"02" листопада 2012 р. Справа № 28/244пд
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого суддіШевчук С.Р.
суддівВоліка І.М., Владимиренко С.В.
перевіривши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Приоритет"
на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 12.10.2011р.
у справі№ 28/244пд господарського суду Донецької області
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Приоритет"
доПублічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі відділення "Донецької регіональної дирекції" ПАТ "ВТБ Банк"
провизнання недійсним кредитного договору № 2.15-08/07-СК від 01.08.2007р.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Приоритет" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою вих. №б/н від 10.09.2012р. на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.10.2011р. у справі № 28/244пд.
Проте, подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Відповідно до п. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Відповідно до підпункту 8 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VІ від 08.07.2011р. за подання до господарського суду касаційної скарги на ухвалу суду судовий збір сплачується у розмірі 0,5 розміру мінімальної заробітної плати.
Колегією суддів встановлено, що всупереч вимогам ч. 4 ст. 111 ГПК України, позивачем було подано касаційну скаргу без надання доказів сплати судового збору.
Водночас, Товариство з обмеженою відповідальністю "Приоритет" звернулося до Вищого господарського суду України з клопотанням б/н від 10.09.2012р. про звільнення від сплати судового збору.
Виходячи зі змісту поданого клопотання, судова колегія не вбачає підстав для його задоволення, оскільки позивачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що майновий стан товариства перешкоджає сплаті судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Окрім того, в якості доказу направлення відповідачу копії касаційної скарги позивачем додано фіскальний чек № 5323 від 12.04.2012р. про придбання марок, який не може бути прийнято до уваги як належний доказ надіслання копії касаційної скарги іншій стороні відповідно до вимог ч. 4 ст. 111 ГПК України.
Таким чином, скаржником не сплачено судовий збір у встановлених порядку та розмірі, а також не додано доказів надіслання копії скарги іншій стороні у справі і тому касаційна скарга підлягає поверненню на підставі п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.
Одночасно скаржником заявлено клопотання про відновлення пропущеного строку для подання касаційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили. Суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про повернення касаційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Оскаржувана постанова Донецького апеляційного господарського суду прийнята 12.10.2011р. Тоді як, з касаційною скаргою ТОВ "Приоритет" звернулось лише 10.09.2012р., про що свідчить штамп Донецького апеляційного господарського суду, тобто із пропуском встановленого ст. 110 ГПК України процесуального строку.
Згідно з частиною 1 статті 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк. При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.
Розглянувши подане клопотання, колегія суддів не знайшла підстав для його задоволення, оскільки в касаційній скарзі не зазначено поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження. При цьому, наведені у клопотанні причини пропуску строку не можна вважати поважними, оскільки можливість вчасного подання касаційної скарги на оскаржуване судове рішення залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер.
За таких обставин, враховуючи, що ТОВ "Приоритет" в клопотанні не зазначило поважних причин пропуску строку, з наданням відповідних доказів в їх обґрунтування, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для його задоволення, тому згідно приписів ст.53 ГПК України слід відмовити у відновленні пропущеного строку.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 53, 86, 110, 111, п.п. 3, 4, 5 ст.1113 Господарського процесуального Кодексу України, Вищий господарський суд України
1. Відхилити клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Приоритет" про відновлення пропущеного строку для подачі касаційної скарги, відмовити у відновленні пропущеного процесуального строку.
2. Касаційну скаргу з доданими до неї документами повернути скаржнику.
Головуючий суддя С.Р. Шевчук
С у д д я І.М. Волік
С у д д я С.В. Владимиренко