23 жовтня 2012 р.Справа № 2а-1870/2135/12
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: П'янової Я.В.
Суддів: Зеленського В.В. , Чалого І.С.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби, Товариства з обмеженою відповідальністю "Конвалія-Ш" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19.06.2012р. по справі № 2а-1870/2135/12
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Конвалія-Ш"
до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Конвалія-Ш», звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0001022347, №0001032347 і №0001042347 від 17.10.2011 р.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 19.06.2012 р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Конвалія-Ш" до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції № 0001022347 від 17 жовтня 2011 року.
Визнано протиправним податкове повідомлення-рішення Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції № 0001032347 від 17 жовтня 2011 року в частині визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 33000,00 грн. та застосуванні штрафних санкцій в сумі 8250,00 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Конвалія-Ш" судові витрати в сумі 742,50 грн. (сімсот сорок дві грн. 50 коп.).
Не погодившись з прийнятою постановою в частині задоволення позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати в зазначеній частині та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, а саме: п.4.1. п.п.4.1.1 ст.4, п.п.11.3.1 п.11.3. ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №283/97-ВР від 22.05.1997р. зі змінами та доповненнями, що діяв на момент вчинення порушення до вступу в законну силу Податкового кодексу України № 2755-УІ від 02.12.2010 року, п.п.3.1.1 п.3.1 ст. 3, п.4.1.ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. №168/97-ВР „Про податок на додану вартість" зі змінами та доповненнями, п.5.6 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 р. № 166 (у редакції наказу від 15.06.2005 р. № 213), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.2005 р. за № 702/10982, що діяли на момент вчинення порушення до вступу в законну силу Податкового кодексу України № 2755-УІ від 02.12.2010 року, у зв'язку з чим винесена постанова підлягає частковому скасуванню.
Не погоджуючись з прийнятою постановою в частині відмови в задоволенні позовних вимог, позивач також подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати в зазначеній частині та ухвалити нову постанову про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Представник відповідача надав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце слухання справи.
Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 КАС України.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з такого.
Судом першої інстанції встановлено, що Шосткинською МДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку TOB "Конвалія - Ш" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 10.06.2009 року по 30.06.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 10.06.2009 року по 30.06.2011 року, за результатами якої складено акт від 30.09.2011 року № 1304/2330/36080028 (а.с. 19-34).
На підставі вказаного акту 17.10.2011 р. відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від № 0001022347, яким визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 33000,00 грн. (у тому числі за основним платежем - 26400,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 6600,00 грн.); № 0001032347, яким визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 97291,00 грн. (у тому числі з основного платежу - 77833,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 19458,00 грн.); та №0001042347, яким визначено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2 квартал 2011 року в сумі 33000,00 грн. (а.с. 16-18).
Не погоджуючись з вказаними рішеннями, позивач звернувся до суду з позовом про визнання їх протиправними та скасування.
Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001022347 від 17 жовтня 2011 року та № 0001032347 від 17 жовтня 2011 року в частині визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 33000,00 грн. та застосуванні штрафних санкцій в сумі 8250,00 грн., суд першої інстанції виходив з того, що вони є обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Як вбачається з акта перевірки, відповідачем встановлено заниження ТОВ «Конвалія - Ш» скоригованого валового доходу на суму 132000 грн. внаслідок невірного визначення доходу від продажу товарів за звітний період - 2009 рік. В акті зазначено, що сума доходів від продажу товарів (робіт, послуг) за 4 квартал 2009 року складає: за даними перевірки за звітний період 2009 рік - 4065538 грн., в т.ч. 4 квартал 2009 року - 2788541 грн. Сума доходу від продажу товарів (робіт, послуг), яку задекларовано підприємством у рядку 01.1 декларації про прибуток підприємства складає за 2009 рік - 3933538 грн., в тому числі 4 квартал 2009 року - 2656541 грн. Сума заниження доходів від продажу товарів (робіт, послуг) за звітний період 2009 рік, в тому числі 4 квартал 2009 року склала 132000 грн. (4065538 - 3933538).
Проте, в акті перевірки не вказано, на підставі яких первинних документів відповідач визначив TOB "Конвалія-Ш" суму доходу від продажу товарів за 2009 р. у розмірі 4065538 гри., в т.ч. за 4 квартал 2009 року - 2788541 грн., і визначив розбіжність у сумі 132000 грн., а тому взагалі неможливо встановити, результати якої саме господарської операції не було відображено позивачем в податковому обліку і в чому саме полягала помилка позивача при розрахунку доходу від продажу товарів.
