Рішення від 05.11.2012 по справі 2-171/11

Справа № 2/1304/33/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2012 року Галицький районний суд міста Львова у складі :

головуючого -судді - ГОРОДЕЦЬКІЙ Л.М.

при секретарі - СИДОРАК М.М.

з участю представників позивача -СТАЩУК О.М.

та відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за позовом

Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит»до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зустрічним позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» про визнання недійсним договору поруки

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, покликаючись на те, що між ВАТ «Банк «Фінанси та кредит», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 282-4.4 від 23.11.2006 року. Згідно з даним договором позивач надав ОСОБА_3 кредит на суму 12.000 гривень США строком до 23.11.2009 року зі сплатою 0,0001% річних за користування кредитом. Для забезпечення виконання даного зобов'язання 23 листопада 2006 року між позивачем та ОСОБА_4 було укладено договір поруки. Однак, відповідачі належним чином не виконали свої зобов'язання, які виникли відповідно до кредитного договору № 282-4.4 від 23.11.2006 року, у зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідачів солідарно заборгованість. Позовні вимоги ПАТ «Банк «Фінанси та кредит»неодноразово уточнювалися, востаннє 23 квітня 2012 року, просить стягнути солідарно з відповідачів 79.425 грн. заборгованості, з яких сума заборгованості по тілу кредиту -9.195 грн., сума заборгованості по щомісячній комісії -9.772 грн., пеня за простроченими комісією та тілом кредиту -60.458,35 грн., а також судові витрати у розмірі -794,25 грн.

04 червня 2010 року ОСОБА_4 подав позов до ПАТ «Банк «Фінанси та кредит»про визнання недійсним договору поруки від 23 листопада 2006 року. в обґрунтування позовних вимог покликається на те, що договір поруки було укладено внаслідок обману з боку ОСОБА_3 та працівників ПАТ «Банк «Фінанси та кредит». Зазначає зокрема, що позичальник не повідомив поручителя про свій дійсний фінансовий стан, чим ввів його в оману, і на підставі даних фактів вважає договір поруки укладеним без свого належного волевиявлення.

В подальшому провадження у даних справах було об'єднано відповідно до ст. 126 ЦПК України.

Представник позивача в судовому засіданні уточнений позов підтримав, покликаючись на мотиви, викладені в позовній заяві, дав аналогічні пояснення. Просить уточнений позов задовольнити. Позов ОСОБА_4 заперечив, у задоволенні якого просить відмовити.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов визнав частково, а саме, не заперечив про існуючу заборгованість, проте в силу скрутного матеріального становища не в змозі погасити пеню.

Представник відповідача ОСОБА_4 -ОСОБА_5 позов банку не визнав, з підстав викладених у письмовому запереченні (Т-1 а.с. 199, Т-2 а.с.12). вважає, що вимога до ОСОБА_4 задоволенню не підлягає, оскільки на час звернення банку до суду договір поруки вже був припиненим. Позов ОСОБА_4 підтримав, з підстав наведених в позовній заяві, дав аналогічні пояснення. Просить позов ОСОБА_6 задовольнити.

В судове засідання ОСОБА_4 не з'явився, хоча повідомлявся про таке належно та вчасно, про причини неявки суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» про стягнення заборгованості підлягає частковому задоволенню, а позов ОСОБА_4 про визнання договору поруки недійсним не підлягає до задоволення відповідно до наступного.

Судом встановлено, що 23.11.2006 року між ВАТ «Банк «Фінанси та кредит», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 282-4.4. Згідно з даним договором позивач надав ОСОБА_3 кредит на суму 12 000 гривень США строком до 23.11.2009 року зі сплатою 0,0001% річних за користування кредитом.

Для забезпечення виконання даного зобов'язання 23 листопада 2006 року між позивачем та ОСОБА_4 було укладено договір поруки.

Станом на 22 травня 2007 року позичальник за кредитним договором не виконав своїх зобов'язань, що підтверджується листом ВАТ «Банк «Фінанси та кредит» від 22.05.2007 р. (Т-1 а.с.10).

