24 вересня 2012 р. Справа № 2а-2100/12/2070
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Подобайло З.Г.
Суддів: Мельнікової Л.В. , Григорова А.М.
за участю секретаря судового засідання Співак О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ДПІ у Київському районі м.Харкова Харківської області ДПС та ТОВ "Компані "Плазма" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.03.2012р. по справі № 2а-2100/12/2070
за позовом ТОВ "Компані "Плазма"
до ДПІ у Київському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби
про скасування податкових повідомлень-рішень,
ТОВ "Компані "Плаза"звернулося до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Київському районі м. Харкова від 11.011.2011 року № 0001162307, 000152307, 0001142307 та від 20.12.2011 року № 0004931702.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2012 року адміністративний позов ТОВ "Компані "Плазма" задоволено частково. Податкове повідомлення рішення від 11.11.2011 року № 0001162307 в частині донарахування податку на додану вартість та штрафних санкцій по взаємовідносинам із ПП " Контент -Груп", ТОВ "Аурум Проспект", ТОВ "Атрія" залишено без змін. В іншій частині податкове повідомлення рішення від 11.11.2011 року № 0001162307 скасовано. Податкове повідомлення рішення від 11.11.2011 року № 0001152307 в частині донарахування податку на прибуток та штрафних санкцій по взаємовідносинам із ПП " Контент -Груп", ТОВ "Аурум Проспект", ТОВ "Атрія" залишено без змін. В іншій частині податкове повідомлення рішення від 11.11.2011 року № 0001152307скасовано. Податкове повідомлення рішення від 11.11.2011 року № 0001142307 в частині нарахування штрафних санкцій по взаємовідносинам із ПП " Контент -Груп", ТОВ "Аурум Проспект", ТОВ "Атрія" залишено без змін. В іншій частині податкове повідомлення рішення від 11.11.2011 року № 0001142307 скасовано. Податкове повідомлення рішення від 20.12.2011 року № 0004931702 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб по взаємовідносинам із ПП " Контент -Груп", ТОВ "Аурум Проспект", ТОВ "Атрія" залишено без змін. В іншій частині податкове повідомлення рішення від 20.12.2011 року № 0004931702 скасовано. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "Компані Плазма" (код 36226451) судовий збір у розмірі 1089,0 грн.
ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, не погоджуючись з вказаною постановою суду, подала апеляційну скаргу , вважає, що постанова прийнята із недоведеністю обставин, які мають значення для справи та суд вважає встановленими, з невідповідністю висновків суду обставинам справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та просить суд апеляційної інстанції скасувати повністю постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2012р., прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
ТОВ "Компані "Плаза", не погоджуючись з постановою суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову , подало апеляційну скаргу , вважає постанову прийнятою в результаті неповного з'ясування обставин справи , неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи , просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову , прийняти нову постанову , якою скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова від 11.011.2011 року № 0001162307, 000152307, 0001142307 та від 20.12.2011 року № 0004931702
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи у їх сукупності, постанову суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби не підлягає задоволенню , а апеляційна скарга ТОВ "Компані "Плаза" підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що в період з 11.10.2011 по 20.10.2011 року фахівцями ДПІ у Київському районі м. Харкова проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.10.2010 року по 30.06.2011 року, за результатами якої складено акт від 27.10.2011 року № 3771/233/36226451.
Перевіркою встановлено порушення ч.1 ст.203, ст.ст.215,228, ч.1 ст.216 ЦК України і як насідок порушення ст.3-5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ст.ст.3,4 п.7.3 , п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість",ст.ст.185,188,192,198 ПК України; абз. "г"пп.17 п.2 ст.164 ПК України, п.2.11 постанови Правління НБУ "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні"по взаємовідносинам з ПП "Контент Груп", ТОВ "Атрия", ТОВ "Аурум Проспект", ТОВ "ВКФ "Азов-Механік", ТОВ "Дім Пива", ТОВ "Компанія "Єврохім", ТОВ "Етман", ТОВ "Інтехмаш", ТОВ "Дара-Сервіс", ТОВ "Фінвестбуд", ТОВ "Транс Агентство Метал", ПП "Олл Ленд", ТОВ "Ітер".
На підставі висновків акту перевірки ДПІ у Київському районі м. Харкова прийняті податкові повідомлення-рішення від 11.11.2011 року № 0001162307, яким підприємству визначено податкове зобов'язання за основним платежем податок на додану вартість у розмірі 521346,00 грн. та нараховані штрафні санкції у сумі 78815,75 грн.; № 001152307, яким позивачеві збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 635897,00 грн., та нарахований штраф у сумі 99934,25 грн.; № 0001142307, яким визначено штрафні санкції у розмірі 1492842,06 грн. за порушення ведення касових операцій у національній валюті.
Не погодившись із висновками акту перевірки та винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач скористався правом адміністративного оскарження, визначеного ст.56 ПК України, за результати якого частково задоволено скарги позивача та винесено податкове повідомлення-рішення від 20.12.2011 року № 0004931702, яким позивачеві збільшено суму податку з доходів фізичних осіб на 52612,00 грн.
