12 вересня 2012 р. Справа № 2а-956/12/2070
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Подобайло З.Г.
Суддів: Мельнікової Л.В. , Григорова А.М.
за участю секретаря судового засідання Співак О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Лозівської ОДПІ у Харківській області Державної податкової служби та КП "Комунальник-1" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.04.2012р. по справі № 2а-956/12/2070
за позовом КП "Комунальник-1"
до Лозівської ОДПІ у Харківській області Державної податкової служби
про скасування податкових повідомлень-рішень,
Комунальне підприємство "Комунальник-1", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати частково податкове повідомлення - рішення Лозівської ОДПІ № 0000262303 від 16.02.2011 р. на суму 12430,86 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.04.2012р. адміністративний позов КП "Комунальник-1" до Лозівської ОДПІ у Харківській області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області №0000262303 від 16.02.11р. в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 5723,5 грн. У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Лозівська ОДПІ у Харківській області Державної податкової служби, не погоджуючись з вказаною постановою суду, подала апеляційну скаргу, вважає , що постанова є необґрунтованою та незаконною, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.04.2012р., постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову, КП "Комунальник-1", подано апеляційну скаргу, вважає, що судом порушено норми процесуального і матеріального права та просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.04.2012р., прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Лозівської ОДПІ у Харківській області Державної податкової служби не підлягає задоволенню, а апеляційну скаргу КП "Комунальник-1" слід задовольнити частково.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що КП "Комунальник-1", зареєстроване 28.09.2004 р. виконавчим комітетом Первомайської міської ради Харківської області, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, витягом з ЄДРПОУ. Засновником підприємства є Первомайська міська рада Харківської області. Підприємство обслуговує житловий фонд м. Первомайський, Харківської області, займається благоустроєм, надає ритуальні послуги.
На підприємстві позивача встановлені три реєстратора розрахункових операцій, що підтверджується довідками № 2028000238, № 2028000243, № 2028000251.
02.02.2011 року працівниками Лозівської ОДПІ у Харківській області проведено планову фактичну перевірку позивача з метою здійснення контролю за дотриманням порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), за результатами якої складено акт № 580/20/40/23/33129505 від 02.02.2011 р.
Перевіркою встановлено порушення позивачем п.12, п.13 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме: встановлено незабезпечення відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі, зазначеній у денному звіті реєстратора розрахункових операцій у сумі 4,19 грн., ведення обліку товарів за місцем реалізації і зберігання з порушенням встановленого законом порядку, а саме: на момент перевірки відсутні накладні на товар, який знаходиться в реалізації у сумі 6215,43 грн. згідно з описом ТМЦ.
На підставі висновків акту перевірки Лозівською ОДПІ у Харківській області винесено податкове повідомлення-рішення № 0000262303 від 16.02.2011 р., яким до КП "Комунальник-1" застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 12431,86 грн.
Порушення щодо незабезпечення відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків, сумі, зазначеній у денному звіті реєстратора розрахункових операцій у сумі 4,19 грн. позивачем не оскаржується.
Позивач скористався правом адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення. Рішенням ДПА у Харківській області від 18.03.2011р. №4710/7/25-203 про результати розгляду скарги та рішенням Державної податкової адміністрації України від 19.04.2011р. №7427/6/25-0415 про результати розгляду скарги залишено без змін податкове повідомлення -рішення Лозівської ОДПІ від № 0000262303 від 16.02.2011р. про застосування до КП "Комунальник-1" штрафних (фінансових) санкцій, а скаргу - без задоволення .
Загальні умови і порядок контролю за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги) встановлені Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.1995р. (із змінами та доповненнями).
Відповідно до ст.2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
Пунктом 12 статті 3 Закону України №265/95-ВР передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Статтею 6 вказаного Закону визначено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.
Згідно п. 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
При цьому, відповідно до статті 21 Закону України №265/95-ВР, до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 22 цього Закону у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-ХІУ від 16.07.1999р. із змінами та доповненнями (далі - Закон №996-ХІУ).
Статтею 2 Закону №996-ХІУ визначено, що його дія поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.
