17 вересня 2012 р.Справа № 2а-14583/11/2070
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Подобайло З.Г.
Суддів: Мельнікової Л.В. , Григорова А.М.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2011р. по справі № 2а-14583/11/2070
за позовом ОСОБА_1
до Краснокутської районної державної адміністрації треті особи Товариство з додатковою відповідальністю "Агрофірма Глобівська" , відділ Держкомзему у Краснокутському районі Харківської області
про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати неправомірною відмову Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області в задоволенні заяви від 30.03.2011 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Козіївської сільської ради Краснокутського району Харківської області для подальшого надання у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га ріллі та зобов'язати Краснокутську районну державну адміністрацію надати їй дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Козіївської сільської ради Краснокутського району Харківської області для подальшого надання у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га ріллі, відповідно до наданих до Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області документів.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2011р. в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2011р., ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу та просить прийняти нову постанову, задовольнивши позовні вимоги викладені у адміністративному позові.
Суд апеляційної інстанції , відповідно до вимог ч. 1 п. 2 ст. 197 КАС України, розглядає дану справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено, що 30.03.2011 року ОСОБА_1 звернулась до Краснокутської районної державної адміністрації з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Козіївської сільської ради Краснокутського району Харківської області для подальшого надання у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га ріллі.
Згідно листа заступника голови Краснокутської районної державної адміністрації 07.06.2011 року позивачці відмовлено у задоволенні її заяви з посиланням на вимоги ст. 6 Закону України "Про особисте селянське господарство", відповідно до якої громадянам для ведення особистого селянського господарства необхідно мати у власності майно і зокрема жилі будинки, господарські будівлі і споруди, сільськогосподарську техніку та інше. Крім того, зазначено, що земельну ділянку, яку позивачка мала намір отримати у власність значаться по виду угідь як землі під багаторічними насадженнями (садами), а тому не може бути надана у власність.
11.07.2011 року ОСОБА_1 повторно звернулась до голови Краснокутської райдержадміністрації з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Козіївської сільської ради Краснокутського району Харківської області для подальшого надання у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га ріллі.
За результатами розгляду цієї заяви , листом голови районної державної адміністрації від 11.07.2011року відмовлено у її задоволенні та повідомлено, що бажана для отримання у власність земельна ділянка знаходяться на землях, які в 1971 році згідно з Державним актом були надані в постійне користування радгоспу "Глобівський". Після перетворення радгоспу в 2000 році у відкрите акціонерне товариство "Агрофірма "Глобівська", остання зберегла право на користування земельними ділянками до оформлення права власності або землекористування, як правонаступник.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що земельна ділянка щодо якої позивач просить надати дозвіл на розробку проекту землеустрою знаходиться у постійному користуванні у ВАТ «Агрофірма «Глобівська» правонаступника радгоспу «Глобівський» відповідно до Державного акту на право постійного користування, тому відповідно до приписів ст. ст. 116, 118 Земельного кодексу України передання зазначеної земельної ділянки у користування позивачу є неможливим.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволені позову, виходячи з наступного.
Право громадян України безкоштовно здобувати в приватну власність земельні ділянки із земель державної та комунальної власності передбачено ст. 14 Конституції України та ст. 116 Земельного кодексу України (далі - ЗКУ).
Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за зезультатами аукціону.
Згідно з ч. 4 ст. 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян може здійснюватися тільки один раз по кожному виду використання.
Відповідно до ч. 5 ст. 116 ЗК України надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом .
Землями державної та комунальної власності розпоряджаються органи, зазначені в ст. 122 ЗК України, а саме: за межами населених пунктів - відповідні районні та обласні державні адміністрації.
З тексту ст. 118 ЗК України випливає, що громадянин може отримати земельну ділянку де завгодно, незалежно від місця його реєстрації. Важливо тільки, щоб земельна ділянка була вільна і перебувала на території підвідомчості органу, до якого громадянин звертається із заявою про безкоштовне виділення земельної ділянки.
Загальна процедура безкоштовного придбання громадянами України земельних ділянок на підставі безоплатної приватизації регулюється ст. 118, 151 ЗКУ і включає в себе кілька етапів. Першим етапом є подача заяви (клопотання) про вибір місця розташування земельної ділянки: громадянин подає заяву про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної місцевої ради або адміністрації. Заява повинна відповідати формі, затвердженій Постановою Кабінету міністрів України «Про затвердження типової форми заяви (клопотання) про вибір місця розташування земельної ділянки» від 18.02.2009 р. № 113.
