Головуючий у 1 інстанції - Олішевська В.В.
Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.
01 листопада 2012 року справа №2а/0570/9916/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
головуючого Сіваченка І.В.
суддів Дяченко С.П., Шишова О.О.
секретар судового засідання Казакова Т.М.
за участі представника відповідача Донцова Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду в м. Торезі Донецької області та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Торезі Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2012 року у справі № 2а/0570/9916/2012 за позовом Управління Пенсійного фонду в м. Торезі Донецької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Торезі Донецької області про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві за період з 01.04.2012 року по 30.06.2012 року на суму 10875,26 грн., -
У серпні 2012 року Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі звернулось до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в м. Торезі про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві за період з 01.04.2012 року по 30.06.2012 року на суму 10875,26 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до п. п. «г», «д» п. 1 ст. 21 Закону України від 23.09.1999 № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі - Закон № 1105-XIV), на органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків покладено обов'язки по своєчасному та повному відшкодуванню шкоди, заподіяної застрахованій особі внаслідок ушкодження її здоров'я або в разі смерті, виплачуючи їй особам, які перебували на її утриманні, пенсію по інвалідності (у зв'язку з втратою годувальника) внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Механізм відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві Пенсійного фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності і у зв'язку з втратою годувальника внаслідок нещасного випадку на виробництві, визначеного Порядком, затвердженим Постановою правління ПФУ від 03.03.2003 р. № 5-4/4 та правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків України від 04.03.2003 р. № 4, зареєстрованим у Міністерстві юстиції 16.05.2003 р. за № 376/7697.
В порушення зазначених норм законодавства відповідач відмовився прийняти до відшкодування сплачені позивачем пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві по справам за період з 01.04.2012 року по 30.06.2012 року на суму 10875,26 грн.
Вважаючи зазначені дії відповідача неправомірними, Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі просило суд стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Торезі вищевказану суму заборгованості.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2012 року в цій справі позов було задоволено частково, а саме: стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Торезі Донецької області на користь Управління Пенсійного фонду в м. Торезі Донецької області заборгованість з відшкодування фактичних витрат пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві за період з 01.04.2012 року по 30.06.2012 року в сумі 1350 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням, сторони подали апеляційні скарги, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Позивач просить постанову суду скасувати та позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, а відповідач - відмовити повністю в задоволенні позову.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Згідно матеріалів справи, за позовними вимогами заборгованість відповідача в сумі 10875,26 грн. складається із: заборгованості в сумі 2694,95 - основний розмір пенсії, 59,58 грн. - доставка адресної допомоги, 8120,73 грн. - адресна допомога.
Управлінням Пенсійного фонду України в м. Торезі та Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Торезі були складені та підписані Акти щомісячної звірки особових справам пенсіонерів, які мають право на отримання пенсії у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням за період з 01.04.2012 року по 30.06.2012 року.
Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Торезі не враховані суми витрат по особових справах ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_3 за період з 01.04.2012 року по 30.06.2012 року на загальну суму 10875,26 грн., у тому числі основний розмір пенсії за вказаний період 2694,95 грн., державна адресна допомога в сумі 8120,73 грн. та витрати на доставку адресної допомоги в сумі 59,58 грн., посилаючись на те що вищевказані особи отримали каліцтво на території Російської Федерації.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_8 загинув внаслідок нещасного випадку на виробництві 22 лютого 2007 року у виробничому кооперативі «Атель старателей «Полярная», Шмидтовського району Чукотського автономного округу, Російської Федерації, що підтверджується актом про нещасний випадок на виробництві № 01/07 від 07.03.2007 року. На обліку в УПФУ в м. Торезі знаходяться донька, ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується матеріалами справи) та дружина, ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується матеріалами справи).
ОСОБА_6 отримав каліцтво 27 жовтня 1981 року на виробництві у кемпендяйській геофізічній партії, Сунтарський район ЯАССР, що підтверджується матеріалами справи.
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, отримав каліцтво нещасного випадку на виробництві в 1983 році в СРСР, що підтверджується актом про нещасний випадок на виробництві.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, отримав каліцтво нещасного випадку на виробництві в 1984 році в СРСР, що підтверджується актом про нещасний випадок на виробництві.
Відповідно до статті 4 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, в Україні залежно від страхового випадку маються такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття.
Згідно з пунктом 4 статті 25 вищеназваних Основ, за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Відносини, що виникають за зазначеними у ч. 1 ст. 25 «Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.
З набранням чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року № 1105-14 (надалі Закон № 1105) обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема, виплати йому або особам, які перебувають на його утриманні пенсій по інвалідності у зв'язку із втратою годувальника покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Прикінцевих положень Закону № 1105 фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.
Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.
