Справа № 1312/2-853/12 Головуючий у 1 інстанції: Леньо С. І.
Провадження № 22-ц/1390/3552/12 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.
31 жовтня 2012 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду
Львівської області в складі:
Головуючого судді Мікуш Ю.Р.
Суддів.Береза В.І., Федоришин А.В.
Секретар Дідусь О.Р.
З участю відповідача ОСОБА_3, представника 3-ьої особи ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Личаківського районного суду м.Львова від 16 лютого 2012 року в справі за позовом Личаківської районної адміністрації Львівської міської Ради до ОСОБА_3, треті особи: Львівське КП „Господар", ОСОБА_6, ОСОБА_4 „Про демонтаж самочинно влаштованої огорожі"- колегія суддів,-
Оскаржуваним рішенням Личаківського районного суду м.Львова від 16 лютого 2012 року задоволено позов Личаківської РА м.Львова до ОСОБА_3
Зобов'язано ОСОБА_3 демонтувати за власні кошти самовільно влаштовану металеву огорожу біля квартири АДРЕСА_1
Рішення суду оскаржив відповідач ОСОБА_3.
В апеляційній скарзі зазначає, що вважає оскаржуване рішення суду незаконним, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Вважає, що суд помилково керувався ст.376 ЦПК України та прийшов до невірного висновку, що влаштована огорожа є самочинним будівництвом, оскільки вважає її декоративною та тимчасовою. Зазначає, що висновки суду не відповідають встановленим обставинам справи. Огорожа встановлювалася багато років назад за погодженням третіх осіб та експлуатувалася ним без жодних застережень.
В рішенні суду не зазначено, чим порушені права Личаківської РА Львівської міської Ради та не наведено, які будівельні норми і правила порушені ним внаслідок встановлення спірної огорожі. На думку апелянта Положення про порядок влаштування огорож у м.Львові, яке затверджене рішенням виконавчого комітету Львівської міської Ради від 09.09.2011 року № 834 регулює порядок влаштування огорож із сторони магістральних вулиць і доріг та між суміжними землекористувачами, а також житлових вулиць місцевого значення у м.Львові, а отже не розповсюджується на влаштування тимчасової огорожі до квартири в будинку.
Просить скасувати оскаржуване ним рішення суду та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення апелянта ОСОБА_3 на підтримання апеляційної скарги, заперечення з приводу апеляційної скарги представника ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 , вивчивши матеріали цивільної справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Матеріалами справи та судом встановлено, що відповідач по справі ОСОБА_3 являється співвласником квартири АДРЕСА_1 (а.с.7).
Земельна ділянка за адресою місця проживання ОСОБА_3 є власністю територіальної громади м.Львова в особі Львівської міської Ради.
З оглянутих в судовому засіданні апеляційної інстанції актів складених ЛКП „Господар" та представлених суду фотографій спірної огорожі (а.с.12,15) вбачається, що огорожа є металевою, вона є капітальною спорудою, вмонтована, стовпці її забетоновані та відділяє частину прилеглої до житлового будинку земельної ділянки на якій облаштований двохсходовий поріг.
За металевою огорожею знаходиться вікно третіх осіб ОСОБА_6 та ОСОБА_4 доступ до якого обмежений .Окрім цього хвіртка огорожі створює незручності сусідам у користуванні дверима та їх відчинення, оскільки один в одного впираються впритик.
Задовольняючи позовні вимоги Личаківської РА, суд підставно посилався на постанову адміністративної комісії Личаківської РА від 21.04.2011 року (а.с.10) згідно якої ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 150 КУпАП України за самовільне встановлення спірної огорожі та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 грн. Постанова набрала законної сили.
Відповідно до ст. 376ч.1,2 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил .Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна , не набуває права власності на нього.
Згідно п.1.6.1. Рішення виконавчого комітету Львівської міської Ради від 09.09.2011 року №835, яким затверджено Положення про порядок врегулювання питань самочинного будівництва у м.Львові" самочинним будівництвом є влаштування будь-якої огорожі ( крім тимчасової переносної або декоративної) на земельній ділянці, яка не знаходиться у користуванні на умовах оренди або не належить на правах приватної власності фізичній або юридичній особі.
В судовому засіданні першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідач ОСОБА_3 встановив огорожу на земельній ділянці, що не належить йому на праві власності та не надана в користування ( оренду).
Доводи апелянта ОСОБА_3 про те , що будинок знятий з балансу та Личаківська РА не мають до нього ніякого відношення , не вправі була пред'являти позов не заслуговує на увагу ,оскільки огорожа вмонтована на земельній ділянці , власником якої є Львівська міська Рада. Так як Львівська міська Рада делегувала свої функції по контролю за використанням земельних ділянок відповідним районним адміністраціям , то відповідно Личаківська РА є належним позивачем по справі , що зазначено в ухвалі Львівської міської Ради №3704 від 08 07.2010 року:"Про розмежування повноважень міських виконавчих органів Львівської міської Ради".
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Відповідачем ОСОБА_3 не представлено доказів на спростування позовних вимог та рішення суду першої інстанції.
За таких обставин , колегія суддів не вбачає порушення вимог матеріального чи процесуального права судом першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду , підстав для задоволення апеляційної скарги немає.
Керуючись ст.ст. 307 ч.1п.1, 314 ч.1 п.1, 315,317, 319 ЦПК України ,колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Личаківського районного суду м.Львова від 16 лютого 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі 20 днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий Ю.Р.Мікуш
Судді: А.В.Федоришин
В.І.Береза