Подаючи заяву, потрібно вказати бажані розміри ділянки, приблизна або точне місце його розташування, а також для яких цілей він виділяється. Від цього залежить граничний розмір ділянки, яка готується до приватизації.
Згідно ч. 1 ст. 92 ЗК України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Частиною 2 статті 92 ЗК України, встановлено вичерпний перелік осіб, які можуть отримати право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності: а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації; в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності; г) публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування».
Згідно п. 7 розділу X Перехідні положення Земельного Кодексу України передбачено, що існуюче зараз право постійного користування інших суб'єктів, що виникло до набрання чинності ЗК України від 25.10.2001 р., зберігається.
З матеріалів справи вбачається , що Державне підприємство радгосп «Глобівський» набув право постійного користування землею, в тому числі земельною ділянкою, розташованою за межами населених пунктів на території Козіївської сільської ради орієнтовною площею 02,00 га. ріллі, на підставі Державного акту на право користування землею, виданого виконкомом Краснокутської районної ради депутатів трудящих Харківської області 29.05.1971 року.
03.04.2000 року наказом Фонду державного майна України радгосп «Глобівський» перетворено у Відкрите акціонерне товариство «Агрофірма «Глобівська», відповідно до Закону України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі» від 10.07.1996 р., Порядку перетворення у процесі приватизації державних, орендних підприємств і підриємств зі змішаною формою власності у відкриті акціонерні товариства, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.09.1996 р. №1099, наказів Фонду державного маййна України від 22.07.1998 р. №1450 та від 20.09.1999 р. №19-ПП.
Згідно наказу Голови Фонду державного майна України від 03.04.2000 р. № 8-АТ підтверджується правонаступництво ВАТ «Агрофірма «Глобівська» радгоспу «Глобівський» та Актом передачі від 03.04.2000 р. №8-АТ нерухоме майно передавно у власність сільськогосподарському ВАТ «Агрофірма Глобівська».
Відповідно до копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців ВАТ «Агрофірма «Глобівська» припинено, створено Товариство з додатковою відповідальністю «Агрофірма «Глобівська», яке є правонаступником ВАТ «Агрофірми «Глобівська».
Згідно ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.
Відомостей про факт ліквідації ВАТ «Агрофірма «Глобівська» матеріали справи не містять.
Пункт 6 Перехідних положень ЗК України визначає, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.
Проте, обов'язок переоформлення права користування земельною ділянкою, який міститься у п. 6 Перехідних положень ЗК України, визнаний неконституційним на підставі Рішення Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року.
Разом з цим п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2002 року N 449 "Про затвердження форми державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою" встановлює, що раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю, державні акти на право власності на земельну ділянку та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.
Отже, право постійного користування земельною ділянкою, набуте радгоспом «Глобівский» в установленому законом порядку, не втрачається, а зберігається до його належного переоформлення.
Крім того, не можна залишити поза увагою довідку відділу Держкомзему у Краснокутському районі Харківської області від 27.01..2011 року про те, що станом на 01.01.2011 року за ВАТ «Агрофірма» «Глобівська» числяться земельні ділянки загальною площею 1066,4 га ( а.с. 50).
Враховуючи наведене, за ТОВ «Агрофірма «Глобівська», а на теперішній час і ТДВ «Агрофірма «Глобівська» збережено право постійного користування спірною земельною ділянкою, тому відмова Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області в задоволенні заяви позивачки від 30.03.2011 року про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Козіївської сільської ради Краснокутського району Харківської області для подальшого надання у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га ріллі є правомірною, а позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Доводи апеляційної скарги з посиланням на те , що ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 27.07.2006 року встановлений факт відсутності у ВАТ «Агрофірма «Глобівська» права постійного користування спірною земельною ділянкою не спростовують правомірність висновків суду першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду , переглянувши судове рішення в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, вважає , що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови були повно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, постанова прийнята з дотриманням норм чинного законодавства, а тому відсутні підстави для скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2011р. по справі № 2а-14583/11/2070 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.
Судді(підпис) (підпис) Мельнікова Л.В. Григоров А.М.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Подобайло З.Г.