"31" жовтня 2012 р. Справа № 5020-191/2011
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого: суддів:Черкащенка М.М. Студенця В.І. Нєсвєтової Н.М.
розглянувши касаційну скаргу Служби автомобільних доріг в місті Севастополі
на постановуСевастопольського апеляційного господарського суду від 26.07.2012
та на рішення у справігосподарського суду міста Севастополя від 14.05.2012 №5020-191/2011
за позовомСлужби автомобільних доріг в місті Севастополі
доФонду комунального майна Севастопольської міської ради
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:
1.Відкрите акціонерне товариство "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" 2.Дочірнє підприємство "Севастопольський упрдор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" 3.Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі
провизнання частково недійсним наказу №909 від 17.07.2009 року
за участю представників сторін:
від позивача: Білань Л.В. -за довіреністю;
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи-1: Кукуруза В.В. -за довіреністю;
від третьої особи-2: не з'явився;
від третьої особи-3: не з'явився.
10 лютого 2011 року Служба автомобільних доріг в м. Севастополі звернулась до господарського суду м. Севастополя з позовом до Фонду комунального майна Севастопольської міської ради з урахуванням уточнень від 14.05.2012 р. про визнання недійсним наказу № 909 від 17.07.2009 р. в частині оформлення свідоцтва на право власності за ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" на об'єкти нерухомого майна по вул. Хрустальова, 22 в м. Севастополі: ремонтні майстерні з оглядовою ямою площею 36,2 кв.м. по інвентарній справі (фактичною 69,6 кв.м.), які включені до ремонтних майстерень з оглядовою ямою літ. „В" загальною площею 275,6 кв.м., майстерні літ. „К" площею 17,6 кв.м. по інвентарній справі (фактичною 20,4 кв.м.).
Позовні вимоги мотивовані тим, що спірні об'єкти нерухомого майна знаходились на балансі Служби автомобільних доріг в м. Севастополі, ним сплачується земельний податок та проведено ремонт нерухомого майна, але відповідачем безпідставно визнано право власності за 3-ою особою на вказані об'єкти державної форми власності .
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 14.05.2012 р., залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.07.2012р. у справі №5020-191/2011 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що позивачем не надано правовстановлюючих документів на спірне нерухоме майно, а сплата ним земельного податку не підтверджує закріплення за позивачем права постійного користування земельною ділянкою під спірними об'єктами нерухомого майна.
Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення господарського суду міста Севастополя від 14.05.2012 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.07.2012 р у справі №5020-191/2011 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Служба автомобільних доріг в м. Севастополі задовольнити повністю.
З дотриманням меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю - доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм процесуального та матеріального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 14.06.2000 р. наказом Української державної корпорації по будівництву, ремонту та утриманню автомобільних доріг № 104 "Про удосконалення структури управління автомобільними дорогами міста Севастополя" Севастопольському управлінню автомобільних доріг наказано передати з балансу, а Адміністрації автомобільних доріг у м. Севастополі прийняти на баланс автомобільні дороги разом зі спорудами на них, технічну документацію, фонди в дорогах та спорудах, фінансові ресурси та частину майна для забезпечення діяльності адміністрації.
13.09.2000 р. між Севастопольським управлінням автомобільних доріг та Адміністрацією автомобільних доріг у м. Севастополі був складений акт прийому-передачі автомобільних доріг основних фондів, матеріальних цінностей, фінансових ресурсів.
Згідно додатку № 2 до розмежувального акту (балансу) від 13.09.2000 р. на баланс Адміністрації автомобільних доріг у м. Севастополі передані основні засоби, у тому числі: бокс у будівлі гаражу (згідно з інвентарною карткою №3 від 16.09.2000 р. загальною площею 73 кв.м) та бокс в навісі для дорожніх машин по вул. Хрустальова, 22 (згідно з інвентарною карткою №4 від 16.09.2000 р. загальною площею 44 кв. м). Зазначене нерухоме майно було поставлено на баланс Адміністрації автомобільних доріг у м. Севастополі.
Згідно наказу Державної служби автомобільних доріг України № 113 від 15.03.2002 р. "Про зміни в організаційній структурі Державної служби автомобільних доріг України"Адміністрація автомобільних доріг в м. Севастополі була перейменована у Службу автомобільних доріг в м. Севастополі.
У 2002 році у відповідності до наказу № 93 від 05.03.2002 р. Державної служби автомобільних доріг України та згідно акту передачі майна до статутного фонду ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" обліковане на балансі Севастопольського управління автомобільних доріг нерухоме майно - виробнича база із будівлями та спорудами у м. Севастополі по вул. Хрустальова, 22 включено до статутного фонду ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" та поставлено на баланс згідно акту передачі майна та фінансових ресурсів від 31.03.2002 р.