Судовим розглядом встановлено, що підставою для встановлення порушень позивачем вимог діючого податкового законодавство стало те, що на підставі актів (довідок) перевірок контрагентів позивача ТОВ "ВКФ "Азов-Механік", ТОВ "Дім Пива", ТОВ "Компанія "Єврохім", ТОВ "Етман", ТОВ "Інтехмаш", ТОВ "Дара-Сервіс", ТОВ "Фінвестбуд", ТОВ "Транс Агентство Метал", ПП "Олл Ленд", ТОВ "Ітер"встановлено неможливість фактичного здійснення господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів необхідних для здійснення операцій з купівлі продажу; відсутність необхідних умов для досягнення здійснення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних засобів, складських приміщень, транспортних засобів; порушення ч.1 ст.203, ст.ст.215,228, ч.1 ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинам здійсненим з постачальниками та покупцями; відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.ст.3-5 Закону України "Про оприбуткування прибутку підприємств"; відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.ст.3,4 п.п.7.3.,7.4. ст..7 Закону України "Про податок на додану вартість"та п.185.1 ст.185, п.186.1 ст.186, п.187.1 ст.187, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 ПК України. Крім того перевіркою встановлено, що позивачем на підставі угод, укладених з ПП "Контент Груп", ТОВ "Атрия", ТОВ "Аурум Проспект”про надання інформаційно-консультаційних послуг, послуг з дослідження ринку та пошуку контрагентів і укладення з ними угод купівлі-продажу у 2010 році до складу валових витрат віднесено 1293950,00 грн. та відповідно до складу податкового кредиту з ПДВ 258790,00 грн., тоді як до перевірки не надано інформації щодо економічного обґрунтування впливу отриманих послуг на фінансово-господарську діяльність підприємства; звіти та акти виконаних робіт не дають змоги ідентифікувати, які програми дій з аналізу ринку проведені; загальна сума витрат понесених за вказаними договорами дорівнює 1293950,00 грн., тоді як оподатковуваним за вказаний період є прибуток підприємства у розмірі 106184,00 грн.; акти виконаних робіт не відповідають вимогам, що встановлені до первинних документів.
Задовольняючи позовні вимоги частково , суд першої інстанції виходив з того, твердження відповідача щодо нікчемності договорів, укладених між позивачем з ТОВ "ВКФ "Азов-Механік", ТОВ "Дім Пива", ТОВ "Компанія "Єврохім", ТОВ "Етман", ТОВ "Інтехмаш", ТОВ "Дара-Сервіс", ТОВ "Фінвестбуд", ТОВ "Транс Агентство Метал", ПП "Олл Ленд", ТОВ "Ітер" ґрунтуються лише на припущеннях, зроблених на підставі аналізу податкової звітності контрагентів, відповідальність за правильність та достовірність складання якої позивач не несе, а тому висновки щодо порушення позивачем ст.3-5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ст.ст.3,4 п.7.3 , п.7.4. ст..7 Закону України "Про податок на додану вартість",ст.ст.185,188,192,198 ПК України в результаті здійснення ним правовідносин з вказаними контрагентами не відповідають дійсності, суперечать фактичним обставинам та чинному законодавству України.
Відмовляючи у задоволенні позову , суд першої інстанції виходив з необґрунтованості витрат на консультаційні послуги за договорами, укладеними позивачем з ПП "Контент Груп", ТОВ "Атрия", ТОВ "Аурум Проспект" та недоведеності використання їх результатів у подальшій господарській діяльності, а тому вони не можуть бути віднесені на результати господарської діяльності позивача, оскільки відсутні самі обставини витрат, заснованих на компенсації вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, тому дійшов висновку про правомірність встановлення податковим органом порушенняпозивачем приписів ст.3-5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ст.ст.3,4 п.7.3 , п.7.4. ст..7 Закону України "Про податок на додану вартість"по договорам з вказаними контрагентами. Також, судом встановлено, що за вказаними договорами оплата послуг частково здійснена у готівковій формі , а тому є правомірними висновки акту перевірки та відповідно прийнятих за його наслідками податкових повідомлень рішень, стосовно порушення позивачем приписів абз. "г"пп.17 п.2 ст.164 ПК України, п.2.11 постанови Правління НБУ "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні"
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"валовий дохід - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно з п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 цього ж Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3.-5.7. цієї статті.
Відповідно до пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств"до витрат, не пов'язаним з веденням господарської діяльності віднесений вичерпний перелік витрат, а саме витрат на організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання лотерей, участь в азартних іграх, фінансування особистих потреб фізичних осіб.
Так, положеннями п.5.3. - 5.7. зазначеного вище Закону встановлено певні обмеження або пряму заборону щодо включення деяких витрат до складу валових витрат.
Заборони щодо включення до складу валових витрат, пов'язаних з придбанням товару, оренди приміщення, заробітної плати, амортизації, комісії банку законодавцем не встановлено.
Відповідно до п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 наведеного Закону не включаються до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Враховуючи наведені норми законодавець поставив в залежність право платника податку включити до складу валових витрат звітного періоду, лише ті витрати, які пов'язані з виробничою діяльністю та підтверджені відповідними документальними доказами.
Відсутність однієї із зазначених умов ( пов'язаності з виробничою діяльністю та наявність документального підтвердження) не дає платникові податків включати суми витрат до валових витрат бази оподаткування податку на прибуток.
Згідно п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України, витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.
Відповідно до п.п.138.2 ст.138 Кодексу, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Пунктом 1.7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.
Підпунктом 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;
або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
У відповідності до п.7.4.1 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно п.п. 7.4.4. п.7.4 ст. 7 Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Також, згідно з п.7.4.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97 -ВР є податкова накладна, яка одночасно є звітним податковим і розрахунковим документом відповідно пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону.
