про повернення позовної заяви
06.11.12р. Справа № 33/5005/9509/2012
Суддя Рудовська І.А. , розглянувши матеріали
за позовом Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ
до відповідача Дніпропетровської обласної ради, м. Дніпропетровськ
про визнання незаконним та скасування рішення в частині
Стаття 63 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує суддю, який вирішує питання про прийняття позовної заяви, повернути позовну заяву з підстав неправильного оформлення позовної заяви та доданих до неї документів.
Суд досліджує позовну заяву за формальними ознаками, не вивчаючи питання по суті позовних вимог.
Позовна заява підлягає поверненню, якщо вона за формою та змістом не відповідає вимогам статей 54 - 58 Господарського процесуального кодексу України.
Стаття 65 Кодексу визначає дії судді з підготовки справи до розгляду, які полягають у здійсненні певних заходів і процесуальних дій, спрямованих на правильне і своєчасне вирішення спору.
Суддя самостійно на власний розсуд визначає, які саме дії слід учинити виходячи з конкретних обставин справи, ступеня підготовленості матеріалів самими сторонами, а також тих клопотань, що подані позивачем разом із позовною заявою.
До господарського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява № 7/11-2017 від 02.11.2012 року (вх. № 8014 від 05.11.2012 року) Дніпропетровської міської ради до Дніпропетровської міської ради про визнання недійсним та скасування п.3 рішення Дніпропетровської обласної ради від 17.01.2003 р. № 126-7/XXIV в частині передачі до статутного фонду ЗАТ "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Дніпрообленерго-Сервіс" будівель і споруд, що розташовані у м. Дніпропетровську відповідно до переліку.
Вказана позовна заява не може бути прийнята судом до провадження з наступних підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Господарський суд зазначає, що на даний час зберігає чинність Інструкція про порядок обчислення та справляння державного мита, затверджена наказом ГДПІ України від 22.04.1993 року № 15, положення якої повинні враховуватись господарськими судами в частині, що не суперечить Закону України "Про судовий збір".
Так, згідно п. 14 Інструкції при сплаті державного мита готівкою до документа, щодо якого вчиняється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні мита з рахунку платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту "Зараховано в дохід бюджету ___ грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відтиском печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.
Зазначений порядок оформлення платіжного доручення при сплаті судового збору закріплений і в Інформаційному листі Державної судової адміністрації України від 10.11.2011 року № 06-1409.
Крім того, у відповідності з п. 5.1 роз'яснення Вищого господарського суду України від 04.03.1998 р. № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (із змінами та доповненнями) платіжні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі. Ксерокопії чи фотокопії платіжних документів не можуть бути доказом сплати судового збору.
Так, єдиним належним доказом сплати позивачем судового збору є оригінал платіжного доручення із засвідчувальним написом про зарахування коштів до державного бюджету, скріпленим першим і другим підписами посадових осіб і відтиском печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.
Всупереч вищенаведеного позивачем до позовної заяви не додано документів, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку, оскільки в якості підтвердження сплати судового збору позивачем надано до суду ксерокопію платіжного доручення № 5153 від 17.10.2012 року на суму 1073грн.
Згідно п. 4 ч. 1 статті 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Окрім того, господарський суд звертає увагу, що при наступному зверненні до суду позивачу слід врахувати, що оригінал платіжного доручення про сплату судового збору повинен містити напис про зарахування сплачених коштів в дохід бюджету.
Позивачем не надано доказів направлення відповідачу по справі копії позовної заяви та доданих до неї документів.
У відповідності до ст.56 ч.1 (в редакції закону від 19.05.2011р.) Господарського процесуального кодексу України, позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Позивачем в якості доказів направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів надано фіскальний чек та опис вкладення у цінний лист від 19.10.2012р. проте, вказані докази не можуть бути прийняті судом в якості належних доказів направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, оскільки позовна заява датована і підписана головою міської ради - 02.11.2012р., а тому не могла бути відправлена відповідачу 19.10.2012р.
Таким чином, позивачем до позовної заяви не додано доказів направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, що є підставою для повернення позовної заяви та доданих до неї документів без розгляду на підставі п.6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Також, позивачем не дотримано вимог ч.2 ст.36 Господарського процесуального кодексу України, а саме: письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Як вбачається з позовної заяви копії документів, які були додані у якості додатків не завірені належним чином, а саме: не містить посади, П.І.Б., підпису особи, яка завірила документи.
За змістом ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.
Відповідно до вимог п.п.4, 6 ч.1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву та додаток до неї без розгляду, якщо : 4) не подано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі; 6) не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Вказані обставини є підставою для повернення позовної заяви та доданих до неї документів без розгляду.
Додатково зазначаємо, що згідно з ч.3 ст.63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Керуючись ч.2 ст. 34, п. п. 4, 6 ч.1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Повернути позовну заяву № 7/11-2017 від 02.11.2012 року і додані до неї документи без розгляду.
Додаток: - позовна заява на 42 аркушах, у тому числі ксерокопія платіжного доручення № 5153 від 17.10.2012 р.
Суддя І.А. Рудовська