"01" листопада 2012 р. Справа № 5006/7/79/2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:Добролюбової Т.В.
суддівГоголь Т.Г., Фролової Г.М.
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудтранс"
на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 22.08.12
у справі№5006/7/79/2012
за позовомПриватного підприємства "СБ Мега-Секьюріті"
до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудтранс" 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецлогістік"
простягнення боргу
Розпорядженням секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 30.10.12 для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі Добролюбова Т.В. -головуючий, Гоголь Т.Г., Фролова Г.М.
В судовому засіданні взяли участь представник відповідача-1: Яременко В.Д. -за дов. від 17.10.12. Представники інших сторін у судове засідання не з'явилися, проте належно повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги.
Товариством з обмеженою відповідальністю "СБ Мега-Секьюріті" у квітні 2012 року заявлений позов про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудтранс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецлогістік" 77 200,00 грн - боргу, 242,36 грн - 3% річних, 1 248,74 грн - пені та 47,14 грн - інфляційних. Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказував на порушення відповідачем-1 зобов'язань зі сплати охоронних послуг наданих за договором від 01.12.11 №29 та відповідачем-2 умов договору поруки від 01.12.11, укладеного на забезпечення виконання зобов'язань за договором охорони. При цьому, позивач керувався приписами статей 525, 526, 530, 543, 554, 625, 629, 901, 903, 909 Цивільного кодексу України, статей 193, 216, 230 Господарського кодексу України.
Рішенням господарського суду Донецької області від 26.06.12, ухваленим суддею Попковим Д.О., позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудтранс" на користь позивача 78 738, 24 грн. Суд першої інстанції установив факт порушення відповідачем -1 зобов'язань зі сплати охоронних послуг наданих за договором від 01.12.11. Щодо Доповідач: Добролюбова Т.В.
вимог до відповідача-2 суд у позові відмовив. Судове рішення обґрунтовано приписами статей 11, 14, 509, 525, 526, 530, 546, 547, 549, 550, 559, 598, 599, 610, 611, 612, 625, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, статей 173, 174, 175, 193, 202, 216, 217 Господарського кодексу України.
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Скакуна О.А. -головуючого, Колядко Т.М., Принцевської Н.М., постановою від 22.08.12, перевірене рішення суду першої інстанції змінив в частині стягнення пені, зменшивши її розмір до 1 231,05 грн. Апеляційний суд дійшов висновку про невірно здійснений позивачем розрахунок пені. В решті рішення у справі залишив без змін з тих же підстав.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбудтранс" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення у справі скасувати , а справу направити на новий розгляд. Обґрунтовуючи свої вимоги скаржник вказує на порушення судом першої інстанції приписів статей 56, 63, 77 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивачем не було надіслано відповідачеві-1 доданих до позовної заяви документів. Наголошує заявник і на тому, що відповідача-2 не було належно повідомлено про час і місце розгляду справи, що вважає підставою для скасування постанови відповідно до статті 11110 Господарського процесуального кодексу України. Окрім цього, скаржник вказує, що апеляційний суд в тексті постанови посилається на порушення відповідачем-1 зобов'язань зі сплати послуг охорони за договором №26 від 01.12.11, однак цей договір не був підставою позову.
Від Приватного підприємства "СБ Мега-Секьюріті" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецлогістік" відзивів на касаційну скаргу судом не отримано.
Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Добролюбової Т.В. та пояснення присутнього у судовому засіданні представника відповідача -1, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне. Відповідно до частини 1 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджується матеріалами справи, що 01.12.11 між Приватним підприємством "СБ Мега-Секьюріті" - виконавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрспецлогістік" -замовником, укладено договір про надання охоронних послуг №29, за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати за плату послуги з фізичної охорони об'єкта, який розташований за адресою: м. Донецьк, вул. Автотранспортників, буд. 4. Пунктами 1.3, 1.4 договору сторони визначили, що загальна вартість охоронних послуг за один календарний місяць становить 23 568,00 грн з урахуванням ПДВ виходячи із визначеної в пункті 1.3. кількості постів - 2 цілодобових поста охорони з щомісячною вартістю за один пост -8784 грн з ПДВ та один нічний пост охорони з щомісячною вартістю 6000,00 грн з ПДВ. Згідно з пунктами 7.1., 7.2. договору замовник має щомісячно до 28 числа місяця, наступного за звітним, безготівковим розрахунком сплатити виконавцю вартість послуг, визначену пунктом 1.4. договору. Пунктом 7.4 договору сторони передбачили, що в останній день поточного місяця сторони підписують акт про надання послуг охорони. У разі відмови сторони підписати акт про надання охоронних послуг - сторона зобов'язана упродовж 5 днів з моменту отримання акта про надання охоронних послуг надати вмотивовану, викладену у письмовому вигляді та завірену печаткою відмову від підписання акта про надання охоронних послуг, за відсутністю якої (відмови) вважається, що охоронні послуги згідно договору наданні у повному об'ємі та належної якості, а акт про надання охоронних послуг підписаний стороною, яка не надала відмову. Пунктом 8.3 договору сторони передбачили, що дія договору припиняється достроково за згодою сторін або за ініціативою однієї із сторін. У разі припинення дії договору за ініціативою однієї із сторін, сторона-ініціатор припинення дії договору інформує (надсилає рекомендованим листом) про це іншу сторону у письмовій формі не менше, як за 30 календарних днів до запланованої дати припинення. Повідомлення про припинення дії договору має бути скріплене печаткою сторони - ініціатора та підписане повноважною особою. Згідно з пунктом 8.4 договору, кожна з його сторін має право в односторонньому порядку розірвати договір у випадку порушення іншою стороною хоча б однієї з умов договору. Сторона, яка має намір розірвати договір в односторонньому порядку, зобов'язана повідомити про це іншу сторону не менше, як за 3 календарні дні. Договір вважається розірваним у день, визначений у відповідному повідомлені про розірвання даного договору. Пунктом 8.5. договору сторони визначили, що у разі його розірвання в порядку, передбаченому пунктом 8.4, сторони зобов'язані підписати і скріпити печатками акт про зняття постів охорони у день припинення договірних відносин. Судами попередніх інстанцій установлено і те, що 01.12.11 між Приватним підприємством "СБ Мега-Секьюріті" -кедитором та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрспецлогістік" -поручителем, укладений договір поруки, за умовами якого поручитель поручився перед кредитором за виконання обов'язків Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудтранс" ( боржник) за оплати в повному обсязі вартості послуг, які надаються Боржнику згідно договору охорони №29 від 01.12.11 на підставі підписаних кредитором та боржником актів про надання охоронних послуг. Протоколом розбіжностей до договору поруки, сторони узгодили пункт 4.2 договору поруки та визначили, що цей договір дії до моменту припинення основного договору, окрім випадків визначених в статті 559 Цивільного кодексу України. Як убачається з матеріалів справи, предметом судового розгляду є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "СБ Мега-Секьюріті" про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудтранс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецлогістік" 77 200,00 грн -вартості наданих охоронних послуг, 242,36 грн - 3% річних, 1 248,74 грн - пені та 47,14 грн - інфляційних. Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, за приписами якої підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги містить і стаття 193 Господарського кодексу України. Отже, зобов'язання має бути виконане належним чином, тобто в такому вигляді, як це випливає з договору. Статтею 978 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність майна, яке охороняється. Володілець такого майна зобов'язаний виконувати передбачені договором правила майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату. На взаємовідносини сторін за договором охорони поширюються також положення Цивільного кодексу України, якими врегульовані відносини з надання послуг. Згідно зі статтею 901 названого Кодексу одна сторона, виконавець, зобов'язується за завданням другої сторони, замовника, надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Згідно