Ухвала від 23.10.2012 по справі 1807/2а-3117/12

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2012 р.Справа № 1807/2а-3117/12

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: П'янової Я.В.

Суддів: Зеленського В.В. , Чалого І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Конотоп та Конотопському районі Сумської області на постанову Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 25.06.2012р. по справі № 1807/2а-3117/12

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в м. Конотоп та Конотопському районі Сумської області

про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Конотоп та Конотопському районі Сумської області, в якому просив визнати неправомірною відмову відповідача у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку згідно ч. 1 ст. 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зобов'язати відповідача призначити пенсію зі зменшенням пенсійного віку на 10 років відповідно до ч. І ст. 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Постановою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 25.06.2012 р. позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Визнано неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі в призначенні ОСОБА_1 пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі призначити ОСОБА_1 пенсію зі зменшенням пенсійного віку на 10 років відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", провести розрахунок невиплачених коштів пенсії з дня звернення за призначенням пенсії, тобто з 27 жовтня 2011 року, та виплатити їх.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Позивач надав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач надіслав до суду заяву про розгляд справи без участі свого представника.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (2 категорія), що підтверджується відповідним посвідченням.

26 травня 2011 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі з заявою про призначення йому пенсії за віком як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, проте 05 серпня 2011 року рішенням відповідача йому відмовлено в призначенні пенсії із зменшенням пенсійного віку у зв'язку з відсутністю підтверджуючих документів про дні виїзду в зону відчуження.

27 жовтня 2011 року позивач повторно подав заяву про призначення пенсії відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". До заяви були додані документи про період роботи позивача у зоні відчуження з 02 травня по 06 травня 1986 року.

Рішенням Управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі 23.03.2012 року за вих. № 5206/05 позивачу відмовлено в призначенні вищезазначеної пенсії у зв'язку з тим, що відсутні документи, які підтверджують факт перебування в зоні відчуження під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с. 14-15).

Не погодившись з такими діями відповідача, ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач надав всі необхідні документи, передбачені Порядком надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, які підтверджують період роботи позивача в зоні відчуження в 1986 році, а тому дії відповідача по відмові у призначенні пенсії ОСОБА_1 зі зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є неправомірними.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України від 28.02.1991 року № 796 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до ч.1 ст. 55 Закону "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів - 10 років.

Перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджено Постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 23.07.91 р. № 106.

Згідно зі ст. 65 Закону № 796-ХІІ документами, які підтверджують статус громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користуватися пільгами, встановленими цим Законом, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".

Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженим Постановою Правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 р. № 22-1 визначено, що до заяви про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-ІУ (зі змінами та доповненнями), зокрема, додаються: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, форму якої затверджено постановою Державного комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.88 р. № 122; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (при призначенні пенсії з використанням норм ст. 55 Закону № 796-ХІІ).

Основним документом, що визначає час виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС безпосередньо в зоні відчуження являється довідка ф.122, яка видається на підставі первинних документів лише тими підприємствами, установами, організаціями, в складі яких працівник безпосередньо виконував роботи по ліквідації наслідків аварії.

У разі неможливості подання довідки за формою № 122 для визначення права на призначення пенсії надаються інші (первинні) документи, що стверджують період роботи в зоні відчуження:

- первинні документи, що стверджують періоди перебування в зоні відчуження: довідки про період роботи в зоні, табеля обліку робочого часу за період роботи в зоні, копії відомостей (особових) рахунків на виплату заробітної плати.

Факт перебування ОСОБА_1 в зоні відчуження в травні 1986 року підтверджується довідкою №183 від 15.02.1999 року ВАТ КП "Агротехсервіс" (а.с. 8), табелем обліку робочого часу ПАТ "Конотоп-Агротехсервіс" за травень 1986 року , поясненням свідка ОСОБА_2

Виходячи з вищезазначеного, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що позивач надав всі необхідні документи, передбачені Порядком надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, які підтверджують період роботи позивача в зоні відчуження в 1986 році, а тому дії відповідача по відмові у призначенні пенсії ОСОБА_1 зі зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є неправомірними.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують з підстав, наведених вище.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Конотоп та Конотопському районі Сумської області залишити без задоволення.

Постанову Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 25.06.2012р. по справі № 1807/2а-3117/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)П'янова Я.В.

Судді(підпис) (підпис) Зеленський В.В. Чалий І.С.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: П'янова Я.В.

Попередній документ
27294302
Наступний документ
27294304
Інформація про рішення:
№ рішення: 27294303
№ справи: 1807/2а-3117/12
Дата рішення: 23.10.2012
Дата публікації: 08.11.2012
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Харківський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: