Ухвала від 27.06.2012 по справі 14/35

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

27.06.12 Справа№ 14/35

За скаргою Скаржника (відповідача): Суб"єкта підприємницької діяльності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с.Вороняки Золочівського району Львівської області

Заінтересовані особи:

Відділ державної виконавчої служби Золочівського районного управління юстиції, м.Золочів Львівської області

Державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Золочівського районного управління юстиції Куйбіда Роман Ігорович, м.Золочів Львівської області

Скарга на дії та бездіяльність державного виконавця.

при примусовому виконанні рішення господарського суду Львівської області у справі №14/35

За позовом: Прокурора Золочівського району Львівської області в інтересах держави в особі позивача: Золочівської міської ради, м.Золочів Львівської області

До відповідача: фізичної особи підприємця ОСОБА_1, с.Вороняки Золочівського району Львівської області

Третя особа 1:Державна інспекція з контролю за використанням земель у Львівській області, м.Львів

Третя особа 2: ДЗ "Золочівська районна санітарно-епідемілогічна станція", м.Золочів

Третя особа 3: Золочівський районний відділ ГУ МНС України у Львівській області, м.Золочів

Третя особа 4: Комунальне підприємство "Ринок", м.Золочів, Львівська область

Про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та знесення (демонтаж) самовільно встановленого металевого кіоску (малої архітектурної форми по вул. Кривоноса в м.Золочів)

Суддя Кітаєва С.Б.

Секретар Дубенюк Н.А.

Представники:

від прокуратури: не з"явився;

від позивача: не з"явився;

від відповідача (скаржника): ОСОБА_3 -представник (довіреність від 12.01.2012 р );

від третіх осіб: не з"явилися;

від ВДВС: Куйбіда Р.І. -представник (доручення від 26.06.2012 р №1123/09-15/__).

Суть спору: Скаржник ( відповідач у справі ): Суб"єкт підприємницької діяльності Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, с.Вороняки Золочівського району Львівської області подала на розгляд до господарського суду Львівської області скаргу від 17.04.2012 року на діїї та бездіяльність державного виконавця.

Заінтересовані особи за скаргою: Відділ державної виконавчої служби Золочівського районного управління юстиції, м.Золочів Львівської області; Державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Золочівського районного управління юстиції Куйбіда Роман Ігорович, м.Золочів Львівської області.

Скарга подана на дії та бездіяльність державного виконавця при примусовому виконанні рішення господарського суду Львівської області у справі №14/35.

За позовом: Прокурора Золочівського району Львівської області в інтересах держави в особі позивача: Золочівської міської ради, м.Золочів Львівської області до відповідача: фізичної особи підприємця ОСОБА_1, с.Вороняки Золочівського району Львівської області

третя особа 1:Державна інспекція з контролю за використанням земель у Львівській області, м.Львів

третя особа 2: ДЗ "Золочівська районна санітарно-епідемілогічна станція", м.Золочів

третя особа 3: Золочівський районний відділ ГУ МНС України у Львівській області, м.Золочів

третя особа 4: Комунальне підприємство "Ринок", м.Золочів, Львівська область

про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та знесення (демонтаж) самовільно встановленого металевого кіоску (малої архітектурної форми по вул. Кривоноса в м.Золочів)

Ухвалою від 23.04.2012 року господарський суд Львівської області відклав вирішення питання про прийняття до розгляду скарги до повернення матеріалів справи №14/35 з касаційної інстанції.

Ухвалою від 14.05,2012 року скарга б/н від 19.04.2012 року cуб"єкта підприємницької діяльності фізичної особи підприємця ОСОБА_1 прийнята до розгляду. Розгляд скарги призначено в судовому засіданні на 29.05.2012 року о 14 год.30 хв. Вимоги до учасників судового процесу висвітлені в ухвалі від 14.05.2012 року.

У судовому засіданні 27.06.2012 року явку повноважних представників забезпечили скаржник та відділ державної виконавчої служби Золочівського районного управління юстиції. Інші учасники по справі явку повноважних представників не забезпечили, хоча явка визнавалася обов"язковою та були належним чином повідомлені про місце та час проведення судового засідання.

29.05.2012 року в канцелярії господарського суду Львівської області зареєстровано подане відділом державної виконавчої служби Золочівського районного управління юстиції пояснення на скаргу (за вх.№11876/12 від 29.05.2012 року), з підстав, наведених у якому просить відмовити у задоволенні скарги. До пояснення додані копії матеріалів виконавчого провадження.