Відповідно до пунктів 1, 3 і 5 статті 9 Закону № 996-ХІУ підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
До документів, що є підставою для оприбуткування товару, як правило, належать накладні, товарно-транспортні накладні. Такі документи водночас є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів. Відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушенням встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку.
Пунктом 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року № 168/704 встановлено, що господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.
Згідно з пунктами 6.2, 6.8 зазначеного Положення, первинні документи та облікові регістри, що пройшли обробку, бухгалтерські звіти і баланси до передачі їх до архіву підприємства, установи повинні зберігатися в бухгалтерії у спеціальних приміщеннях або зачинених шафах під відповідальністю осіб, уповноважених головним бухгалтером. Видача первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерських звітів і балансів з бухгалтерії і з архіву підприємства, установи працівникам інших структурних підрозділів може провадитися тільки за рішенням головного бухгалтера.
При цьому, діючим законодавством прямо передбачено зберігання первинних документів у бухгалтерії підприємства під відповідальністю осіб, уповноважених на ведення бухгалтерського обліку на підприємстві.
Відповідно до ст. 1, 4, п. 5 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підприємство самостійно визначає облікову політику підприємства, яка уособлює сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності. Одним з принципів бухгалтерського обліку та фінансової звітності є принцип послідовності, який передбачає постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, і повинна бути обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності.
Відсутність (порушення) обліку товарів за місцем реалізації або зберігання, в розумінні пункту 12 статті 3, статті 21 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" є неведення такого обліку взагалі або ведення з порушенням встановленого порядку, а не тимчасова відсутність первинних документів за місцем зберігання або реалізації товарно-матеріальних цінностей.
Відповідно до наказу КП "Комунальник-1" від 20.01.2010р. № 31 раз за місяць всі матеріально-відповідальні особи повинні здавати до бухгалтерії підприємства звіти.
Під час перевірки вказана обставина зазначалась майстром ритуальних послуг ОСОБА_2, а саме , що по закінченню місяця накладні на товар, який знаходиться в пункті ритуальних послуг повинні здаватися до бухгалтерії підприємства, де зберігаються разом з регістрами бухгалтерської звітності, тобто з матеріальними звітами за кожний місяць, що підтверджується відомістю до акту перевірки та наданими під час судового засідання свідченнями вказаної особи, викликаної в якості свідка (а.с. 20, 92).
Факт здачі по закінченню календарного місяця (до 3-го числа наступного місяця) первинних документів (видаткові та прибуткові накладні) разом з матеріальним звітом до бухгалтерії підприємства підтверджується наказом №31к від 20.01.2010 р., графіком здачі матеріальних звітів, затвердженими попереднім керівником підприємства ОСОБА_3 (а.с. 133). Відповідальною за обробку матеріальних звітів є бухгалтер підприємства ОСОБА_4
Позивачем до матеріалів справи надано копії матеріального звіту за лютий 2011 р., прибуткових накладних, контрольної стрічки за лютий 2011 р. (а.с.102-120), які спростовують висновки акту перевірки про наявність вказаного порушення в діяльності позивача щодо не ведення обліку товарів за місцем реалізації та зберігання товарів на суму 5723,50 грн. згідно податкового повідомлення-рішення №0000262303 від 16.02.11р.
Крім того, норми Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та інших нормативно-правових актів, які регулюють спірні правовідносини, не містять вимог про те, що ненадання накладних в момент перевірки є свідченням відсутності обліку товарних запасів чи свідченням порушення порядку такого обліку, а також про те, що накладні мають невідкладно надаватись особам, які проводять перевірку, а ненадання накладних в момент перевірки є підставою для притягнення до відповідальності згідно зі ст.21 вказаного Закону.
Суд зазначає, що позивачем не надано під час проведення перевірки первинних документів на підтвердження ведення відповідно до вимог законодавства обліку товарних запасів, зазначених у відомостях про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей) (додатки до актів перевірок), оскільки вказані первинні документи знаходились в бухгалтерії позивача.
З огляду на викладене, із факту ненадання накладних на товар під час перевірки не вбачається нездійснення суб'єктом господарювання обліку товарів, порушення цим суб'єктом встановленого порядку обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації.
