ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-34/13322-2012 29.10.12
За позовомТовариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування"
доПублічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна"
провідшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 6 565,80 грн.
СуддяСташків Р.Б.
Представники:
від позивача -Войніч О.П., представник за довіреністю;
від відповідача -не з'явився.
У вересні 2012 року Товариство з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" (далі -позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" (далі -відповідач) про стягнення 6 565,80 грн., з яких: 6 283,11 сума основного боргу, 235,69 пені, 47 грн. 3% річних.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 07.11.2011 у результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі -ДТП) було пошкоджено автомобіль «Чері», державний реєстраційний номер АА9942ІТ, який був застрахований у ТДВ «Експрес страхування». Остання виплативши страхове відшкодування за даним страховим випадком, набула прав свого страхувальника до винної особи. Оскільки шкода була завдана внаслідок експлуатації автомобіля «Рено», державний реєстраційний номер ВН6718АТ, а цивільно-правова відповідальність за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП за участю вказаного автомобіля, була застрахована в ПАТ «СК «Універсальна»(відповідача), то обов'язок з відшкодування збитків у межах лімітів покладається на останнього.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2012 порушено провадження у справі №5011-34/13322-2012 та призначено її розгляд на 29.10.2012.
Ухвала суду про порушення провадження у справі та призначення судового засідання була надіслана за адресою місцезнаходження відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 01030 м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 48А.
Відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
На призначене судове засідання 29.10.2012 представник відповідача не з'явився, витребуваних судом доказів не надав, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення судового засідання з зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив, хоча про дату та час його проведення повідомлений належним чином, про що зокрема свідчить наявний у матеріалах справи оригінал поштового відправлення за №01030 18272877 від 03.10.2012.
Суд, відповідно до статті 75 ГПК України здійснює розгляд справи за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
07.11.2011 по вул. Балківській, 33 у м. Одесі була скоєна ДТП, а саме відбулося зіткнення автомобіля «Чері», державний реєстраційний номер АА9942ІТ (далі -автомобіль «Чері»), яким керувала Пермінова Л.А., із автомобілем «Рено», державний реєстраційний номер ВН6718АТ (далі -автомобіль «Рено») яким керував Кожухар М.І. Дана обставина підтверджується довідкою ДАІ про дорожньо-транспортну пригоду та постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 18.11.2011 (адміністративна справа №3-10099/11), копії яких містяться у матеріалах справи.
ДТП сталася в результаті порушення Кожухар М.І. пункту 13.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується вказаною постановою суду, відповідно до якої Кожухар М.І. визнано винним у вчинені правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Чері».
Пошкоджений автомобіль був застрахований на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 802.11.2057899 від 25.03.2011, укладеного між ТДВ «Експрес страхування»та Перміновою Л.А. (далі -Договір добровільного страхування). Вигодонабувачем за Договором добровільного страхування є ТОВ «Укравтолізинг».
З метою визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Чері»в результаті його пошкодження при ДТП, на замовлення ТДВ «Експрес страхування», суб'єктом оціночної діяльності -ТОВ «Експертум -АВЕ»(проведення оцінки доручено оцінювачу Стрільцю А.В., який має кваліфікаційне свідоцтво оцінювача №7130 від 12.09.2009, свідоцтво про реєстрацію в державному реєстрі оцінювачів № 7794 від 06.10.2009, вищу освіту та стаж експертної роботи) було складено звіт № 637 про оцінку автомобіля «Чері»(далі -Звіт № 637), відповідно до якого вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників (Сврз) автомобіля «Чері»у результаті його пошкодження при ДТП складало 9 331,88 грн.
З рахунку-фактури №КА-0000911/АВ від 29.11.2011 складеного ПАТ «Одеса-Авто/філія «Авангард»на замовлення позивача вбачається, що вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Чері»становить 9 767,99 грн.
На підставі вищевказаного Договору добровільного страхування №802.11.2057899 від 25.03.2011, страхового акта №3.11.3098-1 від 27.12.2011, позивач виплатив на рахунок СТО за відновлювальний ремонт автомобіля «Чері»страхове відшкодування в сумі 6 793,11 грн. Факт здійснення зазначеної виплати підтверджується платіжним дорученням № 8380 від 29.12.2011.
Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відтак, ТДВ «Експрес страхування», здійснивши виплату страхового відшкодування, набула права потерпілої особи в межах здійсненої виплати, тобто в сумі 6 793,11 грн.
Згідно з частиною 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно Кожухар М.І. внаслідок експлуатації автомобіля «Рено».