12.06.2012 року в канцелярії господарського суду Львівської області зареєстровано поданий представником Золочівського районного відділу Головного управління Держтехногенбезпеки у Львівській області лист (вх.№12987/12 від 12.06.2012 року), яким повідомляє, що 28.04.2011 року було проведено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері пожежної безпеки при встановленні металевого кіоску ФОП ОСОБА_1 по вул. Кривоноса в м.Золочеві, біля входу в КП "Золочівський ринок", за результатами якої було складено акт №106 планової перевірки додержання та виконання вимог пожежної безпеки від 28.04.2011 року. Перевіркою було встановлено, що металевий кіоск встановлений з порушення вимог НАПБ А.01.001-2004 "Правила пожежної безпеки в Україні" п.4.1.16., а саме: "Тимчасові споруди, кіоски, ларки тощо повинні розміщуватися на відстані не менше 10 м. від інших будівель та споруд, крім випадків, коли згідно з будівельними нормами потрібний більш протипожежний розрив або коли їх можна встановлювати біля зовнішніх стін без отворів, які відповідають вимогам будівельних норм до протипожежних стін". ФОП ОСОБА_1 встановила металевий кіоск впритул до цегляної стіни сусідньої будівлі, яка не відповідає вимогам будівельних норм до протипожежних стін, за що ФОП ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності, передбачене ст.175 КУпАП. На підставі акту №106 планової перевірки головним державним інспектором з пожежного нагляду у Львівській області було винесено постанову про застосування запобіжних заходів за №172 від 03.05.2011 року. Виконання порушення вимоги НАПБ А.01.001-2004 "Правила пожежної безпеки в Україні" п.4.1.16, яка має місце в постанові про застосування запобіжних заходів за №172 від 03.05.2011 року, можливе шляхом знесення (демонтажу) металевого кіоску (МАФ). Крім того, повідомляє, що Золочівський районний відділ Головного управління Держтехногенбезпеки у Львівській області, у зв"язку з проведеною реорганізацією, являється правонаступником Золочівського РВ ГУ МНС України в Львівській області по питаннях дотримання вимог законодавства у сфері пожежної безпеки.

21.06.2012 року в канцелярії господарського суду Львівської області зареєстровано подані Золочівською районною санітарно-епідеміологічною станцією пояснення по справі (за вх.№13776/12 від 21.06.2012 року), якими повідомляється, що 16.02.2010 року лікарем по гігієні харчування ОСОБА_4 проведено перевірку дотримання санітарного законодавства по АДРЕСА_2, де здійснюється вулична торгівля підприємцями. В ході перевірки виявлено, що по вул.Кривоноса встановлено металеву малу архітектурну форму без погодження із санепідслужбою району ПП ОСОБА_1, що суперечить ст.15 Закону Країни "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення". За результатами перевірки складено акти від 16.02.2010 року та протоколи порушення. Крім того, 17.02.2010 року державним санітарним лікарем району винесено постанову про накладання штрафу №18/02 на суму 119 грн. та направлено припис міському голові п.В.Зубару №80 від 21.01.2010 року про необхідність демонтажу металевих кіосків до 20.02.2010 року. Також, санепідслужбою району погоджена схема місць для влаштування торгових місць для реалізації промислової групи товарів.

25.06.2012 року в канцелярії господарського суду Львівської області зареєстровано поданий відділом державної виконавчої служби Золочівського районного управління юстиції лист (за вх.№13978/12 від 25.06.2012 року) у якому просить долучити до матеріалів справи лист Центру поштового зв"язку №6, яким підтверджується, що постанова про відкриття виконавчого провадження винесена при примусовому виконанні виконавчого документу №14/35 від 14.03.2012 року, що видав господарський суд Львівської області про зобов"язання СПД ФОП ОСОБА_1. звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0, 0010 га та знести (демонтувати) за свій рахунок металевий кіоск (малу архітектурну форму), вручена боржнику особисто 07.04.2012 року. Повідомляє, що постанову про відкриття виконавчого провадження винесено 04.04.2012 року та надано строк для добровільного виконання до 10.04.2012 року; вважає скаргу ОСОБА_1 безпідставною.