Відповідно до п.7.5. Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Підпунктом 7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"№ 168/97 -ВР (далі Закон № 168/97 -ВР) встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97 -ВР є податкова накладна, яка одночасно є звітним податковим і розрахунковим документом відповідно пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону та видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.
Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку, як встановлено пп 7.2.8 п.7.2 ст.7 Закону України від 03.04.1997, № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість".
Згідно вимог підпункту 7.2.4 п.7.2 ст. 7 цього Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), має таке юридичне значення при обов'язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість в порядку, встановленому статтею 9 Закону України "Про податок на додану вартість".
Пунктами 9.4, 9.5, 9.6, 9.8 цієї статті передбачено, що про реєстрацію особи платником податку на додану вартість їй органом державної служби надається свідоцтво про реєстрацію як платника податку. Свідоцтво про реєстрацію діє до дати його анулювання.
Пунктом 9.2 ст.9 Закону № 168/97 -ВР визначено, що будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.
Відповідно до н.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 вказаного Закону, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; є) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Розділ V Податкового кодексу України визначає платників податку на додану вартість, об'єкт оподаткування, дату виникнення податкових зобов'язань, порядок визначення бази оподаткування, розміри ставок податку, порядок визначення суми податку та строки проведення розрахунків тощо.
Відповідно до вимог стаття 185.1 Податкового Кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:
а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;
б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;
в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт);
г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт);
ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України;
д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України;
е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Згідно статті 187.1. Податкового Кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно з пунктами 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Стаття 200 Податкового кодексу України регламентує порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.
Відповідно до п. 200.1 цієї статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно з п. 200.2 цієї статті при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3).
Згідно п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;
б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Отже, від'ємне значення як категорія Кодексу - це також математична (об'єктивна) категорія; різниця між зменшуваним (податкове зобов'язання) та від'ємником (податковим кредитом). Від'ємне (позитивне) значення є результатом математичної дії -"віднімання", и в силу дії об'єктивних законів не може бути змінено будь-чиєю волею.
Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Пунктом 184.1 статті 184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку
Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996 від 16.07.1999 визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), має таке юридичне значення при обов'язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість в порядку, встановленому статтею 9 Закону України "Про податок на додану вартість".
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що між позивачем та ПП "Олд Ленд" укладено договір купівлі продажу від 01.04.2011 року № 010423.
На виконання вказаного договору підприємству видані податкові накладні на підставі яких позивачем сформовано та віднесено до складу податкового кредиту суму в розмірі 406732,00 грн.
З матеріалів справи вбачається , що оплата за вказаний товар проведена як у готівковій так і безготівковій формах (а.с.14-57, т.13), транспортування від позивача покупцеві підтверджується ТТН (а.с.174-196, т.16), взяття на облік проведено по оборотно- сальдовому рахунку 281 за відповідний період.
Між позивачем та ТОВ "Дара-Сервіс" укладено договір купівлі-продажу від 01.11.2010 року № 011106 , договір агрегації промислового обладнання № 011108 від 01.11.2010 року - предметом яких є здійснення робіт зі збірки деталей у промислові вироби (агрегація промислового обладнання), договір технічного обслуговування промислового обладнання від 01.11.2010 року № 011109 (а.с.155, т.2).
На виконання вказаних договорів підприємству видані податкові накладні (а.с.76-111, 151-152, 156-188 т.2) на підставі яких позивачем сформовано та віднесено до складу податкового кредиту у грудні 2010 року - 71517,00 грн., у березні 2011 року-529495,00 грн..
З матеріалів справи вбачається , що оплата за вказаний товар проведена згідно платіжних доручень, які наявні у матеріалах справи (касові ордери) та платіжних доручень банку (а.с.15-51, т.5), відвантаження товарів підтверджується видатковими накладними (а.с.113-146,т.2), транспортування від позивача покупцеві підтверджується ТТН (а.с.145-173, т.16), взяття на облік проведено по оборотно- сальдовому рахунку 281 за відповідний період, виконання робіт підтверджується актами виконаних робіт (а.с.153-154,189-220 т.2).
Між позивачем та ТОВ "Дім пива" укладено договір купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей від 02.05.2011 року № 020520- а.с.1, т.3.
На виконання вказаних договорів підприємству видані податкові накладні (а.с.2-72, т.2) на підставі яких позивачем сформовано та віднесено до складу податкового кредиту у травні 2011 року - 782732,06 грн., у червні 2011 року - 424,30 грн.
З матеріалів справи вбачається , що оплата за вказаний товар проведена як у готівковій так і безготівковій формах (а.с.а.с.21-38, т.7), відвантаження ТМЦ проведене на підставі видаткових накладних (а.с.73-138, т.3), транспортування від позивача покупцеві підтверджується ТТН (а.с.81-122, т.16), взяття на облік проведено по оборотно- сальдовому рахунку 281 за відповідний період.
Між позивачем та ТОВ "Етман" укладено договір купівлі-продажу від 01.02.2011 року № 010210 (а.с.139, т.3).
На виконання вказаних договорів підприємству видані податкові накладні (а.с.140-179, т.3) на підставі яких позивачем сформовано та віднесено до складу податкового кредиту у розмірі -333271,00 грн.