Жодних обґрунтованих пояснень з приводу викладеного відповідач ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанції не надав.
Між тим, відповідно до ст. 1 Закону України від 16.07.99р. N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Жодного посилання на будь-який первинний документ щодо вказаного порушення акт перевірки не містить, при тому що саме первинні документи є підставою для відображення господарської операції в бухгалтерському та податковому обліку.
Підпунктом 11.3.1. п.11.3. ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що податковий орган не довів правомірності зазначених висновків, викладених в акті перевірки, та донарахованих в зв'язку з цим сум податкових зобов'язань, а тому позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001032347 від 17 жовтня 2011 року в частині визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 33000,00 грн. та застосуванні штрафних санкцій в сумі 8250,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо визначеного в акті перевірки порушення позивачем п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1.ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.5.6 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 р. № 166 (у редакції наказу від 15.06.2005 р. № 213), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.2005 р. за № 702/10982 (що діяли на момент вчинення порушення), в результаті чого підприємством занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість за травень 2010 року в розмірі 26400 грн., внаслідок проведеного коригування податкового зобов'язання з ПДВ в бік зменшення в результаті самостійного виправлення платником помилки, що міститься в раніше поданій податковій декларації за листопад 2009 року, необхідно зауважити на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, фактичний обсяг поставки товарів без ПДВ в листопаді 2009 року склав 899251,03 грн., сума податку на додану вартість з зазначеного обсягу поставок становить 179850,23 грн., що було відображено в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за листопад 2009 р. (база оподаткування ПДВ - 899251,03 грн., сума ПДВ - 179850,23 грн.). Всі господарські операції, які були здійснені ТОВ "Конвалія-Ш" у листопаді 2009 р. підтверджені первинними документами, копії яких містяться в матеріалах справи.
При складанні додатка 5 до податкової декларації з ПДВ "Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів", а відповідно і при складанні декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 р., при визначенні податкового зобов'язання (ряд. 1 Декларації) була допущена арифметична помилка і були задекларовані обсяги поставок в сумі 1031251 грн. та сума ПДВ в розмірі 206250 грн.
Помилка в додатку 5 до податкової декларації з ПДВ була допущена по контрагенту ТОВ "Конвалія", а саме, до податкових зобов'язань з податку на додану вартість зайво була включена сума 26400 грн.
У подальшому помилка, допущена в листопаді 2009 року в додатку 5 до декларації та декларації з ПДВ, була виявлена і в податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2010 р., проведено коригування податкового зобов'язання у бік зменшення, внаслідок самостійного виправлення помилки, що міститься в раніше поданій податковій декларації на суму ПДВ (-) 26400 грн. (ряд. 8.1 Декларації).
Коригування зобов'язань з ПДВ передбачено п.5.6 "Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.97 р. №166 (в редакції наказу ДПАУ від 15.06.2005 р. №213), зареєстрованого в Мін'юсті України 30.06.2005 р. за №702/10982), в якому вказано, що "Коригування податкових зобов'язань на підставі попередніх звітних періодів відображається у рядку 8 Декларації з ПДВ. При заповненні цієї строки обов'язковим є подання додатку 1 до податкової декларації.
Додаток 1 «Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість» заповнюється в тому випадку, якщо в звітній Декларації з ПДВ заповнені рядки 8 і 16. У ньому розшифровуються підстави для проведення платником у звітному періоді коригування податкового зобов'язання та/або податкового кредиту, а також зазначаються суми таких коригувань.
Розділ І "Коригування податкових зобов'язань» додатку 1 заповнюється у разі коригування раніше нарахованих податкових зобов'язань, коли в Декларації з ПДВ заповнюється рядок 8, тобто у випадках:
- самостійного виправлення помилки, яка була допущена в раніше поданій Декларації з ПДВ (рядок 8.1);
У рядку 8.1 Декларації з ПДВ відображається сума податку, яка збільшує або зменшує суму податкового зобов'язання в результаті самостійного виправлення платником помилки, що міститься в раніше поданій податковій декларації».
ТОВ "Конвалія-Ш" разом з податковою декларацією з ПДВ за травень 2010 р. подала додаток 1 до декларації з ПДВ "Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість", у якому вказало підстави для коригування податкового зобов'язання з ПДВ: "Арифметична помилка при визначенні податкового зобов'язання в ряд. 1 декларації з податку на додану вартість за листопад - 2009 року".