На підставі наказу Державної служби автомобільних доріг України № 156 від 09.04.2002 р. третю особу перейменовано з Севастопольського управління автомобільних доріг в дочірнє підприємство "Севастопольський упрдор "ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України".
На виконання наказу № 156 від 09.04.2002 р. Державної служби автомобільних доріг України складено акт передачі вказаного майна в оперативне управління ДП "Севастопольський упрдор".
Згідно витягу з інвентарної книги станом на 01.01.2002 р. до акту про передачу майна в управління згідно наказу Державної служби автомобільних доріг України № 156 від 09.04.2002 р. за ДП "Севастопольський упрдор" закріплені у тому числі об'єкти нерухомості у м. Севастополі по вул. Хрустальова, 22, у тому числі будівлі майстерні та бензооліїсховища.
04.08.2009 р. Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради на підставі наказу Фонду № 909 від 17.07.2009 р. видано свідоцтво про право власності на об'єкти нерухомого майна - виробничу базу з будівлями та спорудами у м. Севастополі по вул. Хрустальова, 22-А (у тому числі ремонтні майстерні - літера "В" загальною площею 275,6 кв. м. та майстерні - літера "К" площею 17,6 кв. м.) за Державною акціонерною компанією "Автомобільні дороги України" на праві державної власності (т.1. а.с.115).
Згідно довідки Севастопольської міської філії ДП "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельним ресурсам" № 1416 від 06.04.2009 р. за ДП "Севастопольський упрдор" зареєстрований Державний акт на право постійного користування землею серії І-КМ № 005464 від 14.01.1999 р.
Встановивши зазначене суд першої інстанції, з чим погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що право власності позивача на об'єкти, що знаходились у нього на балансі, а саме на бокс у будівлі гаражу загальною площею 73 кв.м. та бокс в навісі для дорожніх машин по вул. Хрустальова, 22 гаражу загальною площею 44 кв.м. нічим не доказано.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що суди дійшли передчасного висновку, оскільки майно, яке було передано на баланс 13.09.2000 року Адміністрації автомобільних доріг в місті Севастополі (правонаступником якого є позивач) за актом прийому-передачі є державною власністю.
Відповідно до ст. 133 ГПК основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління. Господарська діяльність може здійснюватися також на основі інших речових прав (права володіння, права користування тощо), передбачених Цивільним кодексом України.
Таким чином, суди не дослідили наявність речового права позивача на спірне майно, а безпідставно досліджували право власності, не взявши до уваги те, що власником спірного майна є держава.
За таких обставин, колегія суддів не погоджується з висновком попередніх судів про застосування до даних правовідносин законодавства, яке регулює відносини власності.
Крім того, колегія суддів зазначає, що предметом позову є визнання частково недійсним наказу Фонду комунального майна.
Разом з тим, суди дійшовши висновку, що Фонд комунального майна Севастопольської міської ради при видачі наказу від 17.07.2009 року №909 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна" діяв в межах наданих йому повноважень, не зазначили нормативно -правового обґрунтування даного твердження та не з'ясували правову природу виданого наказу.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Між тим, з'ясування вказаних питань має істотне значення для вирішення спору та впливає на правильність застосування норм матеріального права.
Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року №6 "Про судове рішення", рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Відповідно до частини першої статті 11110 ГПК підставою для скасування судового рішення місцевого чи апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 47 ГПК судове рішення приймається за результатами обговорення усіх обставин справи, а частиною першою статті 43 названого Кодексу передбачено всебічний, повний і об'єктивний розгляд в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Недодержання судом першої або апеляційної інстанції цих норм процесуального права, якщо воно унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного розгляду справи, також є підставою для скасування судового рішення з передачею справи на новий розгляд до відповідного суду (пункт 3 частини першої статті 1119 ГПК), оскільки касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
З огляду на викладене, судові рішення у справі не можна визнати законними, обґрунтованими, прийнятими у відповідності з нормами чинного законодавства, фактичними обставинами та наявними матеріалами справи, а тому вони підлягає скасуванню, а справа -направленню на новий розгляд.
При новому розгляді справи суду слід урахувати наведене, встановити фактичні обставини справи, з'ясувати дійсні права та обов'язки сторін і, в залежності від встановленого та вимог закону, прийняти відповідне судове рішення.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Касаційну скаргу Служби автомобільних доріг в місті Севастополі задовольнити частково.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.07.2012 року та рішення господарського суду міста Севастополя від 14.05.2012 року у справі №5020-191/2011 скасувати.
Справу №5020-191/2011 направити до господарського суду міста Севастополя на новий розгляд.
Головуючий М.М. Черкащенко
Судді В.І. Студенець
Н.М. Нєсвєтова