30.10.2012Справа №5002-7/3079-2012
За позовом Феодосійської міської ради (вул. Земська, 4, м. Феодосія, 98100, АР Крим, Україна)
до відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
про зміну умов договору оренди землі.
Суддя І. І. Дворний
представники:
від позивача - Калашников О. О., довіреність №02-29-4356 від 30.12.11, начальник юридичного управління;
від відповідача - не з'явився,
Суть спору: 07 вересня 2012 року Феодосійська міська рада звернулась до господарського суду Автономної республіки Крим з позовною заявою до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, в якій просить суд змінити умови договору оренди земельної ділянки від 27 січня 2004 року реєстраційний номер 000401900743, укладеного між Феодосійською міською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, виклавши пункти Договору у наступній редакції:
1. П. 1 - ділянка 1 слова „зона «Промислово - складська 1» №80" читати: „з 01.01.2009 економіко-планувальна зона №35", ділянка 2 слова „зона «Промислово - складська 1» №80" читати: „з 01.01.2009 економіко-планувальна зона №35".
2. П. 3.1 - читати у наступній редакції: „Орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється орендарем починаючи з 01.01.2008 по 31.12.2008 р., у грошовій формі із зазначенням 4 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та загальним розміром 22 707,44 грн. (Двадцять дві тисячі сімсот сім гривень 44 коп.) за рік, у тому числі: ділянка 1-5 872,24 (П'ять тисяч вісімсот сімдесят дві гривні 24 коп.), ділянка 2-16 835,20 (Шістнадцять тисяч вісімсот тридцять п'ять гривен 20 коп.), починаючи з 01.01.2009 по 31.12.2009 у грошовій формі із зазначенням 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та загальним розміром 41 784,90 грн. (Сорок одна тисяча сімсот вісімдесят чотири гривні 90 коп.) за рік, у тому числі: ділянка 1 -10 805,75 грн. (Десять тисяч вісімсот п'ять гривен 75 коп.), ділянка 2 - 30 979,15 грн. (Тридцять тисяч дев'ятсот сімдесят дев'ять гривен 15 коп.),
починаючи з 01.01.2010 у грошовій формі із зазначенням 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та загальним розміром 44 250,21 грн. (Сорок чотири тисячі двісті п'ятдесят гривень 21 коп.) за рік, у тому числі: ділянка 1-11 443,29 грн. (Одинадцять тисяч чотириста сорок три гривні 29 коп.), ділянка 2-32 806,92 грн. (Тридцять дві тисячі вісімсот шість гривень 92 коп.),
Нормативна грошова оцінка складає починаючі з
- 01.01.2008 по 31.12.2008 - загальним розміром 567 686,10, у тому числі ділянка №1 -146 806,01, ділянка №2 - 420 880,09 грн.;
- 01.01.2009 по 31.12.2009 - загальним розміром 1 392 830,01, у тому числі ділянка №1 -360 191,70, ділянка №2 - 1 032 638,31 грн.;
- 01.01.2010 - загальним розміром 1 475 006,98 гри., у тому числі ділянка №1 - 381 443,01, ділянка №2 - 1 093 563,97 грн.
3. П. 12 - читати у наступній редакції: „Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін шляхом укладання додаткових угод, які являються невід'ємною частиною основного договору. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду". Судові вітрити позивач просив покласти на відповідача по справі.
Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 20, 188, 189 Господарського кодексу України, статей 11, 632 Цивільного кодексу України, статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та мотивовані неправомірною відмовою відповідача укладати в запропонованій позивачем редакції додаткову угоду до договору оренди землі від 23 червня 2004 року, укладеному між сторонами, з огляду на що, має місце невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором в частині перегляду розміру орендної плати за землю, яка підлягає сплаті до бюджету міста.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 10 вересня 2012 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено дату і час судового засідання.