Колегія суддів зауважує, що не за всіма коригуваннями можна заповнити всі графи в додатку 1, в даному випадку, як пояснив позивач в ході судового розгляду, коригування проводилося не по конкретній податковій накладній. Коригуванню підлягав невірно сформований рядок 1 декларації з ПДВ за листопад 2009 р. (завищено податкове зобов'язання на 26400 грн.), але при цьому видані податкові накладні були оформлені правильно і розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних, виданих покупцю ТОВ "Конвалія" 28 листопада 2009 р. за №140 на суму 139995,00 грн., у т.ч. ПДВ-23332,50 та 30 листопада 2009 р. за №146 на суму 18117,64 грн., у т.ч. ПДВ-3019,61 грн., необхідності виписувати не було, оскільки в них нічого не змінювалось. Господарської операції з реалізації ТОВ «Конвалія» на суму ПДВ 26400 грн. в листопаді 2009 року не здійснювалось.
Відповідно до п.п. 7.2.8. п. 7.2 ст. 7 Закону України від 03.04.97 р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), що підлягають оподаткуванню цим податком, а також не є об'єктами оподаткування. Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону. Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних в документальному або електронному вигляді за його вибором, в якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума і сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку. При проведенні документальної планової або позапланової виїзної перевірки платник податку зобов'язаний забезпечити доступ податковому інспектору до реєстру податкових накладних.
Як вбачається з реєстру отриманих та виданих податкових накладних за листопад 2009 р., база оподаткування ПДВ становить 899251, 03 грн., сума ПДВ - 179850,23 грн., а не 1031251 грн. та ПДВ 206250 грн. (а.с. 41-42).
Згідно з п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 N 984, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, з посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському і податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Пунктом 5.2 розділу II Порядку передбачено, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:
- чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників про виявлені порушення;
- вказати первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.
Проте, жодного посилання відповідача в акті перевірки на конкретний первинний документ, що відображає господарську операцію не включену ТОВ «Конвалія-Ш» до податкового обліку, немає.
Посилання відповідача на те, що контрагенти - покупці TOB «Конвалія-Ш» коригування податкового кредиту за листопад 2009 року не здійснювали, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, контрагентом позивача - TOB "Конвалія" також проведено коригування податкового кредиту за листопад 2009 р. в податковій декларації з ПДВ за липень 2010 р., поданої до Шосткинської МДПІ 19.08.2010 року, у бік зменшення податкового кредиту на суму ПДВ в розмірі 26400 грн., в зв'язку з чим було сплачено штраф у розмірі 1320 грн. за заниження податкового зобов'язання з ПДВ (а.с. 154-155, 204).
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001022347 від 17.10.2011 р., оскільки позивач виконав всі передбачені Законом України "Про податок на додану вартість" та Порядку заповнення та подання податкової звітності з ПДВ умови проведення коригування податкових зобов'язань з ПДВ і має всі документальні підтвердження свого розміру податкового зобов'язання з ПДВ за листопад 2009 р. і травень 2010 р.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001042347 від 17.10.2011 р. та № 0001032347 від 17.10.2011 р. в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 44833,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 11208,00 грн., суд першої інстанції виходив з того, що вони є необґрунтованими та безпідставними.
Колегія суддів також погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно з п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених відповідними документами.
Згідно з абз. 4 пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Частиною 1 ст. 9 зазначеного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Тобто, юридичний аспект вчинених господарських дій або подій не входять до складу поняття "господарська операція " (бухгалтерський чи економічний ефект).
Згідно з вимогами ст. 4 цього ж Закону одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням юридичної форми. Таким чином, господарська операція, яка не відбулась, не може бути об'єктом оподаткування.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не відбулось, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством (довідка Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11).
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді апеляційної скарги, що TOB «Конвалія-Ш» в лютому 2010 року здійснила часткову попередню оплату контрагенту TOB «Юніксінвестагро» (код 31708547, Дніпропетровська обл. м. Новомосковськ) за асфальтозмішувач ДС-117-2е згідно рахунка-фактури № СФ-0000001 від 10.02.2010 року в сумі 28000,00 грн. в т.ч. ПДВ 4666,67 грн. (а.с. 170).
Оплата здійснена з поточного рахунку платника, а саме:
- 10.02.2010 року платіжним дорученням № 75 в сумі 10000,00 грн., в тому числі ПДВ 1666,67 грн.,
- 11.02.2010 року платіжним дорученням № 77 в сумі 10000,00 грн., в тому числі ПДВ 1666,67 грн.,
- 23.02.2010 року платіжним дорученням № 109 в сумі 8000,00 грн., в тому числі ПДВ 1333,33 грн. (а.с. 171-173).