На час скоєння вищевказаної ДТП (07.11.2011) цивільно-правова відповідальність будь-яких осіб, які експлуатують автомобіль «Рено»на законних підставах, була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) № АА/6857367 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000 грн., франшиза -510 грн.
Доказів того, що Кожухар М. І. перебував у автомобілі «Рено»на момент скоєння спірної ДТП не на законних підставах матеріали справи не містять. Зворотного відповідачем не доведено.
Отже, відповідач є особою на яку договором (полісом № АА/6857367) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля «Рено»на час спірної ДТП.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Як було зазначено раніше, із Звіту № 637 вбачається, що вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників (Сврз) автомобіля «Чері»у результаті його пошкодження при ДТП складає 9 331,88 грн.
Реальний розмір матеріальної шкоди, заподіяної автомобілю «Чері»склав 9 767,99 грн., відповідно до рахунка-фактури № КА-0000911/АВ від 29.11.2011.
Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу № АА/6857367 та положення статей 12, 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»суд вважає за обґрунтовані вимоги позивача про стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 6 283,11 грн.
Розглядаючи спір по суті, судом враховано, що позивач з метою отримання коштів в порядку регресу звернувся до відповідача із заявою (вих. № 641/3098 від 02.03.2012) про виплату страхового відшкодування в порядку регресу за полісом № АА/6857367. Дана заява із доданими до неї документами, які необхідні для виплати страхового відшкодування в порядку регресу, була отримана відповідачем 12.03.2012 про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, копія якого міститься у матеріалах справи.
Проте, відповідач після отримання зазначеної претензії суми страхового відшкодування позивачу не виплатив.
Позивач також просив суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 235,69 грн.
Проте, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача пені виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, даний господарський спір виник з правовідносин відшкодування шкоди в порядку регресу, а не з договірних зобов'язань.
Однак, слід зазначити, що Законами України "Про страхування" та "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (спеціальними законами), які застосовуються до спірних правовідносин, не передбачено розмір неустойки (пені) у разі звернення страхової компанії з регресним позовом до іншої страхової компанії, відповідальної за шкоду, заподіяну винуватцем ДТП, а договірні відносини між сторонами відсутні, відтак, відсутні і правові підстави для стягнення пені.
Наведене випливає з вимог статті 547 та абзацу 1 частини 2 статті 551 ЦК України, відповідно до яких правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання (в тому числі щодо неустойки) вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
З матеріалів справи не вбачається та сторонами не доведено укладення між позивачем та відповідачем у справі письмового правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання у вигляді неустойки (пені), а розмір пені договором або актом цивільного законодавства у спірних регресних правовідносинах сторін також не встановлено, що виключає правові підстави для стягнення 235,69 грн. пені.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 26.09.2012 у справі №4/17-3520-2011 (за позовом ПАТ «Страхова компанія «Соверен» до ПАТ «Міська страхова компанія»про стягнення 10 296,11 страхового відшкодування в порядку регресу та 677,71 грн. пені).
Відповідно до частини 1 статті 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Одним з видів забезпечення виконання зобов'язань є неустойка (частина 1 статті 546, частини 1, 3 статті 549 ЦК України).
Однак, ані ЦК України, ані Законами України "Про страхування" та "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не встановлено, що виконання регресного зобов'язання відповідальної особи перед страховиком забезпечується неустойкою (пенею).
За таких обставин, для позадоговірних (регресних) зобов'язань у сфері страхування чинне цивільне законодавство не передбачає можливість забезпечення виконання таких зобов'язань шляхом встановлення неустойки, а договірні відносини між сторонами з цього приводу відсутні.
Аналогічного висновку також дійшов Вищий господарський суд України у постанові від 27 березня 2012 року у справі № 4/17-3520-2011.
З огляду на вказані обставини, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, нарахованої на суму страхового відшкодування, не підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Дана стаття визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
Вимога позивача про стягнення 3% річних підлягає задоволенню за розрахунком позивача повністю у сумі 47 грн.
Відповідно до статті 49 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, при частковому задоволенні позову покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»(01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд 48А, ідентифікаційний код 20113829) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес страхування»(01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 15/2, ідентифікаційний код 36086124) страхове відшкодування у розмірі 6 283 (шість тисяч двісті вісімдесят три) грн. 11 коп., 47 (сорок сім) грн. 3% річних, а також 1 551 (одну тисячу п'ятсот п'ятдесят одну) грн. 73 коп. судового збору.
3. Видати наказ.
4. У іншій частині у позові відмовити.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 05.11.2012
СуддяР.Б. Сташків