Через неявку відповідача у судове засідання, ухвалою господарського суду від 09 жовтня 2012 року розгляд справи відкладався.
У судове засідання, що відбулось 30 жовтня 2012 року, з'явився представник позивача, який підтримав вимоги заявленого позову та наполягав на його задоволенні.
Відповідач позовні вимоги не спростував, представник відповідача в судове засідання за викликом повторно не з'явився, правом надати відзив на позов не скористався, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи був проінформований рекомендованою кореспонденцією.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо неявка цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з пунктом 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, надані у судових засіданнях, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Рішенням 21 сесії 24 скликання Феодосійської міської ради від 28 листопада 2003 року за №1109 фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 надано в оренду земельні ділянки для обслуговування складу паливо мастильних матеріалів, код цільового призначення - 1.11.2, площа ділянки №1 - 0,0541 га, розташована за адресою: АДРЕСА_2, зона «Промислово-складська 1» №80, кадастровий номер 0111600000000120049, ділянка №2 площею - 0,1551 га, розташована за адресою: АДРЕСА_3, зона «Промислово-складська 1» №80, кадастровий номер 0111600000000120055, про що між сторонами строком до 28 квітня 2013 року було укладено відповідний договір оренди землі, реєстраційний номер 000401900743, зареєстрований 23 червня 2004 року (а.с. 10-12).
Досліджуючи умови спірного договору, судом встановлено, що грошова оцінка земельних ділянок станом на момент укладання договору оренди землі складала 533449,60 грн., у тому числі ділянка площею 0,0541 га, -137978,17 грн., ділянка площею 0,1551 га, - 395571,43 грн. (абзац 2 пункту 3.1 договору).
Як встановлено абзацом 1 пункту 3.1 договору, орендна плата мала вноситися орендарем в грошовій формі розміром 5335,49 гривень за рік, що складало 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, у тому числі ділянка площею 0,0541 га, -1379,78 грн., ділянка площею 0,1551 га, - 3955,71 грн.
Внаслідок зміни законодавства про мінімальний розмір орендної плати за землю та новою нормативною грошовою оцінкою землі в місті Феодосії, у відповідності з Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 р.", Законом України „Про оренду землі" (зі змінами та доповненнями), ст.ст. 90, 93, 96, 111, 124 Земельного кодексу України, рішеннями 37 сесії 5 скликання Феодосійської міської ради від 29 серпня 2008 року за №1698 „Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Феодосії", 41 сесії 5 скликання Феодосійської міської ради від 28 листопада 2008 року за №1842 „Про введення ставок орендної плати за землю" орендодавець направив орендарю проект додаткової угоди від 22 червня 2012 року №000401900743 до вказаного вище договору, яким запропонував починаючи з 1 січня 2008 року збільшити орендну плату, змінити зону знаходження земельної ділянки, умови та порядок зміни чи розірвання договору, виклавши його у відповідній редакції.
У виконання приписів статті 188 Господарського кодексу України позивачем на адресу відповідача було направлено вказану додаткову угоду, факт отримання якої фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 03 липня 2012 року підтверджується особистим підписом на примірнику додаткової угоди (а.с. 13, зв.б). Також, на примірнику додаткової угоди, відповідач зазначив, що з її умовами не погоджується.
Вважаючи, що відмова відповідача укладати додаткову угоду є неправомірною та відповідачем порушені зобов'язання за договором в частині перегляду розміру орендної плати за землю, яка підлягає сплаті до бюджету міста, Феодосійська міська рада звернулася до суду з відповідною позовною заявою.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, заслухавши представника позивача, оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на таких підставах.
Враховуючи, що предметом вказаного спору є відносини щодо оренди землі, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми спеціального законодавства, а саме, Закону України „Про оренду землі", а також Земельного кодексу України, Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 2 Закону України „Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Статтею 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.
Враховуючи положення статті 30 Закону України „Про оренду землі", зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.
У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується у судовому порядку.
Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України зміна господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором (частина 1), сторона договору, яка вважає за необхідне змінити договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором (частина 2), сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду (частина 3), у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни договору зацікавлена сторона має право передати спір на вирішення суду (частина 4).
Стаття 652 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання; зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (частина 1).
Частина 2 статті 652 вказаного Кодексу встановлює, що якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які зацікавлена сторона не могла усунути після їх виникнення за всією турботливістю та обачністю, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б зацікавлена сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе зацікавлена сторона.
Частина 4 вказаної статті встановлює, що зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
Як слідує з пункту 12 укладеного сторонами договору, зміна умов договору здійснюється за взаємною згодою сторін, а у разі недосягнення згоди - спір вирішується у судовому порядку.
Відповідно до п. 13 вказаного договору оренди договір припиняється у випадках:
- закінчення терміну дії укладеного договору;
- розірвання договору оренди відповідно до Закону України "Про оренду землі";
- отримання орендарем земельної ділянки у власність, відповідно до Земельного Кодексу України;
- примусового викупу земельної ділянки у зв'язку із суспільною необхідністю у порядку, визначеному чинним законодавством;
- смерті громадянина-орендаря, засудження його до позбавлення волі або відмова осіб, передбачених ст. 8 Закону України "Про оренду землі" від виконання умов договору оренди земельної ділянки;
- ліквідація юридичної особи-орендаря;
- систематичної несплати орендної плати більш 3-х місяців;
- нецільове використання земельної ділянки.
З урахуванням вказаного, сторони дійшли згоди про те, що договір може бути змінений при певних обставинах, перелік яких не вичерпним.
Позивач вважає, що підставою для внесення змін до договору є зміна законодавства щодо мінімального розміру орендної плати за землю, нова нормативна грошова оцінка землі в місті Феодосія, а також зміна зони, до якої відноситься орендована земельна ділянка, та зміна законодавства щодо порядку розірвання договору, права на відчужування права оренди.
04 червня 2008 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №309-VI від 03 червня 2008 року, яким внесені зміни до ст. 21 Закону України "Про оренду землі".
У відповідності зі статтею 18 Закону України «Про оцінку земель», згідно пункту 1 рішення 37 сесії 5 скликання Феодосійської міської ради від 29.08.2008 №1698 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Феодосія» затверджено нову нормативну грошову оцінку земель міста Феодосії. З урахуванням даних економічної оцінки земель, розроблену з метою економічного регулювання земельних відносин при укладанні цивільно-правових угод, передбачених законодавством України, визначення розмірів земельного податку та є вихідною базою для здійснення операцій з землею, відповідно до якої встановлено розмір земельного податку. Згідно «Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Феодосії» затвердженої рішенням 37 сесії 5 скликання Феодосійської міської ради від 29.08.2008 №1698, - з 01.01.2009 замість «зон» застосовуються «економіко-планувальні зони». Пунктом 4.1 даного рішення вказано на необхідність укладання додаткових угод до договорів оренди землі, з метою приведення їх у відповідність до чинного законодавства.
Згідно з рішенням Феодосійської міської ради від 29 серпня 2008 року за №1698 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Феодосії», спірні земельні ділянки за новою технічною документацією стали знаходитися в економіко-планувальній зоні №35, що відображено у витягах про нову нормативну грошову оцінку земельної ділянок: ділянка №1 від 04.07.2012 №1314/04-09, ділянки №2 від 04.07.2012 №1315/04-09. Надання такого витягу передбачено статтею 23 Закону України «Про оцінку земель». Тому у договорі необхідно змінити назву ділянки №1 «зона «Промислово - складська 1» оціночний район №80» на «Економіко-планувальна зона №35», ділянки №2 «зона «Промислово - складська 1» оціночний район №80» на «Економіко-планувальна зона №35».
