Головуючий у 1 інстанції - Твердохліб Р.С.
Суддя-доповідач - Старосуд М.І.
01 листопада 2012 року справа №2а/1270/6391/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Старосуда М.І., суддів: Юрченко В.П., Чебанова О.О., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2012 року по адміністративній справі № 2а/1270/6391/2012 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області про скасування вимоги № 419 від 06.07.2012 року про сплату заборгованості зі сплати єдиного внеску у розмірі 4010,30 грн., -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому зазначила, що спірна вимога про сплау єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є незаконною, оскільки фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності суми страховго внеску встановлюють самостійно, тому ці суми не можуть бути сплачені примусово, а підлягають сплаті лише в добровільному порядку. Позивач просила скасувати вимогу № 419 від 06.07.2012 року про сплату заборгованості зі сплати єдиного внеску у розмірі 4010,30 грн.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.
Позивачем подана апеляційна скарга, в якій апелянт просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі. Доводи апеляційної скарги обгрунтовані невірним застосуванням норм процесуального та матеріального права.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, позивач ОСОБА_2 зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця, є платником єдиного внеску та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області.
Пунктом 4 ч.1 ст. 4 Закону України від 08.07.2010 №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Зобов'язання платника єдиного внеску своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок передбаченні частиною 2 статті 6 Закону України від 08.07.2010 №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Частиною 8 ст. 9 Закону України від 08.07.2010 №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач за 2011 рік до управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області подала звіт про нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичними особами-підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування.
З вказаного звіту вбачається, що ОСОБА_2 самостійно нарахувала до сплати за 2011 рік суму єдиного внеску - 4010,30 грн.
Однак, ОСОБА_2 добровільно не сплатила суму нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік, що підтверджується карткою особового рахунку фізичної особи-підприємця, який обрав спрощену систему оподаткування, відповідно до якої, заборгованість позивача, станом на 11 вересня 2012 року становить 4010,30 грн.
А частиною 4 статті 25 Закону України від 08.07.2010 №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач добровільно не сплатила заборгованість з єдиного внеску, тому відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України від 08.07.2010 №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», відповідача направив позивачу вимогу про сплату боргу від 06 липня 2012 року №Ф-419, відповідно до якої загальна сума боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що рахується за позивачем станом на 01 липня 2012 року склала 4010,30 грн.
Отже, вказана заборгованість складається із самостійно визначеної позивачем суми у звіті про нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичними особами-підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування за 2011 рік.
З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач на законних підставах прийняв вимогу про сплату позивачем недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в період з січня 2011 року по 31 грудня 2011 року на загальну суму 4010,30 грн.
Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції спір по суті вирішений вірно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та зміни або скасування постанови суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2012 року по адміністративній справі № 2а/1270/6391/2012 - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2012 року по адміністративній справі № 2а/1270/6391/2012 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання рішення законної сили.
Головуючий М.І. Старосуд
Судді В.П. Юрченко
О.О. Чебанов