаступником прав і обов'язків якого є ТОВ «Швейна фабрика «Гаян»про стягнення заборгованості з відрахувань та зборів на дорожні роботи та пені за несвоєчасну сплату відрахувань на дорожні роботи. Рішенням арбітражного суду Київської області від 27 листопада 2000 року стягнуто на користь позивача заборгованість в сумі 164 157,00 грн.
Відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 23 квітня
2001 року було змінено порядок та спосіб виконання рішення суду, звернено стягнення на майно боржника з метою погашення заборгованості перед позивачем в сумі 164157,00 грн., а саме: відповідач передав позивачу табір відпочинку "Ластівка" з надвірними спорудами та будівлями, що знаходяться за адресою: Київська область,
м. Переяслав-Хмельницький, вул. Лагерна, 29-а ( далі - майно).
Ухвалою господарського суду Київської області від 27 серпня 2003 року затверджено мирову угоду від 22 серпня 2003 року про добровільне виконання ухвали від 23 квітня 2001 року, що укладена між позивачем та відповідачем, відповідно до умов якої відповідач в рахунок повного погашення заборгованості передав позивачу спірне майно.
В подальшому 26.03.2008 р. ухвалою господарського суду Київської області затверджена мирова угода від 19.02.2008 р., що укладена між ДП «Київське обласне управління по будівництву, ремонту та експлуатації автомобільних доріг»та
ТОВ «Швейна фабрика «Гаян», відповідно до умов якої сторони домовилися про зняття арешту із спірного майна, добровільне перерахування заборгованості на користь позивача та повернення майна відповідачу.
На виконання умов вказаної мирової угоди ТОВ «Швейна фабрика «Гаян»сплатило на користь ДП «Київське обласне управління по будівництву, ремонту та експлуатації автомобільних доріг»164157,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 124 від 27.03.2008 р. Разом з тим, 31.03.2008 р. між сторонами було підписано акт № 1 передачі-прийому майна на підставі мирової угоди від 19.02.2008 р. про добровільне виконання рішення господарського суду Київської області від 26.03.2008 р. по справі № 285/15-00, відповідно до якого, у зв'язку з повним погашенням заборгованості майно табору відпочинку "Ластівка", що знаходяться за адресою: Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Лагерна, 29-а було повернуто ТОВ «Швейна фабрика «Гаян».
28.07.2009 р. до господарського суду з заявою про перегляд ухвали господарського суду Київської області від 26.03.2008 р. за нововиявленими обставинами звернулось ДП "Київське обласне Управління по будівництву, ремонту та експлуатації автомобільних доріг", правонаступником якого є ДП "Київський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", що підтверджується статутом ДП "Київський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".
Ухвалою господарського суду Київської області від 17.09.2009 р. заяву
ДП "Київський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" задоволено, ухвалу господарського суду Київської області від
26 березня 2008 року про затвердження мирової угоди скасовано, стягнуто на користь відповідача грошові кошти в сумі 164157,00 грн., сплачені за мировою угодою згідно ухвали господарського суду Київської області від 26 березня 2008 року.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.09.2012 р. у справі №285/15-00/13 було задоволено заяву ліквідатора ТОВ «Швейна фабрика «Гаян», про перегляд ухвали від 17.09.2009 р., скасовано ухвалу Господарського суду Київської області від 17.09.2009 р., а отже, на сьогоднішній день є чинною мирова угода від 19.02.2008 р., укладена між ДП «Київське обласне управління по будівництву, ремонту і експлуатації автомобільних доріг»та ТОВ «Швейна фабрика «Гаян», згідно якої повернуто ТОВ «Швейна фабрика «Гаян»майно табору відпочинку з надвірними спорудами та будівлями за адресою: м. Переяслав - Хмельницький, вул. Лагерна, 29-а. Зазначена мирова угода була затверджена ухвалою господарського суду Київської області від 26.03.2008 р.
Як зазначає позивач за первісним позовом, на виконання ухвали господарського суду Київської області від 03.09.2012 р. у справі № 285/15-00/13, останній звернувся до КП КОР «Переяслав-Хмельницьке БТІ»з заявою про реєстрацію за ТОВ «Швейна фабрика «Гаян»права власності на нерухоме майно, яке знаходиться в м. Переяслав - Хмельницькому по вул. Лагерна, 29а. Проте, листом КП КОР «Переяслав-Хмельницьке БТІ»від 19.09.2012 р. за №355/4 в проведенні реєстрації права власності
ТОВ «Швейна фабрика «Гаян»було відмовлено, так як нерухоме майно було раніше зареєстроване за фізичними особами та юридичною особою ТОВ Агроімпекстрейд».
