"06" листопада 2012 р. Справа № 5004/2342/11
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Овечкіна В.Е.,
суддів :Чернова Є.В., Цвігун В.Л.,
за участю представників:
позивача -Щербюк О.Ю.,
відповідача-Денисенко Б.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ТОВ ВТП "Санрайз" ЛТД
на ухвалу та постанову господарського суду Волинської області від 26.07.2012 Рівненського апеляційного господарського суду від 10.09.2012
у справі№5004/2342/11
за позовом ТОВ ВТП "Санрайз" ЛТД
доТОВ "Кромберг енд Шуберт Україна"
про стягнення збитків
Рішенням господарського суду Волинської області від 17.01.2012 (Філатова С.Т.) в позові відмовлено з мотивів недоведеності позовних вимог.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 28.03.2012 (судді: Саврій В.А., Дужич С.П., Бучинська Г.Б.), залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 29.05.2012 (судді: Овечкін В.Е., Чернов Є.В., Цвігун В.Л.), рішення скасовано, позов задоволено повністю у зв'язку обґрунтованістю позовних вимог.
Ухвалою господарського суду Волинської області від 26.07.2012 (суддя Вороняк А.С.), винесеною на підставі ст.121 ГПК України та залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 10.09.2012 (судді: Огороднік К.М., Тимошенко О.М., Коломис В.В.), заяву ТОВ "Кромберг енд Шуберт Україна" про розстрочку виконання постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 28.03.2012 задоволено - розстрочено виконання вказаної постанови терміном на 1 рік по 30.07.2013 року включно з щомісячною виплатою суми боргу рівними частинами по 108034 грн.
ТОВ ВТП "Санрайз" ЛТД у поданій касаційній скарзі просить ухвалу від 26.07.2012 та постанову від 10.09.2012 скасувати, в задоволенні заяви відповідача відмовити, посилаючись на порушення та неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст.42,44 ГК України та ст.121 ГПК України. Зокрема, скаржник вказує на те, що зі змісту оскаржуваних рішень взагалі не вбачається, в чому полягає винятковість випадку, при якому боржнику необхідно було розстрочити виконання рішення аж на 12 місяців. На думку заявника, однобоко оцінивши фінансовий стан боржника та надавши оцінку лише пасивній частині балансу товариства, суди не врахували активи підприємства-боржника, зокрема, не з'ясували обставини стосовно руху коштів на банківських рахунках боржника, розмір доходів останнього. Водночас, економічна криза не є підставою для розстрочення виконання рішення, оскільки стосується всіх господарюючих суб'єктів в тому числі і стягувача.
Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, заслухавши пояснення присутніх у засіданні представників сторін, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані ухвала та постанова - скасуванню з передачею справи до господарського суду Волинської області для нового розгляду заяви ТОВ "Кромберг енд Шуберт Україна" про розстрочку виконання постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 28.03.2012 з наступних підстав.
Залишаючи без змін ухвалу про задоволення заяви боржника щодо розстрочки виконання судового рішення, апеляційний господарський суд виходив з того, що фінансовий стан ТОВ "Кромберг енд Шуберт Україна" є вкрай критичним та скрутним, що обумовлено наявністю економічної кризи та інфляційних процесів в країні, а негайне виконання вказаної постанови через органи державної виконавчої служби призведе до зупинення підприємства, оскільки накладення арештів на все майно, арешт рахунків призведе до практичної паралізації діяльності підприємства, в результаті чого не буде змоги виплачувати заробітну плату, податки та платежі до соціальних фондів. Також це негативно відобразиться в бюджеті підприємства на 2012 рік, оскільки одноразова виплата даної заборгованості автоматично збільшить в калькуляції собівартість надання послуг товариством, що, в свою чергу, зумовить відмову клієнтів від його послуг й анулювання контрактів-замовлень та, як наслідок, призведе до звільнення працівників, виникнення заборгованості по заробітній платі та інших соціальних платежах, зупинення виробництва. Чисельність працівників на підприємстві складає 4052 чол., з них робітників - 3570 чол., технічних службовців - 78, фахівців - 262, у тому числі керівників - 142. Середньомісячна заробітна плата робітників складає 2500 грн., а деяких категорій працівників - до 4000 грн. За час роботи підприємства створені сприятливі соціальні умови для персоналу: організована доставка працівників до місць проживання, забезпечено пільгове харчування у заводській столовій, здійснюється навчання та підвищення кваліфікації працівників як на території України, так і за кордоном. Вищезазначене підтверджується наявними в матеріалах справи документами, які надані ТОВ "Кромберг енд Шуберт Україна". Відповідач надав належні докази, які підтверджують ускладнення виконання рішення та неможливість його виконання і те, що виконання рішення на даний час може привести до негативних наслідків для відповідача, в тому числі до припинення його господарської діяльності.
Однак, колегія не може погодитися з передчасними висновками судів з огляду на таке.
Відповідно до ч.1 ст.121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.
Як зазначено в п.7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявна загроза банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Проте, всупереч вимогам ст.ст.33,43,121 Господарського процесуального кодексу України суди попередніх інстанцій, обмежившись лише оцінкою пасивної частини балансу товариства в обґрунтування його вкрай скрутного фінансового становища, не встановили наявності порушення справи про банкрутство підприємства-боржника та обумовленої цим реальної загрози його банкрутства, а також не з'ясували обставин щодо відсутності коштів на банківських рахунках та інших активів (майна) боржника, на які можливо було б звернути стягнення, оскільки наявність саме вказаних обставин могла б стати вагомою достатньою підставою для надання відповідачу розстрочки виконання судового рішення.
