ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-52/10928-2012 24.10.12
Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еф Ай Ем Офіс Центр Магнітогорська" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТУА ТЕХНІКС" про розірвання договору та повернення коштів у розмірі 22 487, 11 грн., за участю представників позивача -Чепурного Р.В., довіреність № б/н від 06.07.2012 року, відповідача - Мамчура А.П., довіреність № б/н від 20.06.2012 року,
У серпні 2012 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 18 976, 46 грн. передоплати за обладнання, послуги та 3 510, 65 грн. інфляційних втрат, а також розірвання договору № 26 від 01 липня 2009 року.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.08.2012 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 27.08.2012 року.
10.10.2012 року через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшли письмові заперечення на позовну заяву з доказами по справі.
Ухвалою суду від 10.10.2012 року продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 22.10.2012 року.
22.10.2012 року через загальний відділ діловодства суду сторонами подані витребувані судом докази.
У судовому засіданні 22.10.2012 року оголошувалась перерва до 24.10.2012 року.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Предметом спору у даній справі є вимоги позивача про розірвання договору № 26 від 01 липня 2009 року на підставі ст. 651 Цивільного кодексу України у зв'язку з порушенням відповідачем строків передачі обладнання та надання послуг, а також повернення 18 976, 46 грн. сплаченої попередньої оплати за обладнання, послуги та 3 510, 65 грн. інфляційних втрат.
Судом встановлено, що 01 липня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Еф Ай Ем Офіс Центр Магнітогорська»(покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТУА ТЕХНІКС»(продавець) було укладено договір № 26, за умовами якого продавець (відповідач) зобов'язався передати у власність покупця (позивача) обладнання в кількості, якості та асортименті відповідно до специфікації (додаток № 1 до даного договору), що є невід'ємною частиною договору, та надати послуги по встановленню обладнання вказаного в специфікації (далі в договорі «послуги»), а позивач зобов'язався прийняти обладнання та послуги по його встановленню та оплатити вартість обладнання та послуг на визначених в договорі умовах (п.1.1. договору).
Відповідно до п. 2.2. договору загальна вартість за договором обладнання та послуг становить -26 356, 20 грн., крім того ПДВ -5 271, 24 грн., всього разом з ПДВ -31 627, 44 грн.
Згідно п. 2.3. договору покупець (позивач) здійснює передоплату за обладнання та послуги в розмірі 60 % загальної вартості обладнання та послуг, зазначеної в п. 2.2. договору, що становить 15 813, 72 грн., крім того ПДВ 3 162, 74 грн., всього разом з ПДВ -18 976, 46 грн., у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок відповідача протягом 5 банківських днів з моменту підписання договору.
Відповідно до п. 6.1. договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та скріпленими печатками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.
Пунктом 3.1. договору встановлено, що обладнання повинно бути передане відповідачем позивачеві протягом 45 календарних днів з моменту здійснення позивачем оплати відповідно до п. 2.3. договору. Послуги по встановленню обладнання за договором повинні бути надані протягом 45 календарних днів з моменту здійснення позивачем оплати відповідно до п. 2.3. договору. При цьому, пунктом передачі обладнання за даним договором є: Офісний центр «ФІМ Центр», м. Київ, вул. Магнітогорська, 1 (п. 3.2. договору).
Згідно п. 2.3. договору позивач 03.07.2009 року здійснив передоплату за обладнання та послуги у розмірі 18 976, 46 грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням № 252 від 03.07.2009 року. Тобто, відповідно до умов п. 3.1. договору, відповідач був зобов'язаний протягом 45 календарних днів, у строк до 18.08.2009 року, передати обладнання та надати послуги позивачеві.
Відповідно до акту готовності об'єкта до експлуатації від 08.11.2010 року та сертифікату відповідності КВ 000509 від 02.12.2010 року пункт передачі обладнання за даним договором: Офісний центр «ФІМ Центр», м. Київ, вул. Магнітогорська,1, був готовий до експлуатації лише з 08.11.2010 року.
Таким чином, позивач не виконав у строк передбачений умовами договору взятих на себе зобов'язань з прийняття обладнання та послуг з встановлення цього обладнання за вказаною у договорі адресою пункту передачі та встановлення обладнання: Офісний центр «ФІМ Центр», м. Київ, вул. Магнітогорська,1, у зв'язку з тим, що даний офісний центр 18.08.2009 року (відповідно до п. 2.3. договору) ще не був введений в експлуатацію.
При цьому, позивач не повідомив своєчасно відповідача про те, що не зможе прийняти за даною адресою, у встановлені сторонами в договорі строки, обладнання та послуги по його встановленню.
Згідно з ч. 1, 2, 3 ст. 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
Зазначене свідчить про неможливість виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань з передачі та встановлення обладнання у передбачені договором строки.
Отже, відповідач правомірно призупинив на підставі вищезазначених вимог Закону виконання взятих на себе зобов'язань за спірним договором. Окрім того, листом від 20.01.2012 року, що міститься в матеріалах справи, відповідач зазначав про побажання виконати сторонами спільні зобов'язання за договором, звернув увагу позивача на те, що станом на момент надіслання даного листа позивач фронт робіт не надав (приміщення для розміщення обладнання), а виконані роботи не заактовані, та просив позивача на підставі п.п. 3.6, 3.7. договору підписати акти приймання-передачі робіт та податкові накладні та надіслати на його адресу.
Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, позивачем не доведено суду наявності обставин, з якими чинне законодавство України пов'язує можливість розірвання договору за рішенням суду, а саме: не доведено істотного порушення відповідачем умов спірного договору.
За таких обставин, правові підстави для задоволення позовних вимог про розірвання договору № 26 від 01 липня 2009 року та стягнення 18 976, 46 грн. передоплати за обладнання, послуги та 3 510, 65 грн. інфляційних втрат відсутні, і тому в позові слід відмовити.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.
Повне рішення складено 29.10.2012р.
Суддя С.О. Чебикіна