25.06.2012 року в канцелярії господарського суду Львівської області зареєстровано подані представником скаржника письмові уточнення до скарги на дії та бездіяльність державного виконавця (за вх.№13997/12 від 25.06.2012 року) , у яких просить : визнати незаконними дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Золочівського районного управління юстиції Куйбіда Р.І. у винесенні постанови про накладення штрафу від 11.04.2012 р за невиконання без поважних причин у встановлений строк рішення господарського суду Львівської області на підставі наказу №14/35 по виконавчому провадженні ВП №31995368 та визнати недійсною постанову про накладення штрафу від 11.04.2012 року за невиконання без поважних причин у встановлений строк рішення господарського суду Львівської області на підставі наказу №14/35 по виконавчому провадженні ВП №31995368.

Скаржник стверджує, що державний виконавець Куйбіда Р.І. перевищив свої повноваження , оскільки 04.04.2012 року виніс постанову про відкриття виконавчого провадження згідно наказу №14/35, виданого судом 14.03.2012 року на підставі рішення Господарського суду Львівської області, однак незважаючи на те, що скаржником не було вчасно отримано зазначену постанову державний виконавець приступив до примусового виконання рішення суду, а саме наклав штраф на ФОП ОСОБА_1

Вважає, що державний виконавець діяв упереджено по відношенню до скаржника, оскільки постанова про відкриття виконавчого провадження винесена 04.04.2012 року із добровільним строком виконання до 10.04.2012 року, проте відправлена не негайно, а лише 05.04.2012 року та отримана скаржником 10.04.2012 року. Скаржник посилається на те, що перед тим, як застосовувати засоби та способи примусу державний виконавець повинен був пресвідчитись, чи отримав боржник копію постанови про відкриття виконавчого провадження та встановити факт отримання боржником копії цієї постанови. Крім того, повідомляє, що у виконавчій службі зареєстровано заяву про те, що рішення суду виконано та скаржником надано акт про те, що лоток ФОП ОСОБА_1 займає площу 4, 3 м.кв., а рішення стосується звільнення земельної ділянки площею 10 м.кв. та даний лоток знаходиться в зовсім іншому місці ніж вказано в рішенні Господарського суду Львівської області. Скаржник вважає, що виконавець, не мав права вчиняти будь-яких виконавчих дій по примусовому виконанні рішення суду. Стверджує, що з приводу не одержання ФОП ОСОБА_1 постанови про відкриття виконавчого провадження у справі ним вчасно подано скаргу до Господарського суду Львівської області та паралельно було подано державному виконавцю заяву з проханням надати додатковий термін на добровільне виконання рішення суду.

Розглянувши матеріали скарги , заслухавши пояснення представників скаржника (відповідача у справі) та ВДВС Золочівського районного управління юстиції Головного управління юстиції у Львівській області (заінтересованої особи), оглянувши матеріали виконавчого провадження надані ВДВС суду для огляду, оцінивши подані до справи при розгляді скарги докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що доводи скаржника слід визнати неправомірними і скаргу відхилити. При цьому суд виходив із наступного.

Рішенням від 22 листопада 2011 року у справі №14/35 за позовом Прокурора Золочівського району Львівської області в інтересах держави в особі Золочівської міської ради, м.Золочів Львівської області до відповідача : суб»єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, с.Вороняки Золочівського району Львівської області за участю третіх осіб: третьої особи 1:Державної інспекції з контролю за використанням земель у Львівській області, м.Львів; третьої особи 2: ДЗ "Золочівської районної санітарно-епідемілогічної станції", м.Золочів; третьої особи 3: Золочівського районного відділу ГУ МНС України у Львівській області, м.Золочів;третьої особи 4: Комунального підприємства "Ринок", м.Золочів, Львівська область про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та знесення (демонтаж) самовільно встановленого металевого кіоску (малої архітектурної форми по вул. Кривоноса в м.Золочів), - позов , із врахуванням заяви прокурора про уточнення позовних вимог, суд задоволив повністю. Зобов»язав суб»єкта підприємницької діяльності фізичну особу-підприємця ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання:АДРЕСА_1) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0010 га та знести (демонтувати) за свій рахунок металевий кіоск (малу архітектурну форму), що розташований по АДРЕСА_2, біля входу на КП «Золочівський ринок»за рахунок відповідача. Суд стягнув з відповідача в доход державного бюджету України 85,00 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Відмовив відповідачу у задоволенні заяви від 21.11.2011 р ( вх..№27143/11) від 21.11.11 р ).