Таким чином, є безпідставними висновки відповідача про порушення позивачем вимог п.12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", за що відповідачем неправомірно застосовано до КП "Комунальник-1" на підставі ст.17, 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" штрафні санкції в сумі 5723,5 грн.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову в цій частині, та зазначає, що доводи апеляційної скарги Лозівської ОДПІ у Харківській області не впливають на правомірність висновків суду, підстави для скасування постанови суду першої інстанції в цій частині відсутні.
При цьому, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову про скасування рішення Лозівської ОДПІ у Харківській області №0000262303 від 16.02.2011 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 609,76 грн. у зв'язку з відсутністю накладних як під час проведення перевірки, так і під час судового розгляду на 1 труну вартістю 304,88 грн., оскільки факт оприбуткування підтверджується наданими суду першої інстанції прибутковою накладною від 24.01.2011 року та матеріальними звітами за січень 2011 року (строка 28 як залишок), за лютий 2011 року (строка19) та свідчить про те, що до кінця січня 2011 року 1 труна не була реалізована, а лічилась в залишку станом на 01.02.2011року ( а.с. 24,49-51), що безпідставно не враховано судом, тому в цій частині апеляційна скарга КП "Комунальник-1" підлягає задоволенню.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог про скасування рішення Лозівської ОДПІ у Харківській області №0000262303 від 16.02.2011 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 6097,80 грн. за встановлене перевіркою порушення- ведення обліку товарів за місцем реалізації і зберігання з порушенням встановленого законом порядку, оскільки на зазначені в п. 11 відомості до акту перевірки - труна в кількості 10 шт. вартістю 304,88 грн. відсутні накладні як під час проведення перевірки, так і під час судового розгляду (а.с. 20).
Доводи позивача, апелянта - КП "Комунальник-1" про внесення відповідачем цих даних у відомість вже після її підписання, про що свідчать виправлення у відомості, а також пояснення свідка ОСОБА_2 є безпідставними, правомірно не взяті до уваги судом першої інстанції, оскільки дослідивши оригінал цієї відомості факти виправлення та дописок в суді апеляційної інстанції не знайшли підтвердження.
Посилання апелянта на не проведення 10 трун по бухгалтерському обліку в підтвердження взагалі відсутності такого товару є безпідставним, оскільки саме не ведення обліку товарів за місцем реалізації та зберігання і є порушенням за яке застосовуються санкції відповідно статті 21 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Доводи КП «Комунальник-1» з приводу того, що відомість була сфальшована і підробленою перевіряючими (ОСОБА_5.) та ці факти не спростовані відповідачем, який відповідно до ч.2 ст.71 КАС України повинен довести правомірність свого рішення , є безпідставними, оскільки за приписами ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі. Фальшивість документа, що надає права або звільняє від обов'язків, може бути перевірено як за допомогою висновків експертизи, порівняння його з іншими письмовими чи речовими доказами, поясненнями свідків, зокрема посадових осіб, котрі його виготовили, так і шляхом кримінального переслідування за наявності підстав для порушення кримінальної справи.
Частинами 1 та 4 ст. 70 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування, а обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
ДПІ заперечує факти фальшування і підробки відомості, посилається на наявне та об'єктивне викладення порушень, встановлених в ході перевірки. Апелянт не надав належного доказу в підтвердження вказаних фактів, будь-яких дій щодо встановлення цих фактів , окрім скарги в державну податкову адміністрацію в Харківській області, Державну Податкову адміністрацію України , які залишені без задоволення, не вчиняв.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга позивача в цій частині є безпідставною, не спростовує висновків суду першої інстанції, а відповідно задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Лозівської ОДПІ у Харківській області Державної податкової служби залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.04.2012р. по справі № 2а-956/12/2070 скасувати.
Прийняти нову постанову.
в частині відмови у задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області №0000262303 від 16.02.11р. в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 609,76 грн.
В цій частині прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області №0000262303 від 16.02.11р. в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 609,76 грн.
В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.04.2012р.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.
Судді(підпис) (підпис) Мельнікова Л.В. Григоров А.М.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Подобайло З.Г.
Повний текст постанови виготовлений 17.09.2012 р.