З акта перевірки вбачається, що станом на кінець перевіряємого періоду 30.06.2011 року асфальтозмішувач не отримано.
Представник позивача в ході судового розгляду пояснював, що вказаний асфальтозмішувач не отриманий і на даний час, кошти перераховані за нього також не повернуті.
Також, під час розгляду справи встановлено, що письмовий договір між TOB «Конвалія-Ш» та TOB «Юніксінвестагро» на придбання асфальтозмішувача не укладався, та на момент перевірки будь-які інші договори, укладені між TOB «Конвалія-Ш» та іншими особами з метою подальшого продажу асфальтозмішувача також були відсутні, про що було зазначено в акті перевірки (а.с. 25). TOB «Конвалія-Ш» не отримувало попередню оплату від можливого покупця асфальтозмішувача.
Крім того, згідно Інформаційних баз даних податкового органу по TOB «Юніксінвестагро» обліковується наступна інформація: код ЄДРПОУ 31708547, юридична адреса - Дніпропетровська обл. м. Новомосковськ, вид діяльності - інші види оптової торгівлі, стан платника - «8» - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, чисельність працюючих - 4 особи, балансова вартість основних фондів станом на 01.01.2010 р. - 6,3 тис.грн., в тому числі основні фонди 4 гр. - 6,3 тис.грн., керівник підприємства, головний бухгалтер, засновник в одній особі - ОСОБА_2, п.н. 2333417930, свідоцтво платника ПДВ № 100048549 від 22.06.2007 року анульовано 30.05.2011 року, причина анулювання - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням.
З огляду на інформацію баз даних податкового органу щодо контрагента позивача, відсутність письмового договору, який би передбачав всі істотні умови угоди, відсутність з боку позивача будь - яких дієвих заходів щодо отримання придбаного товару або повернення витрачених коштів, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що зазначена господарська операція ТОВ «Конвалія - Ш» не була направлена на реальне настання наслідків, а відтак не повинна включатись до складу валових витрат підприємства.
Отже, висновки акта перевірки про порушення ТОВ «Конвалія - Ш» вимог п.п.5.3.2 п.5.3 ст.5, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (що діяв на момент вчинення порушення), в результаті чого встановлено завищення валових витрат за 1 квартал 2010 року внаслідок врахування у їх складі попередньої оплати, перерахованої на придбання асфальтозмішувача ДС-117-2е в сумі 23333,33 грн., крім того ПДВ 4666,67 грн., є правомірними та обґрунтованими .
Щодо висновків акта перевірки про порушення позивачем п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 з урахуванням вимог п.1.32 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (що діяв на момент вчинення порушення), в результаті чого встановлено завищення валових витрат перевіряємого періоду на загальну суму 189000 грн. внаслідок врахування вартості витрат, здійснених на адресу ФОП ОСОБА_3 (м.Шостка, і.н. НОМЕР_5) на загальну суму 71000 грн. та на адресу ФОП ОСОБА_1 (с. Собич, і.н.НОМЕР_6) на загальну суму 118000 грн., колегія суддів зауважує на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді апеляційної скарги, що TOB "Конвалія-Ш" протягом перевіреного періоду були укладені договори № 2/09 від 01.09.2009р., № 1/10 від 04.01.2010р., № 1/11 від 04.01.2011р. з СПД ФО ОСОБА_3, платником єдиного податку, про надання юридичних послуг.
Пунктом 1.1. вказаних договорів передбачено, що відповідно до умов договору виконавець приймає на себе зобов'язання надавати замовнику юридичні послуги.
Пунктом 4.1 договорів встановлено, що вартість послуг за договорами становить 5000 грн. без урахування ПДВ за місяць, 9000 грн. без урахування ПДВ за квартал, 5000 грн. без урахування ПДВ за місяць відповідно.
Перелік видів юридичних послуг у вартісному виразі договорами не визначено, з чого не можливо встановити, який обсяг таких послуг дорівнював саме загальній сумі договорів: 5000 грн. за місяць, 9000 грн. за квартал, 5000 грн. за місяць відповідно (а.с. 130-135).
Отримання зазначених юридичних послуг оформлено актами здавання-приймання виконаних робіт (а.с. 136-146).