Відповідач ( ФОП ОСОБА_1 ) оскаржила рішення суду першої інстанції до Львівського апеляційного господарського суду.

Постановою від 23.02.12 р у справі №14/35 Львівський апеляційний господарський суд рішення господарського суду Львівської області від 22.11.11 р у справі №14/35 залишив без змін , а апеляційну скаргу без задоволення. Постанова набрала законної сили з дня її прийняття .

14.03.2012 року на виконання рішення господарського суду від 22 листопада 2011 року та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 23.02.2012 року господарський суд видав позивачу у справі ( Золочівській міській раді ) наказ №14/35 , а саме : зобов»язати суб»єкта підприємницької діяльності фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання:АДРЕСА_1) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0010 га та знести (демонтувати) за свій рахунок металевий кіоск (малу архітектурну форму), розташований по АДРЕСА_2, біля входу на КП «Золочівський ринок»за рахунок відповідача.

Відповідач ( ФОП ОСОБА_1 ) оскаржив постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.02.2012 року у справі №14/35 до Вищого господарського суду України.

Постановою від 23.04.2012 року у справі №14/35 Вищий господарський суд України касаційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 залишив без задоволення. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.02.2012 року у справі №14/35 залишив без змін.

Відповідно до ч.1 ст.4-5 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов"язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Частина 3 названої статті містить вимогу щодо форми судових рішень. Усі судові рішення ( рішення, постанови, ухвали) господарський суд виносить в письмовій формі.

Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність , встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Частина 1 ст.82 ГПК України встановлює, що вирішення спору по суті у суді першої інстанції повинно закінчуватись винесенням судового акта, який називається рішенням . Постановленням судового рішення закінчується діяльність суду по розгляду справи і вирішенню спору.

Результат вирішення справи по суті знаходить офіційне закріплення в судовому рішенні, яке містить державно-владний та індивідуально конкретний припис і грунтується на нормі права, що застосована судом.

Судове рішення містить остаточний висновок відносно прав і обов"язків сторін , приписує їм певну поведінку на майбутнє. Окрім того, судове рішення являє собою імперативне веління, яке адресується не тільки учасникам процесу, а й органам державної влади, до сфери компетенції яких входить виконання судових рішень.

Стаття 115 ГПК України встановлює обов"язковість рішень, ухвал, постанов господарського суду, що набрали законної сили -обов"язковість судових рішень. Судові рішення є обов"язковими на всій території України. Ця норма є відтворенням норми ст.124 Конституції України, згідно з якою судові рішення, ухвалені іменем України, є обов"язковими до виконання на всій території України.

Рішення, ухвали, постанови господарського суду ( судові рішення), що набрали законної сили, виконуються в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.99 р ( з наступними змінами і доповненнями ), надалі -«Закон».

Відповідно до ст.1 Закону виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб , визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 2 Закону визначено , що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до ст.4 Закону України "Про державну виконавчу службу" від 24.03.98 р ( з наступними змінами і доповненнями) державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів ( посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до п.п.1,2 ст.17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, як виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.

Відповідно до п.п.1 п.1 статті 19 Закону державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження ( копії яких долучені ВДВС до справи), Золочівська міська рада скерувала до ВДВС Золочівського районного управління юстиції Заяву від 26.03.12 р №660, у якій просила відкрити виконавче провадження на виконання наказу, виданого господарським судом Львівської області 14.03.2012 про примусове виконання рішення по справі №14/35 , а саме : зобов»язати суб»єкта підприємницької діяльності фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання:АДРЕСА_1) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0010 га та знести (демонтувати) за свій рахунок металевий кіоск (малу архітектурну форму), розташований по вул..Кривоноса в м.Золочеві, біля входу на КП «Золочівський ринок»за рахунок відповідача.

До зазначеної заяви додавався оригінал наказу суду від 14.03.2012 р по справі №14/35. Заява поступила і зареєстрована у ВДВС 03.04.2012 року за вх.№682/09-15.

Відповідно до п.1 ст.25 Закону державний виконавець зобов»язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження , якщо не закінчився строк пред»явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам , передбаченим цим Законом , і пред»явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п»ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов»язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Відповідно до п.5 ст.25 Закону копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржнику.