З матеріалів справи вбачається , що оплата за вказаний товар проведена як у готівковій так і безготівковій формах (а.с.13-61, т15), відвантаження ТМЦ проведене на підставі видаткових накладних (а.с.180-205, т.3) транспортування від позивача покупцеві підтверджується ТТН (а.с.123-144, 208 т.16), взяття на облік проведено по оборотно- сальдовому рахунку 281 за відповідний період.
Матеріалами справи підтверджено, що на виконання усних договорів поставки з ТОВ "Транс агентство Метал"від 03.03.20110 року, 21.04.2010 року, від 23.04.2010 року позивачу поставлено ТМЦ, на виконання вказаних договорі позивачеві надані податкові накладні (а.с19,22,24,26,28, т.4) на підставі яких позивачем сформовано та віднесено до складу податкового кредиту у березні 6281,00 грн., у квітні 42315,42 грн., оплата за вказаний товар проведена у безготівковій формі згідно платіжних доручень (а.с.43-47, т.4), відвантаження ТМЦ проведене на підставі видаткових накладних 20-(а.с.21,23,25,27, т.4) транспортування від позивача покупцеві підтверджується ТТН (а.с.197-198, 209, т.16), взяття на облік проведено по оборотно- сальдовому рахунку 281 за відповідний період.
На виконання усного договору поставки від 27.08.2010 року ТОВ "Компанія "Єврохім"на адресу позивача здійснено поставку товару. Відвантаження товару проведено на підставі видаткової накладної № ев 0001298 від 27.08.2010 року та видано позивачеві податкову накладну від 26.08.2010 року № 0001302, на підставі якої підприємством до складу податкового кредиту віднесено 4784,35 грн. Оплата придбаного товару здійснена у безготівковій формі (а.с. 59, т.4). Транспортування придбаних за вказаним договором ТМЦ підтверджується ТТН (а.с.199, т.16), взяття на облік проведено по оборотно- сальдовому рахунку 281 за відповідний період.
Між позивачем та ТОВ "Фінвестбуд" укладено договір купівлі-продажу від 05.01.2011 року № 050108 (а.с.29, т.4).
На виконання вказаного договору позивачеві видана податкова накладна від 07.02.2011 року № 3501, на підставі якої позивачем віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 12598,51 грн. Відвантаження товару здійснено на підставі видаткової накладної № 3501 від 07.02.2011 року, перевезення придбаних ТМЦ здійснено ТОВ "Гаранттрансервис", про що позивачеві надані ТТН (а.с.202-203, т.16).
З матеріалів справи вбачається , що оплата товару проведена у безготівковій формі, відповідно до платіжних доручень, які наявні у матеріалах справи (а.с.63,т.4 ), взяття на облік проведено по оборотно- сальдовому рахунку 281 за відповідний період.
На виконання усної угоди, укладеної з ТОВ "ВКФ "Азов-Механік" на підставі видаткової накладної позивачу (а.с.27, т.4) здійснені поставки товару на загальну суму 52800 грн. На виконання умов договору підприємству видана податкова накладна від 30.04.2010 року № 79 (а.с.28, т.4), на підставі якої позивачем до складу податкового кредиту віднесено суму ПДВ 8800 грн. Взяття на облік проведено по оборотно- сальдовому рахунку 281 за відповідний період, оплата за придбаний товар здійснена відповідно до платіжних доручень (а.с.55, т.4)
Між позивачем та ТОВ "Ітер" укладено договір купівлі продажу від 04.01.2010 року № 0401427. На виконання вказаного договору підприємству видані податкові та видаткові накладні (а.с.16-33, т.10) на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит.
З матеріалів справи вбачається , що оплата за вказаний товар проведена у безготівковій формі (а.с.116-126, т.4), відвантаження ТМЦ проведене на підставі видаткових накладних (а.с.6, т.10) транспортування від позивача покупцеві підтверджується ТТН (а.с.210-220, т.16), взяття на облік проведено по оборотно- сальдовому рахунку 281 за відповідний період.
Між позивачем та ТОВ "Інтехмаш" укладено договір купівлі продажу від 01.05.2011 року № 010517. На виконання вказаного договору підприємству видані податкові накладні (а.с.7-13, т.10) на підставі яких позивачем сформовано та віднесено до складу податкового кредиту у розмірі -111223 грн., оплата за вказаний товар проведена у безготівковій формі (а.с.73,75-77, т.4), відвантаження ТМЦ проведене на підставі видаткових накладних (а.с.6, т.10) транспортування від позивача покупцеві підтверджується ТТН (а.с.200, т.16), взяття на облік проведено по оборотно- сальдовому рахунку 281 за відповідний період.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що подальша реалізація товарів та послуг придбаних позивачем у зазначених вище контрагентів, підтверджується долученими до матеріалів справи копіями договорів, видатковими накладними, платіжними дорученнями на оплату придбаних товарів, довіреностями, ВМД, які наявні у матеріалах справи.
Колегія суддів вважає , що висновок суду першої інстанції про необґрунтованість витрат на консультаційні послуги за договорами, укладеними позивачем з ПП "Контент-Груп", ТОВ "Атрия", ТОВ "Аурум аспект"у в'язку з недоведеністю використання їх результатів у подальшій господарській діяльності, а тому вони не можуть бути віднесені на результати господарської діяльності позивача є необґрунтованим, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи , 01 січня 2010 року між ТОВ "Компані "Плаза"та ПП "Контент-Груп"укладений договір № 010106 про надання інформаційно-консультаційних послуг, предметом якого є проведення інформування підприємств України про продукцію Замовника (ТОВ "Компані ПЛАЗМА") з метою укладення договорів стосовно подальшої реалізації даної продукції.
01 липня 2010 року між ТОВ "Компані "Плазма"та ТОВ "Атрия"укладений договір № 010702 про надання інформаційно-консультаційних послуг , предметом якого є проведення інформування підприємств України про продукцію Замовника (ТОВ "Компані "Плазма") з метою укладення договорів стосовно подальшої реалізації даної продукції.
На виконання вимог зазначеного надані : акт виконаних робіт б/н від 01 вересня 2010 року; податкова накладна № 1 від 01 вересня 2010 року.
В підтвердженням подальшого використання ТОВ "Компані "Плазма"результатів послуг, отриманих ним від ТОВ "Атрия"за договором № 010702 про надання інформаційно- консультаційних послуг від 01 липня 2010 року, є наступні договори з різними контрагентами , а саме договір поставки № 27/07-1 від 27 липня 2010 року, договір купівлі-продажу від 01 липня 2010 року, договір поставки № 12-07-01 від 12 липня 2010 року, договір № 308/1 від 28 липня 2010 року.
На виконання вимог зазначеного договору надані: акт надання послуг; податкова накладна № 469 від 31 березня 2010 року; акт надання послуг б/н від 31 березня 2010 року; податкова накладна 468 від 31 березня 2010 року; акт надання послуг від 26 лютого 2010 року; податкова накладна № 384 від 26 лютого 2010 року; акт здачі-приймання робіт (надання послуг) б/н від 29 січня 2010 року; податкова накладна № 432 від 29 січня 2010 року; акт надання послуг б/н від 28 травня 2010 року; податкова накладна № 409 від 28 травня 2010 року.
В підтвердження подальшого використання ТОВ "Компані "Плазма"результатів послуг, отриманих ним від ПП "Контент-Груп"за договором № 010106 про надання інформаційно-консультаційних послуг від 01 січня 2010 року, є наступні договори, які укладені позивачем з різними контрагентами щодо продажу та поставки своєї продукції, а саме договір № 804/05060/36 від 05 травня 2010 року, договір № 804/05124/36 від 01 червня 2010 року, договір поставки № 22/06-10 від 22 червня 2010 року, договір № 91-ОМТО купівлі-продажу від 02 вересня 2010 року, договір поставки № 26/08-10 від 26 серпня 2010 року, договір поставки № 1208/С від 12 серпня 2010 року, договір № 549 поставки від 28 квітня 2010 року.
Виконання зазначених договорів підтверджується платіжними дорученнями № 2113 від 21 травня 2010 року; № 2378 від 07 червня 2010 року; № 2401 від 08 червня 2010 року; № 77 від 02 липня 2010 року; № 1473 від 21 вересня 2010 року; № 1586 від 07 жовтня 2010 року; № 3514 від 27 серпня 2010 року;№ 3931 від 19 жовтня 2010 року;№ 1200 від 08 вересня 2010 року;№ 1522 від 04 листопада 2010 року;№ 7873 від 25 серпня 2010 року;№ 7934 від 26 серпня 2010 року;№ 8014 від 27 серпня 2010 року; № 8171 від 31 серпня 2010 року; № 8123 від 31 серпня 2010 року; № 8271 від 02 вересня 2010 року; № 3742 від 29 квітня 2010 року.
01.01.2010р. між ТОВ "Компані "Плазма"та ПП "Контент-Груп"укладений договір надання юридичних послуг № 010117, п.1.2. якого визначено, що на підтвердження факту надання послуг замовником юридичних послуг та виконавцем щоквартально складається акт здачи-приймання наданих послуг (а.с.203 -205, т.11).
Необхідність укладання такого договору виникла у зв'язку з відсутністю юриста, тому підприємство потребує отримання послуг з надання юридичних послуг.
Надання цих послуг підтверджується наданим позивачем звітом про надання послуг з укладення договорів з покупцями і постачальниками, участь в переговорах та при підготовки договорів, з розгляду питання про дебіторську заборгованість, яка є на підприємстві позивача.
Тобто, отримані послуги з надання юридичних послуг використані ТОВ "Компані "Плазма" в господарській діяльності позивача.
01 січня 2010 року між ТОВ "Компані "Плазма"та ПП "Контент-Груп"укладений договір № 010111 про надання інформаційно-консультаційних послуг, предметом якого є дослідження ринку харчової соди та проведення інформування підприємств України про продукцію позивача.
На виконання вимог зазначеного надані : акт приймання-передачі наданих послуг б/н від 10 березня 2010 року за Договором про надання послуг № 010111 від 01 січня 2010 року від 10 березня 2010 року; податкова накладна № 143 від 10 березня 2010 року; дослідження ринку харчової соди.
01 квітня 2010 року між ТОВ "Компані "Плазма" та ПП "Контент-Груп"укладений Договір № 010409 про надання послуг, предметом якого є дослідження ринку двоокису титану.
На виконання вимог зазначеного надані : акт надання послуг б/н від 15 червня 2010 року; податкова накладна № 210 від 15 червня 2010 року; дослідження ринку двоокису титану в Україні.