Крім того, позивач за первісним позовом зазначає, що відбулося незаконне відчуження майна ТОВ «Швейна фабрика «Гаян»на користь ТОВ «Агроімпекстрейд», права власності на яке було встановлене ухвалою господарського суду Київської області від 03.09.2012 р. по справі №285/15-00/13, та яке знаходиться на земельній ділянці, яка зареєстрована за ТОВ «Швейна фабрика «Гаян». До вказаних тверджень позивача за первісним позовом суд ставиться критично, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються матеріалами справи № 3/119-12, виходячи з наступного:
Ухвалою господарського суду Київської області від 03.09.2012 р. по справі №285/15-00/13 було задоволено заяву ліквідатора ТОВ «Швейна фабрика «Гаян», про перегляд ухвали від 17.09.2009р. та скасовано ухвалу Господарського суду Київської області від 17.09.2009 р., а не встановлено право власності на спірне майно.
26.08.2009 р. між Лук'яненком Олександром Георгійовичем та
ТОВ "Агроімпекстрейд" були укладені договори купівлі-продажу, які зареєстровані за № 432, № 429 та № 433 нежитлових будівель, що знаходяться за адресою Київська область,м. Переяслав-Хмельницький, вул. Лагерна, буд 29а, а саме: нежитлової будівлі Н-14, І; нежитлової будівлі І, ІІ та нежитлової будівлі О-13, І.
На основі вказаних договорів 10.09.2009 р. відповідачу за первісним позовом було видано свідоцтва на право власності на нежитлову будівлю Н-14, І; нежитлову будівлю І, ІІ та нежитлову будівлю О-13, І, що підтверджується витягами про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 23817551, № 27354695 та
№ 23817069.
Відповідно до п. 2 договорів купівлі-продажу, які зареєстровані за № 432,
№ 429 та № 433 нежитлових будівель, що знаходяться за адресою Київська область,
м. Переяслав-Хмельницький, вул. Лагерна, буд 29а, а саме: нежитлової будівлі Н-14, І; нежитлової будівлі І, ІІ та нежитлової будівлі О-13, І., відчужувані нежитлові будівлі належали на праві власності Лук'яненку Олександру Георгійовичу на підставі рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області по справі № 2-234 від 24.04.2009 р., зареєстрованого в КП Київської обласної ради "Переяслав-Хмельницьке БТІ" 22.05.2009 р., реєстраційний № 27355162, та записано в книзі: 2, номер запису: 100.
Станом на дату судового засідання рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області по справі № 2-234 від 24.04.2009 р. набрало законної сили та у апеляційному та касаційному порядку не оскаржувалось, доказів іншого суду не надано.
Згідно частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою, шостою статті 203 ЦК України.
Позивач за первісним позовом у справі, як на підставу своїх вимог щодо визнання договорів купівлі-продажу недійсними посилається на те, що у 2009 році відбулось незаконне відчуження майна ТОВ «Швейна фабрика «Гаян»на користь ТОВ "Агроімпекстрейд". Проте, позивачем за первісним позовом не надано суду доказів, які б підтверджували закріплення права власності на спірне майно, станом на 26.08.2009 р., за ТОВ «Швейна фабрика «Гаян».
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що станом на 26.08.2009 р. право власності на спірне майно було визнано за Лук'яненком Олександром Георгійовичем на підставі рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області по справі № 2-234 від 24.04.2009 р., яке набрало законної сили та у апеляційному та касаційному порядку переглянуто не було, доказів іншого суду не надано. Вказане також підтверджується витягами про реєстрацію прав власності на нерухоме майно від 22.05.2009 р. №22811473 та № 22811048 та № 23224794 від 07.07.2009 р.