Наказ господарського суду Львівської області від 14.03.2012 р по справі №14/35., відповідає вимогам ст.18 Закону «вимоги до виконавчого документа»; строк для пред»явлення наказу до виконання , передбачений п.п.2 п.1 ст.22 Закону, стягувачем дотриманий; наказ пред»явлений до виконання до відповідного ( передбаченого ст.21 Закону) органу державної виконавчої служби.

Підстав, передбачених ст.26 Закону, для відмови Заінтересованою особою (ВДВС Золочівського РУЮ) заявнику (позивачу : Золочівській міській раді) у відкритті виконавчого провадження за поданою заявою та на підставі наказу господарського суду Львівської області від 14.03.2012 року, суд не встановив.

04.04.2012 року державний виконавець , керуючись ст.ст.17,19,20,25 Закону України «Про виконавче провадження»( далі -Закон) , прийняв постанову ( ВП №31995368) про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу №14/35, виданого 14.03.2012 року господарським судом Львівської області, оскільки виконавчий документ відповідав вимогам ст.18 Закону . Постанова про відкриття виконавчого провадження , в додаток до супровідного листа від 04.04.2012 р №09-15/2077 надіслана ВДВС Золочівського районного управління юстиції відповідачу по справі ( скаржнику) та стягувачу ( позивачу у справі) 05.04.2012 року.

Відповідно до ч.2 ст.25 Закону у постанові про відкриття виконавчого провадженння державний виконавець вказав про необхідність боржнику самостійно виконати рішення суду у строк до семи днів з моменту винесення постанови , а конкретно -до 10.04.2012 року, та попередив боржника, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення зі стягненням з боржника виконавчого збору і витрат , пов»язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Крім того , у супровідному листі від 04.04.2012 р №09-15/2077, в додаток до якого скаржнику надсилалась відділом виконавчої служби постанова про відкриття виконавчого провадження, ВДВС ще раз акцептував увагу боржника на тому, що строк для добровільного виконання рішення суду встановлений до 10.04.2012 року . Повідомляв, що згідно ст.5 Закону України «Про виконавче провадження»вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов»язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Попереджував, що невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно закону.

Матеріалами у справі, а саме виписками з журналу вихідної кореспонденції по ВДВС за 05.04.2012 р , підтверджується надіслання боржнику 05.04.2012 року постанови про відкриття виконавчого провадження. Крім того, листом від 12.06.2012 р №02-03-151 Львівської дирекції Центр поштового зв»язку №6 Українського державного підприємства поштового зв»язку «Укрпошта» підтверджено, що рекомендований лист №88070000548925 від 05.04.2012 року на адресу с.Вороняки Золочівського району на ім.»я ОСОБА_1 вручено 07.04.2012 р особисто ОСОБА_1 відповідно до запису в книзі ф.8 видачі реєстрованих поштових відправлень.

Наведеним спростовуються доводи скаржника про те, що боржник отримав постанову ВДВС 10.04.2012 року, а відтак позбавлений був строку для добровільного виконання рішення суду. Спростовуються також й доводи скаржника про те, що державний виконавець при виконанні рішення суду перевищив свої повноваження тим, що розпочав примусове виконання рішення суду , зокрема, прийняв постанову про накладення штрафу та стягнення виконавчого збору, не переконавшись в отриманні постанови про відкриття виконавчого провадження скаржником, чим порушив права останнього . Суд не приймає до уваги при розгляді скарги доводи скаржника про те, що ВДВС проігноровано прохання скаржника, викладене у Заяві від 17.04.2012 року продовжити термін на добровільне виконання та не застосовувати штраф і виконавчий збір , оскільки постанову про відкриття виконавчого провадження боржник отримав 07.04.2012 р , а не 10.04.2012 року як стверджує, тобто, мав можливість виконати рішення суду добровільно, без застосування державним виконавцем заходів примусового виконання рішення. Окрім того, зазначену заяву боржник відіслав до ВДВС 17.04.12 року, ( через 10 днів після отримання постанови про відкриття виконавчого провадження) та після отримання постанови ВДВ від 11.04.2012 року про накладення штрафу в розмірі 340,00 грн.