Відповідно до пункту 5 статті 24 Закону № 1105 якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Постановою Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04 березня 2003 року № 5-4/4 затверджений Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку зі втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (надалі - Порядок).
Відповідно до п. 5 Порядку визначено, що органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 1), та списку померлих осіб і осіб, знятих з обліку з інших причин, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 2), проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 3), у якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно Головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Пункт 2 зазначеного Порядку визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.
Так, за змістом ч. 2 ст. 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.
Підпунктом «а» ст. 27 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що громадянам України - переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії призначаються по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання - незалежно від стажу роботи.
Відповідно до частини 2 ст. 2 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 22 лютого 2001 року (набрав чинності з 01 квітня 2001 року), особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам унаслідок травмування на виробництві чи професійного захворювання, пов'язаних із виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до зазначеного Закону. Право на таке забезпечення, встановлене в Україні, не залежить від того, у якій із колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві із застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.
За приписами пункту 3 розділу XI Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги; уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом соціального страхування від нещасних випадків. Отже, за змістом наведеної норми обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від того, чи сплачували Фонду страхові платежі підприємства, які ліквідовано та на яких було ушкоджено здоров'я потерпілого. Фонд є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці, передбачених статтею 21 Закону України «Про охорону праці», які ліквідуються.
На підставі вкладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо відшкодування основного розміру пенсії ОСОБА_6, ОСОБА_9 та ОСОБА_7 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14 січня 1993 року, сторони додержуватимуться такого порядку щодо відшкодування Працівникам шкоди внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, одержаного у зв'язку з виконанням трудових обов'язків:
а) відшкодування шкоди внаслідок трудового каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, а також смерті потерпілого здійснюється Стороною, законодавство якої поширювалось на Працівника на момент одержання каліцтва;
б) відшкодування шкоди внаслідок професійного захворювання або смерті потерпілого, яка настала у зв'язку з ним, здійснюється Стороною, законодавство якої поширювалось на Працівника під час його трудової діяльності, яка викликала професійне захворювання, навіть якщо зазначене захворювання вперше було виявлене на території іншої Сторони.
З наведеного вбачається, що страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, котра стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території Російської Федерації є уповноважений орган Російської Федерації.
Як встановлено судом нещасний випадок з ОСОБА_8 стався на території Російської Федерації, в зв'язку з чим у Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Торезі не виникає зобов'язання по відшкодуванню витрат в разі виплати такої пенсії органами Пенсійного фонду України відповідно до вимог Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14 січня 1993 року.
Щодо заявленої позивачем позовної вимоги в частині стягнення з відповідача витрат на виплату державної адресної допомоги суд зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 р. № 265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян» запроваджена державна адресна допомога, яка сплачується у разі, якщо розмір пенсії не досягає встановленого відсотка прожиткового мінімуму.
Пунктом 4 цієї Постанови визначено, що виплата щомісячної державної адресної допомоги здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.
Згідно ст. 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Статтею 81 вказаного Закону передбачено, що призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.
У ст. 25 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування перелічені види соціальних послуг і матеріального забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.
Статтею 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» визначений перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом.
У вказаному переліку відсутня державна адресна допомога.
Також, як вже зазначалось судом, пунктом 4 Порядку визначено перелік витрат, які Відділенням Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України у м. Торезі в Донецькій області підлягають відшкодуванню Управлінню Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області.
У зазначеному переліку також відсутні витрати, пов'язані з виплатою державної адресною допомоги.
Зважаючи на особливості фінансування страхування від нещасного випадку, виключно цільове використання цих коштів та враховуючи те, що адресна допомога як окремий вид соціальної допомоги не входить до складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, Фонд соціального страхування не може нести витрати на виплату державної адресної допомоги.
Зазначена правова позиція викладена в Постанові Верховного суду України від 20 червня 2011 року по справі № 21-118а11.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодовувати державну адресну допомогу не встановлений законом.
З огляду на зазначене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача витрат на виплату державної адресної допомоги за період з 01.04.2012 року по 30.06.2012 року є не обґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими, постанова місцевого суду ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, зміні або скасуванню не підлягає, а апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
В повному обсязі ухвала виготовлена 5 листопада 2012 року.
Керуючись ст.ст. 195-196, п. 1 ч.1 ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст. 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду в м. Торезі Донецької області та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Торезі Донецької області - залишити без змін.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2012 року у справі № 2а/0570/9916/2012 за позовом Управління Пенсійного фонду в м. Торезі Донецької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Торезі Донецької області про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві за період з 01.04.2012 року по 30.06.2012 року на суму 10875,26 грн. - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.
Головуючий: І.В.Сіваченко
Судді: С.П.Дяченко
О.О.Шишов