"01" листопада 2012 р. Справа № 5011-10/7650-2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Добролюбової Т.В.
суддівГоголь Т.Г., Фролової Г.М.
за участю представників:
від позивача:ОСОБА_5 -дов. від 20.08.12,
від відповідача:Азізян Л.С. -дов. від 01.10.12,
розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет"
на постанову Київського апеляційного господарського суду
від11.09.12
у справі№5011-10/7650-2012
господарського суду міста Києва
за позовомПриватного підприємця ОСОБА_6
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет"
простягнення 132869,25 грн.
Приватний підприємець ОСОБА_6 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет" про стягнення з нього 119487,31 грн. боргу, 4842,39 грн. - 3 % річних і 8539,55 грн. інфляційних втрат. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував на порушення відповідачем зобов'язань зі сплати повної вартості отриманого товару за договором поставки від 26.11.10.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.12 (суддя Котков О.В.) провадження у справі припинено на підставі пункту 5 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з укладенням сторонами угоди про передачу даного спору на вирішення третейського суду.
Київський апеляційний господарський суд постановою від 11.09.12 (судді: Сітайло Л.Г., Алданова С.О., Дикунська С.Я.) ухвалу місцевого господарського суду скасував, справу скерував на розгляд до господарського суду першої інстанції. Апеляційний господарський суд виходив з того, що припинення провадження здійснюється судом за наявності письмової угоди сторін про таке, втім у справі відсутні заперечення позивача про розгляд справи саме господарським судом.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою (з урахуванням доповнень), в якій просить постанову у справі скасувати, а ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін. Обґрунтовуючи свої доводи, скаржник наголошує на порушенні апеляційним господарським судом приписів статей 2, 5, 12 Закону України "Про третейські суди", статей 12, 80 Господарського процесуального кодексу України, та неврахування судом пункту 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 №18. Товариство посилається на наявність підстав для припинення провадження у справі, оскільки спірна третейська угода є чинною, а відповідач наполягав на вирішенні даного спору саме третейським судом.
Від позивача відзиву на касаційну скаргу судом не отримано.
Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм процесуального права, Вищий господарський суд України відзначає наступне.
Господарськими судами попередніх інстанцій установлено, з підтвердженням матеріалами справи, що між Приватним підприємцем ОСОБА_6 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет" був укладений договір поставки №4600032719 від 26.11.10. За умовами цього договору позивач зобов'язався поставити відповідачеві товар за цінами і в асортименті у специфікації згідно з наданими замовленнями, а останній - прийняти та оплатити його. Пунктом 10.2 цього договору сторони обумовили, що у випадку, коли спір між сторонами не вирішиться шляхом переговорів, то усі спори та розбіжності, що виникають з договору, підлягають вирішенню у постійно діючому Третейському суді при Товарній біржі "Київська Універсальна Біржа". Як убачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є вимога Приватного підприємця ОСОБА_6 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет" 119487,31 грн. боргу, 4842,39 грн. - 3 % річних і 8539,55 грн. інфляційних втрат. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.12 провадження у справі припинено на підставі пункту 5 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з укладенням сторонами угоди про передачу даного спору на вирішення третейського суду. Скасовуючи цю ухвалу та скеровуючи справу на розгляд по суті до господарського суду першої інстанції, апеляційний господарський суд виходив з того, що наявність у спірному договорі третейського застереження не обмежує права позивача на звернення з відповідним позовом до господарського суду, оскільки він не заперечував проти розгляду справи саме господарським судом. Втім, такі висновки суду апеляційної інстанції визнаються помилковими з огляду на таке. Відповідно до приписів статті 12 Господарського процесуального кодексу України підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду, крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб, спорів, передбачених пунктом 4 частини першої цієї статті, та інших спорів, передбачених законом. Згідно з приписами статті 1 Закону України "Про третейські суди" до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Разом з цим, відповідно до статті 5 названого Закону юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону. Третейська угода -це угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом (стаття 2 Закону "Про третейські суди"). Приписами статті 12 цього ж Закону унормовано, що третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Як вже зазначалося, і це установлено господарським судом першої інстанції, позовна вимога ґрунтується на договорі поставки №4600032719 від 26.11.10. Місцевим господарським судом також установлено (і з цим погодився і апеляційний господарський суд), що сторони у спірному договорі (пункт 10.2) домовилися про передачу усіх спорів за цим договором на вирішення до постійно діючого Третейського суду при Товарній біржі "Київська Універсальна Біржа" (третейське застереження); що відповідачем було заявлено клопотання про припинення провадження у справі з огляду на наявність у спірному договорі третейського застереження (яке є чинним). Як вже зазначалося, ухвалою місцевого господарського суду провадження у цій справі було припинено на підставі пункту 5 статті 80 Господарського процесуального кодексу України. Припинення провадження у справі є однією із форм завершення справи, яке зумовлено передбаченими законом обставинами. Підстави припинення провадження у справі визначені статтею 80 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, пунктом 5 частини 1 вказаної статті унормовано, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторонами уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду. Таку угоду, у розумінні приписів наведеної норми, сторони вправі укласти як до, так і після порушення провадження у справі. В останньому випадку провадження підлягає припиненню з посиланням на зазначену норму Господарського процесуального кодексу України. Якщо ж таку угоду укладено до порушення провадження у справі, то: у разі коли відповідач не заперечує проти розгляду справи саме господарським судом, спір підлягає вирішенню останнім; у випадку якщо відповідач з посиланням на згадану угоду, яка є чинною та не визнавалася недійсною, наполягає на вирішенні спору саме третейським судом, господарський суд має припинити провадження у справі на підставі пункту 5 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України (пункт 4.2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 №18). Враховуючи викладене та те, що між сторонами наявна третейська угода у вигляді третейського застереження про передачу спору на вирішення третейського суду (яка недійсною не визнавалася); що відповідач наполягає на вирішенні даного спору саме третейським судом, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для припинення провадження у справі на підставі пункту 5 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України. За таких обставин, висновок суду апеляційної інстанції про те, що цей спір має розглядатися господарським судом, є неправомірним. Таким чином, доводи касаційної скарги знайшли своє підтвердження. Відповідно до статті 11110 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм процесуального права. Відтак, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із залишенням в силі ухвали господарського суду першої інстанції, а касаційна скарга задовольняється.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1118, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.09.12 у справі №5011-10/7650-2012 скасувати. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.07.12 залишити в силі. Стягнути з будь-якого рахунку ФОП ОСОБА_6 на користь ТОВ "Фудмаркет" 536,50 грн. судового збору. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на стягнення судового збору.
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет" задовольнити.
Головуючий Т.Добролюбова
Судді Т.Гоголь
Г.Фролова