Відповідно до п. 3.5 кредитного договору № 282-4.4 від 23 листопада 2006 року, банк має право вимагати дострокового повернення позичальником кредитних ресурсів, сплати процентів по них, неустойки, у випадку несвоєчасної оплати чи не оплати у повному обсязі грошових коштів у порядок погашення заборгованості за кредитом.

Отже, зважаючи на надані позивачем докази, станом на 22 травня 2007 року ВАТ «Банк «Фінанси та кредит» мав право вимагати повернення відповідачами заборгованості за вищевказаним кредитним договором. Однак, вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором, згідно з позовною заявою, було надіслано тільки 15 вересня 2008 р. (а.с. 6).

Відповідно до п.6.2 договору поруки, цей договір діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.

Відповідно до ч.4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Статті 251, 252 ЦК України передбачають, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

З огляду на вищевказане, суд приходить до висновку про те, що договором поруки не встановлено строк договору. Даний факт повністю узгоджується з ч.4 п.24 постанови Пленуму ВСС України № 5 від 30.03.2012 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», відповідно до якого умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Частиною 3 п.24 вищевказаної постанови передбачає, що пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. Позивачем за первісним позовом не було надано належних доказів того, що ним було пред'явлено вимогу до поручителя про сплату заборгованості протягом 6 місяців з моменту виникнення у позичальника заборгованості за договором кредиту.

Таким чином, договір поруки від 23 листопада 2006 року, укладений між ВАТ «Банк «Фінанси та кредит» та ОСОБА_4, є припиненим внаслідок не пред'явлення банком належної вимоги до поручителя.

Водночас, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в наступному обсязі.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Згідно з ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Зважаючи на те, що позичальник - ОСОБА_3, не виконав взяті на себе зобов'язання стосовно повернення отриманих у кредит коштів, суд вважає підставними вимоги ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» стосовно стягнення заборгованості з останнього у розмірі 9.195 грн. заборгованості по тілу кредиту та 9.772 грн. заборгованості за щомісячної комісією.

Водночас, відповідно до ч.3 ст. 551 ЦК України, суд приходить до висновку про необхідність зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню згідно з вимогами ПАТ «Банк «Фінанси та кредит», оскільки, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зважаючи на те, що сума боргу за тілом кредиту відповідно до розрахунку позивача становить 9.195 грн., суд вважає за необхідне зменшити розмір неустойки, яка підлягає стягненню з ОСОБА_3 до розміру заборгованості по тілу кредиту, тобто до 9.195 грн.

Стосовно ж позовної заяви ОСОБА_4 про визнання недійсним договору поруки від 23 листопада 2006 року, така позовна заява не підлягає до задоволення внаслідок її безпідставності. Зокрема, ОСОБА_4 не довів належним чином, що даний договір було вчинено під впливом його обману, крім того -його твердження про те, що внаслідок невиконання позичальником своїх зобов'язань та відповідно -нарахування пені за таким договором, призвело до збільшення зобов'язань його як поручителя -є безпідставним та недоведеним.

Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов ПАТ «Банк «Фінанси та кредит»слід задоволити частково, оскільки відповідачем ОСОБА_3 належним чином не було виконано зобов'язання за кредитним договором № 282-4.4 від 23.11.2006 року, внаслідок чого виникла відповідна заборгованість перед позивачем, що є підставою для розірвання кредитного договору. У задоволенні позовних вимог до поручителя, суд відмовляє внаслідок припинення договору поруки відповідно до ст. 559 ЦК України.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 212, 214-215, 224-228 ЦПК України, ст.ст. 526, 551, 1054 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» задоволити частково.

У задоволенні позовних вимог стосовно стягнення суми заборгованості з ОСОБА_4 як солідарного боржника за договором поруки від 23 листопада 2006 року -відмовити у зв'язку з припиненням договору поруки.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит»заборгованість у розмірі 28 162 грн., зокрема 9 195 грн. заборгованості по тілу кредиту, 9 772 грн. заборгованості щомісячної комісії, 9 195 грн. нарахованої пені.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит»281,62 грн. (двісті вісімдесят одну гривню шістдесят дві копійки) судових витрат.

У задоволенні позову ОСОБА_4 до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» про визнання недійсним договору поруки від 23 листопада 2009 року -відмовити за безпідставністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

СУДДЯ

Оригінал рішення.