26 жовтня 2012 р.Справа № 1807/2а-3891/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.
Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Конотопського міського управління праці та соціального захисту населення Конотопської міської ради Сумської області на постанову Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 19.05.2011р. по справі № 1807/2а-3891/11
за позовом ОСОБА_1
до Конотопського міського управління праці та соціального захисту населення Конотопської міської ради Сумської області
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Конотопського міськрайонного суду Сумської області з адміністративним позовом до Конотопського міського управління праці та соціального захисту населення Конотопської міської ради Сумської області, в якому просив суд стягнути з відповідача суму недоплаченої щорічної разової грошової допомоги, як учаснику бойових дій, за 2011 рік відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі, визначеному ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням проведених виплат.
За результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження, постановою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 19.05.2011 року позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено частково.
Визнано неправомірними дії Конотопського міського управління праці та соціального захисту населення Конотопської міської ради Сумської області щодо виплати одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2011 рік ОСОБА_1, як учаснику бойових дій, не у відповідності з вимогами ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та зобов'язано Конотопське міське управління праці та соціального захисту населення Конотопської міської ради Сумської області провести ОСОБА_1 такі виплати у відповідності ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.
Виходячи з приписів абз. 4 ч. 8 ст. 183-2 КАС України, апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач є ветераном війни - учасником бойових дій і має право на пільги, для ветеранів війни - учасників бойових дій, про що свідчить посвідчення серії АА № 451078 від 07.11.2002 року (а.с.5).
Згідно матеріалів справи, виплата одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2011 рік виплачена позивачу в 20.04.2011 року, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 04.04.2011 року № 341 "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2011 році", Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань", в сумі 460 грн.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання допомоги до 5 травня відповідно до ст. 12 Закону України " Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", але йому фактично у 2011 році виплачено дану допомогу в розмірі меншому ніж передбачених відповідним Законом, що є звуженням змісту та обсягу прав громадян.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.
Соціальний захист ветеранів війни визначено Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до п.20 розділу ІІ ЗУ "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України", статтю 12 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" викладено у такій редакції: "Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України."
Статтею 64 Конституції України встановлено, що Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені.
Рішенням Конституційного суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України", якими внесено зміни до ст. 12 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" визнано такими, що не відповідають Конституції України, тобто є неконституційними.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" дію статті 12 ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зупинено не було.
Постановою Кабінету Міністрів України № 341 від 04.04.2011 року "Про розміри разової грошової допомоги" встановлено, що у 2011 році виплата разової грошової допомоги особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а саме: учасникам бойових дій - 460 гривень.
Згідно ст. 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, суд першої інстанції правомірно застосував саме норми Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а не Постанови КМУ № 341 від 04.04.2011 року.
Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Положення ч.3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов'язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки ч. 1 цієї статті передбачено лише один мінімальний розмір пенсії за віком.
Отже, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що позивач має право на отримання щорічної разової грошової допомоги за 2011 рік в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що постанова Конотопського міськрайонного суду від 19.05.2011 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Переглянувши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, ч. 10 ст. 183-2, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Конотопського міського управління праці та соціального захисту населення Конотопської міської ради Сумської області залишити без задоволення.
Постанову Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 19.05.2011р. по справі № 1807/2а-3891/11 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В.
Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Дюкарєва С.В.