з приписами статті 903 названого Кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Договір про надання послуг є двостороннім, оскільки виконавець та замовник наділені як правами так і обов'язками. На виконавця покладено обов'язок надавати послугу і надано право на одержання відповідної плати. Замовник, у свою чергу, зобов'язаний оплатити послугу і наділений правом вимагати належного надання послуг з боку виконавця. Тобто, оплата замовником проводиться за фактично надані послуги, якщо сторони не домовились про інше. Таким чином, до предмета доказування при вирішенні даного спору входить, зокрема, установлення обставин щодо фактичного надання позивачем охоронних послуг за договором, аналіз документів, поданих на підтвердження надання цих послуг, невиконання відповідачем зобов'язань з прийняття і оплати наданих позивачем послуг, у разі встановлення факту їх надання, умови проведення розрахунків. Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно з приписами статті 34 вказаного Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до частини 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Дослідивши усі обставини справи та наявні в матеріалах справи докази, судами попередніх інстанцій установлено, що позивачем в період з грудня 2011 року до березня 2012 року на виконання умов договору №29 надано відповідачеві -1 послуги з охорони на суму 94272,00 грн, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.12.11, від 31.01.12, від 29.02.12, від 31.03.12, підписаними обома сторонами. Судами також установлено, що 12.04.12 позивач скерував на адресу відповідача -1 акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 06.04.12 на суму 3928 грн з ПДВ, угоду про припинення дії договору з 06.04.12 у зв'язку з наявність боргу та акт про зняття постів охорони. Судами також установлено, що акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 06.04.12 відповідачем -1 не підписаний, вмотивованої відмови у його підписанні не надано. Судами при розгляді даного спору установлений факт надання позивачем послуг за договором охорони до 06.04.12, моменту припинення дії договору від 01.12.11. Установлено судами і те, що відповідач -1 за надані позивачем послуги розрахувався частково на суму 21 000,00 грн, і заборгованість останнього становить 77 200,00 грн. Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Судами установлено, що пунктом 7.5 договору (протокол розбіжностей в редакції замовника) визначено, що у випадку несвоєчасної сплати щомісячної суми, вказаної у пункті 1.4. договору, нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення. Виходячи з установленого факту неналежного виконання відповідачем -1 зобов'язань зі сплати охоронних послуг, висновок суду про наявність правових підстав для стягнення з останнього основного боргу, річних, інфляційних та пені, з урахуванням здійсненого апеляційним судом перерахунку, визнається правомірним. Посилання скаржника на порушення судом першої інстанції приписів статей 56, 63, 77 Господарського процесуального кодексу України, не може бути підставою для скасування судових рішень у справі, оскільки за приписами частини 3 статті 1119 цього ж Кодексу підставою для скасування рішення та постанови у справі є таке порушення судами норм процесуального права, які б унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору. Як убачається з матеріалів справи, суди установили усі обставини, що входять до предмету доказування у цій справі. Щодо доводу скаржника про неналежне повідомлення відповідача-2 апеляційним судом про час і місце розгляду справи, то участь у справі кількох відповідачів, до яких пред'явлено позовну вимогу передбачена статтею 23 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, кожний з відповідачів щодо іншої сторони виступає в судовому процесі самостійно і незалежно від інших учасників реалізує процесуальні права, тобто відповідач -2 не був позбавлений можливості самостійно реалізувати своє право на оскарження судових рішень, у разі якщо він вважав своє право порушеним. Водночас, враховується і те, що ухвала апеляційного суду від 10.08.12 про призначення апеляційної скарги до розгляду скерована усім сторонам у справі 10.08.12 рекомендованим листом з повідомленням, і на 149 аркуші справи міститься повідомлення з якого убачається, що ухвала вручена Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрспецлогістік" 13.08.12. Визнається неспроможним і довід скаржника про посилання апеляційного суду в тексті постанови на інший номер договору охорони, оскільки така описка може бути виправлена в порядку статті 89 Господарського процесуального кодексу України. Інших доводів касаційна скарга не містить. За таких обставин, підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги не вбачається. Враховуючи викладене та керуючись статтями 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 22.08.12 у справі № 5006/7/79/2012 залишити без змін.
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудтранс" залишити без задоволення.
Головуючий суддя Т.Добролюбова
Судді Т.Гоголь
Г.Фролова