Відповідно до частини четвертої ст. 35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивачем за первісним позовом не дотримано вимог даних норм процесуального законодавства, і відповідно господарський суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Швейна фабрика «Гаян»до ТОВ "Агроімпекстрейд" в частині визнання договорів купівлі-продажу майна від 26.08.2009 р. недійсним з підстав, викладених у позовній заяві, є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Позивач за первісним позовом просить визнати за ним право власності на спірне майно. З аналогічною позовною вимогою звернувся до суду позивач за зустрічним позовом яку, дослідивши матеріали справи та заслухавши представника
ТОВ "Агроімпекстрейд", суд вирішив задовольнити, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої ст. 316 ЦК України правом власності на річ є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно із частиною першою ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Таким чином, Лук'яненко О.Г., реалізувавши свої права володіння та розпорядження майном, продав спірне майно за договорами купівлі-продажу від 26.08.2009 р., які зареєстровані за № 432, № 429 та № 433 нежитлових будівель, що знаходяться за адресою Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Лагерна, буд 29а, а саме: нежитлову будівлю Н-14, І; нежитлову будівлю І, ІІ та нежитлову будівлю О-13, І Товариству з обмеженою відповідальністю "Агроімпекстрейд". Як зазначено вище, на основі вказаних договорів 10.09.2009 р. відповідачу за первісним позовом було видано свідоцтва на право власності на нежитлову будівлю Н-14, І; нежитлову будівлю І, ІІ та нежитлову будівлю О-13, І, що підтверджується витягами про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 23817551, № 27354695 та
№ 23817069.
Як встановлено в частині другій ст. 11 Цивільного Кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 328 Цивільного Кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
На основі вказаних договорів право власності на спірне майно КП Київської обласної ради "Переяслав-Хмельницьке БТІ" було зареєстровано за
ТОВ "Агроімпекстрейд".
Відповідно до ст. 16 Цивільного Кодексу України, встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, визнання права. Під способом захисту розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення запобігання, усунення порушення права, його відновлення і компенсація витрат.
Власник має право пред'явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також в разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).
Таким чином, позивачем за зустрічним позовом належними та допустимими доказами доведено, що спірне майно було придбано та зареєстровано право власності на нього за останнім у встановленому законом порядку без порушень норм матеріального права. Відповідачем за зустрічним позовом належними та допустимими доказами не спростовано факт придбання ТОВ "Агроімпекстрейд" спірного майна на законних підставах. Враховуючи наведене, суд вирішив що вимога позивача за зустрічним позовом про визнання права власності на спірне майно за останнім підлягає задоволенню. Відповідно вимоги позивача за первісним позовом про визнання власності на вказане майно та витребування його у
ТОВ "Агроімпекстрейд" задоволенню не підлягають, як такі, що не підтверджені належними та допустимими доказами.
Розглянувши вимогу позивача за зустрічним позовом про визнання останнього добросовісним набувачем нежитлових будівель, суд вирішив у її задоволенні відмовити, виходячи з наступного.
В силу ст. 330 Цивільного кодексу України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст. 387 ЦК України).
Згідно із ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Частиною п'ятою ст. 12 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом. Тобто, добросовісність набувача презюмується.
Якщо судом буде встановлено, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі й те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача і є підставою для задоволення позову про витребування у нього майна.
Тобто, добросовісне придбання, згідно ст. 388 Цивільного кодексу України, можливе тоді, коли майно придбане не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно.
Як свідчать матеріали та дійсні обставини справи позивач за зустрічним позовом придбав спірне майно у законного власниками -Лук'яненка О.Г., про що на момент укладення договорів купівлі-продажу від 26.08.2009 року, покупець знав. У зв'язку з цим, позивач за зустрічним позовом не може вважатись добросовісним набувачем. Тому вимоги зустрічного позову у частині визнання зустрічного позивача добросовісним набувачем спірного майна не підлягають задоволенню.
Відповідно до частини п'ятої статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача за первісним позовом, пов'язані з розглядом справи, при відмові в задоволенні позову, покладаються на останнього.
Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
вирішив:
1. У задоволенні первісного позову відмовити.
2. Зустрічний позов задовольнити частково.
3. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроімпекстрейд" (01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 21-П; код ЄДРПО України 30469226) право власності на нежитлову будівлю Н-14, І; нежитлову будівлю І, ІІ та нежитлову будівлю О-13, І, які знаходяться за адресою Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Лагерна, буд 29-а.
4. У задоволенні решти зустрічних позовних вимог відмовити.
Повне рішення складено 05.11.2012 р.
Суддя А.В. Лопатін