30.10.2012Справа №5002-7/3326-2012
За позовом Євпаторійського прокурору з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі: 1) Міністерства оборони України; 2) Євпаторійської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства оборони України
до відповідача - приватного підприємства "Артек-Союз"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів - військова частина А1100
про стягнення 97 065,30 грн.
Суддя І.І.Дворний
Представники сторін:
від Міністерства оборони України - Лебедков В. В., довіреність №220/742/д від 16.11.11, юрисконсульт;
від Євпаторійської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства оборони України - Лебедков В.В., довіреність №9/185 від 30.01.12, юрисконсульт;
від відповідача - не з'явився;
третя особа - не з'явилась;
прокурор - Рибкін О.Ю., посв. №39, старший прокурор Сімф. прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Кримського регіону України;
Суть спору: 01 жовтня 2012 року Євпаторійський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим сфері в інтересах держави в особі: Міністерства оборони України та Євпаторійської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства оборони України з позовом про стягнення з приватного підприємства "Артек-Союз" заборгованості у розмірі 97 065,30 грн.
Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статті 193 Господарського кодексу України, статей 14, 509, 526, 530, 626, 901, Цивільного кодексу України, положеннях Закону України «Про прокуратуру», приписах Господарського процесуального кодексу України та мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором №8/05/10в від 17 травня 2010 року, укладеним між Євпаторійською квартирно-експлуатаційною частиною району, відповідачем та військовою частиною А1100 в частині повної та своєчасної оплати отриманих послуг по водопостачанню та водовідведенню. Враховуючи порушення приватним підприємством "Артек-Союз" строків оплати за договором, прокурор заявив вимоги й про стягнення з відповідача пені у розмірі 6589,82 грн. та 3% річних в сумі 1315,48 грн.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 03 жовтня 2012 року позовну заяву було прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів залучено військову частину А1100.
15 жовтня 2012 року на адресу суду від військової частини А1100 надійшли письмові пояснення у яких остання повністю підтримала заявлені позовні вимоги вважаючи позов прокурора обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. Також, третя особа повідомила суд про неможливість участі свого представника у розгляді справи та просила розглянути справу за його відсутності (а.с. 57).
18 жовтня 2012 року Міністерство оборони України надало суду письмове пояснення (вх. №43199) у якому позовні вимоги прокурора підтримало в повному обсязі (а.с 61).
Через неявку представника відповідача у судове засідання ухвалою суду від 18 жовтня 2012 року розгляд справи відкладався.
У судове засідання, що відбулось 30 жовтня 2012 року, з'явились прокурор, представник Міністерства оборони України та Євпаторійської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства оборони України, які наполягали на задоволенні позовних вимог. Представник від третьої особи не з'явився. Відповідач, у свою чергу, явку свого представника у судове засідання повторно не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був проінформований належним чином.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо неявка цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з пунктом 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення прокурора, представника позивачів, надані у судових засіданнях, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
01 квітня 2005 року комунальне підприємство «Новофедорівка» та військова частина А1100 уклали договір на відпуск води з комунального водопроводу та приймання соків в комунальну каналізацію за №32, відповідно до пункту 1.1. якого, комунальне підприємство «Новофедорівка» приймає на себе водопостачання військової частини А1100 питною водою та приймання стоків у каналізаційний колектор у кількості згідно представленого розрахунку (а.с. 15).
Також, судом встановлено, що 17 травня 2010 року між Євпаторійською квартирно-експлуатаційною частиною району (за договором платник), військовою частиною А1100 (за договором споживач) та приватним підприємством "Артек-Союз" (за договором субспоживач) укладений договір №8/05/10в на використання холодної води та прийом стоків, у якому сторонами узгоджено, що споживач одержує воду від Євпаторійського ППВКГ відповідно до договору №32 від 01 квітня 2005 року, а субспоживач частково використовує воду на постачання своїх об'єктів, а саме: буд. №270 в/м №1 та буд. №140 в/м №1 (а.с. 11-13).
Оплата водопостачання, водовідведення за даним договором субспоживачем здійснюється на розрахунковий рахунок постачальника за фактично отриману воду, стоки, на підставі рахунків, виписаних платником, що відновлює лімітну статтю КЕКВ 1162 споживача (п. 1.3 договору).
У пункті 1.4 вказаного договору сторони передбачили, що у разі неможливості перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника, кошти перераховуються на розрахунковий рахунок платника.
Плата за використання води та стоків складається з тарифу, встановленого Євпаторійським ВП ВКГ, з врахуванням ПДВ (п. 2.10 договору).
Таким чином з врахуванням умов даного договору, зокрема пункту 1.4, плата за використання води та стоків повинна вноситися відповідачем - приватним підприємством "Артек -Союз" на розрахунковий рахунок саме Євпаторійської квартирно-експлуатаційної частини району, як платника.