Оплата за надані ПП "Контент-Груп"інформаційно- консультаційні послуги, послуги з дослідження ринку, послуги по пошуку клієнтів за Договором ; № 010106 про надання інформаційно-консультаційних послуг від 01 січня 2010 року, Договором № 010111 про надання послуг від 01 січня 2010 року, Договором № 010409 про надання послуг від 01 квітня 2010 року здійснена позивачем у готівковій формі в повному обсязі, підтвердженням чого є квитанції до прибуткових касових ордерів.
01 липня 2010 року між ТОВ "Компані "Плазма"та ТОВ "Атрия"укладений договір № 010703, предметом якого є дослідження ринку підіймально- транспортного обладнання.
На виконання вимог зазначеного надані : акт виконаних робіт б/н від 07 вересня 2010 року, податкова накладна № 141 від 07 вересня 2010 року, дослідження ринку підіймально-транспортного обладнання.
30 листопада 2010 року між ТОВ "Компані "Плазма" та ТОВ "Аурум Проспект" укладений договір про надання маркетингових послуг № МП-1110-2, предметом якого є дослідження ринку полотна нетканого (тканина).
На виконання вимог зазначеного надані : акт виконаних робіт (послуг) б/н від 27 грудня 2010 року; податкова накладна № 271203 від 27 грудня 2010 року; дослідження ринку полотна нетканого (тканина).
Як вбачається з пояснень позивача та матеріалів справи, отримавши зазначені послуги з дослідження ринку харчової соди , дослідження ринку двоокису титану , дослідження ринку підіймально- транспортного обладнання та дослідження ринку полотна нетканого (тканина) , було вирішено не здійснювати господарську діяльність з продажу харчової соди, двоокису титану , підіймально - транспортного обладнання та полотна нетканого (тканина) на зазначених ринках у зв'язку з великою конкуренцією.
Без отримання зазначених послуг з дослідження певних ринків підприємство не має можливості вирішити рентабельність здійснення певної господарської діяльності з продажу товарів, тому колегія суддів вважає , що позивачем підтверджено використання отриманих послуг з дослідження ринку харчової соди , дослідження ринку двоокису титану , дослідження ринку підіймально- транспортного обладнання та дослідження ринку полотна нетканого (тканина) в господарській діяльності підприємства.
09 грудня 2010 року між ТОВ "Компані "Плазма", ТОВ "Атрия"та ПП "Ардея-Тех"укладений договір про переведення боргу, за яким позивачем було переведено на ПП "Ардея-Тех"борг у розмірі 4568353, грн., що виник на підставі договору № 010702 про надання інформаційно-консультаційних послуг від 01 липня 2010 року, договору № 010703 від 01 липня 2010 року, договору № 010707 від 01 липня 2010 року, Договору № 010906 від 01 вересня 2010 року.
Отримані послуги оплачені контрагентам за вищевказаними договорами, що підтверджується платіжними дорученнями № 321 від 28 липня 2010 року; № 353 від 09 березня 2011 року; № 725 від 14 грудня 2010 року; № 347 від 15 жовтня 2010 року; № 6 від 30 липня 2010 року; № 710 від 21 липня 2010 року; № 126538 від 30 липня 2010 року; № 3528 від 01 жовтня 2010 року; № 1008 від 02 серпня 2010 року.
30 листопада 2010 року між ТОВ "Компані "Плазма"та ТОВ "Аурум Проспект”укладений договір про надання інформаційних (консультаційних послуг) № КП-1110-2, предметом якого є надання інформаційних (консультування) на користь замовника (ТОВ "Компані "Плазма") з наступних питань: поліпшення сайту замовника, оптимізація сайту замовника, пошукове просування сайту.
Відповідно до вимог п.2 зазначеного договору мєтою надання зазначених послуг є використання їх результатів у господарській діяльності ТОВ "Компані "Плазма", зокрема поширення інформації серед потенціальних споживачів послуг/товарів позивача через мережу Інтернет.
Тобто , отримавши зазначені послуги ТОВ "Компані "Плазма" використало їх у своїй господарській діяльності.
На виконання вимог зазначеного надані : акт виконаних робіт б/н від 24 грудня 2010 року; податкова накладна № 241208 від 24 грудня 2010 року.
Оплата за надані інформаційно- консультаційні послуги, послуги з дослідження ринку за договором № КП-1110-2 від 30 листопада 2010 року та договором про надання маркетингових послуг № МП-1110-2 від 30 листопада 2010 року здійснена позивачем у готівковій формі в повному обсязі, що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку , що ТОВ "Компані ПЛАЗМА"в період, що перевірявся відповідачем, мало договірні відносини з різними контрагентами щодо надання послуг, використовувало отримані від вищезазначених контрагентів послуги, здійснюючи діяльність, передбачену Статутом товариства, тобто, саме на виконання статутної діяльності ТОВ "Компані "Плазма" були укладені з ПП "Контент-Груп"договір № 010106 про надання інформаційно-консультаційних послуг від 01 січня 2010 року, Договір 010111 про надання послуг від 01 січня 2010 року, Договір № 010409 про надання послуг від 01 квітня 2010 року, з ТОВ "Аурум Проспект"- Договір про надання інформаційних (консультаційних послуг) № КП-1110-2 від 30 листопада 2010 року, Договір про надання маркетингових послуг № МП-1110-2 від 30 листопада 2010 року, з ТОВ "Атрия"- Договір № 010702 про надання інформаційно-консультаційних послуг від 01 липня 2010 року, Договір № 010703 від 01 липня 2010 року.
