28 вересня 2012 р. Справа № 2027/2а-7234/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.
Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова на постанову Московського районного суду м. Харкова від 21.04.2011р. по справі № 2027/2а-7234/11
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова
про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,
11.04.2011 року позивач, ОСОБА_1, звернувся до Московського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, в якому просив суд визнати незаконними дії відповідача щодо застосування при перерахунку пенсії за віком від стажу роботи та заробітку показник середньої заробітної плати за 2008 рік у розмірі 1573,99 грн.; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії за віком від стажу та заробітку, враховуючи показник середньої заробітної плати за 2009 рік у розмірі 1650,43 грн. з 01.01.2010 року та проводити виплати в подальшому.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 11.04.2011 року відкрито скорочене провадження у справі за позовом ОСОБА_1.
За результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження, постановою Московського районного суду м. Харкова від 21.04.2011 року позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Московському районі м. Харкова провести з 01 січня 2010 року перерахунок ОСОБА_1 за віком від стажу роботи та заробітку із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2009 рік.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Московському районі м. Харкова виплатити ОСОБА_1 різницю його пенсії за віком від стажу роботи та заробітку, що утворилася внаслідок її перерахунку з 01 січня 2010 року із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2009 рік.
Стягнуто з державного бюджету на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 3 грн. 40 коп.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Московського районного суду м. Харкова від 21.04.2011 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів ст.ст. 40, 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.ст. 22, ч. 1 ст. 46 Конституції України, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини викладені в апеляційній скарзі.
Виходячи з приписів абз. 4 ч. 8 ст. 183-2 КАС України, апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості та дійшов висновку про наявність підстав для їх задоволення.
Між тим, колегія суддів не може погодитись з обґрунтованістю таких висновків суду, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом 11.04.2011 року із вимогами щодо захисту його порушених прав за період з 01.01.2010 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч.2 ст. 99 КАС України (в редакції, яка діяла до 30.07.2010 року) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлювався річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
30.07.2010 року Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 року зазначений строк звернення з позовом до адміністративного суду було скорочено до шести місяців.
Таким чином, перебіг шестимісячного строку розпочався з 30.07.2010 року.
Отже, враховуючи дату звернення позивача до суду, шестимісячний строк на звернення до суду з позовом та період, за який позивач просить суд захистити його права, колегія суддів приходить до висновку, що права позивача підлягають захисту з 11.10.2010 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих матеріалів справи не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Враховуючи, що матеріали справи не містять доказів поважності пропуску строку звернення до адміністративного суду з позовом щодо визнання незаконними дій, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії за період з 01.01.2010 року по 10.10.2010 року, колегія суддів вважає, що судом, при ухваленні рішення, порушено приписи ст.ст. 99, 100 КАС України.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що через порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанова суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог за період з 01.01.2010 року по 10.10.2010 року підлягає скасуванню, з залишенням цієї частини позовних вимог без розгляду.
Переглянувши постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 за період з 11.10.2011 року, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною четвертою статті 42 Закону № 1058-IV встановлено, що в разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після її призначення. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що показник заробітної плати для перерахунку пенсії визначається за двома можливими методами за вибором пенсіонера.
За першим методом розрахунок пенсії здійснюється із тієї заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія.
При застосуванні другого методу змінюються лише ті показники розрахунку заробітної плати, на які здійснюється посилання у цій нормі (за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону № 1058-IV).
За змістом частини першої статті 40 цього Закону для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
Слова "за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року"означають, що враховується вся заробітна плата, в тому числі і та, яку отримував позивач після призначення пенсії.
Заробітна плата для обчислення пенсії в обох випадках розраховується за формулою, наведеною в частині другій статті 40 Закону № 1058-IV: Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ;
К - кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Таким чином, заробітна плата, яку отримував позивач, продовжуючи працювати після призначення йому пенсії, має значення для визначення додаткових коефіцієнтів заробітної плати за кожний відпрацьований місяць після призначення пенсії.
Таким чином, у формулі обчислення заробітної плати Зп = Зс х (Ск : К) змінними показниками будуть (Ск : К).
У частині четвертій статті 42 Закону № 1058-IV зазначено, що при обчисленні заробітної плати для перерахунку пенсії можуть бути змінені показники заробітної плати за періоди страхового стажу після призначення пенсії, але не зазначено, за який календарний рік береться середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України.
Отже, зі змісту частини другої статті 40 Закону № 1058-IV слідує, що цей показник повинен бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії.
Враховуючи, що позивач має право обрати метод обчислення заробітної плати для перерахунку пенсії, в тому числі і з урахуванням заробітної плати, яку він отримував до моменту перерахунку пенсії, але не має права вимагати застосування показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції, щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог та зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова здійснити перерахунок пенсії позивачу із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009 рік.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції через порушення ним норм матеріального та процесуального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 99, 100, 160, 167, 195, 196, ч. 10 ст. 183-2, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова задовольнити частково.
Постанову Московського районного суду м. Харкова від 21.04.2011р. по справі № 2027/2а-7234/11 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії в частині позовних вимог за період з 01.01.2010 року по 10.10.2010 року - залишити без розгляду.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В.
Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Дюкарєва С.В.