ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-36/11355-2012 05.11.12
За позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»
ДоКиївської міської клінічної лікарні №3
Простягнення 386 973,87 грн.
Суддя Трофименко Т.Ю.
Представники
позивача:Залерцов М.О. - -по довіреності №278 від 01.10.2010р.
відповідача:Орлов О.Є. -по дов. №б/н від 29.06.2012р.
Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Київської міської клінічної лікарні №3 (далі по тексту - відповідач) про стягнення 386 973,87рн., з яких 327 367, 16 грн. основної заборгованості за період з 01.09.2010р. по 30.06.2012р., 10 966,91 грн. інфляційних втрат, 16 664,99 грн. трьох відсотків річних та 31 974,81 грн. пені.
Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем Договору на послуги водопостачання та водовідведення №03570/1-5-04 від 17.12.2003р. та договору №10356/1-5-04-Д від 14.03.2012р.про закупівлю послуг за державні кошти ( послуги з водопостачання та водовідведення), а отже позивач з посиланням на ст. 193 ГПК України, ст. ст. 526, 527, 625 ЦК України, ст. ст. 19, 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання".
10.09.2012 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва представником відповідача подана письмовій відзив на позов, в якому просить в задоволенні позову відмовити.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.
17.12.2003 між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерною компанією «Київводоканал», правонаступником якого є ПАТ «АК «Київводоканал»(далі позивач) та Київською міською клінічною лікарнею № 3 (далі відповідач) був укладений Договір № 03570/1-5-04 на послуги водопостачання та водовідведення (далі -договір № 1). Цей договір діяв до 13.03.2012 року.
14.03.2012 між позивачем та відповідачем було укладено договір про закупівлю послуг за державні кошти (послуги з водопостачання та водовідведення) № 10356/1-5-04-Д (далі - договір №2)
Згідно умов договорів, позивач зобов'язався постачати відповідачу питну воду, приймати каналізаційні стоки, а відповідач -оплачувати надані послуги на умовах, які визначені цим договором та Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 190 від 27червня 2008 р.
Обсяг води, що подається позивачем та використовується відповідачем, визначається за показаннями водолічильників, зареєстрованих позивачем (п. 3.1. Договору № 1 та п. 4.2.1 Договору №2).
Кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно із показниками лічильника води (п. 3.3. Договору № 1 та п. 4.2.4. Договору № 2).
Порядок розрахунків визначений п. 3.7 Договору № 1 та п. 4.1.1 Договору № 2 та передбачає, що позивач щомісячно направляє до банківської установи відповідача платіжні/розрахункові документи (дебетово-інформаційні повідомлення та/або вимоги-доручення), в яких зазначається обсяг, вартість спожитих послуг та розмір діючих тарифів. Оплата відповідачем здійснюється щомісячно у п'ятиденний термін з дня направлення вказаних документів (п. 3.5. Договору № 1 та п. 4.1.2 Договору №2).
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, наданих актів про зняття показань з приладу обліку, вбачається, що заявлені позивачем вимоги стосуються фактичної оплати обсягів питної води та послуг водовідведення, наданих у період з 01.09.2010 року по 30.06.2012р., які надані за твердженням позивача на загальну суму 1 333 760,28 грн., а оплачені відповідачем на суму 1 006 393, 12 грн.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін, оцінивши наявні в справі докази за власним внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне:
Виходячи з наявних матеріалів справи (актів про зняття показань з приладу обліку, платіжних вимог-доручень та дебетово -інформаційними повідомленнями) позивачем за період з 01.09.2010р. по 30.06.2012 року було надано відповідачеві послуг з водопостачання та водовідведення на загальну суму 1 333 760,28 грн. (за кодом 4 -529).
Акти про зняття показань з приладу обліку за період з 01.09.2010р. по 30.06.2012 року були складені в присутності представника абонента 4-529 (міської клінічної лікарні №3), підписані та скріплені штампом лікарні.
Пунктом 3.6. Договору № 1 та пунктом 4.1.4. Договору № 2 встановлено, що у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг відповідач зобов'язаний у п'ятиденний згідно Договору № 1 ( у десятиденний термін згідно Договору № 2) , з дня представлення Позивачем платіжних документів до банківської установи, направити повноважного представника з обґрунтовуючими документами для проведення звірки розрахунків та підписання відповідного акту. При невиконанні цієї умови дані позивача вважаються прийнятими відповідачем.
При розгляді справи судом встановлено, що відповідач в обумовлений договором строк повноважного представника не направив, жодних документів щодо відмови від оплати отриманих послуг, передбачених договором, не надав.
Відповідно до п. 3.1. Договору № 2, з 14.03.2012, встановлена орієнтована вартість ціни договору на 2012 рік, яка становить 540 540,00 грн. та яка складається з обсягу послуг з водопостачання та водовідведення, який Відповідач має намір спожити за рік, та вартості таких послуг згідно з тарифами на послуги з водопостачання та водовідведення.
Згідно ч. 2 ст. 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання»від 10.01.2002 № 2918-ІІІ споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.
Відповідно до п. 3.7 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу № 190 від 27.06.2008 розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов Договору.
Як визначено абзацом 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до абзацу 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно п. 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Позивач взяті на себе зобов'язання виконав, однак відповідачем не виконав в повному обсязі договірні зобов'язання, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості підлягають задоволенню в сумі 327 367,16 грн.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов'язання сталось не з його вини.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно з п. 4.2 договору №1 та п. 7.2 договору №2 у разі порушення строків виконання зобов»язання по оплаті за надані послуги, абонент сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу. нарахування пені припиняється через один рік від дня, коли зобовязання мало бути виконано; оплата абонентом пені не звільняє останнього від оплати несплаченого рахунку в повному розмірі.
Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, нарахування пені, 3% річних, інфляційних втрат на суму боргу є правомірним, оскільки відповідальність у вигляді сплати пені за прострочення виконання грошового зобов'язання абонентом встановлена п. 4.2 договору №1 та п. 7.2 договору №2, а обов'язковість сплати інфляційних збитків та річних в розмірі 3% на вимогу кредитора встановлено ст. 625 ЦК України.
Судом не можуть бути задоволені вимоги позивача про стягнення з відповідача заявлених боргу з урахуванням індексу інфляції, 3% річних та пені, оскільки надані позивачем розрахунки пені, 3% річних та інфляційних втрат не містять необхідних елементів для їх обчислення та перевірки правильності нарахування, у позові та доданому розрахунку позивач вказує лише кількість прострочених днів, проте не вказує чітко період (з якої дати по яку дату), за який позивач нараховує заявлені платежі, відповідно зазначені позовні вимоги є недоведеними.
Враховуючи наведене, суд визнає обґрунтованими заявлені позовні вимоги у частині стягнення з відповідача боргу у розмірі 327 367, 16грн., в іншій частині заявлених позовних вимог - суд відмовляє у задоволенні позову, у зв'язку з їх необґрунтованістю та недоведеністю.
Заперечення відповідача в частині того, що частина послуг ним не була отримана, оскільки її отримували інші медичні установи, судом до уваги не приймаються з огляду на те, що актами про зняття показань з приладу обліку за період з 01.09.2010р. по 30.06.2012 року, що були складені в присутності представника абонента 4-529 (міської клінічної лікарні №3), підписані та скріплені штампом лікарні, підтверджується отримання саме відповідачем послуг за спірний період на суму 1 333 760,28 грн.,
Судові витрати позивача по сплаті судового збору у розмірі 11 439, 82 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.
Керуючись ст. 33, ст.ст. 49, 82 - 85, Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Київської міської клінічної лікарні №3 (02660, м. Київ, вул. П.Запорожця, 26, ; код ЄДРПОУ 05415958) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 1-А; код ЄДРПОУ 03327664) 327 567 грн. 16 коп. основного боргу, 6 547 грн. 60 коп. судового збору.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складений: 06.11.2012 р.
Суддя Т.Ю. Трофименко