Судами також не встановлено виняткової сукупності обставин, які б свідчили про тяжкий фінансово-економічний стан ТОВ "Кромберг енд Шуберт Україна" та унеможливлюють примусове виконання судового рішення протягом строків, передбачених ч.2 ст.25 та ч.2 ст.30 Закону України "Про виконавче провадження", а саме суцільної збитковості господарської діяльності товариства у 2011-2012рр.
Касаційна інстанція не приймає до уваги як такі, що мають характер необґрунтованих припущень, посилання суду першої інстанції в обґрунтування підстав для надання розстрочки боржнику на те, що прострочення платежів за валютними кредитами зумовить накладення значних штрафів на підприємство з боку контрагентів та податкового органу за порушення строків валютних операцій, одноразова виплата даної заборгованості нібито автоматично збільшить в калькуляції собівартість надання послуг товариством, що, в свою чергу, зумовить відмову клієнтів від його послуг й анулювання контрактів-замовлень та, як наслідок, призведе до звільнення працівників, виникнення заборгованості по заробітній платі та інших соціальних платежах, зупинення виробництва.
Адже, по-перше, постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 28.03.2012 передбачено стягнення з боржника суми збитків в національній грошовій одиниці, а не в іноземній валюті. По-друге, вірогідне періодичне зростання собівартості виробленої товариством-боржником продукції та наданих ним послуг і ймовірна відмова клієнтів від його послуг чи анулювання контрактів-замовлень обумовлюються передусім сукупною наявністю суто ринкових факторів в економіці держави (інфляційні процеси, подорожчання сировини, транспортних послуг тощо), але аж ніяк не необхідністю виконання боржником судового рішення в окремо взятій справі.
Колегія також погоджується з твердженням заявника про те, що сама по собі економічна криза в країні не є підставою для розстрочення виконання рішення, оскільки негативні фінансово-економічні наслідки цієї кризи стосуються всіх господарюючих суб'єктів, в тому числі і стягувача.
Крім того, відповідач не обґрунтував, яким чином сам по собі його статус бюджетоутворюючого підприємства місцевого значення може завадити виконанню судового рішення чи свідчити про скрутне фінансове становище боржника.
В свою чергу, сама по собі наявність інфляційних процесів в державі також не може бути вагомою обставиною для надання розстрочки виконання судового рішення, оскільки в противному разі інфляційні процеси зачіпають передусім майнові інтереси кредитора, зокрема, належні до стягнення на його користь грошові кошти за період розстрочки (відстрочки) можуть істотно знецінюватися.
Судами також не враховано, що відповідно до ст.617 ЦК України випадкові обставини недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника чи відсутність у боржника необхідних коштів не звільняють боржника від відповідальності за порушення зобов'язання.
Вищенаведене переконливо свідчить про передчасність висновку судів попередніх інстанцій про наявність достатніх підстав для задоволення заяви відповідача про розстрочку виконання постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 28.03.2012 у даній справі.
Разом з тим, колегія приймає до уваги наступне.
Право місцевого господарського суду вирішувати питання про розстрочку виконання рішення у виняткових випадках передбачено частиною 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України.
В свою чергу, відповідно до ч.ч.1,2 ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Водночас, згідно імперативних вимог ст.ст.1115,1117 Господарського процесуального кодексу України у касаційній інстанції скарга (подання) розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Таким чином, виходячи з системного аналізу змісту приписів ч.ч.1,2 ст.101, ст.ст.1115,1117 та ч.1 ст.121 ГПК України повноваження на надання розстрочки виконання судового рішення мають саме суди першої та апеляційної інстанцій, які на відміну від касаційної інстанції, наділені правом на встановлення таких виняткових обставин, як-от: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін (тяжкий фінансовий стан боржника тощо); інші інтереси сторін, що мають істотне значення, оскільки саме ці обставини можуть бути достатньою підставою для розстрочення виконання рішення суду.
Відповідно до п.3 ст.1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вказані вище процесуальні порушення, які були допущені судами першої та апеляційної інстанцій, неможливо усунути на стадії касаційного перегляду справи в силу недопустимості виходу касаційної інстанції за межі перегляду справи в порядку касації.
Таким чином, враховуючи межі перегляду справи в порядку касації та зважаючи на необхідність достовірного встановлення вищенаведених істотних обставин, касаційна інстанція вбачає підстави для часткового задоволення скарги шляхом скасування оскаржуваних ухвали та постанови і передачі справи до суду першої інстанції для нового розгляду заяви ТОВ "Кромберг енд Шуберт Україна" про розстрочку виконання постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 28.03.2012.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1115,1117-11112,121 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу ТОВ ВТП "Санрайз" ЛТД задовольнити частково.
Ухвалу господарського суду Волинської області від 26.07.2012 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 10.09.2012 у справі №5004/2342/11 скасувати.
Справу №5004/2342/11 передати до господарського суду Волинської області для нового розгляду заяви ТОВ "Кромберг енд Шуберт Україна" про розстрочку виконання постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 28.03.2012.
Головуючий, суддя В.Овечкін
Судді: Є.Чернов
В.Цвігун