Головуючий у 1 інстанції - Туренко С.І.
Суддя-доповідач - Чумак С.Ю.
01 листопада 2012 року справа №2а-3428/10/1227
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Чумака С.Ю.,
суддів: Ляшенка Д.В. та Ястребової Л.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області на постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 27 вересня 2010 року у справі №2а - 3428/10/1227 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачене підвищення до пенсії як дитині війни,-
Позивач звернувся до суду з позовом прозобов'язання відповідача нарахувати та виплатити недоплачене щомісячне підвищення до пенсії, як дитині війни.
Постановою суду першої інстанції позовні вимоги позивача були задоволені частково - визнана неправомірною бездіяльність відповідача та зобов'язано відповідача здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії позивачу у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року з урахуванням фактично здійснених виплат.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Апеляційну скаргу мотивує тим, що питання підвищення до пенсії дітям війни не врегульовано на законодавчому рівні.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
Позивач відноситься до категорії „діти війни".
Відповідно до статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року № 2195-ІV дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян був визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) пункт 12 статті 71, стаття 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року N 489-V, яким була зупинена на 2007 рік дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"внесені зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей інвалідів", а саме, текст ст. 6 викладений в такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни".
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема п. 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України". Таким чином, з 22.05.2008 року відновлено дію статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" в редакції від 18 листопада 2004 року.
У 2009 та 2010 роках зазначені положення Закону України "Про соціальний захист дітей війни"не зупинялись та не змінювались, у зв'язку з чим позивач має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що позивачем пропущений строк звернення до суду, щодо певної частини позовних вимог.
Відповідно до ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, ( в редакції до 30.07.2010 року) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною другою цієї статті визначено, що для звернення за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з адміністративним позовом 04.12.2009 року, тобто пропустив строк звернення до суду щодо позовних вимог до 04.12.2008 року.
Суд першої інстанції поновив позивачу строк звернення до суду за вказаний період часу, посилаючись на похилий вік та стан здоров'я оскільки позивач не зміг своєчасно дізнатися про зміни у законодавстві.
Колегія суддів вважає, що строк позивачу поновлений безпідставно, оскільки зазначені обставини не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позовну заяву за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 03.12.2008 року року включно слід залишити без розгляду, оскільки позовна заява подана з пропущенням річного строку встановленого на звернення до адміністративного суду.
В іншій частині постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для її скасування чи зміни не вбачається.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 99, 100, 197, 199, 202, 203, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області - задовольнити частково.
Постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 27 вересня 2010 року у справі №2а - 3428/10/1227 в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 03.12.2008 року року включно - скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну соціальну допомогу, як дитині війни, з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 03.12.2008 року включно - залишити без розгляду.
Постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 27 вересня 2010 року у справі №2а - 3428/10/1227 в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 4 грудня 2008 року по 31 грудня 2008 року з урахуванням фактично здійснених виплат - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.
Головуючий: С.Ю.Чумак
Судді: Л.В. Ястребова
Д.В.Ляшенко