Колегія суддів вважає за необхідне зауважити на тому, що підприємством позивача не надано до суду будь-яких доказів результатів виконаних юридичних послуг, за переліком, зафіксованим в актах здавання-приймання.
При цьому в наданих до матеріалів справи актах здавання-приймання виконаних робіт за кожен місяць наведений ідентичний зміст виконаних юридичних послуг.
Звіти виконавця про надання конкретних юридичних послуг під час перевірки не надавались.
Також, TOB "Конвалія-Ш" протягом перевіреного періоду були укладені договори № 2 від 01.09.2009р., № 1 від 04.01.2010р., № 1 від 04.01.2011р. з СПД ФО ОСОБА_1, платником єдиного податку, про надання послуг з прибирання та утримання в чистоті території АЗС за адресою: АДРЕСА_1
Пунктом 5.1 договорів встановлено, що загальна вартість робіт за договорами становить 7000 грн. без урахування ПДВ за місяць, 6000 грн. без урахування ПДВ за місяць, 6000 грн. без урахування ПДВ за місяць відповідно.
Переліку видів робіт та їх вартості договорами також не визначено, з чого не можливо встановити, який обсяг робіт дорівнював саме загальній сумі договорів: 7000 грн. за місяць, 6000 грн. за місяць, 6000,00 грн. за місяць відповідно (а.с. 89-93).
Отримання вказаних робіт оформлено актами здавання-приймання виконаних робіт (а.с. 95-106).
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зауважити на таке.
Пунктом 2.1. вказаних договорів передбачено, що відповідно до умов договору виконавець приймає на себе зобов'язання по прибиранню та утриманню в чистоті території АЗС, розташованої в АДРЕСА_1
Згідно з п.4.1 вказаного договору для виконання робіт Виконавець наймає робочу силу, забезпечує самостійно і за свій рахунок інструментами та матеріалами.
Таким чином, в даному випадку ПП ОСОБА_1 виступає як посередник.
Позивачем не надано до суду економічного обґрунтування необхідності укладення окремого договору на надання послуг по прибиранню та утриманню в чистоті території АЗС через посередника, а не безпосередньо з виконавцем послуг, оскільки виконання даного виду послуг не потребує залучення кваліфікованого персоналу.
Необхідно зауважити на той факт, що в актах виконаних робіт не конкретизовано перелік виконаних робіт, місце та дата виконання робіт, відсутня інформація про конкретні послуги, які надані замовнику, їх кількість та вартість, одиницю виміру, види наданих згідно з актами здавання-приймання послуг носять загальний характер і фактично відтворюють умови договорів.
З огляду на викладене, акти здавання-приймання виконаних робіт, в яких зазначено лише зміст юридичних послуг та послуга з прибирання та утримання в чистоті території АЗС не можуть бути визнані такими, що підтверджують реальність витрат позивача, оскільки первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обов'язкові реквізити, передбачені ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", в іншому ж випадку, у платника податку не виникає права відносити до складу валових витрат витрати без належних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Валові витрати можуть бути підтверджені лише тими документами, які свідчать про реальність виконання договору, зміст, обсяг наданих послуг та їх вартість.
Проте, вказані акти здавання-приймання виконаних робіт не відображають зміст господарської операції та її вимірник, а тому не можуть вважатись первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, що відображають фактично здійснені позивачем господарські операції.
Згідно з абзацом четвертим пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону 168/97-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
З огляду на викладене, не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги позивача про те, що валові витрати при господарських відносинах з СПД ФО ОСОБА_3 та СПД ФО ОСОБА_1 підтверджені відповідними первинними документами.
Виходячи з вищезазначеного, висновки акта перевірки про порушення позивачем п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 з урахуванням вимог п.1.32 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (що діяв на момент вчинення порушення), в результаті чого встановлено завищення валових витрат перевіряємого періоду на загальну суму 189000 грн. внаслідок врахування вартості витрат, здійснених на адресу ФОП ОСОБА_3 (м.Шостка, і.н. НОМЕР_5) на загальну суму 71000 грн. та на адресу ФОП ОСОБА_1 (с. Собич, і.н.НОМЕР_6) на загальну суму 118000 грн., є правомірними та обґрунтованими.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують з підстав, наведених вище.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби, Товариства з обмеженою відповідальністю "Конвалія-Ш" залишити без задоволення.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19.06.2012р. по справі № 2а-1870/2135/12 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)П'янова Я.В.
Судді(підпис) (підпис) Зеленський В.В. Чалий І.С.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: П'янова Я.В.