Суд не приймає до уваги при розгляді скарги доводи боржника про те, що державний виконавець порушив права боржника початком вчинення виконавчих дій, хоч скаржник у заяві від 17.04.2012 року повідомив ВДВС, що рішення суду виконано і скаржником , та що лоток ФОП ОСОБА_1 займає площу 4, 3 м.кв., а рішення стосується звільнення земельної ділянки площею 10 м.кв. та даний лоток знаходиться в зовсім іншому місці ніж вказано в рішенні Господарського суду Львівської області, з тих мотивів, що державний виконавець виконує рішення суду на підставі виданого судом наказу у чіткій відповідності до виконавчого документа і не з»ясовує , зокрема, питання щодо розміру кіоску та місця його знаходження, оскільки такі обставини досліджувались судом в процесі розгляду справи і рішення суду першої інстанції , незважаючи на апеляційне та касаційне оскарження боржником, залишено в силі, не змінено і не скасовано. Щодо твердження скаржника про виконання рішення суду, то таке не підтверджується належними та допустимими доказами у справі, а як вбачається з актів державного виконавця, складених при виході по місцю знаходження кіоску ( акти від 11.04.12 р та від 19.04.2012 р ) рішення суду не виконано боржником добровільно.

Таким чином, обставини, на яких грунтуються доводи скаржника у скарзі, не підтверджені, спростовуються матеріалами справи:

-постанова про відкриття виконавчого провадження отримана скаржником особисто 07.04.2012 року, тоді як строк для добровільного виконання рішення суду у постанові встановлений до 10.04.2012 р ;

- відповідно до ч.2 ст.25 Закону «Про виконавче провадження» у постанові про відкриття виконавчого провадження державний виконавець вказав про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а не з моменту її отримання боржником);

-постанова про відкриття виконавчого провадження повинна надсилатись державним виконавцем не пізніше наступного робочого дня після дня прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження, що й було виконано державним виконавцем у даному випадку, а не негайно, як вважає боржник у скарзі.

-боржник отримав постанову про відкриття виконавчого провадження 07.04.12 р , що підтверджують належні та допустимі докази у справі, а відтак спростовуються доводи скаржника про те, що постанова ним отримана 10.04.2012 року та доводи про те, що державний виконавець не пересвідчився в отриманні постанови про відкриття виконавчого провадження боржником і розпочав примусове виконання рішення суду, чим порушив права боржника, як сторони виконавчого провадження.

Суд не виявив упередженого , як стверджує боржник, ставлення до нього державного виконавця при вчиненні виконавчих дій з примусового виконання рішення суду на підставі виданого судом наказу, вбачає, що державний виконавець діяв у відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно ч.1 ст.75 Закону після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом , що зобов»язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше як на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.04.2012 року відбувся вихід державного виконавця за місцем знаходження металевого кіоску, який підлягає демонтуванню згідно виконавчого документа та встановлено, що рішення суду у добровільному порядку не виконано, ФОП ОСОБА_1 не звільнено зайняту земельну ділянку та не демонтовано металевий кіоск.

Оскільки у строк наданий для добровільного виконання рішення суду не виконано , що підтверджується актом державного виконавця від 11.04.2012 року , відповідно до ст.27,75 Закону розпочате примусове виконання рішення, а саме на боржника накладено штраф у розмірі 340,00 грн, відповідно до ст.89 Закону та винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору на підставі ст.28 Закону. Також, надано повторний строк для виконання до 19.04.2012 року.

Оскільки боржником повторно не виконано рішення суду, 19.04.2012 року державним виконавцем відповідно до ч.2 ст.89 Закону накладено штраф у подвійному розмірі та призначено повторні виконавчі дії на 03.05.2012 року о 16 год.00 хв.

Матеріалами у справі підтверджується , що постанови про накладення на боржника штрафу, стягнення виконавчого збору скеровані боржнику у строки та в порядку, що передбачені Законом України «Про виконавче провадження».

Крім того, як вже зазначено вище , у постанові від 04.04.12 року про відкриття виконавчого провадження, яка отримана боржником 07.04.12 р, у супровідному листі від 04.04.12 р №09-15/2077 ВДВС попереджувало боржника, що у разі невиконання рішення в наданий для добровільного виконання строк, рішення буде виконуватись у примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов»язаних з провадженням виконавчих дій. Боржник своєчасно, заздалегідь до закінчення строку для добровільного виконання рішення, отримав постанову про відкриття виконавчого провадження, а відтак був попереджений про відповідальність у разі невиконання законних вимог державного виконавця за постановою про відкриття виконавчого провадження.

Скаржник не оскаржив постанови ВДВС від 04.04.2012 року про відкриття виконавчого провадження. Постанова є чинною.