Матеріалами справи підтверджено , що інформаційно-консультаційні послуги, послуги з дослідження ринку, послуги по пошуку клієнтів, придбані ТОВ "Компані "Плазма"у ПП "Контент Груп", ТОВ "Атрия", ТОВ "Аурум Проспект”на підставі вищезазначених договорів, використані позивачем у власній господарській діяльності.
Тому, ТОВ "Компані "Плазма"мало всі правові підстави для включення до валових витрат та податкового кредиту витрат по сплаті коштів, податку на додану вартість тощо, оскільки сплачені суми у зв'язку з придбанням послуг у ПП "Контент Груп", ТОВ "Атрия", ТОВ "Аурум Проспект", підтверджені належним чином оформленими податковими накладними, та придбані ТОВ "Компані ПЛАЗМА"у вищезазначених контрагентів послуги призначаються для їх використання в господарській діяльності товариства
Виконання вказаних договорів підтверджується наданими позивачем до матеріалів справи копіями первинних документів -договорів, видаткових та податкових накладних, а також документів, що підтверджують подальше використання та реалізацію придбаної продукції.
Податковий орган не заперечує підтвердження господарських операцій первинною фінінансово-господарською документацією.
ПП "Контент Груп", ТОВ "Атрия", ТОВ "Аурум Проспект", ТОВ "ВКФ "Азов-Механік", ТОВ "Дім Пива", ТОВ "Компанія "Єврохім", ТОВ "Етман", ТОВ "Інтехмаш", ТОВ "Дара-Сервіс", ТОВ "Фінвестбуд", ТОВ "Транс Агентство Метал", ПП "Олл Ленд", ТОВ "Ітер" на момент здійснення господарських операцій зареєстровані в Єдиному державному реєстрі, мали свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку , що господарські операції позивача з ПП "Контент Груп", ТОВ "Атрия", ТОВ "Аурум Проспект", ТОВ "ВКФ "Азов-Механік", ТОВ "Дім Пива", ТОВ "Компанія "Єврохім", ТОВ "Етман", ТОВ "Інтехмаш", ТОВ "Дара-Сервіс", ТОВ "Фінвестбуд", ТОВ "Транс Агентство Метал", ПП "Олл Ленд", ТОВ "Ітер" мали реальний характер, пов'язані з господарською діяльністю позивача, а відтак позивачем правомірно віднесено суми податку, сплаченого у зв'язку з придбанням товару , послуг, робіт до податкового кредиту .
Також, колегією суддів критично оцінено твердження відповідача, що укладені між позивачем та ПП "Контент Груп", ТОВ "Атрия", ТОВ "Аурум Проспект", ТОВ "ВКФ "Азов-Механік", ТОВ "Дім Пива", ТОВ "Компанія "Єврохім", ТОВ "Етман", ТОВ "Інтехмаш", ТОВ "Дара-Сервіс", ТОВ "Фінвестбуд", ТОВ "Транс Агентство Метал", ПП "Олл Ленд", ТОВ "Ітер" правочини є недійсними (нікчемними) відповідно до приписів статті 228 ЦК України, як такі, що порушують публічний порядок, виходячи з наступного.
Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).
Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними"при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
В процесі розгляду даної справи, зазначені факти апеляційним судом встановлено не було та відповідачем не було надано доказів на підтвердження недотримання сторонами в момент укладення договорів вимог, встановлених частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України, що є підставою для визнання правочинів недійсними.
Правовідносини між позивачем та ПП "Контент Груп", ТОВ "Атрия", ТОВ "Аурум Проспект", ТОВ "ВКФ "Азов-Механік", ТОВ "Дім Пива", ТОВ "Компанія "Єврохім", ТОВ "Етман", ТОВ "Інтехмаш", ТОВ "Дара-Сервіс", ТОВ "Фінвестбуд", ТОВ "Транс Агентство Метал", ПП "Олл Ленд", ТОВ "Ітер" не були безтоварними, а укладались з метою реального настання позитивних наслідків для обох сторін, за ними реально було отримано матеріальні цінності та перераховано грошові кошти.
Посилання відповідача на висновки актів від податкових органів щодо перевірок контрагентів позивача - ПП "Контент Груп", ТОВ "Атрия", ТОВ "Аурум Проспект", ТОВ "ВКФ "Азов-Механік", ТОВ "Дім Пива", ТОВ "Компанія "Єврохім", ТОВ "Етман", ТОВ "Інтехмаш", ТОВ "Дара-Сервіс", ТОВ "Фінвестбуд", ТОВ "Транс Агентство Метал", ПП "Олл Ленд", ТОВ "Ітер", якими встановлена неможливість здійснення фінансово-господарських операцій, суд не бере до уваги, оскільки Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів. Якщо контрагенти не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.
Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону № 168/97 -ВР платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.
Платники податку, визначені у пп. "а", "в", "г", "д" п. 10.1 ст. 10, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п. 10.2 ст. 10 Закону № 168/97 -ВР).
Таким чином, як випливає з вищенаведеного, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця.
Зазначене узгоджується з практикою Верховного Суду України, викладеною у постановах від 09 вересня 2008 року у справі № 21-500во08 та від 01 червня 2010 року у справі № 21-573во10.
Згідно ст.1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції"ст.. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"від 23.02.2006 року, Україна визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковим для правозастосування органами правосуддя.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 22 січня 2009 року у справі "Булвес"АД проти Болгарії (заява № 3991/03) визначено, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.
Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій.
Однак факт порушення контрагентом-постачальником позивача своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди -відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань.
У зв'язку з тим, що позивачем не було порушено вимог податкового законодавства в частині формування податкового кредиту, застосування до нього штрафних санкцій є неправомірним.
Колегія суддів зазначає, що відповідачем не було доведено, що на час здійснення господарських операцій позивачу мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент.
Крім того, сукупний аналіз вищезазначених норм Податкового кодексу України свідчить про те, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ.
З матеріалів справи вбачається та не спростовано сторонами , що суми сплаченого податку з придбання товару, послуг позивачем підтверджено податковими накладними, а тому підлягають включенню до складу податкового кредиту.
Щодо правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення від 20.12.2011 року № 0004931702, яким позивачу донарахований податок з доходів фізичних осіб у сумі 52612, 00 грн., колегія суддів наступне.
Підставою донарахування позивачеві сум податку з доходів фізичних осіб слугувало те , що при вибірковій перевірці вірогідності та правильності оформлення авансових звітів встановлено , що при поданні робітником Котенко Л.В. авансових звітів про витрачені суми покривалися витрати за придбані товари (послуги) по взаємовідносинам з підприємствам, фінансово-господарські відносини з якими не знайшли підтвердження, а тому вказані суми є доходом зазначеного працівник та підлягають відповідно оподаткуванню.
Як встановлено вище оплата по договорам укладеним позивачем з ТОВ "Дім Пива", ТОВ "Етман", ПП "Олл Ленд”частково проведена готівковими коштами.
Пунктом 1.2, 1.15 ст.1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб"дохід визначений як сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість. Податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.
Згідно з п.п.4.2.1 п.4.2., пп. "г"п.4.2.9. п.4.2. ст..4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються в т.ч. доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору; дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо (за винятками, передбаченими пунктом 4.3 цієї статті), в т.ч. у вигляді суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що підлягають обов'язковому відшкодуванню згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим Законом.
З вказаної суми податковий агент в силу приписів п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України "Про податок на додану вартість" утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону. Аналогічні за змістом норми містяться у п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167 ПК України.
Враховуючи те , що судом встановлено правомірність правочинів, укладених між позивачем та ТОВ "Дім Пива", ТОВ "Етман", ПП "Олл Ленд", тому висновок про донарахування позивачу суми податку з доходів фізичних осіб є неправомірним.
Стосовно правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення від 11.11.2011 року № 0001142307 про застосування до позивача штрафних санкцій на суму 1492842,06 грн. за порушення правил ведення касових операцій, колегія суддів зазначає наступне.
Підставою донарахування штрафних санкцій за порушення порядку ведення касових операцій стало те, що ТОВ "Компані "Плазма"з каси підприємства видані готівкові кошти під звіт директору Котенко Л.В. для здійснення розрахунків з постачальниками товарів (робіт, послуг) в тому числі з тими, відносини з якими реально в ході перевірки не підтверджені , чим порушено приписи п.2.11. Положення НБУ № 637.
З матеріалів справи вбачається , що протягом періоду, який підлягав ревізії ТОВ "Компані "Плазма" здійснювало розрахунки з постачальниками товарі (робіт, послуг) як у безготівковій формі, так і за готівкові кошти -шляхом видачі коштів під звіт та їх внесенням в касу постачальника.
Згідно п.2.11. "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою правління НБУ від 15.12.2004 року № 637, видача готівкових коштів під звіт або на відрядження (далі під звіт) здійснюється відповідно до законодавства України; видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми; видача готівкових коштів під звіт на закупівлю товарів для виробничих (господарських) потреб дозволяється на строк не більше 2-х робочих днів, включаючи день отримання готівкових коштів під звіт.
Враховуючи те , що судом встановлено правомірність правочинів, укладених між позивачем та ТОВ "Дім Пива", ТОВ "Етман", ПП "Олл Ленд", тому висновок про донарахування позивачеві штрафних санкцій за порушення правил ведення касових операцій в цій частині податкового повідомлення рішення є помилковим.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Колегія суддів зазначає , що суд першої інстанції фактично не розглянув позовні вимоги , а саме скасовуючи податкові повідомлення-рішення суб'єкта владних повноважень суд чітко не визначив в якій частині вони скасовані , оскільки не визначено суми господарських зобов'язань на які вони скасовані.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Висновки податківців, що викладені у акті перевірки, не підкріплені жодними доказами і носять характер суб'єктивних припущень.
Вищевказане не було враховано судом першої інстанції , що свідчить про неправильне застосування норм матеріального права, тому відповідно п.4 ст. 202 КАС України постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, , 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ДПІ у Київському районі м.Харкова Харківської області ДПС залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ТОВ "Компані "Плазма" задовольнити.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.03.2012р. по справі № 2а-2100/12/2070 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позов ТОВ "Компані "Плазма" задовольнити.
Скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м.Харкова Харківської області ДПС від 11.11.2011 року № 0001162307, від 11.11.2011 року № 0001152307, від 11.11.2011 року № 0001142307 та від 20.12.2011 року № 0004931702.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.
Судді(підпис) (підпис) Мельнікова Л.В. Григоров А.М.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Подобайло З.Г.
Повний текст постанови виготовлений 01.10.2012 р.