Так, на виконання умов договору, були виставлені рахунки №295 від 27 квітня 2011 року, №359 від 31 травня 2011 року, №427 від 30 червня 2011 року, №521 від 01 серпня 2011 року, №606 від 01 вересня 2011 року, №765 від 26 жовтня 2011 року, №674 від 03 жовтня 2011 року, №75 від 08 лютого 2012 року, №152 від 22 лютого 2012 року та №177 від 29 лютого 2012 року (а.с. 20, 22, 24, 27, 29, 31, 33, 35, 37, 39), які були отримані відповідачем 01 березня 2012 року, що підтверджується підписом останнього супровідному листі (а.с. 49), на поштовому повідомленні про вручення кореспонденції та описом вкладення (а.с. 50).
Втім, вказані рахунки відповідачем сплачені не були, докази зворотного на момент розгляду справи відповідачем надані не були та в матеріалах справи відсутні.
Як вже зазначалось, пунктом 2.10 договору встановлений обов'язок субспоживача здійснювати обов'язкову оплату за використані воду та стоки від споживача, з урахуванням ПДВ.
У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором №8/05/10в від 17 травня 2010 року в частині повної та своєчасної оплати у відповідача утворився борг на загальну суму 89160,00 грн.
Євпаторійською квартирно-експлуатаційною частиною району Міністерства оборони України 11 травня 2012 року директору приватного підприємства «Артек-Союз» була направлена претензія за №115 з вимогою про перерахування на рахунок Євпаторійської КЕЧ заборгованості. Також, останній повідомив відповідача про нарахування на суму боргу 3% річних та пені за порушення договірних зобов'язань (а.с. 48).
Втім, відповіді на претензію відповідачем надано не було, сума заборгованості за договором №8/05/10в від 17 травня 2010 року останнім не сплачена, докази зворотного в матеріалах справи відсутні.
Несплата відповідачем заборгованості у розмірі 89160,00 грн. за договором зумовила звернення прокурора в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Євпаторійської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства оборони України з позовними вимогами про її стягнення в судовому порядку. Користуючись своїми правами, прокурор також заявив вимогу про стягнення з відповідача пені за несвоєчасне внесення платежів в розмірі 6589,82 грн. та 3% річних у розмірі 1315,48 грн., а всього 97065,30 грн. Також, прокурор просив стягнути з відповідача й понесені судові витрати.
Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» та ст. ст. 2, 29 Господарського процесуального кодексу України при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звернутись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших та інших юридичних осіб. Представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.
Згідно зі статтею 2 Господарського процесуального кодексу України, прокурор мар право звертатися до господарського суду в інтересах держави.
Рішенням Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року №З-рп/99 визначено, що інтереси держави є оціночним поняттям і тому прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Окрім того, поняття ..орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до ст. 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
В системі Збройних Сил України таким органом виступає Міністерство оборони України, структурним підрозділом якого є Євпаторійська КЕЧ району.
Звертаючись до суду з даною позовною заявою, прокурор зазначив, що Євпаторійська КЕЧ району, відповідно до статей 1, 3 Закону України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України», є суб'єктом господарської діяльності Збройних Силах України, який утримується за рахунок Державного бюджету, веде відокремлене господарство, має самостійний баланс доходів та кодів економічної діяльності, а також окремі рахунки у банківських установах.
Фінансування Збройних Сил України відповідно до статті 15 Закону України «Про Збройні Сили України» здійснюється за рахунок Державного бюджету. Разом з тим, як стверджує прокурор, невиконання відповідачем умов договору завдає шкоди економічним інтересам держави, так як Міністерство оборони України не може використовувати несплачені відповідачем грошові кошти, що негативно впливає на стан боєготовності.
В силу статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відношень повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до частин першої та другої статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
З огляду на укладений 17 травня 2010 року між Євпаторійською квартирно-експлуатаційною частиною району (за договором платник), військовою частиною А1100 (за договором споживач) та приватним підприємством "Артек-Союз" (за договором субспоживач) укладений договір №8/05/10в на використання холодної води та прийом стоків правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються положеннями Цивільного та Господарського кодексів України в частинах, якими врегульовано зобов'язальні відносини.
Так, трьохсторонній договір регулює порядок відшкодування витрат за спожиту приватним підприємством "Артек-Союз" воду та стоки в ході користування приміщенням з метою організації харчування особового складу й не підпадає під визначення окремих видів договорів у Цивільному кодексі України, але він не суперечить актам цивільного законодавства, а тому відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України зазначений договір породжує цивільні права та обов'язки, зокрема, щодо компенсації витрат за використану воду та стоки.
Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами договору (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною першою статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Аналогічне положення міститься у статті 509 Цивільного кодексу України.
В силу вимог статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено, що відповідач припустився порушення умов договору стосовно повного та своєчасного внесення плати за договором.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 Цивільного кодексу України.
У статтях 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
При цьому суд враховує, що договір №8/05/10в від 17 травня 2010 року на використання холодної води та прийом стоків не розірваний, не визнаний недійсним у судовому порядку, а тому умови такого договору є обов'язковими для виконання його сторонами.
Задовольняючи позов у частині стягнення суми основної заборгованості, суд виходить з того, що позивачем, на виконання зобов'язань за договором №8/05/10в від 17 травня 2010 року на використання холодної води та прийом стоків, були виставлені відповідні рахунки. Проте, до теперішнього часу приватним підприємством "Артек-Союз" умови спірного договору щодо сплати наданих послуг на суму 89160,00 грн. в повному обсязі та у встановлений сторонами термін не виконані, що є свідченням порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасного розрахунку, передбаченого пунктами 1.3, 1.4, 2.10 цього договору.
Доказів погашення заборгованості в повному обсязі, станом на час розгляду справи, відповідачем у порядку статті 33 Господарського процесуального Кодексу України суду не надано.
Обраний прокурором спосіб захисту відповідає статтям 16 Цивільного кодексу України та 20 Господарського кодексу України, вимоги позову знайшли своє підтвердження та підлягають задоволенню в силу вищенаведених норм чинного законодавства та умов договору №8/05/10в від 17 травня 2010 року.
Разом з тим, суд знаходить підстави й для застосування до відповідача правових наслідків за порушення відповідачем виконання свого зобов'язання у вигляді стягнення 3% річних у розмірі 1315,48 грн. за період з 12 березня 2012 року по 07 вересня 2012 року.
Так, відповідно до частини другої статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом перевірений здійснений позивачем розрахунок суми 3% річних та зроблено висновок про те, що він відповідає вимогам чинного законодавства.
Щодо вимог про стягнення з відповідача пені розмірі 6589,82 грн. за несвоєчасне внесення платежів суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України передбачено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Так, пунктом 6.5 договору спірного встановлено, що субспоживач здійснює 100% оплату за спожиту воду, стоки в термін 10 днів після одержання рахунку від платника.
Пунктом 6.7 договору передбачено, що за порушення строків оплати за спожиту електроенергію субспоживач сплачує платнику заборгованість у відповідності до статті 625 Цивільного кодексу України, а також сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу. Це не звільняє субспоживача від виконання договірних зобов'язань.
Враховуючи положення пункту 6.5 даного договору, відносно якого субспоживач здійснює 100% оплату за спожиту електроенергію протягом 10 днів після одержання рахунку від платника, враховуючи наявні в матеріалах справи докази фактичного отримання відповідачем виставлених рахунків (а.с. 49-50), перевіривши розрахунок прокурора, суд встановив наявність правових підстав для нарахування та стягнення з відповідача суми пені, у зв'язку з чим, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 6589,82 грн. також підлягають задоволенню.
Підсумовуючи викладене, приймаючи до уваги те, що відповідач не надав суду доказів повної або часткової сплати виниклої перед позивачем заборгованості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Євпаторійського прокурору з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Євпаторійської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства оборони України обґрунтовані та підтверджуються матеріалами справи, з огляду на що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір при задоволенні позову підлягає стягненню з відповідача.
Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Повний текст рішення складено 05.11.2012 року.
Керуючись статтями 49, 82- 85, Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з приватного підприємства "Артек-Союз" (вул. Павленка, 2а, офіс 3, м. Сімферополь, АР Крим, 95006, код ОКПО 30741489) на користь держави в особі структурного підрозділу Міністерства оборони України - Євпаторійської квартирно - експлуатаційної частини району (вул. Пушкіна, 35, м. Євпаторія, АР Крим, 97412, код ОКПО 07786127) заборгованість за договором від №8/05/10в від 17 травня 2010 року в розмірі 89160,00 грн., пеню за несвоєчасне внесення платежів в розмірі 6589,82 грн., 3% річних в розмірі 1315,48 грн.
3. Стягнути з приватного підприємства "Артек-Союз" (вул. Павленка, 2а, офіс 3, м. Сімферополь, АР Крим, 95006, код ОКПО 30741489) на користь Державного бюджету (УДКСУ у м. Сімферополі АРК, код ЄДРПОУ 38040558, рахунок №31211206783002, відкритий за кодом класифікації доходів бюджету 22030001 в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, м. Сімферополь, код банку 824026) судовий збір в сумі 1941,31 грн.
4. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя І.І. Дворний