Відповідно до цих змін частини 4 та 5 статті 21 вказаного Закону викладено у наступній редакції, яка встановлює мінімальний і максимальний розмір орендної плати з земель несільськогосподарського призначення - не менш як трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю" та не більше 12% їх нормативної грошової оцінки.
Відповідно до абзацу 2 пункту 3.1 договору оренди нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на момент укладання договору оренди землі (січень 2004 ) складала 533 449,60 гривні, у тому числі: ділянка 1 - 137978,17 грн., ділянка 2 - 395571,43 грн. До старої нормативної грошової оцінки земельної ділянки були застосовані коефіцієнти індексації, передбачені спірним договором, у відповідності із чим нормативна грошова оцінка має складати з 01.01.2008 по 31.12.2008 - загальним розміром 567 686,10 грн., у тому числі ділянка №1 - 146 806,01 грн., ділянка №2 - 420 880,09 грн. З 01.01.2009 по 31.12.2009 відповідно до нової нормативної грошової оцінки вартість орендованої земельної ділянки стала складати загальним розміром 1 392 830,01 грн., у тому числі ділянка №1 - 360 191,70 грн., ділянка №2 - 1 032 638,31 грн. З 01.01.2010 вартість орендованої земельної ділянки з урахуванням коефіцієнту індексації за 2009 рік -1,059 стала складати загальним розміром 1 475 006,98 грн., у тому числі ділянка №1 - 381 443,01 грн, ділянка №2 -1093 563,97 грн. З 01.01.2012 і по теперішній час вартість орендованої земельної ділянки з урахуванням коефіцієнту індексації за 2010 рік, 2011 рік - 1,0, не змінилась. Таким чином на сьогодні вартість орендованих земельних ділянок складає загальним розміром 1 475 006,98 грн., у тому числі ділянка №1 -381 443,01 грн., ділянка №2 - 1 093 563,97 грн. Розміри коефіцієнтів індексації підтверджується листом Держкомзему (додаток № 8) та витягами від 04 липня 2012 року за №1314/04-09 та №1315/04-09 про нову нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Отже абзац 2 пункту 3.1 договору підлягає зміні.
Рішенням 41 сесії Феодосійської міської ради 5 скликання від 28 листопада 2008 року за №1842 «Про введення ставок орендної плати за землю» також встановлено розмір річної орендної плати за земельні ділянки, згідно з Українським класифікатором цільового використання землі - для інших видів використання, що дорівнює 3 відсоткам нормативної грошової оцінки. Це рішення було прийнято у відповідності до діючої на той час редакції статті 21 Закону України «Про оренду землі».
Згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року внесені зміни в частину другу статті 21 Закону України «Про оренду землі», яка набула наступного змісту: «Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності), які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України».
Так, пунктом 3.3. договору оренди землі встановлено, що розмір орендної платні може бути переглянуто за вимогу орендодавця у випадку зміни методики її розрахунку, щорічної індексації грошової оцінки землі, згідно Порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2000 року за №783, а також в інших випадках, передбачених законодавством України.
Оскільки змінилась грошова оцінка земель міста, то пропорційно змінився і розмір земельного податку, що згідно статті 274 Податкового кодексу України складає 1% від грошової оцінки землі. Отже, настали умови, передбачені договором, для перегляду орендної плати, яка, в свою чергу, дорівнює трикратному розміру земельного податку.
Відповідно до пункту 1 абзацу 5 рішення Феодосійської міської ради від 30 вересня 2005 року за №2299 «Про введення ставок орендної плати за землю» розмір річної орендної плати для відповідача має складати з 01.01.2008 по 31 грудня 2008 року у грошовій формі із зазначенням 4 відсотків нормативної грошової оцінки земельних ділянок та загальним розміром 22 707,44 грн., за рік, у тому числі: ділянка 1-5 872,24 грн., ділянка 2-16 835,20 грн.