Скаржник не оскаржив постанову державного виконавця від 11.04.2012 року про стягнення з боржника виконавчого збору, постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, про арешт коштів боржника, які були прийняті державним виконавцем в ході виконавчого провадження, не просить скасувати зазначені постанови.

Слід зазначити , що згідно ст.28 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника -фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника -юридичної особи.

Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю.

Судовий збір з боржника не стягнуто ВДВС станом на даний час , а прийняття ВДВС постанови про стягнення виконавчого збору передбачено ст.28 Закону України «Про виконавче провадження»при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю. В діях державного виконавця по прийняттю постанови про стягнення виконавчого збору суд не вбачає упередженості , порушень вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Виконавче провадження з примусового виконання рішення суду на підставі виданого у справі наказу станом на даний час триває, не закінчено. Відповідної постанови, як цього вимагає Закон України «Про виконавче провадження», державний виконавець станом на час розгляду скарги не прийняв.

Так, відповідно до ч.3 ст.75 Закону у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до ст.89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом.

Згідно ч.2 ст.90 Закону України «Про виконавче провадження»за наявності ознак злочину в діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи іншим чином порушує вимоги закону про виконавче провадження, державний виконавець складає акт про порушення і звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення особи до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Як вбачається зі справи, 07.05.2012 року державний виконавець, керуючись ст.ст.75,90 Закону України «Про виконавче провадження» скерував подання в прокуратуру Золочівського району про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_1, згідно ст.382 Кримінального кодексу України . На момент розгляду скарги подання знаходиться на розгляді.

Державним виконавцем вживались дії до перевірки майнового стану боржника, для виявлення майна, на яке можна було б звернути стягнення, оскільки в добровільному порядку накладені ВДВС штрафи, не сплачені боржником. Згідно повідомлення ТВБВ №10013/065 філії -Львівське обласне управління АТ «Державний ощадний банк України»за боржником зареєстрований відкритий рахунок. 14.05.2012 року державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника.

Згідно з ч.1 ст.59 Закону України «Про банки і банківську діяльність»арешт на кошти фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються за постановою державного виконавця чи рішення суду про стягнення коштів. Крім цього, у відповідності з п.6 ч.3 ст.11, ч.4 ст.52 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші відомості цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунках в цінних паперах; арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Таким чином, заінтересована особа не припустилася будь-яких порушень при прийнятті постанови про арешт коштів боржника.

17.05.2012 р здійснено виїзд за місцем проживання боржника вказаному у виконавчому документі ( с.Вороняки , Золочівського району Львівської області), проте, двері у будинок ОСОБА_6 виявились зачиненими, незважаючи на те, шо боржник належним чином повідомлена про час і місце проведення виконавчих дій та попереджена про відповідальність за невиконання вимог державного виконавця. 18.05.2012 року державним виконавцем на підставі ст.90 Закону складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 згідно ст.188-13 КУпАП та цього ж дня скеровано для розгляду у Золочівський районний суд Львівської області.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» боржник зобов»язаний, зокрема, утримуватися від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.

Щодо «способу виконання рішення»,- то слід зазначити, що господарським судом Львівської області нових заходів для реалізації рішення ( окрім як у порядку і в спосіб, що вказані в резолютивній частині рішення) не приймалось.

Належних та допустимих доказів виконання скаржником рішення суду , останній ні суду, ні ВДВС не надав.

Відповідно до ч.1 ст.121-2 ГПКУ України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал,, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня , коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня , коли дія мала бути вчинена.

Відповідно до ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України , за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною або визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов»язує орган Державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Керуючись ст.ст.32,33,34,36,43,86,121-2 ГПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Визнати доводи скаржника неправомірними і скаргу без номера , від 17.04.2012 року ( вх..№8443/12 від 19.04.12 р ) суб»єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 «на дії та бездіяльність державного виконавця» із врахуванням Письмових ( від 25.06.2012 року) уточнень до скарги, які зареєстровані в суді за вх.№13997/12, відхилити.

Суддя Кітаєва С.Б.

Попередній документ
27295965
Наступний документ
27295967
Інформація про рішення:
№ рішення: 27295966
№ справи: 14/35
Дата рішення: 27.06.2012
Дата публікації: 08.11.2012
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Львівської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Договірні, переддоговірні немайнові, спори:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (22.02.2006)
Дата надходження: 25.01.2006
Предмет позову: скасування державної реєстрації