15 жовтня 2012 р. Справа № 2027/4405/2012
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: П'янової Я.В.
Суддів: Зеленського В.В. , Чалого І.С.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Московського районного суду м. Харкова від 26.03.2012р. по справі № 2027/4405/2012
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова
про зобов'язання відповідача в перерахунку пенсії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова , в якому просила суд визнати неправомірними дії Управління пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова щодо застосування при здійснені перерахунку моєї пенсії показника середньої плати (доходу) працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2007 рік, зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова здійснити перерахунок моєї пенсії за віком за період з 01 березня 2010 року з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні з якої сплачені страхові внески за 2010 рік.
Постановою Московського районного суду м. Харкова від 26.03.2012 року в задоволенні зазначеного позову відмовлено.
Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на прийняття оскаржуваного рішення з порушенням норм матеріального права, а саме: ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач отримує пенсію за віком та перебуває на обліку у відповідача.
Відповідачем, відповідно до поданої позивачем заяви було здійснено перерахунок пенсії, без урахування приписів ч.2 ст.40 зазначеного Закону, а саме не включено до складової заробітної плати показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії.
Позивач вважає здійснення відповідачем перерахунку пенсії у такий спосіб неправомірним.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності в діях відповідача при здійсненні перерахунку пенсії порушень приписів діючого законодавства.
Колегія суддів погоджується з обґрунтованістю таких висновків суду, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.4 ст.42 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" (надалі-Закон № 1058) передбачено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії проводиться не раніш як через 2 роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсій. Перерахунок пенсій здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону.
Така редакція існує після визнання неконституційними змін, внесених підпунктом "б" підпункту 10 пункту 35 Розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008.
Скасовані зміни надавали можливість перераховувати пенсію із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 Закону № 1058, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Аналіз відновленої (діючої) норми абзацу 3 частини 4 статті 42 Закону № 1058 доводить, що перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Тобто, правила частини першої статті 40 Закону № 1058 при перерахунку пенсії, застосовуються виключно з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід).
Частина перша статті 40 Закону № 1058 передбачає, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року.
Середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, використовується як складова для призначення пенсії відповідно до частини 2 статті 40 Закону № 1058, і є величиною постійною не змінною при перерахунку пенсії, на відміну від інших показників, які використовуються при визначенні заробітної плати (доходу) застрахованої особи для обчислення пенсії.
Колегія суддів зазначає, що правове розуміння понять "середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України" та "показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно до цього закону, враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії" є різними правовими категоріями, в основі цієї різності лежить, перед усім, різні економічні критерії їх визначеності, внаслідок чого ототожнювати ці поняття не можна.
Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення. Такими законами є Закон України "Про пенсійне забезпечення" та Закон України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування. З огляду на зазначене та керуючись положеннями принципу законності, закріпленого в статті 9 КАС України, положення постанови КМУ № 530 від 28 травня 2008 року не можуть застосовуватись до спірних відносин.
Перерахунок пенсії з більш високого заробітку передбачений статтею 69 Закону України "Про пенсійне забезпечення", відповідно до якої пенсіонерам, які пропрацювали після призначення пенсії, у тому числі за віком, не менш як два роки з більш високим заробітком, ніж той, з якого було обчислено пенсію, встановлюється за заявою пенсіонера новий розмір пенсії, виходячи з більш високого заробітку, який визначається за два роки роботи підряд для призначення пенсії відповідно до статей 64-67 цього Закону. У разі подальшого зростання заробітку пенсіонера провадиться за його заявою новий перерахунок пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш ніж через два роки після попереднього перерахунку.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що підстави для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні відсутні.
Крім того, колегія суддів зазначає, що обчислення включає в себе призначення та перерахунок пенсії, разом з цим це не є тотожні поняття, вони мають різний правовий зміст та правове навантаження, при цьому формула обчислення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії (призначення та перерахунку) визначається частиною 2 статті 40 Закону 1058, з тією тільки різницею, що середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення визначається один раз при призначенні пенсії, і в подальшому використовується як постійна величина для пенсіонера, на відміну від інших показників, а саме суми коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць та кількості місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - позивача у справі.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Московського районного суду м. Харкова від 26.03.2012р. по справі № 2027/4405/2012 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі , є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (підпис)П'янова Я.В.
Судді(підпис) (підпис) Зеленський В.В. Чалий І.С.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: П'янова Я.В.