15 жовтня 2012 р.Справа № 1807/2а-500/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: П'янової Я.В.
Суддів: Зеленського В.В. , Чалого І.С.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвали Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 21.01.2011р. по справі № 1807/2а-500/11
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі
про визнання неправомірними дій щодо неправильного нарахування та невиплати щомісячної державної соціальної допомоги та зобов'язання здійснити нарахування та виплату державної соціальної допомоги "Дітям війни",
Позивач, ОСОБА_1, 13 січня 2011 року звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі про визнання неправомірними дій відповідача щодо неправильного нарахування та невиплати щомісячної державної соціальної допомоги та зобов'язання здійснити нарахування та виплату державної соціальної допомоги "Дітям війни" за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2010 року.
21 січня 2011 року ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Також, ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 21 січня 2011 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі про визнання неправомірними дій щодо неправильного нарахування та невиплати щомісячної державної соціальної допомоги та зобов'язання здійснити нарахування та виплату державної соціальної допомоги "Дітям війни" в частині вимог з 01 січня 2006 року по 12 липня 2010 року залишено без розгляду.
На зазначені ухвали суду позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати ухвали суду першої інстанції та прийняти рішення про поновлення пропущеного строку звернення до суду, направити справу для її розгляду по суті до суду першої інстанції, вважаючи оскаржувані ухвали безпідставними, необґрунтованими, неправомірними та незаконними, оскільки вони винесені з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
Відмовляючи в задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів, які б підтверджували поважні причини пропуску строку звернення.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції через таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 102 Кодексу адміністративного судочинства України, пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
Проте, в матеріалах справи та в самій позовній заяві не міститься клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду з позовом, а отже ухвала від 21.01.2011 року про відмову задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду є необґрунтованою та винесеною без достатніх на те підстав, а тому підлягає скасуванню.
Залишаючи позов без розгляду за період з 01 січня 2006 року по 12 липня 2010 року, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено встановлений ч. 2 ст. 99 КАС України строк звернення до суду з адміністративним позовом та згідно з положенням частини 1 статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції через таке.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом 13.01.2011 року із вимогами щодо захисту його порушених прав, що мали місце з січня 2006 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Тобто, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
Згідно з ч. 2 ст. 99 КАС України (в редакції, яка діяла до 30.07.2010 року) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлювався річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
30.07.2010 року Законом України "Про судоустрій України" від 07.07.2010 року зазначений строк звернення з позовом до адміністративного суду було скорочено до шести місяців.
Таким чином, перебіг шестимісячного строку розпочався з 30.07.2010 року, оскільки до цієї дати для звернення до суду з позовом було встановлено один рік та позивач не був обізнаний про його скорочення.
Колегія суддів апеляційної інстанції, виходячи з наведеного, вважає за необхідне застосувати до спірних правовідносин ч. 2 ст. 99 КАС України, яка діяла до 30.07.2010 року, виходячи з принципу юридичної визначеності та на підставі рішення Європейського суду з прав людини від 28.03.2006 року по справі "Мельник проти України" (заява №23436/03).
Отже, враховуючи дату звернення позивача до суду, річний строк на звернення до суду з позовом та період, за який позивач просить суд захистити його права, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що права позивача підлягають захисту з 13.01.2010 року.
Необґрунтованими, на думку колегії суддів, є посилання позивача на необхідність застосування до спірних правовідносин положень Закону України "Про пенсійне забезпечення" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з огляду на таке.
Згідно з ч. 2 ст.87 Закону України "Про пенсійне забезпечення" суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. З врахуванням вказаних норм Закону без обмеження будь-яким строком мають виплачуватися лише нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію.
Предметом розгляду у цій справі є позовні вимоги про визнання неправомірними дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень, зобов'язання його здійснити перерахунок пенсії та виплату недоотриманої пенсії, яка не була нарахована відповідачем, тому вищевказані норми Закону України "Про пенсійне забезпечення" до цих правовідносин застосовуватись не можуть.
З огляду на вищезазначене, строк звернення до суду по справі регламентовано Кодексом адміністративного судочинства України.
Виходячи з вищезазначеного, суд першої інстанції неправомірно залишив позов ОСОБА_1 без розгляду за період з 13 січня 2010 року по 12 липня 2010 року, чим порушив при винесенні рішення норми процесуального права, тому ухвала від 21.01.2011 р. підлягає скасуванню в цій частині на підставі п.4 ч. 1 ст. 204 Кодексу адміністративного судочинства України з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Вимога позивача в апеляційній скарзі про поновлення строку для звернення до адміністративного суду з позовом та відкриття провадження по справі не підлягає задоволенню, оскільки це є компетенцією суду першої, а не апеляційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 199,п.4 ч. 1 ст. 204, ст.ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 21.01.2011 р. по справі № 1807/2а-500/11 про відмову ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду - скасувати.
Ухвалу Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 21.01.2011р. по справі № 1807/2а-500/11 про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 за період з 13 січня 2010 року по 12 липня 2010 року - скасувати.
Справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі про визнання неправомірними дій щодо неправильного нарахування та невиплати щомісячної державної соціальної допомоги та зобов'язання здійснити нарахування та виплату державної соціальної допомоги "Дітям війни" за період з 13 січня 2010 року по 12 липня 2010 року направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
В цій частині ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та в силу ст. 211 КАС України оскарженню не підлягає.
В іншій частині ухвалу Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 21.01.2011 року по справі № 1807/2а-500/11 про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 за період з 01 січня 2006 року по 12 січня 2010 року - залишити без змін.
В цій частині ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)П'янова Я.В.
Судді(підпис) (підпис) Зеленський В.В. Чалий І.С.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: П'янова Я.В.