Відповідно до пп. 2 п.1 рішення Феодосійської міської ради від 28 листопада 2008 року за №1842 «Про введення ставок орендної плати за землю» новий розмір річної орендної плати для відповідача має складати з 01.01.2009 по 31.12.2009 у грошовій формі із зазначенням 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та загальним розміром 41 784,90 грн., за рік, у тому числі: ділянка 1-10 805,75 грн., ділянка 2 - 30 979,15 грн. З 01.01.2010 з урахуванням коефіцієнту індексації за 2009 рік - 1,059, розмір річної орендної плати становить 44 250,21 грн., за рік, у тому числі: ділянка 1-11 443,29 грн., ділянка 2-32 806,92 грн. З 01.01.2012 з урахуванням коефіцієнту індексації за 2010 рік - 1,0, 2011 рік. - 1.0, розмір річної орендної плати становить 44 250,21 грн., за рік, у тому числі: ділянка 1-11 443,29 грн., ділянка 2 - 32 806,92 грн.
Відповідно статті 12 Закону України "Про основи державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" всі вищезазначені рішення Феодосійської міської ради були опубліковані в місцевих засобах масової інформації, тим самим були доведені до відома орендаря.
Суд звертає увагу, що вищевказані рішення Феодосійської міської ради були прийняті у відповідності до діючої на той час редакції статті 21 Закону України «Про оренду землі». Згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України від 02.12.2010, внесені зміни в частину другу статті 21 Закону України «Про оренду землі», яка набула наступного змісту: «Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності), які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України».
Пунктом 4 статті 288 Податкового кодексу України визначено, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюється у договорі оренди між орендодавцем (власником)і орендарем. Також, пункт 5.1 статті 288 Податкового кодексу України визначає, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку.
Через істотну зміну обставини, якими сторони керувалися при укладенні договору, а саме, через зміну нормативної грошової оцінки землі, позивач надіслав, а відповідач отримав пропозицію про зміну умов договору - збільшення суми орендної плати, однак відповідач відхилив на таку пропозицію. Умови договору оренди не виключають можливість зміни суми орендної плати через зміну нормативної грошової оцінки землі. Ці обставини змінилися настільки, що якби сторони могли передбачити інший розмір нормативної грошової оцінки землі, то вони б уклали договір на інших умовах - передбачили більшу суму орендної плати.
Так, в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане. Зміна обставин зумовлена причинами, які зацікавлений орендодавець не міг усунути після їх виникнення за всією турботливістю та обачністю, які від нього вимагалися тому, що зобов'язання органу місцевого самоврядування переглядати у певний строк нормативну грошову оцінку землі встановлено законом. Виконання договору на колишніх умовах порушує співвідношення майнових інтересів сторін і позбавляє орендодавця того, на що він розраховував при укладенні договору - отримання орендної плати у розмірі, який не нижче встановленого мінімального розміру орендної плати та нормативної грошової оцінки землі. Із суті договору не випливає, що ризик зміни обставин несе орендодавець. Тобто одночасно є певні умови, з якими закон - частина 2 статті 652 Цивільного кодексу України, пов'язує можливість зміни договору за рішенням суду.
Таким чином, з викладеного вище вбачається, що виниклі обставини є винятковим випадком тому, що розірвання договору суперечить суспільним інтересам та потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на нових умовах, які позивач просить змінити за судовим рішенням, тому позовні вимоги про зміну договору щодо суми орендної плати через зміну орендної ставки та нової нормативної грошової оцінки землі в місті Феодосія та щодо застосовуються "економіко-планувальних зон" обґрунтовані та підлягають задоволенню, але з моменту набрання законної сили судовим рішенням у зв'язку з наступним.
З огляду на те, що предметом вказаного спору є відносини щодо оренди землі, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми спеціального законодавства - Закону України "Про оренду землі", Земельного кодексу України, Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них та договором оренди землі, укладеним між сторонами.
Відповідно до приписів статі 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.
Зміна умов договору оренди землі, відповідно до приписів статті 30 Закону України "Про оренду землі", здійснюються за згодою сторін.
У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується у судовому порядку.
Отже, нормами чинного законодавства передбачена можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом.
Частина 5 статті 188 Господарського кодексу України передбачає, що договір вважається зміненим з дня набрання чинності даним судовим рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Разом з тим, позивач не довів та не обґрунтував, чому такі зміни до договору діють раніше, ніж набрання законної сили судовим рішенням.
Як встановлено статтею 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Так, як зазначалось вище, у договорах оренди позивача та відповідача встановлена ціна договору, як річний розмір орендної плати.
Таким чином, враховуючи вищезазначені норми законодавства, розмір орендної плати за договором оренди землі в тому числі і земель державної та комунальної власності є виключно договірною умовою, а не встановленим тарифом. Аналогічна позиція закріплена в ч. 2 п. 1 статті 632 Цивільного кодексу України, а саме у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Слід зазначити, що діючим законодавством не передбачено право будь-якого уповноваженого органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, у тому числі й відповідача у справі, оспорювати або не визнавати договірні ціни на оренду земельних ділянок в односторонньому порядку у зв'язку з введенням нових ставок орендної плати, нової грошової оцінки землі або граничних розмірів земельного податку.
Слід враховувати, що спір про внесення змін у діючий договір оренди землі розглядається в судовому порядку, як передбачено статтею 188 Господарського Кодексу України.
Нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом. Оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору».
Щодо вимог позивача внести зміни до договору оренди в частині порядку внесення змін або розірвання договору (п. 12), суд вважає, що позивачем не доведено наявність передбачених статтею 652 Цивільного кодексу України умов, необхідних для внесення цих змін до договору.
У свою чергу, законодавством не передбачена необхідність внесення змін до договору оренди лише для того, щоб відобразити в ньому приписи статті 118 Цивільного кодексу України. Вказані положення закріплені на законодавчому рівні та є обов'язковими для сторін незалежно від їх наявності в умовах договору.
З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, оскільки суд не знаходить правових підстав для задоволення позовних вимог про внесення змін у договір з дати встановленої раніше, ніж набрання законної сили судовим рішенням.
У відповідності до приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, у вигляді сплаченого позивачем судового збору у розмірі 1073,00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Повний текст рішення складений 05.11.2012 р.
Керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Змінити умови договору оренди землі, реєстраційний №000401900743 від 23 червня 2004 року, укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) та Феодосійською міською радою (вул. Земська, 4, м. Феодосія, 98100, АР Крим, Україна, код. ЄДРПОУ 34740709), виклавши пункти договору у наступній редакції:
«1. П 1 - ділянка 1 слова „зона «Промислово - складська 1» №80" читати: „економіко-планувальна зона №35", ділянка 2 слова „зона «Промислово - складська 1» №80" читати: „економіко-планувальна зона №35".
2. П. 3.1 - читати у наступній редакції: „Орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється орендарем у грошовій формі із зазначенням 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та загальним розміром 44 250,21 грн. (Сорок чотири тисячі двісті п'ятдесят гривень 21 коп.) за рік, у тому числі: ділянка 1 - 11 443,29 грн. (Одинадцять тисяч чотириста сорок три гривні 29 коп.), ділянка 2-32 806,92 грн. (Тридцять дві тисячі вісімсот шість гривень 92 коп.).
Нормативна грошова оцінка становить загальним розміром 1 475 006,98 грн., у тому числі ділянка №1 - 381 443,01, ділянка №2 - 1 093 563,97 грн.».
Вказаний договір вважається зміненим з дня набрання чинності даним судовим рішенням.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) на користь Феодосійської міської ради (вул. Земська, 4, м. Феодосія, 98100, АР Крим, Україна, код. ЄДРПОУ 34740709) судовий збір у розмірі 1073,00 грн.
5. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя І.І. Дворний